АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Формальні порушення мислення

Читайте также:
  1. VII. Стягнення за порушення трудової дисципліни
  2. А. 3. 10 Алгоритм лікування та діагностики порушення ритму серця
  3. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства
  4. Адміністративна відповідальність за порушення умов розповсюдження та демонстрування фільмів, передбачених прокатним посвідченням (cm. 1647 КУпАП).
  5. Адміністративне правопорушення як підстава юридичної відповідальності: ознаки і елементи.
  6. Адміністративне правопорушення, його склад.
  7. Адміністративні проступки за Кодексом України про адміністративні правопорушення
  8. Будь-які слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази – недопустимими.
  9. В якому випадку особу можуть затримати співробітники правоохоронних органів за вчинення нею адміністративного правопорушення?
  10. Види штрафних санкцій за порушення податкового законодавства, порядок їх нарахування та відображення в обліку
  11. Визначте неформальні групи (колективи) підприємства, ефективність взаємодії формальних і неформальних груп та розробіть заходи щодо її підвищення (5 балів).
  12. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення правил їх експлуатації

За логічною стрункістю розлади мислення розділяють таким чином:

а) зісковзування думок, коли при розповіді про одні події хворий пере­ключається на інші, не помічаючи, що першу думку він не довів до ло­гічного кінця;

б) розірваність мислення. у хворих з розірваним мисленням окремі думки і умовиводи можуть бути зовсім не пов'язані між собою, хоча фрази він проговорює граматично правильно, наприклад, «машина поїхала, тому що кіно загоріло­ся з труби». При цьому також важко зрозуміти і письмові твори. Наприклад, хворий пише: «...яке знову щастя, 79. Він може доводити до кінця... статті будь-якого ходу спра­ви... досліджувати великі аркуші сірого паперу...»

в) безладність мислення характеризується, на відміну від розірваності, глибоким розладом синтезу, внаслідок чого втрачається як змістовна, так і граматична побудова мови. Це проявляється невпорядкованим поєднанням окремих слів «земля... чоботи... пішов дощ... вперед». Безладність мислення частіше поєднується з розладами свідомості.

За цілеспрямованістю виділяють такі розлади мислення, як амбівалентність, резонерство і розважність (статечність).

Ø Амбівалентність — це співіснування думок і асоціацій, які взаємно виключаються.

Ø Резонер­ством називають безпредметність мислення, коли відсутні конкретність думок, їхній пізнавальний зміст. Наприклад, на запитання про здоров'я хворий відповідає: «залежно від того, що означає це слово. Якщо від слова «здорово», то я не вельми здоровий, маю лише 60 кг маси, але це залежить від вагів і того, де вони стоять: якщо в нашому парку, то там гравітація висока, багато людей і неможливо довго там знаходитись...» чи на запи­тання: «Яка різниця між столом і стільцем?» — хворий відповідає: «Стіл призначений для того, щоб класти на нього предмети вжитку, а стілець — щоб перенести ва­гу з двох ніг на чотири».

Ø Розважність мислення також відноситься до порушень цілеспрямова­ності. Вона проявляється у викладенні хворим непотрібних деталей своєї розповіді, зайвих дрібниць, невміння лаконічно висловити головну дум­ку, яка часто губиться у великій кількості подробиць. Розважність ми­слення часто називають інертністю, вона спостерігається при епілепсії. Патофізіологічні основи формальних розладів мислення пов'язані з тим, які нервові процеси переважають, — підвищена збудливість чи інертність.

Індивідуальна різниця у темпі мислення залежить від конституційних особливостей людини (темпераменту), а також від виховання. Люди з підвищеним темпом мислення і відповідно мови у певній ситуації (наприклад, лектори) можуть його контролювати.

Ø А при психічних захворюваннях свідома корекція прискореного мислен­ня неможлива. При цьому асоціації виникають легко, частіше за зовніш­ньою подібністю, співзвучністю, вони різні і численні. Мова, попри багатослів'я, відстає від стрімкого потоку різних ідей. Хворі, не закінчуючи однієї думки, переходять до іншої, часто не помічаючи неповноти мовно­го виразу думки. Найвищий ступінь прискорення темпу мислення в по­єднанні з відверненням уваги проявляється у скаканні ідей (fuga idearum), коли вловити логіку думок хворого стає неможливим. Іноді приско­рене мислення хворого об'єктивується в письмовій мо­ві: він весь час пише листи, щоденники, в яких думки безладні (хворий не встигає все записувати і навіть не встигає закінчити слово, фразу). Прискорення про­цесу мислення спостерігається при психічних порушеннях, що перебіга­ють з підвищеним настроєм і сильним руховим збудженням.

Ø Загальмованість мислення спостерігається в мелан­холічному або депресивному стані хворого. Сповільнення темпу мислення можна спостерігати при розмові з хворим — він розмовляє і думає повільно, дає відповіді після довгих пауз зі зниженням гучності голосу до шепоту, а в стані ступору зов­сім не розмовляє. Можна відзначити також бідність асоціацій, загальну загальмованість, сповільнення рухів, пригнічення афективних реакцій.

Ø При в'язкому мисленні людина неодноразово повторює одні й ті самі думки.

До розладів мислення за темпом можна віднести також:

Ø зупинки мислення (sperrung) іноді спостерігається при ши­зофренії: хворий раптово на деякий час замовкає. Іноді хворі кажуть, що думки немовби «зникають».

Ø напливи думок (мантизм) – що проявляє­ться в мимоволі безперервно виникаючому і некерованому по­тоці думок, спогадів, «вихорі ідей», в якому хворий неспромож­ний розібратися. Мантизм іноді спостерігається при шизофренії.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)