АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи оцінювання ризику на фінансовому ринку

Читайте также:
  1. I. ОРГАНИЗАЦИОННО-МЕТОДИЧЕСКИЙ РАЗДЕЛ
  2. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  3. III. Метод, методика, технология
  4. III. МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ СТУДЕНТАМ ПО ПОДГОТОВКЕ К СЕМИНАРУ
  5. III. Общие методические указания по выполнению курсовой работы
  6. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА (заочная дистанционная форма обучения)
  7. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКАЯ КАРТА (очная форма обучения)
  8. IV. Учебно-методический блок.
  9. IV. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ, ИНФОРМАЦИОННОЕ И МАТЕРИАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ДИСЦИПЛИНЫ
  10. NСерцевиною ринку єврокапіталів є європозики, які надаються через випуск єврооблігацій, тобто облігацій у євровалюті. Основна валюта єврооблігацій - долар США.
  11. V. Критерії підсумкового оцінювання ЗНАНЬ
  12. V. Учебно-методическийблок

Фінансовий, як і будь-який ризик, має математично виражену ймовірність настання втрат, яка спирається на статистичні дані і може бути розрахована з досить високою точністю. Щоб кількіс­но визначити величину фінансового ризику, необхідно знати всі можливі наслідки будь-якої окремої дії та ймовірність самих нас­лідків. Ймовірність означає можливість отримання певного ре­зультату,

Визначення фінансового ризику здійснюється під час форму­вання проблеми прийняття фінансового рішення та вивчення си­туації, пов'язаної з ним, і полягає в:

• виявленні причин і факторів, які збільшують чи зменшують конкретний тип фінансового ризику;

• проведенні аналізу й ідентифікації виявлених причин і чин­ників;

• виділенні етапів і робіт, під час яких можуть виникати пере­думови фінансового ризику.

У статистичному аналізі величина (або рівень) ризику вимі­рюється двома критеріями: середнім очікуваним значенням (дис­персією) і коливанням, змінністю (варіацією можливого резуль­тату). Дисперсія при цьому вимірює можливий середній результат. Варіація показує міру відхилення від фактичної серед­ньої величини. Дисперсія при оцінюванні фінансового ризику підприємства являє собою середньозважену величину з квадратів відхилень дійсних фінансових результатів ризикованих вкладень від середніх очікуваних:

(41)

де σ — дисперсія; х — очікуване значення для кожного випадку вкладення фінансових ресурсів; х — середнє очікуване значен­ня: n- кількість вкладень фінансових ресурсів (частот).

Середня величина являє собою узагальнену кількісну характе­ристику і не дає змоги прийняти рішення на користі, будь-якого варіанта вкладення капіталу. Для остаточного прийняття рішення необхідно виміряти змінність показників, тобто визначити міру змінності можливого результату. Змінність можливого результа-

ту — це ступінь відхилення Очікуваного значення від середньої величини. Для цього розраховують середнє квадратичне відхи­лення за формулою:

(4.2)

 

Середнє квадратичне відхилення є іменованою величиною і вказується в тих самих одиницях, у яких вимірюється варіа­ційна ознака. Дисперсія і середнє квадратичне відхилення є мірами абсолютної змінності. Для аналізу використовується коефіцієнт варіації. Він являє собою відношення середнього квадратичного відхилення до середнього арифметичного і по­казує ступінь відхилення отриманих значень. Коефіцієнт варі­ації — відносна величина; він відображає змінність. Тому на його величину не впливають абсолютні значення показника, який вивчається. За допомогою коефіцієнта варіації є можли­вість порівнювати навіть змінність ознак, виражених у різних одиницях виміру.

Коефіцієнт варіації обчислюється за формулою:

 

(4.3)

де υ - коефіцієнт варіації; υ — середнє квадратичне відхилення; х — середнє очікуване значення.

Коефіцієнт варіації може змінюватися від 1 до 100%. Чим вищий цей коефіцієнт, тим сильніші коливання. Встановлена є така якісна оцінка значень коефіцієнта варіації: до 10 % — слабкі коливання фінансового ризику вкладень; 10 — 25 % — середні, помірні коливання; понад 25 % — високі коливання фінансового ризику.

При використанні дисперсії і варіації враховують, що фінан­совий ризик має математично визначену ймовірність отримання фінансового результату. Цю ймовірність можна визначити експе­ртним шляхом або на підставі математичних розрахунків частот ступеня фінансового ризику Розрахунок ймовірності фінансових ризиків на основі дисперсії, варіації і середніх величин як мето­дів статистичного аналізу в сучасних умовах є основним методом оцінювання фінансових ризиків підприємства.

Застосовуються й інші аналітичні методи оцінювання фінан­сового ризику. Найперспективніший із них — факторний аналіз фінансових ризиків.

Останнім часом активно використовується метод експертних оцінок. Складаються різноманітні порівняльні характеристики рі­внів ризику, визначаються рейтинги, готуються аналітичні експе­ртні огляди.

Одним із методів оцінювання фінансових ризиків є економіко-математичне моделювання. Головне при цьому — правильний ибір моделі, виходячи з конкретної ситуації.

Досить перспективною є комп'ютерна імітація фінансового ризику підприємства. В сучасних умовах створено певний набір готових програмних продуктів за його оцінкою.

Досить перспективним є метод соціально-економічного екс­перименту, який передбачає проведення окремих експериментів за типовими фінансовими ситуаціями.

На практиці при оцінюванні фінансового ризику широко за­стосовується метод аналогій. Спеціалісти, фінансові менеджери на підставі різних публікацій або практичного досвіту інших під­приємств оцінюють ймовірність настання певних подій, отри­мання конкретного фінансового результату, ступінь фінансового ризику.

У банківській діяльності на нормативному рівні закріплено функціонування систем ризик-менеджменту в банках України через розробку і прийняття Методичних рекомендацій щодо ор­ганізації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України Правлінням Національного банку України (Постанова Правління Національного банку України Про схвалення Методи­чних рекомендацій щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України № 361 від 02.08.2004). Ви­користання ціп Методики має обмежити рівень прийнятних фі­нансових ризиків для вітчизняних банківських закладів, а отже, і для всієї банківської системи.

Оцінювання ризику — свого роду мистецтво, що грунтується,сн на поєднанні наукових методик та інтуїції експертів, аналітиків Воно базуються на одночасному врахуванні та поєднанні багатьох суперечливіх факторів, використанні різноманітних теоретичних прецеденти' практики

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)