АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

господарських договорів

Читайте также:
  1. А) традиційний порядок укладання господарських договорів.
  2. Валові збори продукції сільськогосподарських культур СК «Агробізнес»
  3. Види господарських договорів
  4. Види господарських договорів
  5. Види господарських зобов'язань
  6. Види господарських зобов'язань І
  7. Види господарських зобов’язань
  8. Види господарських правовідносин
  9. Види господарських правовідносин
  10. Види господарських товариств
  11. Види господарських товариств
  12. Види господарських товариств

Господарський договір є обов'язковим до виконання його сторонами (ст. 193 ГК України, ст. 629 ЦК України).

Сторони господарського договору повинні виконувати свої зобов'язання:

• належним чином (відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться) - ч. 1 ст. 193 ГК України;

• реально (в натурі): заміна реального (в натуральній формі) виконання гро­шовим зазвичай заборонена, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконан­ня зобов'язання (ч. З ст. 193 ГК України);

• з дотриманням інтересів іншої сторони та загальногосподарського інтересу: кожна сторона зобов'язана вживати заходів, необхідних для належного ви­конання нею договірних зобов'язань, а у разі порушення контрагентом своїх обов'язків - вжити заходи щодо зменшення негативних наслідків від цього.

На забезпечення виконання договірних зобов'язань відповідно до згаданих засад спрямовані спеціальні правові механізми. До них належать:

• порядок укладення договору (а відтак - вибір найбільш оптимального спо­собу вибору найкращого для ініціатора встановлення договірного зв'язку виконавця чи покупця);

• зміст господарського договору (і відповідно - той ступінь ґрунтовності ре­гулювання договірного зв'язку, що відповідає інтересам сторін);

• форму господарського договору (обирається з урахуванням вимог закону, важливості договірного зв'язку для сторін, предмета договору, договірної ціни, терміновості виконання та ін. - сукупності факторів, що визначають найбільш оптимальний спосіб фіксації договірного зв'язку між сторона­ми);

• а також способи забезпечення належного виконання господарських догово­рів, доцільність (а в певних випадках - необхідність) застосування яких пов'язана зі складністю договірних відносин.

Наявність господарського договору, укладеного в передбаченій законом фор­мі та з дотриманням вимог щодо змісту, не гарантує дотримання сторонами умов договору. Реальному та належному виконанню господарських договорів сприя­ють різноманітні способи забезпечення виконання договірних зобов'язань. Роз­різняють два основні їх різновиди: (1) цивільно-правові (порука - статті 553-559 ЦК України, гарантія - статті 560-569 ЦК України і ст. 200 ГК України, завдаток - статті 570-571 ЦК України, застава - статті 572-597 ЦК України, притримання - статті 594-597 ЦК України) та (2) господарсько-правові, до яких належать:

•правова (в тому числі договірна і претензійно-позовна) робота, від організа­ції якої залежить якість укладеного господарського договору (в тому числі щодо повноти закріплення за контрагентами договірних зобов'язань, від­повідальності за порушення цих зобов'язань) і виконання договором при­таманних йому функцій;

• позитивне стимулювання, тобто надання стороні, яка належним або покра­щеним способом виконала покладені на неї договірні зобов'язання, певних пільг чи додаткових матеріальних благ (наприклад, залишення у виконавця устаткування, що було передано йому замовником для виконання обумов­лених договором робіт);

• негативне стимулювання, тобто заходи відповідальності, що застосовують­ся до порушника договірних зобов'язань згідно із законом або договором (відшкодування збитків, сплата штрафні санкції/неустойки, оперативно-господарські санкції).

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)