АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Весняні дати і свята

Читайте также:
  1. Зимові дати, свята
  2. Літні дати і свята
  3. Міфологія давніх слов’ян; культи, обряди, свята.
  4. Найважливіші свята
  5. Проект спортивного свята

Народний календар бере свій початок ранньої весни. Прихід вес­ни - це початок оновлення життя.

Свято зустрічі весни (Стрітення), 15 лютого. Воно відзна­чалось красивими життєстверджуючими звичаями. На пагорбах і горбочках, де розтанув сніг і проклюнулися проліски, діти води­ли хороводи, співали веснянки. Святу зустрічі весни притаманні пісні, танці, ігри, жарти. Це імпровізована творча виставка, в якій прославляється любов до землі, хліборобська праця, краса життя, пошана до всього живого. Возвеличуються роботящі руки, ум, благородні поривання, милосердні справи. З цим святом пов'я­зані гаївки, давні хороводи («Горошок», «Огірочки», «Мак», «Льон», «Коноплі», «А ми просо сіяли, сіяли»). Веснянки співаються від Благовіщення (7 квітня) аж до клечальної неділі. У веснянках оспівуються пробудження природи, приліт птахів, розлив води, «зелений шум». У деяких регіонах України одночасно відзнача­ють і прихід весни, і день птахів. Проводиться свято птахів. Приліт птахів з вирію - радісна подія. Готуються житла перна­тим друзям, вивчається їх спосіб життя, зберігаються природні умови для їх існування, визначаються дні підгодівлі птахів.

Свято першої борозни. Готуючись до свята, люди проводять снігозатримання, збереження вологи в ґрунті, удобрюють землю, ремонтують знаряддя праці. У цей день та інші дні оранки зга­дуються трудовий досвід батьків і дідів, їх віра в світлий прийдеш­ній день, народне землеробство, хліборобська справа, народна ме­теорологія, народні прикмети. Не забувається й народна муд­рість: «Весною один день рік годує». Свято першої борозни утвер­джує любов до землі-годувальниці, прагнення прикрашати її ви­рощеними власними руками дарами нив, садів, городів, «його ве­личністю — хлібом».

Свято перших сходів. Організовуються постійні спостереження дітей за тим, як із посаджених працьовитими руками зерен вибруньковуються сонцелюбні пагінці - провісники нового життя, як вони заповзято тягнуться до світла, тепла і небесної блакиті. Для дітей доступнішим стають явища природи, такі поняття, як ціна праці хлібороба, краса природи, екологія душі, народні ідеали.

Пасхальне свято (Великдень). Зі святом пов'язані: випі­кання паски, розписування і фарбування яєць, веселі народні ігри, освячення в церкві святкових продуктів харчування. Усе це на­дає незвичайності, небуденної краси святу.

Цінним у виховному плані є писанкарство, що стало окре­мим видом українського народного мистецтва. Оволодіння писанкррством сприяє підвищенню естетичного рівня, формуванню народного світосприймання. Розписування яєць свідчить про не­вичерпний творчий геній народу. Сьогодні проводяться уроки народознавства з писанкарства, організовуються студії, гуртки з оволодіння цим видом мистецтва.

День пам'яті (Проводи) померлих людей, загиблих воїнів. Це день поминання предків, родоначальників. Беручи участь у вшануванні пам'яті померлих, спогадах про їхні добрі справи, героїчні вчинки, діти проймаються повагою, любов'ю до своїх пред­ків. Важко переоцінити виховне значення вшанування пам'яті основоположників роду - бабусі, дідуся, прадідуся і прабабусі і по батьковій, і по материній лінії. Прибирання могилок, поминання своїх предків добрим тихим словом, глибока вдячність їм за добрі справи для роду і народу - усе спонукає людей до глибоких філософських роздумів над проблемами життя і смерті, добра і зла, миттєвості і вічності буття.

День пам'яті померлих і загиблих викликає готовність про­довжувати справи, заповіти батьків і дідів, формує історичну па­м'ять, зміцнює наступність поколінь, утверджує безперервність традицій народу, вічність буття нації.

День очищення джерел, криниць, водойм. Це дата народного календаря, пов'язана з проблемами збереження життя флори, фауни, людей, з проблемами екологічного виховання. Це свято має і велике символічне значення. Поняття «глибокого колодя­зя», «чистої криниці», «золотих ключів», «життєдайних джерел» опоетизовані в піснях і асоціюються в народній пам'яті, уяві з глибокою і чистою совістю, душевним багатством народу.

День Матері. Це свято відзначалося ще задовго до впрова­дження християнства. Наші пращури відзначали свято Лади -богині весни, радості, шлюбу, покровительки дівоцтва і материн­ства. День Матері припадає на другу неділю травня. У цей день відбувається богослужіння за здоров'я матерів, проводиться ве­лика виховна робота по вшануванню дівчат, жінок, дружин, ма­терів - носіїв життя, високої краси. Календарна обрядовість зве­личує святий образ Матері, яка продовжує й увічнює життя на планеті, символізує рідну землю, Батьківщину.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)