АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Словесні методи навчання, їх різновид та характеристика

Читайте также:
  1. I. ГИМНАСТИКА, ЕЕ ЗАДАЧИ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ
  2. I. Методические основы
  3. II. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ДЛЯ ВЫПОЛНЕНИЯ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ
  4. II. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА ДИСЦИПЛИНЫ
  5. III. УЧЕБНО – МЕТОДИЧЕСКИЕ МАТЕРИАЛЫ ПО КУРСУ «ИСТОРИЯ ЗАРУБЕЖНОЙ ЛИТЕРАТУРЫ К. XIX – НАЧ. XX В.»
  6. IV ИНФОРМАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ.
  7. VI. Матеріали методичного забезпечення заняття
  8. VI.УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  9. VIII. Методика экспресс-диагностики педагогической направленности учителя (Ю.А. Кореляков, 1997)
  10. Автобіографія. Резюме. Характеристика. Рекомендаційний лист
  11. Адміністративні методи державного управління.
  12. Адміністративні методи менеджменту

Метод навчання – це спосіб упорядкованої, взаємопов’язаної діяльності вчителя та учнів, спрямований на вирішення задач освіти, виховання і розвитку в процесі навчання.

Методи навчання за джерелом знань: словесні, наочні, практичні.

До словесних методів навчання відносяться

1. Розповідь

2. Пояснення

3. Лекція

4. Інструктаж

5. Бесіда

6. Диспут

7. Робота за підручником

Відрізняються ці методи об’ємом і складністю змісту матеріалу

Пояснення – словесне пояснення словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, прикладів. Завдання – розкриття причинно-наслідкових зв’язків і закономірностей розвитку природи та суспільства. Пояснення характеризується доказовістю суджень, аргументованістю, послідовністю подачі конкретних фактів, доступністю. Використовується на всіх уроках при подачі нового матеріалу

Розповідь – це образний динамічний емоційний виклад інформації про різні явища і події. Характеризується відсутністю взаємних запитань, не значною тривалістю (в поч. школі 10-12 хв.), доступною формою викладу. Використовуючи розповідь, можна включити цитати, приклади, зіставлення, наочність.

Лекція – це інформативно-доказовий виклад великого за обсягом складного за логічною побудовою навчального матеріалу. Відрізняє лекцію від інших методів її науковість, обсяг та тривалість.

У школі лекцію використовують тільки в старших класах з пізнавальною метою. Викладається лекція науково, логічно, послідовно, чітко, виразно, з використанням наукових термінів.

Інструктаж – це короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання практичних завдань. Головна мета – показати якими способами і за допомогою яких засобів можна досягнути поставленої мети. Використовується на уроках практичного характеру: образотворче мистецтво, трудового навчання.

Бесіда – це діалогічний метод навчання що передбачає використання попереднього досвіду учнів та усвідомлення нових явищ і понять за допомогою запитань – відповідей. Бесіда використовується на всіх уроках та його етапах.

Значення бесіди:

  1. спонукання учнів до актуалізації відомих знань.
  2. активізація мислення учнів
  3. засвоєння нових знань
  4. діагностика засвоєних знань

Вимоги до запитань:

  1. Запитання повинні бути чіткі, короткі, прості.

Знаходитись в логічній послідовності.

  1. Однозначні за змістом та формою. Не носити підказки
  2. Запитання повинні активізувати мислення учнів

Відповіді учнів повинні бути повними, аргументованими, точними, літературно правильно оформленими.

Запитання ставляться всьому класу, запитувати і пасивних учнів.

 

Диспут – вільний жвавий обмін думками, колективне обговорення питань що хвилюють його учасників. Мета диспуту – пошук істини, ставляться проблемні запитання які містять суперечку. Диспут вчить учнів науковому доведенню, вмінню відстоювати власну думку, критично підходити до власних і чужих суджень. Проводити диспут потрібно в делікатній формі, не засуджувати, не сміятись при висловлюванні дітей. Диспут повинен закінчуватись висновком або компромісом.

 

Робота з підручником – це організація самостійної роботи з друкованим текстом. Дає змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність учнів у навчанні.

Види роботи з підручником:

  • читання тексту підручника
  • відповіді на запитання
  • заучування напам'ять
  • розгляд і аналіз малюнків, схем, таблиць.
  • Виписування з тексту
  • Конспектування
  • Розв’язування прикладів, задач
  • Виконання вправ

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)