АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Міжнародна торгівля: поняття та основні форми

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. I. Формирование глобального инновационного общества
  3. I. Формирование системы военной психологии в России.
  4. II. Поняття соціального процесу.
  5. III уровень. Формирование словообразования существительных
  6. III. Формирование портфеля ценных бумаг
  7. III. Формирование умений и навыков.
  8. III. Формирование умений и навыков.
  9. III. Формирование умений и навыков.
  10. IV уровень. Формирование словоизменения прилагательных
  11. IV этап – формирование галактик
  12. IV. Формирование умений и навыков.

Міжнародна торгівля є центральною ланкою в складній системі світогосподарських зв'язків, опосередковуючи практично усі види міжнародного поділу праці і зв'язуючи всі країни світу в єдину міжнародну економічну систему.. Вона являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу, а її обсяг підраховується шляхом підсумовування обсягів експорту.

Сучасна міжнародна торгівля - торгівля між країнами, що припускає ввезення (імпорт) і вивезення (експорт) товарів. У ній беруть участь різні юридичні особи-корпорації, їх об'єднання, держави та ін... Вона є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і, таким чином, збільшувати загальний обсяг виробництва.[2]

Діяльність, що має своєю метою посередництво між виробниками і споживачами при взаємному обміні економічними благами, носить з економічної точки зору назва торгівлі. Коли посередництво має місце між вітчизняними виробниками і іноземними споживачами, або навпаки, - торгівля стає зовнішньої (інакше - міжнародної). Торгівля ж з юридичної точки зору - сфера економічних відносин, до якої застосовується торгове право. А це відносини, засновані на капіталістичної організації господарства, що має своєю метою доставлення прибутку.

Будь-яка підприємницька, комерційна, банківська - торговельна діяльність - це діяльність, пов'язана з витяганням торгового прибутку, включаючи і виробництво, орієнтоване на торгівлю. В англійській, французькій, німецькій і інших мовах поняття торгівля (trade, commerce, der Kommerz) ширше, ніж зазвичай розуміється в російській мові, включає в себе, крім торгівлі у вузькому сенсі (купівля-продаж), також і заняття ремеслом, будь-який інший комерційного характеру діяльністю, в т.ч. і виробництво.

Торгівля в широкому сенсі складається з окремих її різновидів, і в кожній з них обов'язково знайдеться торгова, комерційна, "прибуткова" основа. Різниця полягає в предметі і у формах комерційних операцій, що лежать в основі економічних взаємовідносин сторін. Наприклад, в області обміну інтелектуальною власністю товаром можуть бути авторські, патентні та інші подібні права, а особливими угодами (ліцензійними тощо) може оформлятися поступка прав користування цим специфічним товаром, за комерційною суті свого роду оренда, прокат. Міжнародна торгівля — торгівля між резидентами різних держав. При міжнародній торгівлі товарами відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. При міжнародній торгівля послугами клієнти та ті хто надають послуги є резиденти різних країн. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародний поділ праці. Міжнародна торгівля є своєрідним проявом світового товарного ринку. Якщо на національному ринку рух товарів обумовлюється більше економічними факторами і державною політикою, то на світовому ринку суттєвий вплив на міжнародну торгівлю має зовнішньоекономічна політика окремих держав чи їх груп.[7]

Міжнародна торгівля - сфера міжнародних товарно-грошових відносин. Для національних господарств участь у міжнародній торгівлі представляється у вигляді зовнішньої торгівлі. Зовнішня торгівля - торговельна діяльність однієї країни з іншими, яка складається з оплаченого вивезення (експорту) та оплаченого ввезення (імпорту). Зовнішня торгівля всіх країн формує міжнародну торгівлю.

