АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основний зміст матеріалів

Читайте также:
  1. V. Зміст теми заняття.
  2. Бухгалтерський баланс,його побудова, зміст і оцінка статей.
  3. В) становлять зміст соціального захисту безробітних.
  4. Валовий внутрішній продукт – основний макроекономічний показник.
  5. Взаємозв'язок етапів аналізу з метою і змістом робіт
  6. Визначити зміст «соціології молоді» – 15 б.
  7. Визначте зміст соціального конфлікту – 15 б.
  8. Визначте зміст соціології молоді – 15 б.
  9. Вимоги до змісту загальної середньої освіти
  10. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
  11. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
  12. Вимоги щодо змісту та оформлення документів

1. Власність, це економічна категорія, яка є історично і логічно визначною. Сутність власності найкраще проявляється у давньому прислів’ї:

«У кого земля – той і пан»

В економічній літературі розрізняють соціально-політичні, морально-психічні та, навіть ідеологічні аспекти власності. (Наприклад, це проявляється у російсько-українських відносинах). Разом з тим найважливішим є економічне і юридичне розуміння власності.

Власність як соціально-економічна категорія визначається ступенем розвитку продуктивних сил і характеризується системою відносин між суб’єктами господарювання в процесі виробництва, обміну, розподілу і споживання благ.

Власність як юридично-правова категорія відображає майнові відноси, свідомі взаємозв’язки юридичних і фізичних осіб з приводу привласнення – відчуження благ.

Отже, можна зробити висновок, що взаємовідносини людей, що виражають їх ставлення до засобів виробництва і результатів праці, як до своїх так і до чужих, слід називати відносинами власності.

Власність як соціально-економічну категорію можна класифікувати за такими критеріями:

а) внутрішньо генетичний;

б) за типовими, видовими і формальними структурами;

в) з точки зору носіїв власності.

Внутрішньо-генетичні критерії (найважливіші) розкривають відносини власності через систему зв’язків привласнення – відчуження.

Привласнення – це економічний процес, спосіб перетворення речей, явищ природи і суспільства, їх корисних властивостей на реальні блага. Складовими привласнення є: володіння, розпорядження, користування.

Відчуження – це процес перетворення діяльності та здібностей людини на самостійну силу, коли привласнення об’єкта одним суб’єктом є одночасним моментом його відчуження для іншого суб’єкта.

За типами власності розрізняють: суспільна, приватна, змішана;

За видами – державна, колективна, приватна, змішана;

За формами – республіканська, муніципальна (комунальна), акціонерна, кооперативна, громадська організація, приватно-індивідуальна, приватно-акціонерна, змішана.

З точки зору носіїв власності відокремлюють таких суб’єктів: індивід, колектив, держава; фізичні і юридичні особи.

Власність як юридично-правова категорія класифікується за допомогою системи економічних прав, що відображена, в законодавчих актах України, головним серед яких є конституція. Отже, це такі права:

- на володіння;

- на користування;

- на управління;

- на доход;

- на поновлення порушених повноважень;

- право суверенна;

- на безпеку і захист від експропріацію;

- на передачу благ у спадок;

- на відповідальність у формі стягнення боргу;

- на заборону використання способом, що шкодить довкіллю, індивідуумам.

 

2. Новітні тенденції у розвитку відносин власності пов’язані, насамперед, з утворенням корпоративної (акціонерної) форми власності як колективно-приватної.

Особливість такої форми власності полягає в тому, що вона, з одного боку, зберігає (через володіння акціями) все те, що має приватна власність – підприємницька мотивація, ініціатива, бажання збагачення, а з другого – робить реалізацію приватних інтересів власників акцій неможливою у відриві від колективних інтересів.

Наслідком розвитку корпоративної форми власності є часткове подання відчуження людини від засобів виробництва та результатів праці на них, а від так від участі в управлінні, самовдосконалення, нарешті особистої свободи.

Серед інших переваг нової форми власності є виробнича гнучкість, здатність акумулювати крупні капітальні ресурси й кошти будь-якої належності і спрямовувати їх на оновлення технологій та підвищення конкурентно спроможності підприємств на ринках.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)