Непровари

Рис.6.1 Види непроварів: а – повна відсутність з’єднання; б – утворення зв’язків по окремим мікрорельєфам; в – малий розмір ядра; г – недостатній розмір зони взаємного розплавлення; д – повна відсутність зони взаємного розплавлення

Непровар – найбільш небезпечний і важко помітний дефект, при якому зона взаємного розплавлення (при точковому зварюванні вона являє собою діаметр цієї зони dз.в.р.) менше потрібної в кресленні виробу. Непровар може проявитися в вигляді повної відсутності (рис 6.1, а) або зменшення (рис 6.1, в) литого ядра, а також при частковому або повному збереженні оксидної плівки або плаксируючого слоя в контакті деталь – деталь. Найбільш небезпечний непровар в котрому з’являється з’єднання в твердому стані(рис 6.1,б) по мікрорельєфам поверхні. Таке з’єднання важко виявити, воно може витримувати іноді відносно великі статичні зрізаючі навантаження і швидко зруйнуватися при навантаженнях на розрив і знакозмінних навантаженнях.

Непровари показані на рис 6.1, г, д, зустрічаються наприклад при зварюванні алюмінієвих сплавів (АМг6, Д16 та ін.), які мають на поверхні збільшену товщину плакуючого шару із чистого алюмінію – метала який має більш високу електропровідність і Тпл ніж основний сплав.

Загальна причина непровара – зміна параметрів режиму зварювання(зниження Ізв, t, збільшення Язв и dе), а також інших технологічних факторів(велика відстань між точками, великі зазори), які приводять до зниження густини струму(тепловиділення).

Для попередження непроварів слід забезпечити стабільність технологічних факторів і роботи зварювального обладнання, а також видалити перед зварюванням тугоплавкі оксиди і плакірующий слой, які заважають процесу утворення зони взаємного розплаву деталей.

Поиск по сайту: