АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ГЛАВА 1. СОЦІАЛЬНА РОБОТА ЯК ПРАКТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ

Читайте также:
  1. II. Методична робота.
  2. Magoun H. I. Osteopathy in the Cranial Field Глава 11
  3. VIIІ. Самостійна робота.
  4. Арифурэта. Том третий. Глава 1. Страж глубины
  5. Арифурэта. Том третий. Глава 2. Обиталище ренегатов
  6. Архівація даних. Робота з програмами - архіваторами Win Zip, Win Rar та ін.
  7. Бідність, її причини та показники. Соціальна політика держави як політика регулювання доходів.
  8. Будова і робота фільтрів.
  9. Взаємодія та спільна діяльність
  10. Вимоги безпеки при виконанні робіт на повітряних лініях (робота на опорах)
  11. Виробнича діяльність
  12. Виставкова діяльність залишається одним із основних напрямів роботи бібліотеки, яка допомагає у розкритті і популяризації книжкового фонду та реклами бібліотеки.

/. Взаємозв 'язок соціальної політики і соціальної роботи

Соціальна робота є прямим відображенням суті соціальної політики, яка охоплює численні і різноманітні аспекти життя. Безперечно, що соц­іальна політика, як наукова галузь і навчальна дисципліна, є передумо­вою розгортання соціальної роботи, оскільки науковці вбачають у соц­іальній політиці перш за все, регулятор соціальних процесів, перетво­рень. Проте, щоб соціальна робота, як практичний прояв соціальної пол­ітики, стала конкретною проблемою і набула соціально значущої та дер­жавної ваги, в державі потрібне соціальне замовлення.

Різні науковці по-різному тлумачать поняття "соціальна політика" як базове поняття стосовно соціальної роботи. Так, скажімо, А. Райкевич зазначає, що соціальна політика — це цілеспрямована діяльність держа­ви та інших суб'єктів у галузі формування умов життя населення та міжособистісних відносин [1,7]. По-іншому розуміє соціальну політику Я. Роснер, який вбачає серед завдань соціальної політики і таку, як "перебудову соціальної структури суспільства". Водночас він наголошує на тому, що метою соціальної політики має бути задоволення потреб особистості, і цьому повинні підпорядковуватись усі інші заходи соц­іальної політики [1,17].

Російські вчені (В.Афанасьєв, Ю.Волков, С.Шаталіи) вважали, що до сфери соціальної політики варто відносити такі питання, як забезпе­чення матеріального добробуту народу, підвищення його культури, гро­мадської свідомості й активності, поглиблення демократії та прогресив­ний розвиток соціальної структури суспільства [2, 396].


 


Український соціолог О.Якуба також пов'язує можливість вирішен­ня соціальних проблем із зміною статифікаційної структури українського суспільства, оскільки це дозволяє уточнити чимало позицій, які відобра­жають зміст соціальної політики [3, 145].

Виходячи з висловлених міркувань, можна стверджувати, що соц­іальна політика як регулятор має такі складові: суб'єкти, які розробля­ють і впроваджують соціальні програми; об'єкти, які підлягають регулю­ванню, корекції; канали, засоби впливу суб'єктів па об'єкти [4, 12].

Глибоке наукове вивчення результатів соціальної роботи дозволяє говорити про позитивні чи негативні тенденції соціальної політики, її "больові точки" і розробляються оптимальні шляхи їх усунення. При цьому однією із умов успішної реалізації соціальної політики є функціо­нування її структурно-функціональної моделі, яка включає кілька важ­ливих компонентів:

— об'єкт соціальної політики і соціального управління (соціальна
сфера і соціальні процеси);

— функції управління;

— методи управління;

— ресурси на соціальні потреби;

— суб'єкти управління;

— системи інформаційно-аналітичного забезпечення.

Безумовно, для грамотного вирішення завдань соціального характе­ру па різних рівнях необхідне чітке визначення об'єктів і суб'єктів соц­іальної політики, а інтегрована якість соціальної сфери полягає у забез­печенні сприятливих умов для розвитку особистості, її соціального само­почуття в різних організаціях, достатньо повної реалізації творчих мож­ливостей і здібностей, які в кіпечпому результаті справляють позитив­ний вилив па ефективність інших видів діяльності особистості.

