АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

БУДОВА ПШМ 322 КЛАСУ

Читайте также:
  1. АНКЕТА для учнів 11 класу
  2. Б)Будова та функції нервово-м’язового синапсу. Механізм поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.
  3. Базис і надбудова та їх діалектичний зв'язок.
  4. БУДОВА АТОМУ
  5. Будова бази моделей у СППР
  6. Будова і властивості аналізаторів.
  7. Будова і функції клітинних мембран. Транспорт речовин через мембрану.
  8. Будова м'яза як органа
  9. БУДОВА М'ЯЗІВ. ОСНОВНІ ВИДИ СКЕЛЕТНИХ М'ЯЗІВ
  10. Будова органів дихання
  11. БУДОВА ПШМ 323 КЛАСУ

 

ПШМ 322 класу складається з 3 основних частин:

- похідного розкладного столу;

- головки машини;

- комбінованого приводу.

Похідний розкладний стіл служить для збереження, транспортування й установки машини в робоче положення. Похідний розкладний стіл має: дві бічні і задню глухі стінки, передню відкидну стінку, відкидну кришку (із двох половинок), підстілля з відкидною полою, дно, брус жорсткості з інструментальним ящиком.

Комбінований привід складається з ножного й електричного.

Усі деталі, що беруть участь у роботі, розміщені в головці машини (мал. 3). Головка машини складається з платформи і рукава. У рукаві встановлений головний вал, на правому кінці якого закріплене махове колесо зі шківом і фрикційною муфтою зчеплення.

Група деталей, що передають рух робочому органу, називається механізмом цього органу.

Головка машини має 5 механізмів і 2 вузла:

- механізм голки.

- механізм ниткопритягувача.

- механізм лапки.

- механізм човника.

- механізм двигуна тканини.

- вузол регулювання натягу верхньої нитки.

- вузол регулювання величини стібка й зворотного ходу машини.

 

 

Мал. 3. Будова головки похідної швейної машини 322 класу:

1 – махове колесо; 2 – головний вал машини; 3 – кривошип голководія;

4 – шатун; 5 – хомутик; 6 – голководій; 7 – голкотримач; 8 – голка;

9 – кривошип нитконаправлювача; 10 – важіль нитконаправлювача;

11 – з ’єднувальна ланка; 12 – шарнірна шпилька; 13 – тримач лапки;

14 – лапка; 15 – стержень лапки; 16 – кронштейн; 17 – направляючий кулачок; 18 – важіль підйому лапки; 19 – спіральна пружина; 20 – головний регулювальний гвинт; 21 – шестерня головного валу; 22 – передатний вал;

23 – шестерня човникового валу; 24 – човниковий вал; 25 – ексцентрик;

26 – шатун; 27 – задній кривошип; 28 – вал підйому; 29 – передній кривошип із роликом; 30 – ексцентрик із манжеткою; 31 – вилка – шатун; 32 – задній кривошип; 33 – вал просування; 34 – передній кривошип; 35 – важіль двигуна тканини; 36 – зубчаста рейка; 37 – двоплечий важіль із пружиною;

38 – з’єднувальна ланка; 39 – важіль регулятора стібків; 40 – настановний гвинт – обмежувач.

 

Механізм голки. Це кривошипно – шатунний механізм, призначений для перетворення обертального руху головного валу в прямолінійне зворотно-поступовий рух голководія з голкою.

Складається з деталей:

- кривошипа голководія;

- шатун;

- хомутика;

- голководія;

- голкотримача;

- голки.

 

Махове колесо 1, закріплене на задньому кінці головного валу 2, одержує рух за допомогою ремінної передачі від ножного або електричного приводу. Головний вал машини обертається в двох нероз’ємних підшипниках. На передньому кінці головного валу закріплений кривошип 3 голководія з противагою. У отвір кривошипа вставлений і закріплений двома стопорними гвинтами палець кривошипа 9 ниткопритягувача 10. На пальці кривошипа ниткопритягувача закріплена верхня головка шатуна 4 голководія 6. Нижня головка шатуна надягається на палець хомутика 5. Хомутик стопорним гвинтом закріплений на стержні голководія. До голководія насподі за допомогою голкотримача 7 кріпиться голка 8.

