АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

NETSUKUKU — концепція публічних мереж

Читайте также:
  1. Апаратні і програмні засоби Internet. Протоколи TCP/IP. Доступ користувачів до мережі Internet, система адресації у мережі Internet.
  2. Архітектурна специфіка розосереджених та однорангових мереж
  3. Вибір мережного обладнання
  4. Використання виділених служб нагляду за мережею
  5. Геодезичні мережі та їх призначення
  6. Доба лицарства. Хрестові походи та їхня роль у формуванні лицарської культури. Кодекс лицарської моралі та куртуазних естетичних норм. Нова концепція кохання.
  7. Договір постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу
  8. Заняття 7. Глобальна мережа Інтернет: особливості правового регулювання інформаційної діяльності. (Семінар-розгорнута бесіда)
  9. Застосування дайджестів для контролю цілісності даних в розподілених мережах
  10. Зміна етичних домінант в концепціях стоїків, епікурейців і скептиків
  11. Знайдіть в мережі Інтернет програми-каталогізатори для персонального ПК та ознайомтесь з їхніми функціями та можливостями. Зробіть огляд.

 

Інтернет є ієрархічною мережею, керованою інтернаціональними компаніями і організаціями, які підтримуються урядом. Кожен біт Інтернет-трафіку проходить через приватні магістральні мережі і роутери. Інтернет-провайдери надають зв’язок з іншими користувачами, які знаходяться на нижньому рівні цієї піраміди ієрархії. Немає ніякої можливості розділити власність Інтернету, і користувачі можуть під’єднуватися до мережі тільки згідно умов, що продиктовані Інтернет-провайдерами. Інтернет сьогодні уособлює спосіб доступу до інформації, знань і спілкування. Близько 1 мільярда людей можуть під’єднатися до цієї великої приватної магістралі, але залишаються 5 мільярдів людей, які не мають такої можливості.

Інтернет був організований з метою гарантування безпечного і захищеного з’єднання між двома вузлами мережі. Але зараз виникла парадоксальна ситуація: якщо Інтернет-провайдери вирішать припинити свою роботу, то деякі країни можуть бути просто відрізані від Інтернету.

Крім того, Інтернет не анонімний: Інтернет-провайдери, інтернаціональні компанії і оператори зв’язку можуть без обмежень з’ясовувати походження і аналізувати інформацію, що проходить через їх сервери.

Централізований і ієрархічно організований Інтернет, як результат, створює іншу ідентичну систему, засновану на ньому, — DNS. DNS управляється тими ж Інтернет-провайдерами, домени буквально продаються через схожі централізовані системи. Така структура дозволяє дуже просто локалізувати будь-який комп’ютер, приєднаний до Інтернету, без особливих зусиль.

Інтернет був народжений для задоволення військових потреб в області безпеки для адміністрації США, не для гарантування свободи комунікацій і інформації: для можливості зв’язку один із одним користувачі Інтернету вимушені підкорятися інтернаціональним компаніям, чия мета — розширювати свою присутність та отримувати прибуток. Сьогодні всі спроби отримати більше свободи, конфіденційності в Інтернеті зустрічають небажання, страх, суперечать інтересам. Альтернативним виходом з цієї ситуації є розподілена, децентралізована, ефективна мережа, в якій всі користувачі перебувають на одному рівні, без привілеїв і без обмежуючих умов.

NETSUKUKU — це комірчаста мережа передачі даних, або p2p мережа, яка автоматично генерується і самостійно підтримується. Вона створена для управління необмеженим числом вузлів з мінімальними витратами процесорного ресурсу і пам’яті. Завдяки цьому в майбутньому можлива побудова всесвітньої розподіленої, анонімної і неконтрольованої мережі, окремо від Інтернету, без підтримки будь-яких служб, провайдерів і тому подібного. Така мережа складається з комп’ютерів, фізично з’єднаних один з одним, тому немає необхідності надбудови над вже існуючою мережею. NETSUKUKU створює тільки лише шляхи, які з’єднують комп’ютери в єдину мережу. Інакше кажучи, NETSUKUKU замінює 3-й рівень сучасної моделі OSI іншим протоколом маршрутизації.

NETSUKUKU, будучи розподіленою і децентралізованою мережею, може створювати реально розподілені системи, як Abnormal Netsukuku Domain Name Anarchy, яка замінюватиме сучасну ієрархію системи DNS.

NETSUKUKU автоматично керована. Вона створює сама себе і може функціонувати автономно. При під’єднуванні нового вузла до NETSUKUKU мережа автоматично переписує себе, і решта всіх вузлів знає найбільш швидкий і ефективний шлях до новоприбулого вузла. Вузли не мають привілеїв або обмежень в порівнянні з рештою вузлів: вони є частинами однієї мережі. Із збільшенням числа вузлів мережа росте, стаючи ефективнішою. У NETSUKUKU немає відмінностей між локальною і глобальною мережею.

Така мережа не може бути контрольована або зруйнована, тому що бо вона повністю децентралізована і розподілена. Єдиний спосіб зруйнувати поруйнувати таку мережу — це фізично вивести з ладу кожен вузол, що входить до неї.

Усередині NETSUKUKU хто завгодно, коли завгодно і звідки завгодно може під’єднатися до мережі без будь-якої бюрократичної тяганини або правової процедури. Більше того, кожен вузол динамічний і не постійний. IP адреса, що ідентифікує комп’ютер, вибирається випадково, тому його неможливо зіставити з реальним фізичним місцем джерела сигналу. До того ж, немає жодного контакту із якими-небудь організаціями.

Пропускна здатність обмежується можливостями сучасних мережевих карт.

NETSUKUKU — це комірчаста мережа, або p2p мережа, побудована на протоколі динамічної маршрутизації Npv7HT. Нині існує багато протоколів і алгоритмів для динамічного управління, але вони всі відрізняються від Npv7HT, оскільки використовуються для створення маленьких мереж. Управління Інтернетом також здійснюється різними протоколами, такими як OSPF, RIP або BGP, в основі яких лежать класичні алгоритми, здатні знаходити коротший шлях для досягнення вузла в мережі. Дані протоколи вимагають великих ресурсів процесора і пам’яті. З цієї причини для подібних цілей призначені спеціальні комп’ютери. Жоден з цих протоколів не зможе створити і підтримувати таку мережу, як NETSUKUKU, в якій кожен вузол управляється самостійно, тому що маршрутна карта всіх шляхів, що зберігається на кожному комп’ютері в мережі, вимагала б близько 10 Гбайт простору.

Структура Npv7 є фрактальною. Для розрахунку всіх необхідних шляхів зв’язку вузла з рештою вузлів протокол використовує особливий алгоритм, званий Quantum Shortest Path Netsukuku (QSPN). Фрактал — це математична структура з дробовою розмірністю, яка має властивість рекурсивності: кожна її частина є зменшеною копією цілого. Тому можливе значне стиснення структури, яка може безмежно розширюватися. А це означає, що потрібне всього лише декілька кілобайт для зберігання всієї карти маршрутів NETSUKUKU. Структура маршрутної карти NETSUKUKU може бути також визначена як висококластеризований граф вузлів.

З іншого боку, QSPN є метаалгоритмом в тому сенсі, що не слідує ніяким математичним правилам, а використовує випадковість і хаос, які не вимагають складних обчислень. QSPN виконується в реальних мережах, вузли посилають QSPN пакети для створення мережі. З цієї причини не завжди вірне твердження, що певний пакет буде відісланий раніше якого-небудь іншого.

NETSUKUKU не обмежується створенням тільки мереж з комп’ютерів. Це протокол, який може використовуватися в будь-якій ситуації, коли треба з’єднати точки між собою.

Мобільна телефонна мережа представляє собою тисячі вузлів, пов’язаних з одним вузлом, який розподіляє трафік і передає інформацію вузлу призначення. NETSUKUKU може бути використана і для побудови мереж мобільного телефонного зв’язку.

NETSUKUKU може бути упроваджена запроваджувати в будь-які комунікаційні системи, які зараз використовуються.

NETSUKUKU використовує свій власний протокол Npv7, який народився з трьох попередніх версій. Перший був дуже схожий на нинішні протоколи динамічного управління: мережа була фактично розділена на декілька груп, і кожен сигнальний вузол мав чітку карту повної цілковитої мережі. Така система не могла працювати з NETSUKUKU, оскільки потрібно було постійно оновлювати карту мережі і кожне оновлення призводило до перевантаження мережі. Крім того, після кожного оновлення мережі потрібно було перерахувати всі шляхи.

Базові визначення:

src_node — вихідний вузол. Вузол, який відправляє пакет вузлу призначення dst_node.

dst_node — вузол призначення. Вузол, який отримує пакет від вихідного вузла src_node.

r_node —віддалений від вузла X вузол це будь-який вузол пов’язаний з вузлом X

g_node — група вузлів або група груп вузлів.

b_node — пограничний вузол — вузол, з’єднаний із двома (r_node) вузлами з різних (g_node) груп вузлів.

h_node — вузол, що чіпляється, — вузол, що під’єднується до NETSUKUKU.

int_map — зовнішня карта. Зовнішня карта вузла X містить інформацію про групу вузлів (g_node), до якої він належить.

ext_map — зовнішня карта. Карта містить інформацію про групи вузлів.

bmap/bnode_map — карта пограничних вузлів. Карта містить інформацію про (b_node) прикордонні пограничні вузли.

