АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сакралізація — це процес залучення у сферу релігійного санкціонування

Читайте также:
  1. AGP: ГРАФИЧЕСКИЕ ПРОЦЕССОРЫ И КАРТЫ
  2. I. Торможение процесса модернизации в Японии
  3. Static_cast – безопасное преобразование, не содержит за собой инструкций процессора.
  4. V. Текстовий процесор Word . Інтерфейс редактора Word 2007.
  5. VIII. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З ДИСЦИПЛІНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  6. VIІ. ЗАВДАННЯ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛИНИ «ГОСПОДАРСЬКИЙ ПРОЦЕС»
  7. А) Процесс, деятельность как основной способ существования психического
  8. Автоматизация процессов управления банком и банковские информационные технологии
  9. Административно-процессуальные нормы в системе норм права.
  10. Активаторы процесса коррозии и ускорение разрушения металлов
  11. Активизация процессов мышления в учебной деятельности
  12. Активне соціально-психологічне навчання у процесі формування професійної компетентності фахівця.

Інших форм масової (індивідуальної) свідомості, соціальних відносин,

діяльності людей та інститутів. З цим зв'язане підвищення впливу релігії на суспільну систему, поширення її функцій у суспільстві. Інакше кажучи, це процес, при якому в основі суспільних відносин лежить культова релігійна діяльність.

Сакралізація характерна для ранніх стадій історії релігії, рецидиви її

виявляються й пізніше.

Секуляризація — це процес, протилежний сакралізації, це, навпаки,

Визволення масової та індивідуальної свідомості від впливу релігійних ідей,

соціальних відносин — від релігійного санкціонування, тобто вивільнення

суспільного життя від впливу релігії та церкви, перехід функцій, що

виконувала релігія, до інших соціальних інститутів.

Процес секуляризації найбільш притаманний соціалістичному

суспільству.

Релігійна ситуація в Україні. Як свідчать соціологічні дослідження

(1997 р.), майже половина дорослого населення України вважає себе

віруючими, з них 3/4 — православні, 10% — греко-католики, 8% —

представники інших конфесій, 7% — «просто віруючі»1.

Політика у сфері релігії. Сьогодні вплив релігії на свідомість мас у

світі є досить значним, і тому політичні діячі будь-якої країни прагнуть

використати конфесії для досягнення певних політичних цілей або ж

нейтралізувати їх суспільний вплив з цією ж метою. Деякі конфесії також

активно втручаються в політику, створюючи релігійні партії, профспілки,

очолюючи національно-визвольні рухи.

 

Становлення соціології релігії як наукової дисципліни

Початок формування соціології релігії як наукової дисципліни припадає

Приблизно на середину XIX ст. її виникнення зумовили процеси в

Європейському суспільстві, започатковані епохою Просвітництва й анти-

феодальними буржуазними революціями. Одним з найважливіших її джерел була соціально-філософська критика феодальних суспільних відносин і церкви як соціального інституту французькими енциклопедистами XVIII ст. (Гельвецій, Гольбах, Дідро). Ця критика сприяла пробудженню інтересу до

соціальної зумовленості релігії та її ролі у житті суспільства. Відповідно

релігію стали виокремлювати із сукупності суспільних інститутів як

особливий феномен, щодо якого інші суспільні реалії розглядали як світські

(секулярні).

Німецький філософ Іммануїл Кант (1724—1804) одним з перших

обґрунтував можливість розглядати релігію з позицій наукового мислення:

Розум має сильніші аргументи, ніж ті, якими послуговується церковна

Доктрина і Святе Письмо. Кант обстоював самостійність людини та

Людського розуму, який реформує, раціоналізує історичну релігію, визнаючи при цьому соціальну корисність «природної», «розумної» релігії як основи морального порядку в суспільстві.

Одна з особливостей соціального розвитку західного суспільства

полягала у зростаючій складності та диференційованості суспільних

інститутів. У зв'язку з цим постало питання про місце релігії серед інших со-

ціальних інститутів та її взаємини з ними. Якщо радикальні критики вбачали

в релігії тільки соціально-негативний чинник, то соціальну науку цікавило,

що насправді відбувається у житті суспільства під впливом релігійної віри.

Такому спрямуванню наукового інтересу сприяли результати досліджень

історії, філології, антропології, етнології.

Першим цю проблематику порушив французький філософ О. Конт, який

вважав, що в дослідженні соціального життя важливо з'ясувати засади

соціального порядку, а відповідно й соціальну роль релігії. Згідно з його

вченням про соціальну динаміку, заснованим на еволюційних засадах,

суспільство долає три стадії розвитку, аналогічні періодам людського

життя, — дитинство, юність і зрілість. На першій — «теологічній» стадії —

людина марно намагається досягнути «безумовного пізнання внутрішньої

суті» явищ і причин їх виникнення, її релігійна свідомість представлена

трьома типами — фетишистським, політеїстичним та монотеїстичним.

Останній тип свідчить про перехід від теологічного до «спекулятивного»

мислення, що домінує на «філософській», метафізичній стадії. На третій

стадії людина, спостерігаючи явища, намагається встановити між ними

закономірні зв'язки. Це стадія панування науки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)