При обертанні головного валу по годинниковій стрілці (якщо дивитися зі сторони фронту машини), верхня головка шатуна рухається по колу. Нижня головка шатуна робить зворотно-поступальний рух у вертикальній площині і коливається навколо пальця хомутика, що забезпечує рух голководію у своїх направляючих втулках, тільки вгору – вниз.

Величина переміщення голководія дорівнює діаметру кола, по якому рухається палець кривошипа.

Таким чином, відбувається перетворення обертального руху головного вала в зворотно – поступальний рух голководія з голкою.

Механізм ниткопритягувача є шарнірно-важільним. Призначений для перетворення обертального руху головного вала у фігурний рух важеля ниткопритягувача.

Складається з деталей:

- важеля ниткопритягувача;

- з'єднувальної ланки;

- кривошипа ниткопритягувача;

- шарнірної шпильки.

Важіль ниткопритягувача 10 надівається на палець кривошипа 9 та шарнірно приєднується до з'єднувальної ланки 11. З'єднувальна ланка шарнірною шпилькою 12 прикріплено до корпуса головки машини.

Обертання кривошипа ниткопритягувача приводить у рух важіль ниткопритягувача і з'єднувальну ланку.

Рух ниткопритягувача не рівномірний: униз його вушко рухається повільно, а догори – швидко. Під час руху вушка униз у процесі роботи швейної машини відбувається змотування нитки з котушки і вільна подача її до голки при проколі тканини. Потім, продовжуючи рух по колу вліво, вушко продовжує опускатися, подаючи нитку до човника. Приблизно за 2/3 оберту головного валу відбувається повне опускання вушка.

Рух вушка ниткопритягувача нагору відбувається після виходу голки з тканини й у результаті цього руху петля верхньої нитки виводиться з човникового пристрою, затягується утвореним стібком і змотується нитка з котушки.

Механізм лапки призначений для притискування тканини до зубців транспортера і голкової пластинки і забезпечує роботу механізму двигуна тканини.

Складається з деталей:

- головного регулювального гвинта;

- стержня лапки;

- пружини;

- кронштейну;

- направляючого кулачка (сухарика);

- лапки;

- важеля підйому лапки.

Тримач лапки 13 (мал. 3) і власне лапки 14 з'єднані між собою шарнірною шпилькою. Тримач лапки прикріплена гвинтом до стержня лапки 15, що приміщений у двох направляючих корпусу головки. На стержень лапки вільно надітий кронштейн 16 підйому стержня. У цей кронштейн знизу опирається кулачок важеля ручного підйому лапки 18.

На стержні, вище кронштейну, стопорним гвинтом закріплений направляючий кулачок 17 стержня лапки, до нього гвинтом прикріплений важіль – направлювач верхньої нитки.

На стержень лапки надіта спіральна пружина 19, кінець якої опирається на направляючий кулачок, а верхній – у головний регулювальний гвинт 20, укручений у головку машини. Одночасно цей гвинт є направляючою втулкою для стержня лапки.

Принцип роботи механізму полягає в наступному. Для піднімання лапки рукою повертають важіль підйому лапки нагору, при цьому кулачок важеля опирається в кронштейн і разом із ним піднімає стержень лапки нагору, долаючи опір пружини. При повороті важеля підйому лапки униз спіральна пружина опускає стержень лапки теж униз, притискаючи тканину до голкової пластинки і зубців транспортера.

Механізм човника призначений для передачі обертального руху головного валу машини валу човника.

Складається з деталей:

- двох пар конічних шестерень;

- передавального вала;

- човникового вала;

- човникового пристрою у зборі.

На головному валі установочним і упорним гвинтом кріпиться конічна косозуба шестерня 21, що входить у зачеплення із шестернею закріпленої установочним і упорним гвинтом на вертикальному (передавальному) валу 22. Шестерня головного вала в два рази більше по діаметру шестерні передавального вала (i=1:2). Отже, передавальний вал буде обертатися в два рази швидше головного. Нижня шестерня передавального валу знаходиться в зачепленні із шестернею 23 човникового валу 24. Діаметри цих шестерень однакові (i=1:1), швидкість човникового вала дорівнює швидкості човникового валу. Вертикальний передавальний вал і вал човника, закріплені в підшипникових втулках. На передньому кінці човникового вала кріпиться човник трьома притискними гвинтами.

Човниковий пристрій (мал. 4) складається з:

- корпусу човника;

- шпулетримача;

- установочного пальця;

- шпульного ковпачка;

- шпульки.

Човник має носик, що служить для захоплення нитки. У паз паском вкладається шпулетримач. Щоб паз був закритий, до човника трьома притискними гвинтами прикріплюється бічне півкільце. Чотирма притискними гвинтами до човника прикріплюється верхня пластинка, що призначена для поліпшення процесу петлеутворення.

На центрову шпильку шпулетримача надягається шпульний ковпачок із шпулькою. Шпульний ковпачок у свою чергу складається з: корпусу, пружини натягу нижньої нитки, засувки, пружини засувки і важеля засувки.

Пружина натягу нижньої нитки прикріплюється до корпусу шпульного ковпачка двома гвинтами, із яких один служить для регулювання натягу нижньої нитки. За допомогою засувки, у якій упирається вставлена в отвір корпусу човника пружина, шпульний ковпачок із шпулею закріплюється на стержні шпулетримача. Важіль засувки, шарнірно з’єднаний за допомогою осьової шпильки з засувкою, служить для відмикання ковпачка при виїмці його зі шпуледержателя.

Знизу до платформи машини гвинтом прикріплюється настановний палець шпулетримача, виступ якого вільно входить у спеціальний паз, не допускаючи обертання шпулетримача при роботі машини.

Мал.4. Човниковий пристрій ПШМ 322 класу:

1 – корпус човника; 2 – носик човника; 3 – верхня пластинка; 4 – нижня пластинка (бічне півкільце); 5 – корпус шпульного ковпачка; 6 – пружина натягу нижньої нитки; 7 – важіль засувки; 8 – пластина засувки; 9 – пружина;

10 – настановний палець; 11 – шпулька.

Принцип роботи механізму. Під час роботи машини навколо шпулетримача обертається тільки корпус човника. Робота механізму зводиться до того, щоб за допомогою човникового пристрою і механізму голки пройшло зчеплення верхньої нитки з нижньою, що являється необхідною умовою для утворення стібків при сточуванні тканин.

При русі голководого униз голка проколює тканину, а потім проводиться верхня нитка, заправлена у вушко голки. У крайньому нижньому положенні вушко голки повинно знаходиться нижче лінії руху носика човника на 4 – 5 мм.

При русі голки нагору біля неї із верхньої нитки, за рахунок тертя з тканиною з боку короткого жолобка утвориться петля. Корпус човника обертається, і його носик підходить до голки з боку короткого жолобка і входить своїм жалом усередину петлі. Відбувається захоплення петлі носиком човника. Після захоплення петля обводить човником навколо нерухомого шпулетримача поверх шпульного ковпачка. Як тільки петля верхньої нитки виявляється обведеною навколо шпулетримача, ниткопритягувач, швидко поднімається, скорочує розширену петлю. При цьому петля стягується з носика човника і виводиться назовні з човникового пристрою. Таким чином, після виведення петлі верхньої нитки з човникового пристрою, вона виявляється вже зчепленою з нижньою ниткою, намотаною на шпульку.

Потім верхня і нижня нитки утягуються відповідно важелем ниткопритягувача і пластинчастої пружини шпульного ковпачка. Так утвориться стібок. Далі цикл утворення наступного стібка повторюється.

Механізм двигуна тканини призначений для перетворення обертального руху головного вала машини в еліпсовидний рух зубчастої рейки і для своєчасного просування виробу на величину установленого стібка.

Складається з двох вузлів:

- вузол підйому (передає рейці рух нагору й униз);

- вузол просування (передає рейці рух вперед і назад).

1. Вузол підйому складається з:

- ексцентрика;

- шатуна;

- заднього кривошипа вала підйому;

- вал підйому;

- передній кривошип вала підйому.

