АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика. ТЕМА 5. Фінансові послуги на грошовому ринку

Читайте также:
  1. A. Характеристика нагрузки на организм при работе, которая требует мышечных усилий и энергетического обеспечения
  2. I. Общая характеристика договора продажи недвижимости
  3. II. Загальна характеристика ХНАДУ
  4. III. Характеристика ведомственных целевых программ и мероприятий подпрограммы
  5. III. Характеристика ведомственных целевых программ и мероприятий подпрограммы
  6. III. Характеристика ведомственных целевых программ и мероприятий подпрограммы
  7. III. Характеристика ведомственных целевых программ и мероприятий подпрограммы
  8. IV. Порівняльна характеристика парламентів країн Західної Європи
  9. S: Установить соответствие между типами общества и их характеристиками.
  10. V. Порівняльна характеристика урядів держав Західної Європи
  11. VII. Характеристика мероприятий и ведомственных целевых программ государственной программы
  12. А. Общая характеристика вены

ТЕМА 5. Фінансові послуги на грошовому ринку

1. Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика.

2. Фінансові послуги банків щодо відкриття та обслуговування рахунків клієнтів.

3. Послуги фінансових установ щодо здійснення грошових платежів та розрахунків.

4. Фінансові послуги з емісії та обслуговування платіжних карток.

5. Фінансові послуги з обслуговування вексельного обігу.

Депозитні послуги фінансових установ, їх види та характеристика

Фінансові послуги на грошовому ринку надаються з метою обслуговування обігу грошового капіталу, існуючого як у формі грошових коштів, так і у формі цінних паперів, платіжних документів, що є носіями цього капіталу.

У зв'язку з тим, що грошовий ринок створює пропозицію грошей, значний обсяг фінансових послуг на цьому ринку є пов'язаний із залученням грошового капіталу, розміщенням його на вкладних (депозитних) рахунках з метою зберігання й примноження. Операції, що супроводжують надання таких послуг одержали назву депозитних.

Депозитна операція – операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів банку.

Наданням депозитних послуг на ринку займаються банки та кредитні спілки. Оферентом цих послуг для комерційних банків може виступати Національний банк України за умови розміщення вільних ресурсів банків на його депозитних рахунках.

Реалізація депозитних операцій забезпечує заощаджувачам – фізичним особам та власникам вільних грошових ресурсів – юридичним особам можливість збереження заощаджених коштів на депозитних рахунках в банківських установах та одержання доходу на них. З іншої сторони депозитні операції є вигідними для банків, оскільки вони є основним видом їх пасивних операцій, внаслідок яких забезпечується збільшення банківських ресурсів.

Збільшення обсягів розміщення вільних коштів на депозитних рахунках в банківських установах забезпечує зростання обсягу пропозиції грошей на ринку та сприяє здешевленню вартості грошового капіталу.

Об'єктом депозитної операції поряд з грошовими коштами в національній та іноземній валютах можуть виступати банківські метали.

Депозитна операція оформляється договором банківського рахунку, договором банківського вкладу, який може передбачати видачу ощадної книжки або ощадного сертифіката.

За договором банківського депозиту банківська установа, яка прийняла кошти від вкладника, зобов'язується виплатити йому суму депозиту та нараховані проценти на умовах та в порядку, передбачених у договорі. За економічним змістом депозити банків поділяються на такі види:

– депозити до запитання;

– строкові депозити;

– ощадні вклади населення;

– ощадні сертифікати.

Депозити до запитання – це кошти, що знаходяться на поточних, бюджетних рахунках, на кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.

За вимогою клієнта кошти з депозитного рахунку до запитання у будь-який час можуть вилучатись шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, оплати чеків або векселів. Умови сплати процентів за залишками коштів на такому рахунку визначаються у договорі про його відкриття.

Депозити до запитання є нестабільними і не можуть використовуватись фінансовими установами для проведення позикових і інвестиційних операцій, тому за ними сплачується низький депозитний процент.

Строкові депозити – це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті цих рахунків.

Банківські установи залучають кошти клієнтів на строкові депозити на один, три, шість, дев'ять, дванадцять, вісімнадцять місяців та довший період часу. Основне призначення термінових депозитів полягає у забезпеченні нагромадження коштів клієнтів за визначеним депозитним процентом. Кошти зі строкових депозитів можуть бути вилучені клієнтами тільки після закінчення терміну депозиту або після попереднього повідомлення банку. Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказу грошей на поточний рахунок клієнта або готівкою з каси банку. Строкові вклади не можуть бути використані для здійснення поточних платежів. Винятком є розрахункові операції, що пов'язані з реалізацією майнових прав, на суму депозиту юридичної особи відповідно до укладених договорів застави.

Для банківських установ строкові депозити є більш зручною формою залучення ресурсів, оскільки кошти, що розміщені на депозитних рахунках, можуть бути використані для проведення кредитних та інвестиційних операцій.

За депозитними операціями банківські установи нараховують вкладникам дохід, величина якого залежить від суми вкладу, терміну його розміщення, рівня депозитного відсотка, можливості приєднання попередньо нарахованих доходів до початкової суми вкладу.

Величина депозитного відсотка встановлюється кожним банком самостійно і диференціюється залежно від виду депозиту. Національний банк України визначає індикативні розміри процентних ставок для банків та здійснює їх систематичний перегляд з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку. Поряд з рівнем індикативних процентних ставок при визначенні величини депозитного відсотка банківські установи враховують наступні фактори:

– термін депозиту;

– вид внеску;

– сума внеску;

– період повідомлення про вилучення;

– соціальний статус вкладника;

– загальна динаміка ставок на депозитному ринку;

– надійність банку;

– цілі та пріоритети депозитної політики банку тощо.

Конкуренція між банківськими установами змушує їх шукати нові форми та способи залучення коштів на депозитні рахунки. У сучасній практиці діяльності банків набули поширення "пенсійні", "молодіжні'', "дитячі" депозити, депозити "рантьє". Набуває поширення практика обчислення доходу на депозити з використанням складних відсотків, можливість конвертації суми депозиту з однієї валюти у іншу, підвищення рівня депозитного відсотка до ювілею банку, проведення розіграшів призів між вкладниками та інші форми стимулювання депозитів.

У зв'язку з прийняттям законодавства про недержавне пенсійне забезпечення перелік депозитних рахунків доповнився пенсійними депозитними рахунками, за якими банківськими установами забезпечується довготермінове накопичення заощаджень громадян на виплату пенсії.

Ощадні вклади – вклади населення, що розміщуються у банках з метою їх зберігання і поступового нагромадження.

Операції з ощадними вкладами обов'язково фіксують в ощадних книжках, які видаються вкладникам. На відміну від термінових депозитів ощадні вклади є більш ліквідними, що обумовлено застосуванням за ними вільного режиму внесення та вилучення коштів. Власник такого вкладу.має право вилучити його частину без втрати відсотка, а також без обмежень проводити поповнення рахунка. Найбільший обсяг операцій з ощадними вкладами населення проводить Ощадний банк України.

Окремим напрямом депозитних операцій банків є випуск ними власних боргових зобов'язань – ощадних сертифікатів.

Ощадні (депозитні) сертифікати – це письмові свідоцтва банку про депонування коштів, які засвідчують право вкладників або їх правонаступників на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту та процентів за ним.

В Україні ощадні сертифікати є цінними паперами. Сертифікати можуть бути випущені у національній та в іноземних валютах. Основними видами цих цінних паперів є сертифікати іменні та на пред'явника, строкові та до запитання. Банківські установи можуть випускати ощадні сертифікати одноразово або серіями. Законодавством України передбачена тільки паперова форма випуску сертифікатів з визначенням їх обов'язкових реквізитів.

З метою розміщення таких цінних паперів комерційні банки оприлюднюють інформацію про випуск ощадних сертифікатів у друкованих засобах масової інформації або у загальнодоступних для клієнтів місцях.

Ощадні сертифікати банку є більш ліквідними інструментами грошового ринку в порівнянні з терміновими депозитами. Вони можуть бути об'єктами купівлі/продажу на ринку (за винятком іменних сертифікатів) та передаватись у заставу для гарантування виконання зобов'язань за угодами.

Розрахунки за придбаними ощадними сертифікатами та виплата доходу за ними для юридичних осіб здійснюються в безготівковій формі, для фізичних осіб – в готівковій та безготівковій формах. При настанні строку погашення ощадного сертифіката банк здійснює платіж на підставі пред'явлення документа та заяви власника. У випадку дострокового пред'явлення сертифіката до погашення банківська установа сплачує власнику сертифіката його суму та дохід, обчислений за зниженою процентною ставкою.

З метою захист інтересів вкладників банків – фізичних осіб в Україні створений Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Учасниками Фонду є банки, які зареєстровані в Державному реєстрі банків, що ведеться НБУ, та мають банківську ліцензію на право здійснення банківської діяльності. У разі погіршення фінансового стану банку та недоступності вкладів фізичних осіб, розміщених у такому банку, Фонд за рахунок нагромаджених коштів гарантує кожному вкладнику такого банку відшкодування коштів за його депозитами, включаючи нараховані відсотки, в фактичному розмірі на день настання їх недоступності, але не більше граничної суми, визначеної Фондом.

