АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Суть та склад товарних запасів торговельного підприємства

Читайте также:
  1. IV. Запишіть 2 приклади: один - пособництва зґвалтуванню, другий - готування до розбещення неповнолітніх (складіть фабули).
  2. IV. Складіть список КК зарубіжних держав, які перекладені на українську чи російську мову, вкажіть джерела, в яких вони опубліковані.
  3. SLS-Склад Лайт
  4. V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).
  5. VVS Офис - Склад - Магазин v4.3.1
  6. Адміністративне правопорушення, його склад.
  7. Азотисті основи як складові компоненти нуклеїнових кислот
  8. Акціонерний капітал та акціонерні підприємства
  9. Амплітуди складових ряду Фур’є періодичної послідовності прямокутних імпульсів
  10. Амплітуди спектральних складових відгуку НЕ
  11. Аналитический учет материалов на складе и в бухгалтерии.
  12. Аналіз інвестиційної діяльності підприємства за даними фінансової звітності.

Забезпечення безперервності процесу реалізації товарів та обслу­говування покупців потребує створення на торговельному підприємст­ві певного обсягу товарних запасів.

Товарний запас - являє собою масу товарів, призначену для наступ­ного продажу, що знаходиться в сфері обігу в процесі переміщення від виробництва до споживача. В процесі переміщення товарні запаси сфери обігу набувають різних форм, що наочно відображено на рис. 42.

 

 
 

 


Рис. 42. Форми товарних запалів сфери обігу

 

Необхідність утворення товарних запасів обумовлена такими при­чинами:

1. Невідповідністю ритму споживання (реалізації) та виробництва
товарів.

2. Сезонністю виробництва та споживання окремих видів товарів.

3. Нерівномірністю розміщення виробництва і районів споживання товарів.

4. Необхідністю перетворення виробничого асортименту в торговий.

5. Необхідністю утворення страхових резервів для згладжування
можливих непередбачених коливань в попиті та пропозиції товарів,
обумовлених різними факторами.

Для характеристики стану, процесів утворення та розробки стра­тегії управління товарні запаси торговельних підприємств класифі­кують за наступними ознаками (мал. 43).

1. За призначенням запасів.

Залежно від призначення виділяють 4 групи товарних запасів: за­паси поточного зберігання, сезонного зберігання, дострокового завозу та цільового призначення.

Товарні запаси поточного зберігання складають головну частину всіх товарних запасів (приблизно 80-85 % всієї суми запасів) і при­значені для забезпечення безперервного продажу товарів. їх розмір обумовлюється обсягом реалізації товарів та інтервалом поставки. В процесі реалізації ця частина товарних запасів використовується, а отже, потребує систематичного поновлення.

Товарні запаси сезонного зберігання необхідні для формування торгової пропозиції в періоди сезонних змін попиту чи пропозиції (виробництва) товарів. Вони створюються за такими товарами, які в силу особливостей їх виробництва, попиту чи з інших причин мають розрив у часі виробництва та реалізації (овочі, шкільна форма, ялин­кові прикраси, гумове взуття та інше).

Товарні запаси дострокового завозу мають забезпечувати нор­мальний рівень торгівлі протягом періоду між завозами товарів у ра­йонах Крайньої Півночі, віддалених та високогірних районах, зв'язок з якими підтримується лише певний період (період навігації, чи тіль­ки у зимовий період). На території України ця група товарних запа­сів, як правило, не формується.

Товарні запаси цільового призначення створюються за розпоря­дженням органів влади для виконання певних цілей, не пов'язаних із поточною господарською діяльністю підприємств (для стимулювання закупівлі сільськогосподарських продуктів, для забезпечення мережі дитячих закладів, об'єктів охорони здоров'я, інвалідів, діабетиків та для видачі товарних виграшів по лотереях тощо).

 

Рис. 43. Характеристика товарних запасів торговельного підприємства за різноманітними класифікаційними ознаками

 

II. Залежно від місця формування.

Залежно від місця формування виділяють товарні запаси роздріб­ної торгівлі, оптових підприємств та запаси товарів у дорозі. Наяв­ність запасів у дорозі обумовлена діючими умовами і формами розра­хунків між виробниками, підприємствами оптової та роздрібної тор­гівлі.

До складу товарних запасів роздрібної торгівлі відносяться запаси всіх товарів, які належать торговельному підприємству, перебувають на його балансі і призначені для роздрібної торгівлі та громадського харчування.

