АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ділове спілкування та його особливості

Читайте также:
  1. O є формою спілкування із зворотним зв’язком, що наближає її до
  2. Бар’єри і труднощі спілкування та їх подолання у роботі психолога
  3. Виголошенню промови. Основу цього розділу складають з'ясування умов спілкування,
  4. Види і форми спілкування.
  5. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
  6. Види, типи і форми професійного спілкування. Основні закони спілкування.
  7. Визначте сутність та види спілкування.
  8. Відокремлюється від реальної практики спілкування й відповідно втрачає статус
  9. Візитна картка як елемент культури ділового спілкування.
  10. Втручання у приватне спілкування
  11. Галузь “Будівництво” та її техніко-економічні особливості. Господарський та підрядний методи будівництва. Види капіталів у будівництві.
  12. Гендерні аспекти спілкування

Люди, як правило, починають спілкуватися з якогось при­воду. При цьому їхні дії пов'язані з предметом спілкування, який визначає його сутність, дає змогу визначити його спрямованість. Існує, наприклад, спілкування інтимне, професійне, ділове та ін. Предметом нашого аналізу є ділове спілкування.

Змістом ділового спілкування є "діло", з приводу якого виникає і розвивається взаємодія. У літературі є різні описи його специфіки. Виокремлюються такі характеристики діло­вого спілкування: співрозмовники є особистостями, значущи­ми одне для одного, вони взаємодіють з приводу конкретного діла, а основне завдання такого спілкування — продуктивна співпраця. На думку деяких учених, спілкування слід вважа­ти діловим,, якщо його визначальним змістом виступає соці­ально значуща спільна діяльність. Інші вважають, що ділове спілкування — це усний контакт між співрозмовниками, які мають для цього необхідні повноваження і ставлять перед со­бою завдання розв'язати конкретні проблеми.

Будь-які види взаємостосунків працівників різних установ, їх безпосередня чи опосередкована взємодія є діловим спілкуванням. Кінцевою метою ділового спілкування є певна спільна діяльність. Комплекс питань, які доводиться вирішувати під час ділового спілкування, пред'являє певні ви­моги до рівня підготовленості фахівців, їхньої загальної куль­тури спілкування, уміння швидко і, по можливості, безпомил­ково орієнтуватися в ситуації, що склалася.

Ділове спілкування визначається як спосіб організації і оптимізації того або іншого виду предметної діяльності: ви­робничої, наукової, комерційної і т.д. Основне завдання діло­вого спілкування — продуктивна співпраця.

Російський мислитель Петро Чаадаєв дотепно зауважив: "Лишенные общения с другими созданиями, мы щипали бы траву, а не размышляли о своей природе". І він мав рацію, оскільки природним способом існування людини є його зв'язок з іншими людьми, а сама людина стає людиною тільки в спілкуванні.

Дж.Рокфеллер, добре розуміючи значення ділового спілкування для практичної діяльності, говорив: "...уміння спілкуватися з людьми — такий же товар, що купується за гроші, як цукор або кава. І я готовий платити за це уміння більше, ніж за будь-який товар у цьому світі".

 

Форми і особливості ділового спілкування

Ділове спілкування здійснюється в найрізноманітніших формах, які включають:

♦ телефонні діалоги;

♦ обмін діловими листами, документами;

♦ переговори між окремими представниками;

♦ переговори між делегаціями організацій, що співпрацю­ють;

♦ проведення ділових бесід;

♦ проведення нарад і зборів;

♦ проведення різних конференцій;

♦ проведення різних урочистостей.

 

Під час ділового спілкування легше встановлюється кон­такт між людьми, якщо вони говорять "однією мовою" і праг­нуть до продуктивного співробітництва. При цьому засада­ми їхнього спілкування є етичні норми та ритуальні правила ділових взаємовідносин, знання й уміння, пов'язані з обміном інформацією, використанням способів та засобів взаємо­впливу, взаєморозуміння.

Велике значення має моральний аспект ділового спілкуван­ня. У професійній діяльності люди намагаються досягти не лише загальних, а й особисто значущих цілей. Але в який саме спосіб? Завдяки власним знанням і вмінням чи використанням Іншо­го? Егоїзм у стосунках між людьми може їх порушити.

Етика ділового спілкування базується на таких правилах і нормах поведінки партнерів, які сприяють розвитку спів­праці. Передусім йдеться про зміцнення взаємодовіри, по­стійне інформування партнера щодо своїх намірів і дій, запо­бігання обману та невиконанню взятих зобов'язань. У де­яких зарубіжних корпораціях і фірмах навіть розроблено кодекси честі для службовців. Доведено, що бізнес, який має моральну основу, є вигіднішим і прогресивнішим.

Професійне спілкування формується в умовах конкрет­ної діяльності, а тому певною мірою вбирає в себе її особли­вості, є важливою частиною, засобом цієї діяльності. У про­фесійній культурі спілкування можна виокремити загальні норми спілкування, що зумовлені характером суспільного ладу і ґрунтуються на здобутках минулого і сучасного. Вод­ночас ця культура має індивідуальний характер і виявляєть­ся у способах спілкування, що їх вибирає суб'єкт у певних ділових ситуаціях щодо конкретних людей.

В процесі ділового спілкування важливим фактором є створення між партнерами нормальних робочих відносин, які досягаються, якщо дотримуватися таких основних правил:

♦ ваш партнер і опонент — не ваш ворог, а партнер у пошуках істини;

♦ намагайтеся зрозуміти один одного;

♦ не робіть висновків без підтвердження фактами;

♦ не ухиляйтеся від неприємних аргументів;

♦ не прагніть за всяку ціну залишити останнє слово за со­бою;

♦ кожна людина має право на власну думку;

♦ не нападайте на індивідуальні особливості опонента;

♦ дискусія вимагає дисципліни;

♦ дискусія — не виголошення промов, а обмін думками і
поглядами та пошук оптимального рішення.

 

Маючи ділові справи з іноземцями, слід пам'ятати про національні особливості спілкування. У кожного народу є свої культурні традиції, свій національний характер. їх не можна ігнорувати. Поки інтереси сторін співпадають, національні відмінності практично не помітні. Якщо виникає конфлікт — вони відіграють важливу роль. Національний стиль спілку­вання — це лише типові, більш яскраво виражені особли­вості мислення та поведінки. Ці риси притаманні не обов'яз­ково всім представникам певної нації. Але завжди при зу­стрічах з іноземцями ця інформація має слугувати орієнти­ром, оскільки національні особливості можуть вплинути на результати спілкування.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)