АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зміст та принципи супервізії у телефонному консультуванні

Читайте также:
  1. II. Мовленнєва змістова лінія
  2. III. Мовна змістова лінія
  3. IІІ. Діяльнісна змістова лінія
  4. V. Діяльнісна змістова лінія
  5. V. Зміст теми заняття.
  6. Агентський договір: зміст, виконання та припинення
  7. Аграрні відносини, їх зміст та особливості.
  8. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  9. Адміністративно-правова наука: поняття, предмет, зміст та система.
  10. Альтруїзм-егоїзм — вихідні принципи родового життя
  11. Анотування статті суспільно-політичного змісту
  12. Б) Принципи радянської державної служби базуються на розроблених В. І. Леніним основних принципах державного апарату.

Супервізія у перекладі з англійської означає спостереження, нагляд, погляд зверху. У вітчизняній психології й соціальнії"! роботі існує безліч тлумачень цього поняття. Його намагаються детермінувати стосовно кон­

Підтримка - це неформальна, але звичайна процедура, яка може мати різні форми. Як правило, це означає емоційну розрядку в кінці зміни. Вона може відбу­ватися між рядовими співробітниками або ж за допомогою менеджера чи супервізора. Основне завдання підтримки - зняти емо­ційну напругу зі співробітника, яка нако­пичилася у нього за день роботи. Звичай­но, це займає 15-30 хвилин у кінці робочо­го дня. Підтримка може відбуватися як у групі, так і один на один залежно від по­треби або уподобання.

кретного виду діяльності. Виходить доволі строката картина. Справа, на наш погляд, полягає у тому, що функції, зміст та види супервізії у наших умовах помітно відрізняються від того, що можна спостерігати у розвину­тих країнах зарубіжжя.

Сутність супервізії полягає, передусім, у позиції супервізора (того, хто здійснює супервізію). Основа цієї позиції у тому, що супервізор стоїть над ситуацією, у якій знаходиться супервізований (над ким здійснюється супервізія). Наприклад, практичний психолог здійснює кон- сультативно-корекційну роботу з клієнтом (ситуація консультування). Зрозуміло, що в процесі цієї роботи у консультанта виникають труднощі як професійного, так і особистісного характеру, зокрема, добре описане в психоаналітичній літературі явище "емоційного вигорання". Для розв'я­зання подібних труднощів консультант потребує сторонньої допомоги, йому необхідно поділитися з іншим професіоналом своїми сумнівами, проблема­ми, помилками. Саме для цього й існують такі професіонали, яких назива­ють супервізорами.

Таким чином, супервізію можна визначити як вид професійної діяль­ності, що забезпечує підвищення ефективності діяльності спеціалістів, використовуючи при цьому специфічні методи, прийоми й методики. Сто­совно практичної психології і соціальної роботи супервізія може розгля­датися як специфічний вид або сукупність прийомів (технологій) профе­сійної діяльності, спрямованої на зміст, процес, результати роботи або (і) на особистість практикуючого психолога для підвищення ефективності діяльності останнього та збереження (захисту) психічного здоров'я.

Основними завданнями супервізії є:

· організація діяльності співробітника та дотримання останнім вимог професійної діяльності;

· методична підтримка професійних дій співробітника;

· забезпечення особистісної цілісності та профілактика негативних впливів професії.

Вважається, що супервізія діяльності психолога або соціального пра­цівника з боку його керівника або спеціально запрошеного консультанта (супервізора) - головна запорука якісної та безпечної роботи, особливо в умовах змін в організації. Супервізія також є ключовим елементом у персональному професійному розвиткові соціального працівника. Вона передбачає періодичний аналіз професійного досвіду, проблемних або не­стандартних ситуацій та пошук нових ефективних прийомів роботи.

Усе розмаїття видів супервізії можна розділити на два основних типи: професійна супервізія та особистісна.

До професійної супервізії належить:

· управлінська (менеджерська), коли здійснюються дії, спрямовані на аналіз, пошук причин недоліків та шляхів покращення процесу управ­ління професійною діяльністю;

· навчальна, коли відбувається процес навчання у практичній діяль­ності, навчання практичним діям;

· методична - підвищення кваліфікації, обмін досвідом.

Особистісна супервізія передбачає роботу супервізора з комплекса­ми, страхами, негативними емоційними станами, особистісними проблема­ми психолога чи соціального працівника. Супервізія допомагає визначити особистісні якості працівників, їхні способи реагування, особливості по­ведінки та ціннісні орієнтації як чинники впливу на професійну діяльність. Вона полегшує процес поглиблення теоретичних знань і практичних умінь та їх адекватне застосування в професійній практиці.

Основними методами супервізії є:

· аналіз конкретних ситуацій взаємодії з клієнтами (аналіз випадків);

· індивідуальне консультування спеціаліста;

· спостереження за його роботою;

· включене спостереження або спільна професійна діяльність.

Супервізія може здійснюватись як в індивідуальній, так і в груповій формі. Одним із найважливіших завдань супервізора є розвиток профе­сійної автономії, незалежності супервізованого, стабілізації його думок та почуттів щодо професійної діяльності, створення моделі аналізу та компе­тентного розв'язання проблем, які виникають у взаємодії з клієнтами.

Отже, супервізія - це тривалий систематичний процес, який забезпечує можливість обговорення і аналізу будь-яких особистісних проблем та ситу­ацій; поглиблення розуміння власних професійних дій і методів роботи (свого стилю); вміння розглянути будь-яку проблему, використовуючи різні підходи і концепції; можливість вийти в метапозицію для аналізу власних дій; осмислити та узагальнити власний професійний та особистісний досвід.

В основі психологічної супервізії лежить ряд основних принципів.

Принцип конфіденційності. Він полягає у тому, що інформація, яку одержує супервізор (або група колег), не може ставати відомою тим людям, які не мають відношення до безпосередньої професійної діяль­ності консультанта. Єдиним винятком тут є випадки, передбачені законо­давством, або випадки, що становлять загрозу фізичному і психічному здоров'ю консультанта або його найближчому соціальному оточенню.

Супервізія має здійснюватись в інтересах клієнта. Тобто робота з консультантом має бути спрямована на усвідомлення ним етичних вимог професії, своїх професійних можливостей і обмежень, попередження гру­бих помилок, що можуть завдати шкоду клієнтові (принцип "не зашкодь").

Супервізія має здійснюватись постійно і регулярно. Кожен кон­сультант має бути впевненим у постійній професійній підтримці з боку супервізора або колег.

Супервізія має бути необхідним елементом (напрямом роботи) уся­кої соціальної чи психологічної служби.

Супервізія має розглядатись як форма співробітництва в органі­зації (службі) і відбуватись у формі партнерства, співпраці, а не у формі адміністрування.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)