АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тематика рефератів. 1. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу

Читайте также:
  1. Базидиальные грибы, особенности биологии как высших представителей грибов, систематика, значение в природе и для человека.
  2. БАКТЕРИИ. СТРОЕНИЕ, РАЗМНОЖЕНИЕ, СИСТЕМАТИКА
  3. Бурые и красные водоросли, общая характеристика, морфология, основы физиологии, специфика жизненных циклов, систематика, роль в биосфере и в жизни человека.
  4. Лекция № 2. Систематика и морфология микроорганизмов.
  5. Література до рефератів
  6. Математика
  7. МАТЕМАТИКА
  8. МАТЕМАТИКА
  9. Математика в современном мире.
  10. Направление в искусстве XVIII в., для которого характерны высокая гражданская тематика, строгое соблюдение норм и правил
  11. Перелік тем рефератів, есе та загальні вимоги щодо їх написання
  12. Перечень вопросов итоговой аттестации по дисциплине Математика

1. Основні принципи періодизації історико-філософського процесу.

2. Енциклопедичний характер систематизованих, філософських уявлень античних філософів.

3. Платонівська «ідеальна держава» і сучасність.

4. Раціональний зміст гегелівської діалектики.

5. Антична філософія й західноєвропейська культура: пошук ідентичності.

6. Сократ: проблема людини та діалогічної природи філософського знання.

7. Проблема знання у філософії Арістотеля.

8. Вихідні ідеї філософії Гуманізму та їх світоглядне значення.

9. Вплив ідей італійського гуманізму на духовні процеси в Україні.

10. Роль ренесансної філософії у формуванні європейської науки.

11. Віра і знання: проблема розмежування.

12. Наука і релігія: протистояння і точка дотику.

13. Сутність та причини утвердження механістичного світогляду в Європі Нового часу.

14. Мислення «здорового глузду» та його філософська оцінка.

15. Тлумачення пізнання в філософії Нового часу.

16. Філософія Нового часу про світобудову.

17. Філософські ідеї європейського Просвітництва та їх сучасне значення.

18. Сенсуалістичні максими Дж. Берклі.

19. Б. Паскаль та філософія просвітництва про місце і роль людини у світі.

20. Атеїзм П. Гольбаха.

21. Проблеми моралі у філософії І. Канта.

22. Естетика Гегеля.

23. Проблема людини у філософії Л. Феєрбаха.

24. Марксистсько-ленінська філософія: міф чи реальність?

25. Перехід від класичної філософії до некласичної.

26. Християнство і філософія у Київській Русі.

27. «Український дух» філософії Г. Сковороди.

28. Філософські принципи «Кобзаря» Т. Шевченка.

29. Національний характер філософії І. Франка.

30. Розвиток філософських традицій у творчості вітчизняних природознавців (кінець ХІХ - початок XX ст.).

31. Історіософія В'ячеслава Липинського та «вольовий націоналізм» Дмитра Донцова: держава, нація, національна ідея.

32. Від феноменології до екзистенціалізму та герменевтики.

33. Аналітична філософія.

34. Філософія науки: від логічного позитивізму до епістемологічного анархізму.

35. Філософська антропологія: ідейні витоки та проблемне поле.

36. Філософський містицизм.

37. Гуманістичні тенденції у розвитку сучасної філософії

38. Філософія С. Кьєркегора.

39. Еволюція філософських уявлень про субстанції світу.

40. Категорія буття: смисл та специфіка.

41. Проблематичність людського буття.

42. Буття і небуття. Буття і сутність.

43. Еволюція філософських уявлень про субстанції світу.

44. Сучасна наука про системну організацію матерії.

45. Проблема «діалогу» людини і комп'ютерних систем.

46. Інформаційна взаємодія як генетична передумова свідо­мості.

47. Свідомість як необхідна умова відновлення культури.

48. Предметність та рефлексивність свідомості.

49. Співвідношення біологічного і соціального походженні свідомості.

50. Виникнення і розвиток психіки як форм відображення дійсності.

51. Софістика та еклектика – альтернативи діалектики як логіки.

52. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.

53. Світоглядне та методологічне значення законів діалектики.

54. Діалектика Гегеля.

55. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

56. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

57. Діалектика суб’єкта і об’єкта як проблема сучасної філо­софії.

58. Взаємозв’язок логіки та інтуїції.

59. Людина як вільна істота. Свобода, вибір, цінності.

60. Людське існування та його сенс. Життєва позиція особи­стості.

61. Філософське розуміння власності.

62. Формування біоетичного світогляду: аспекти методології.

63. Соціальні норми як фактор виливу суспільства на осо­бистість.

64. Воля та розум.

65. Суспільство як система, його життєдіяльність: методологічні підходи.

66. Теорія суспільно-економічних формацій.

67. Філософія історії та історична наука: спільні риси і відмінності.

68. Зміна парадигм історичної свідомості в некласичній філософії історії.

69. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.

70. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.

71. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.

72. Національна свідомість і світогляд.

73. Спадкоємність поколінь і розвиток суспільства.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)