Міжнародна торгівля як складна соціально-економічна категорія розглядається з позицій:

1) Операційної (процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами окремих країн, державами і міжнародними організаціями);

2) державної політики (особливий тип суспільних відносин, що виникає в системі світового господарства з приводу обміну між державами, які мають національну зовнішньоторговельну політику).(табл. 1.1)

Таблиця 1.1 Підходи розуміння сутності міжнародної торгівлі

Критерій порівняння Підходи
Операційний Державно-політичний
Суб'єкти Всі об'єкти міжнародних економічних відносин: фіз. і юр. особи, держави, міжнародні організації Держави та міжнародні організації
Цілі Задоволення потреб у товарах і ресурсах - при імпорті, реалізація комерційного інтересу - при експорті Досягнення економічних і політичних інтересів держав; гармонізація світової торгівлі на недискримінаційній основі
Інструменти Контракти та угоди Зовнішньоекономічна і зовнішньоторговельна політики держав та їх інтеграційних угруповань; норми міжнародного торгового права; угоди, домовленості
Предмет міжнародної торгівлі Організація виконання експортно-імпортних операцій Організація торгового обміну, виходячи з національних інтересів і глобальних тенденцій
Об'єкт Операція по експорту або імпорту Торговий обмін

 

Міжнародною торгівлею називається оплачуваний сукупний товарообіг між усіма країнами світу. Однак поняття «міжнародна торгівля» вживається і в більш вузькому значенні. Він позначає, наприклад, сукупний товарообіг промислово розвинених країн, сукупний товарообіг країн, що розвиваються, сукупний товарообіг країн якого-небудь континенту, регіону, наприклад, країн Східної Європи і т. п.

Світові ціни різняться в залежності від пори року, місця, умов реалізації товару, особливостей контракту. На практиці як світові ціни приймаються ціни великих, систематичних і стійких експортних або імпортних угод, укладених у певних центрах світової торгівлі відомими фірмами - експортерами або імпортерами відповідних видів товарів. На багато сировинних товарів (зернові, каучук, бавовна та ін) світові ціни встановлюються в процесі операцій на найбільших світових товарних біржах. [3]

Перед дилемою вибору зовнішньоторговельної національної політики рано або пізно стоять всі держави. Протягом двох століть на цю тему точаться запеклі дискусії.

В інтересах кожної країни спеціалізуватися на виробництві, в якому вона має найбільшу перевагу або найменшу слабкість і для якого відносна вигода є найбільшою.

На стійке та стабільне зростання зовнішньої торгівлі впливають деякі чинники:

- стабільність міждержавних відносин в умовах миру;

- розвиток МПТ, а так само капіталу;

- оновлення основного капіталу (НТР);

- діяльність корпорацій на міжнародній ринку;

- виникнення комерційної реальності;

- прийняття міжнародних, торгових угод;

- діяльність фінансово-економічних організацій;

- стабільність Світового Банку щодо міжнародної економіки;

- свобода зовнішньої торгівлі;

- отримання політичної незалежності, раніше колоніальними країнами

Таким чином, на операційному рівні міжнародна торгівля - процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами окремих країн, державами та міжнародними організаціями; на державному рівні міжнародна торгівля - особливий тип суспільних відносин, який виникає в системі світового господарства з приводу обміну між державами, які мають національні зовнішньоторговельні політики.

Форми міжнародної торгівлі можна систематизувати за трьома напрямками. Критеріями визначення форм є регулювання, предмет торгівлі, взаємодія суб'єктів міжнародної торгівлі. (рис 1.1)

Рис 1.1 Форми міжнародної торгівлі

 

Торгівля в поєднанні з кооперацією передбачає укладення контрактів зв'язують виробничі процеси незалежних фірм. Залежно від ступеня інтеграції розрізняють виробничу, збутову, виробничо-збутову і торгівлю у складі консорціумів.

Популярною різновидом міжнародної торгівлі останнім часом стала компенсаційна торгівля у формі товарообмінної (бартерної торгівлі), зустрічної торгівлі у вигляді зворотної закупівлі продукції або компенсаційних угод. Останні можуть полягати у вигляді: власне, компенсаційних угод, зворотної закупівлі, угоди, які передбачають відшкодування.[3]

Говорячи про регулювання світового ринку сировини, необхідно відзначити, що воно відбувається двома методами це висновок міжнародних товарних угод з урахуванням програм розвитку, стабілізації, адміністративного управління і створення міжнародних галузевих організацій, як наприклад об'єднань країн експортерів нафти (ОПЕК).

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)