Досягненні збалансованості у соціальній сфері, зняття соціальної де­формації і своєчасне розв'язання соціальних конфліктів — це і є змістом соціальної політики як па рівні держави, так і на рівні регіонів. Тому в її організації органи управління різних рівнів повинні мати вплив па хід соціальних процесів згідно з окресленими цілями. Звичайно, у праців­ників, котрі працюють у соціальній сфері, може з'явитися запитання: які умови необхідні для отримання оптимального результату, досягнення соціальної стабільності, збалансованості всіх елементів соціальної сфе­ри, а отже, забезпечення гідного життя громадян у різних регіонах. Таких складових є кілька:



Соціальна робота


Теоретичні основи соціальної роботи



 


       
   


1) наявність ресурсів на соціальні потреби;

2) надійність концепції соціального захисту і підтримки населення,
соціального управління (системи соціального управління);

3) налагодженість інформаційно-аналітичної системи управління соц­
іальними процесами, коли функція соціального управління фіксується,
уточнення в результаті соціальної діагностики, виявлення "больових то­
чок" і застосовується вся сукупність методів самоуправління (прогнос­
тичних, соціальпо-технологічних, адміиістративпо-нравових, соціологіч­
них тощо);

4) всі суб'єкти соціального управління рівномірно розподіляють
функції управління між відповідальними органами; адекватно реагують
на соціальні процеси за допомогою сукупності методів управління; го­
ловні управління координують роботу відповідно до досягнень соціаль­
них цілей.

Побудова моделі і визначення "білих плям" у соціальній політиці, базується на системі показників, які слід класифікувати за сферами жит­тєдіяльності об'єкта соціальної роботи.

Перша сфера — виробничо-технологічна:

— надійність технологічних систем (суб'єктивні показники);

— надійність технологічних рішень (суб'єктивні показники);

— надійність економічного становища підприємства, установи, соц­
іального інституту (суб'єктивні показники);

— надійність управління відповідною структурою (суб'єктивні по­
казники);

Друга сфера — професійно-трудова:

— професійна надійність (кваліфікація, стаж роботи за спеціаліза­
цією, виступають як суб'єктивні показники);

— задоволення працею (суб'єктивні показники).
Третя сфера — соціально-побутова:

— соціально-иобутове влаштування (здоров'я, соціальний захист,
пільги тощо — це об'єктивні показники);

— задоволення соціально-побутовим аспектом життя (суб'єктивні по­
казники).

Четверта сфера — соціально-політична:

— державна підтримка підприємства, установ тощо (об'єктивний по­
казник);

— можливість колективу приймати рішення (суб'єктивний показник);

— громадська думка з приводу стану і перспектив розвитку органі­
зації (суб'єктивний показник).


П'ята сфера — культурно-духовна:

— культурпо-освітпіп рівень (суб'єктивний показник).
Шоста сфера — морально-психологічна:

— виявлепість, надійність на майбутнє (суб'єктивний показник);

— високий професіоналізм і готовність викопувати технологічні ви­
моги у будь-яких ситуаціях;

— психологічна стійкість особистості до різних соціальних аномалій.
Сьома сфера — соціальна:

— єдність колективу, згуртованість;

— чисельність мікрогруп;

— співпадання нормативної і реальної соціальних структур у мікро-
соціумі.

Сьогодні, як стверджують соціологи, створює собі дорогу теорія "природного права" па розвиток і реалізацію людиною своїх здібностей до творчого мислення і творчої діяльності. Безперечно, кожна людина реалізує те, що в ній закладено природою, і не більше, а якщо закладено більше, то це стає не лише її особистим надбанням, але і благом для всіх у процесі досить різноманітного й універсального в умовах інформацій­ної цивілізації людського спілкування [5].

Щоб вести мову про соціальну роботу, її зміст і функції, доцільно сказати, що сьогодні ми маємо перевернути піраміду захисту і індивіду­альної і соціальної суб'єктивності людини, де особистість і соціальне середовище, яке їх оточує, — є єдиним цілим. При цьому не особистість функціонує заради середовища, а останнє повинне засобами своєї орган­ізації створювати умови для розвитку життєвих сил людини. Таку пірам­іду прогнозує С.Григор'єв, в якій соціальне середовище й особистість перебувають у діалектичному взаємозв'язку [6].


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)