Реалізацію депозитних послуг для банківських установ здійснює Національний банк України. Такі фінансові операції є одним із інструментів регулювання ситуації на грошово-кредитному ринку та впливу на обсяги грошової маси в країні. Національний банк здійснює депозитні операції з банками шляхом укладення депозитних договорів або шляхом емісії власних боргових зобов'язань – депозитних сертифікатів.

Розміщення коштів на депозитному рахунку в Національному банку оформляється договором банківського депозиту, який укладається між банком і НБУ через його територіальні управління. Строки залучення коштів за такими депозитами складають від 2 до 7 днів, від 8 до 21 дня, від 22 до 30 днів. За розміщеними коштами банків Національний банк сплачує дохід у розмірі 80 % від облікової ставки НБУ, яка діяла на час укладення договору про відкриття банківського депозиту.

У цілях регулювання ситуації на грошовому ринку України Національним банком може бути прийняте рішення про випуск депозитних сертифікатів. Депозитні сертифікати являють боргові цінні папери Національного банку, що випускаються в бездокументарній формі в національній грошовій одиниці, і підлягають розміщенню виключно серед банків на аукціонах НБУ. Строк обігу депозитних сертифікатів становить від 31 до 365 днів. Підтвердженням права власності на депозитні сертифікати є виписки з рахунків банків, відкритих в НБУ, що надаються Національним банком власникам таких цінних паперів.

Рішення про доцільність та обсяги емісії депозитних сертифікатів Національний банк приймає залежно від розвитку ситуації на грошово-кредитному ринку та потреби в регулюванні обсягів грошової маси в країні. Правління НБУ може прийняти рішення про дострокове погашення депозитних сертифікатів у разі суттєвої зміни ситуації на грошово-кредитному ринку, проінформувавши про це власників таких цінних паперів не менш ніж за два банківські дні.

Умови випуску депозитних сертифікатів, максимальна або мінімальна сума заявки від банку, номінальна вартість таких цінних паперів та строк їх розміщення перед проведенням аукціонів НБУ доводяться до відома банків.

Банки, що мають намір депонувати кошти в Національному банку, укладають генеральні угоди з територіальними управліннями НБУ на участь в аукціонах з розміщення депозитних сертифікатів на поточний календарний рік.

До участі в аукціонах з розміщення депозитних сертифікатів допускаються лише ті банки, які не мають заборгованості за короткостроковими кредитами та кредитами «овернайт» Національного банку, забезпечують формування резерву для відшкодування можливих втрат за активними операціями, своєчасне і в повному обсязі формування обов'язкових резервів. Для кожного окремого випуску депозитних сертифікатів Національним банком може встановлюватись обмеження щодо потенційних власників.

За операціями з депонування коштів в НБУ шляхом придбання депозитних сертифікатів банківські установи одержують процентний дохід, який обчислюється виходячи з номінальної вартості депозитного сертифіката, процентної ставки, кількості придбаних сертифікатів та терміну їх розміщення. Погашення депозитних сертифікатів здійснюється Національним банком у безготівковій формі шляхом перерахування на кореспондентський рахунок банку, відкритий в НБУ, номінальної вартості депозитних сертифікатів та процентного доходу за ними.

Депозитні сертифікати до завершення строку їх обігу можуть обертатися на вторинному ринку серед банків, а також використовуватись як застава на міжбанківському кредитному ринку.

Окрім банків депозитні послуги для своїх членів надають кредитні спілки. За рахунок реалізації депозитних послуг кредитні спілки збільшують свої ресурси для надання кредитів та забезпечують зростання доходів тих членів, що розмістили свої кошти на депозитних рахунках. Кредитні спілки мають право відкривати депозитні рахунки двох видів: до запитання та строкові. Споживачами депозитних послуг кредитних спілок можуть бути виключно учасники таких фінансових установ. Внесення коштів на депозитний рахунок кредитної спілки може здійснюватись в готівковій або безготівковій формі на умовах, визначених в договорі про відкриття такого рахунка, на визначений строк або без зазначення такого строку. Фінансова установа самостійно встановлює розмір процентів, що нараховуються на внески на депозитні рахунки членів спілки.

У цілях забезпечення ліквідності кредитних спілок нормативно-правовими актами визначені обмеження щодо здійснення депозитних операцій такими фінансовими установами. Максимальна сума коштів, розміщених на депозитному рахунку члена кредитної спілки не може перевищувати 10 відсотків від загальних зобов'язань спілки. Загальна сума залучених внесків членів кредитної спілки на депозитні рахунки не повинна перевищувати суму продуктивних активів кредитної спілки. Контроль за дотриманням зазначених критеріїв діяльності здійснює Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)