АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Організаційно-правові форми юридичних осіб

Читайте также:
  1. A.2.1) Сформировавшийся футболист.
  2. A.2.1) Сформировавшийся футболист.
  3. I. Предпосылки формирования профсоюзного движения.
  4. II. Порядок формирования экспертных групп, организация экспертизы заявленных на Конкурс проектов и регламент работы Конкурсной комиссии
  5. II. ТАКТИКА СОВЕТСКИХ ВОЙСК В БОРЬБЕ С ВООРУЖЕННЫМИ ФОРМИРОВАНИЯМИ ОППОЗИЦИИ.
  6. III. СТРУКТУРА И ПОРЯДОК ФОРМИРОВАНИЯ СТУДЕНЧЕСКОГО СОВЕТА
  7. IV. Склоны, сформированные массовым перемещением обломочного материала.
  8. VI. ФОРМИ КОНТРОЛЮ
  9. VII. ИСТОЧНИКИ ФОРМИРОВАНИЯ ИМУЩЕСТВА ОРГАНИЗАЦИИ. УПРАВЛЕНИЕ ИМУЩЕСТВОМ ОРГАНИЗАЦИИ
  10. А у этого процесса были совершенно иные, политические корни, аналогичные тем, что формируются сегодня.
  11. А) та часть выручки, которая остается на покрытие постоянных затрат и формирование прибыли
  12. АВТОРСКИЙ ПРОЕКТ ФОРМИРОВАНИЯ КУЛЬТУРЫ ЛЮБВИ У ДЕТЕЙ –СОЦИАЛЬНЫХ СИРОТ МЕТОДОМ КАНИСТЕРАПИИ «ГОРОД СОЛНЦА» (Г. БАРНАУЛ)

За проектом ЦК передбачалися лише дві організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права: установи і товариства. Останні можуть бути підприємницькими і непідприємницькими, а підприємницькі - гос­подарськими товариствами і виробничими кооперативами.

Логічність такого підходу очевидна, корисність також, що дозволило б привести до загального знаменника всі численні форми і види юри­дичних осіб, що за своєю суттю можуть бути віднесені до однієї з двох названих організаційно-правових форм.

Однак утіленню такої стрункої системи юридичних осіб перешкодив ГК, в якому передбачаються інші види (або форми) юридичних осіб. У зв'язку з цим ст. 83 ЦК було викладено в такій редакції, що допускає існування інших організаційно-правових форм юридичних осіб при­ватного права, крім установ і товариств.

Таким чином, виходячи зі ст. 83 ЦК, можна було б зробити висновок про існування трьох організаційно-правових форм юридичних осіб приватно­го права: установ, товариств та інших. При цьому в самому ЦК регулюють­ся тільки перші дві, а решта регулюються ГК й іншими законами (це різні


-**%^ 29

види підприємств, передбачених ГК: приватні (ст. 113), підприємства ко­лективної власності (гл. 10), фермерські господарства (ст. 114) таін.)

У зв'язку з цим розглянемо регулювання юридичних осіб не тільки за ЦК, але й за ГК.

У ЦК використовується, але не розкривається поняття «організаційно-правова форма». Прийнято вважати, що під цим терміном варто розуміти закріплену нормами права модель організа­ції, визнаної юридичною особою1. Поняття «організаційно-правова форма» і «юридична особа» не можна розділяти одне від іншого, а для визначення видів юридичних осіб необхідно установити відповід­ні критерії. Цими критеріями пропонується вважати об'єкти права власності учасників і їхню відповідальність за боргами юридичної осо­би2. Саме завдяки їм стає можливим розмежувати установи і товариства з подальшою класифікацією останніх.

У ст. 83 ЦК названо лише дві організаційно-правові форми юридичних осіб - товариства й установи. З цього виходять принаймні два висновки.

По-перше, акціонерне товариство, кооператив тощо не являють со­бою організаційно-правові форми юридичних осіб, а є видами юридичних осіб у рамках тієї або іншої їхньої форми (товариства або установи).

По-друге, юридична особа не може бути одночасно товариством і уста­новою, у зв'язку з чим вимагають змін численні закони України. Так, напри­клад^ ст. 1 Закону України «Про господарські товариства» вказується, що господарське товариство є підприємством, установою, організацією. Уст. 2 Закону України «Про страхування» також міститься аналогічна фраза, що страховики як фінансові установи створюються в зазначених формах гос­подарських товариств. А в ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринку фінансових послуг»3 фінансова установа визначається як юридична особа, що надає фінансові послуги. Ними можуть бути банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товари­ства, страхові компанії, установи накопичувального пенайного забезпе­чення, інвестиційні фонди і компанії та шші юридичні особи.

Отже, особливо в останньому випадку очевидно, що термін «уста­нова» вживається тут не в тому значенні, який у нього вкладається ч. З

Кравчук В.М. Сутнісні ознаки юридичної особи // Предпринимательство, хозяйство и право. - 1999. - № 7. - С.31-32.

Кучеренко ЇМ. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права. - Київ: Аста, 2004.-С 18,20,22. 3 Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1.


зо ^CgpJ^

ст. 83 ЦК, а в загальновживаному розумінні, аналогічному поняттю «юридична особа».

У ГК також не пропонується поняття організаційно-правової форми. юридичної особи (або суб'єкта господарювання, або підприємства). Цей термін у цьому кодексі використовується суперечливо. Так, по­няття «організаційно-правова форма» у ньому вживається (ст.12і) стосовно лише об'єднань підприємств. Поряд із цим терміном у ГК згадується про «організаційну форму» (ст. 62).

1.4. Товариства й установи 1.4.1. Товариства

Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учас­ників), що мають право участі в цьому товаристві (ч. 2 ст. 83 ЦК). То­вариство може бути створене однією особою.

Товариства, у свою чергу, поділяються на підприємницькі і непідпри-ємницькі залежно від мети отримання прибутку з наступним розподілом його між учасниками. Так, підприємницькі товариства мають це на меті, на відміну від непідприємницьких товариств, які таку мету не ставлять перед собою.

Підприємницькими товариствами є всі види господарських товариств (повні, командитні, товариства з обмеженою і додатковою відповідаль­ністю, акціонерні товариства) і виробничі кооперативи.

Непідприємницькими товариствами є об'єднання громадян, релігій-. ні організації, невиробничі (споживчі) кооперативи, біржі й ін.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)