АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Психологічний напрям у соціології

Читайте также:
  1. VI.Напрями, операційні цілі та заходи з їх реалізації
  2. АКТУАЛЬНІ НАПРЯМИ СУЧАСНОЇ ЛІНГВІСТИКИ
  3. Б) напрямок дії ЕДЗ
  4. Б) Неоромантическое напрямок
  5. Вибір напрямку і теми роботи
  6. Вибори як основне поняття соціології виборчого процесу
  7. Виставкова діяльність залишається одним із основних напрямів роботи бібліотеки, яка допомагає у розкритті і популяризації книжкового фонду та реклами бібліотеки.
  8. Витоки української соціології, їх характерні риси.
  9. Г) Виникнення марксистського напрямку.
  10. Головним напрямком розвитку МПП стало розширення міжнародної спеціалізації і кооперації виробництва.
  11. Державна економічна політика та її основні напрями
  12. Для соціології релігії, на думку О. Конта, найважливішими є два

До кінця XIX ст. паралельно з натуралістичним напрямком у соціології складається й починає домінувати психологічна тенденція в розумінні соціально-історичних процесів і зако­номірностей суспільного розвитку. Сукупність соціологічних концепцій, що пояснюють еволюцію суспільства як результат впливу інтелектуальних, емоційних і вольових взаємодій людей, одержала в історії соціології назву психологічного напрямку. Основну увагу представники психологічного напрямку соціо­логії звертали не на окрему людину, а на колективну, соціальну психологію, оскільки крім психічних процесів, що проявляють­ся в діяльності окремих людей, існують процеси, які обумовлю­ються духовною взаємодією між людьми. Можна виділити такі різновиди психологічного напрямку як психологія народів і на­товпу, теорія наслідування, інтеракціонізм, інстинктивізм.Психологія народів і натовпу була однією з перших спроб почати конкретне дослідження взаємодії між індивідуальною свідомістю і культурою. Гюстав Лєбон (1841-1931) надав со­ціально-психологічним фактам колективної поведінки вигляд соціологічної теорії соціально-історичного розвитку. Ототож­нюючи масу з натовпом, він перебачав прихід «ери натовпу» і загибель цивілізації, коли розумний критичний початок, вті­лений в особистості, придушується ірраціональною масовою свідомістю. За Г. Лєбоном, у результаті промислової революції, зростання чисельності населення міст і засобів масової комуні­кації життя людей усе більше визначається поведінкою натов­пу, який завжди представляє сліпу руйнівну силу. У натовпі людина втрачає почуття відповідальності й опиняється під владою емоцій, агресивного настрою, почуваючи себе всемо­гутньою, оскільки в такий момент нею управляє закон «духов­ної єдності натовпу». Вчений вважав, що вирішальну роль у соціальних процесах відіграє не розум, а почуття. Він висту­пав проти ідеї соціальної рівності і демократії, стверджуючи, що всі досягнення цивілізації — результат діяльності еліти. Ре­волюцію він вважав проявом масової істерії.Найбільш відомим вче­ним цього напрямку є Габриель Тард (1843- 1904). Він порівнював суспільство з моз­ком, кліткою якого є свідомість окремої людини. Разом із тим суспільство — це продукт взаємодії індивідуальних свідо­мостей, яка відбувається шляхом передачі людьми один від одного й засвоєння ними вірувань, переконань, намірів і т. д. М. Тард писав: «Суспільство — це наслідування, а наслідування — рід гіпнотизму». Суспіль­ний розвиток зводився ним до того, що окремі видатні люди ви­находять щось нове, а потім маси, наслідуючи, закріплюють це нове. Соціальні конфлікти виникають через різні напрямки на­слідування.Важлива роль у розвитку психологічної кон­цепції в соціології належить Чарлзу Кулі (1864-1929). На його думку, первинними фактами суспільства є уявлення, які люди мають один про од­ного, а особистість — це сума психічних реакцій людини на думки оточуючих людей. Ця ідея отримала назву «дзеркально­го Я». На думку Ч. Кулі, найбільше значення в житті суспільс­тва мають міжіндивідуальні відносини в первинних групах (сім'я, друзі). Ці групи є позаісторичними, універсальними, вони становлять базис всього універсального в людській при­роді та людських ідеалах. Найбільш розгорнуту концепцію соціоло­гічного інстинктивизму розробив Вільям Мак-Дугал (1871-1938). Він розглядав інс­тинкти як основу життя і пояснював людську поведінку й діяльність людини через її інстинкти. Соціальні явища і про­цеси В. Мак-Дугал розглядав як форми прояву на соціальному рівні окремих інстинктів. Інстинкт гніву й войовничості прояв­ляється у війнах, інстинкт придбання виражається в процесі нагромадження суспільного багатства, батьківський і мате­ринський інстинкти — в бажанні створити родину і т. д. Най­більше значення вчений надавав стадному інстинкту, який втримує людей разом і лежить в основі більшості соціальних інстинктів. Наслідком соціальних інстинктів є збільшення роз­мірів міст, колективний характер праці та дозвілля, масові збо­рища тощо.Психологічний напрям був кроком уперед у дослідженні феномена «соціальна реальність». На відміну від учених, які розробляли натуралістичні концепції, представники психо­логічного напрямку бачили в ускладненні форм суспільного життя результат розвитку свідомого джерела, тобто розум­ного управління процесами. Однак зведення предмета со­ціології до суто соціально-психологічних аспектів взаємодії залишало у тіні суспільні відносини і процеси, їх структуру та динаміку.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.002 сек.)