NETSUKUKU розділена на багато маленьких груп вузлів, до ста вузлів в кожній групі, і кожен вузол має зовнішню карту маршрутів. Всі групи організовані в мультигрупи, звані quadro group_node. Для того, щоб створити новий маршрут і з’єднатися із заданим вузлом, вихідний вузол використовує свою зовнішню карту, спочатку шукає найкращий шлях до пограничного вузла групи, до якої належить вузол призначення.

Робота протоколу QSPN дуже схожа з фізикою розповсюдження хвиль. Якщо кинути камінь в басейн з водою, то можна спостерігати, як хвилі починають поширюватися із початкової точки, причому кожна хвиля народжує нову хвилю, яка продовжує поширюватися і народжувати все нові і нові хвилі. Коли хвиля ударяється об край басейну або якусь перешкоду, вона відбивається і починає розповсюджуватися у зворотний бік. В термінології qspn камінь — це qspn_starter, басейн — gnode, а кожна хвиля — tracer_pkt. Кожна нова хвиля несе із собою інформацію про хвилю, що народила її. Коли tracer_pkt (хвиля) досягає extreme_node (перешкоди або межі басейну), народжується qspn_open (відбита хвиля).

QSPN базується на описаному принципі. Починаючи трасування вузлів, кожен вузол посилає qspn_pkt зі значенням qspn_close, стаючи тим самим qspn_starter. Qspn_pkt це звичайний звичний tracer_pkt, але його метод передачі трохи відрізняється від них. Кожен пакет, який отримує qspn_close, «закриває» лінк вузла, від якого отримав цей пакет і надсилає пакети по всіх інших лінках. Всі подальші отримані qspn_close пакети будуть переправляється по всім іншим незакритим лінкам. Через деякий проміжок часу з’являються вузли, в біля яких всі лінки будуть закриті. Такі вузли стають extreme_node і посилають як відповідь інший qspn_pkt пакет (qspn_open). Іншими словами, qspn_open пакет відправляється після того, як отримані qspn_close пакети від всіх вузлів. Пакет qspn_open містить всю інформацію, зібрану в останньому отриманому пакеті qspn_close. Extreme_node посилає пакет qspn_open по всіх своїх лінках, окрім того вузла, від якого він отримав останній qspn_close; цьому вузлу відсилається порожній пакет. Іншими словами, пакет qspn_open відправляється після того, як вузол отримав пакет qspn_close від всіх вузлів. Вузол, що отримав пакет qspn_open, відкриває всі лінки. Вузли із всіма відкритими зв’язками поки що нічого не роблять. Таким чином, гарантується закінченість обміну пакетами qspn_close. У qspn_open пакетів також є ідентифікаційний номер (sub_id) — число, яке ідентифікує в зовнішніх картах вузли «extreme_node», що згенерували ці qspn_open пакети. Sub_id, що згенеровано в найпершому пакеті і не змінено у всіх породжених (qspn_open) пакетах, використовується для управління великим числом qspn_pkt пакетів, оскільки рано чи пізно кожен вузол згенерує пакет qspn_open, і всі вони повинні бути незалежні і відмінні один від одного. Дійсно, всі вузли, які мають тільки один зв’язок — це вузли extreme_node, адже коли вони отримують одержують qspn_close, вони вже закриті. Після відправки пакету qspn_open вузол не може відповідати більше нікому і ні на які отримані qspn_pkt пакети, тому він більше нічого не відправляє.

Вузол qspn_starter, який запустив qspn, стає звичайним вузлом, але не відправляє відряджає пакет qspn_open, оскільки відправив перший qspn_close. Крім того, щоб відновити свою власну карту, вузол використовуватиме всі отримані qspn_close пакети, окрім крім тих, які були відправлені такими ж qspn_start вузлами. Таким чином, підтримується стабільність в разі наявності більш ніж одного вузла «qspn_starter».


 

Контрольні запитання

 

1). Пояснити суть способу виявлення та виправлення пошкоджених при передачі файлів шляхом побудови дерева хешів.

2). Пояснити суть технології забезпечення гарантованої якості зв’язку (QOS).

3). В яких випадках доцільне використання методу (First In — First Out)?

4). Пояснити недоліки моделі QOS.

5). Пояснити суть методу Mean Opinion Score (MOS).

6). Пояснити суть класичної схеми взаємодії і інформаційного обміну в Інтернет клієнт-сервер".

7). Зобразити графічно приклад клієнт-серверної схеми взаємодії.

8). Пояснити суть терміну однорангові мережі (P2P, peer-to-peer networks).

9). Порівняти швидкість контекстного пошуку в однорангових мережах по відношенню до традиційних кліент-серверних схем

10). Назвіть відмінності протоколів BitTorrent та HTTP. алгоритму AICH (Advanced Intelligent Corruption Handling)

11). Пояснити суть алгоритму AICH (Advanced Intelligent Corruption Handling).


 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)