2. Вузол просування складається з:

- ексцентрика із манжеткою;

- шатуна – вилки;

- заднього кривошипа вала просування;

- вала просування;

- переднього кривошипа вала просування;

- важеля двигуна тканини з зубчастою рейкою.

За допомогою цих вузлів, що надають рейці одночасно два рухи – по вертикалі і по горизонталі, і досягається рух двигуна тканини по кривій, подібної з еліпсом.

При русі двигуна по вертикалі його зуби проходять крізь отвір у голковій пластинці і притискають тканину до притискної лапки, що давить на неї зверху. Коли двигун тканини починає просуватися по горизонталі від працюючого, то і тканина просувається в тому ж напрямку на визначену, заздалегідь відрегульовану величину, що відповідає величині стібка.

Для забезпечення нормального просування тканини піднімаючий вал і вал, який просуває повинні працювати злагоджено.

Вузол підйому працює від ексцентрика 25 (мал. 3) головного вала, на котрий шарнірно надіта головка шатуна 26.

Нижня головка шатуна з'єднана з заднім кривошипом 27 валу підйому 28. Разом із валом коливальний рух одержує передній кривошип 29, що своїм роликом піднімає або опускає зубчасту рейку разом із важелем двигуна тканини.

Вузол просування. Ексцентрик із манжеткою 30 закріплений на головному валі машини. Манжетка має направляючі, у які введені ріжки вилки – шатуна 31. Нижня головка вилки-шатуна шарнірно з'єднана з кривошипом 32 вала просування 33. На передньому кінці вала просування є кривошип у вигляді двох приливів 34, і який на центрових гвинтах підвішений важіль двигуна тканини 36 разом із зубчастою рейкою.

При обертанні головного валу машини ексцентрик 25 змушує шатун 26 робити коливальний рух. Цей коливальний рух через задній кривошип 27 передається валу підйому. Вал підйому повертається на деякий кут у ту або іншу сторону. При цьому передній кривошип 29 вала підйому своїм роликом періодично піднімає й опускає важіль двигуна тканини разом із зубцюватою рейкою.

Вузол просування працює від ексцентрика з манжеткою. Як і у вузлі підйому, коливання передаються передньому кривошипу вала просування – у результаті важіль двигуна тканини і зубчаста рейка переміщаються у вирізах голкової пластинки. Обидва вузли працюють періодично, по черзі, так що зубчаста рейка робить еліпсовидний рух і переміщає тканину убік від працюючого.

Вузол регулювання натягу верхньої нитки. Натяг верхньої нитки регулюється вузлом, що встановлений у корпусі головки машини, положення його фіксується упорним гвинтом (мал. 5).

Вузол складається з:

- накатаної гайка 1;

- спіральної пружини 2;

- роз'єднувальної шайби 3;

- двох шайб натягу 4;

- розрізної шпильки 5;

- компенсаційної пружини 6;

- втулки 7;

- роз'єднувального стержня 8;

- двоплечового важеля із пружиною.

 

 

Мал. 5. Вузол натягу верхньої нитки похідної швейної машини 322 класу:

1 – накатна гайка; 2 – пружина; 3 – роз'єднувальна шайба; 4 – шайби натягу;

5 – шпилька; 6 – компенсаційна пружина; 7 – втулка; 8 – роз'єднувальний стержень.

 

Принцип роботи вузла. Піднімаючи вгору важіль ручного підйому лапка, двоплечовий важіль, розташований усередині головки машини, повертається по годинниковій стрілці і своїм плечем давить на роз'єднувальний стержень вузла. Стержень протилежним кінцем упирається в перемичку роз'єднувальної шайби і відключає вузол натягу. Шайби натягу розсовуються і нитка цілком вільно переміщається між ними. Регулювати натяг верхньої нитки можна тільки при опущеної униз лапці. Тканину, що зшивають, можна вільно переміщати разом із верхньою ниткою тільки тоді, коли лапка буде піднята вгору. Для збільшення натягу верхньої нитки накатану гайку треба повернути по годинниковій стрілці, для зменшення – проти годинникової стрілки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)