Відповідно до «Інструкції про облік товарообороту і товарів» до державної статистичної звітності про товарні запаси в роздрібній тор­гівлі не включають:

- товари в дорозі;

- готову продукцію в підсобних виробничих підприємствах торговельних організацій;

- товари постачальника, прийняті даною торговою організацією
на відповідальне зберігання;

- товари, прийняті від населення та кооперативів на комісію;

- вільну тару всіх видів - м'яку, тверду, скляну;

- тару всіх видів, зайняту під товари, що знаходяться в роздрібній торгівлі;

- товари матеріально-технічного забезпечення;

- сировину та допоміжні матеріали, отримані для промислової
переробки.

Залежно від місцезнаходження у складі товарних запасів роздріб­ної торгівлі виділяють:

- товари, які є у наявності в роздрібній мережі (магазинах, лав­ках, аптеках, кіосках, розвізної та розносної мережі), а також в дрібнооптових базах, розподільних складах та базах, овочекартоплефруктосховищах;

- товари, які є в наявності на базах та складах, що належать
роздрібним підприємствам, організаціям;

- товари, які закуплені та оплачені даним торговельним підпри­ємством, організацією та залишені на відповідальне зберігання у постачальників;

- товари, здані на переробку та на звітну дату і знаходяться на
виробничих підприємствах, як власних, так і в сторонніх.

III. Залежно від асортиментної структури запасів (споживчого
призначення).

Класифікація запасів за товарними групами дозволяє охарактери­зувати їх склад та служить основою для оцінки забезпечення ними товарообороту підприємства, як за загальним обсягом, так і за асор­тиментною структурою.

В статистичній звітності торговельних підприємств товарні запаси групуються відповідно до номенклатури звіту ф. №3 - торг "Звіт про формування, реалізацію та залишки товарів", в якому виділяється 35 груп продовольчих товарів та 57 непродовольчих товарів.

IV. Залежно від регулярності поповнення (надходжень та ви­трат) товарних запасів.

Різниця між окремими групами товарів обумовлюється часом накопичення (формування) та часом споживання (використання) товар­них запасів.

Такий підхід до оцінки товарних запасів обумовлює необхідність виділення:

- запасів товарів регулярного поновлення (надходжень) та витрат;

- запасів товарів регулярного поповнення, але сезонного використання;

- запасів сезонного формування та регулярного використання;

- запасів періодичного поновлення (як правило, цільового призначення).

Використовуючи більш загальне групування за цією ознакою мо­жна виділити товарні запаси регулярного та нерегулярного поповнен­ня, регулярного та нерегулярного використання.

V. Залежно від попиту на споживчі товари.

Товарні запаси залежно від відповідності попиту поділяють на за­паси, що відповідають чи не відповідають попитові. До останніх від­носяться неходові, залежані та завезені понад норму товари.

Неходові - це товари, які не відповідають якісним параметрам споживчого попиту в даному місці та в даний час.

До залежалих відносяться товари, які довгий час знаходяться без руху на складах підприємства, які частково втратили свою якість та мо­рально застаріли. Формування цих запасів, як правило, обумовлено за­возом товарів без врахування обсягу та структури споживчого попиту.

Понад завезені товари - це товари, що не відповідають кількісним параметрам споживчого попиту на певному територіальному сегменті споживчого ринку. Реалізація цієї групи товарних запасів можлива при умові регіональної диверсифікації діяльності або в наступні часо­ві періоди та за активної рекламної кампанії (якщо це можливо, ви­ходячи з встановлених термінів реалізації товарів).

VI. Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства.

Залежно від чутливості до зміни товарообороту підприємства то­варні запаси можуть з певною мірою умовності бути представлені двома частинами:

- умовно-змінна, розмір якої обумовлюється розміром та динамі­кою товарообороту підприємства;

- умовно-постійна, розмір якої не залежить від зміни товарообо­роту підприємства.

До другої частини відносяться товарні запаси в межах асортимен­тного представницького набору товарів, що мають постійно знаходи­тись в торговельній мережі підприємства. їх розмір обумовлюється встановленим асортиментним переліком товарів, розмірами торгове­льної площі підприємства, формою торговельного обслуговування.

До товарних запасів, розмір яких не залежить від обсягів товаро­обороту підприємства, відносяться також товарні запаси цільового призначення.

Відсутня також пропорційність між поточною зміною товарообо­роту та зміною обсягу товарних запасів сезонного зберігання, хоча при більшому часовому інтервалі дослідження залежність між їх роз­мірами має місце.

VII. Залежно від моменту та характеру оцінки.

В залежності від цієї класифікаційної ознаки виділяють:

- початкові (вхідні) товарні залишки, що характеризують розмі­ри запасів, які фактично склалися на початок певного періоду (звітного або планового);

- вихідні, які характеризують розміри товарних запасів, що фак­тично склалися на кінець певного періоду (звітного або планового);

- середні товарні запаси, які характеризують середній обсяг наявних товарних запасів протягом певного періоду та розраховуються
по середній арифметичній чи середній хронологічній;

- планові (прогнозні) товарні запаси, які підприємство планує або
очікує забезпечити на певну дату.

VIII. Залежно від відповідності нормативу.

Щодо встановленого нормативу виділяють запаси в межах норма­тиву та понаднормативні.

Необхідність нормування як однієї з функцій управління запаса­ми обумовлена тим, що недостатній обсяг товарних запасів (менший за нормативну величину) призводить до порушення ритму продажу, неотримання належного обсягу товарообороту та прибутку підприємс­тва, формування незадоволеного попиту населення.

Наявність запасів у розмірах, що перевищують норматив, призво­дить до "заморожування" оборотних коштів підприємства, зростання втрат та витрат обігу, зниження ефективності використання матері­альних ресурсів.

Оцінка розмірів запасів з позиції дотримання нормативу необхід­на для обґрунтованої оцінки ефективності комерційної діяльності підприємства, його стратегії й тактики у формуванні та управлінні товарними запасами.

 

3.2. Показники, що характеризують стан товарних запа­сів торговельного підприємства

Для обліку, аналізу та планування товарних запасів використо­вуються різні показники вимірювання - абсолютні (в натуральних чи вартісних одиницях), відносні (в днях, разах, відсотках до товарообо­роту) (рис. 44).

 

Рис. 44. Показники, що характеризують стан товарних запасів підприємства

 

Показники натурального виміру товарних запасів використо­вуються для планування товарних ресурсів, отримання товарів, орга­нізації роботи складської мережі, для розрахунку потреби в матері­ально-технічній базі підприємств, для оперативного обліку залишків товарів. Одиниці виміру, що використовуються при цьому, відобра­жають особливості споживчих характеристик товарів.

Оскільки товари крім споживчої вартості характеризуються ще і вартістю, абсолютний розмір товарних запасів завжди визначається в грошовій формі, причому ціни виміру можуть бути як фактичними, так і порівняльними.

Вартісні одиниці вимірювання дозволяють оцінити рівень забез­печеності запасами в цілому по підприємству.

Вартісні показники виміру товарних запасів використовуються в обліку, звітності, в аналізі та плануванні товарних запасів, а також в інших показниках діяльності, пов'язаних з ними обсягові та структу­рі товарообороту, витратах обігу; при обґрунтуванні потреби в обіго­вих коштах, кредитної політики, політики розподілу прибутку тощо.

Відносні показники розміру товарних запасів використовуються для оцінки забезпеченості товарообороту товарними запасами, аналізу періоду та швидкості обертання товарних запасів, тобто для характе­ристики якісних показників формування товарних запасів.

Для оцінки забезпеченості товарообороту товарними запасами використовують показник рівня товарних запасів у днях обороту. Він визначається як частка від ділення абсолютного розміру товарного запасу під кінець періоду на середньоденний товарооборот цього пері­оду (місяця, кварталу чи року, для котрих цей запас є кінцевим). Розрахунок проводиться за формулою:

де Р3ДН - рівень товарних запасів в днях обороту, днів;

З - абсолютна величина товарного запасу на даний період, грош. один.;

Т - товарооборот підприємства за даний період, грош. один.;

К - кількість днів в періоді, дні.

 

Рівень товарних запасів в днях обороту обчислюється та аналізує­ться як в цілому по підприємству, так і за окремими товарами та то­варними групами, а також за окремими періодами року. Особливу увагу приділяють рівню запасів у днях під кінець року, виходячи з товарообороту IV кварталу, оскільки цей показник використовується при обґрунтуванні планів діяльності підприємств на наступний рік.

Співвідношення середнього розміру товарних запасів з одноденним обсягом товарообороту підприємства визначає тривалість перебування товарів у сфері обертання або час товарного обертання.

Час товарного обертання - це період, за який товар проходить увесь шлях від виробництва до кінцевого споживача. Цей шлях скла­дається з часу переміщення товару від робітника до складів гуртової чи роздрібної торгівлі, часу перебування на складах і перетворення виробничого асортименту в торговельний, та часу, необхідного для роздрібного продажу товарів.

Час товарного обертання вимірюється за певний період. Різниця між показниками, рівень товарних запасів (у днях обороту) та період товарного обертання (також у днях обороту) у тому, що для оцінки першого з них використовуються дані про наявність товарних запасів на будь-який конкретний момент, а для другого - використовується інформація про середній розмір товарних запасів за будь-який період. Розрахунок середнього розміру товарних запасів ведеться по сере­дній арифметичній (при наявності інформації про стан товарних запа­сів на початок та кінець періоду) або по середній хронологічній з ви­користанням наступної формули:

 

де ТЗ1, Т32... - товарні запаси на визначену дату (момент оцін­ки);

п - кількість спостережень за станом запасів.

 

Для оцінки часу обігу товарів використовуються наступні формули:

- в днях товарообороту:

або

- в числі (кількості) оборотів (швидкість обігу):

 

або

де - середні товарні запаси;

Т - обсяг товарообороту;

От - одноденний товарооборот;

Д - кількість днів в періоді.

 

Час обігу товарів показує тривалість перебування товарів у вигля­ді товарного запасу, характеризує час, необхідний для його повного оновлення. Швидкість обертання вказує, скільки разів протягом ро­ку (кварталу) поновлюється товарний запас.

Ці два показники тісно взаємопов'язані. Швидкість обертання, помножена на час обертання товарів, дорівнює кількості днів у звіт­ному періоді (360, 90, 30). Якщо поділити кількість днів у звітному періоді на час обертання товарів, то отримаємо товарооборотність в разах; поділивши кількість днів у звітному періоді на швидкість обертання товарів (товарооборотність) в разах, отримаємо час обер­тання в днях обороту.

3.3. Фактори, що визначають розмір та швидкість обо­роту товарних запасів

Динаміка товарних запасів та час обертання товарів складаються під впливом великої кількості факторів (рис. 45).

Рис. 45. Фактори, що визначають розмір товарних запасів

 

Вивчення характеру факторів та механізму їхнього впливу є необ­хідною передумовою для обґрунтованої оцінки стану запасів, плану­вання їх розміру, розробки та прийняття конкретних заходів щодо їх регулювання.

Найважливішими зовнішніми факторами, що визначають розмір товарних запасів торговельного підприємства, наступні:

1. Співвідношення між попитом та пропозицією.

В умовах, коли попит населення на окремі товари перевищує його пропозицію, товарооборот здійснюється з найменшими запасами. В міру збільшення пропозиції товарів, насиченості ринку спостерігаєть­ся деяке уповільнення швидкості обертання товарів.

2. Рівномірність та стійкість споживання окремих товарів.

Чим стабільнішим та сталішим є попит споживачів на окремі то­вари, тим меншою є потреба в створенні товарних запасів на випадок непередбачених коливань попиту.

Зовнішньою ознакою рівномірності споживання окремих товарів є показники середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта варіації одноденного товарообороту від його середнього значення.

Великий розмір коливальності обсягів реалізації свідчить про ім­пульсивне, ажіотажне споживання або періодичний попит, що потре­бує відносно великих товарних запасів для продовження нормальної реалізації товарів і в критичні періоди підвищеного попиту.

3. Ритмічність виробництва окремих товарів.

Виробництво та закупівля окремих споживчих товарів має сезон­ний характер. Це відноситься до овочів, цукру, круп, плодоовочевих консервів тощо.

В періоди сезону виробництва торговельні підприємства мають можливість придбання товарів у безпосередніх виробників за міні­мальними цінами. Після завершення сезону основним постачаль­ником є різні торговельні посередники, чиї ціни значно вищі за ціни виробників. Закупка окремих дефіцитних товарів після сезону може бути взагалі неможливою, що негативно впливатиме на асортимент товарів підприємства.

Наявність цього фактора (за наявності відповідної матеріально-технічної бази та грошових коштів) обумовлює потребу та економічну зацікавленість торговельних підприємств в створенні товарних запа­сів сезонного зберігання.

4. Стан конкуренції на ринку товарних ресурсів.

Чим вищий ступінь конкуренції на ринку товарних ресурсів, тим більшу свободу у виборі постачальників та "уторгуванні" умов поставки має підприємство. Узгоджені умови поставки: періодич­ність, обсяги партій поставки, що оновлює асортимент, можливість повернення недоброякісних або нереалізованих товарів суттєво впли­вають на розмір товарних запасів торговельного підприємства.

5. Добросовісність постачальників щодо виконання договорів поставки товарних ресурсів, стан дисципліни поставок.

Загальний менталітет постачальників, їх обов'язковість та добро­совісність щодо виконання договорів поставки визначає потребу торговельного підприємства в створенні страхових товарних запасів. Чим добросовіснішими є постачальники підприємства, чим більш ритмічно та безперервно організоване їх власне виробництво, тим нижча ймо­вірність невиконання графіка завозу товарів, а відповідно, і потреба в створенні товарних запасів.

Вартим уваги щодо цього є досвід Японії, прийнята в цій країні система товарозабезпечення "точно в час", яка дозволяє обмежити розмір товарних запасів торговельних підприємств представницьким асортиментним набором товарів.

Мінімізація розміру товарних запасів характерна для підприємств фірмової торгівлі, торговельних підприємств, що входять до складу об'єднань із власною гуртовою ланкою (базою).

Передумовою цього є висока надійність постачальників, гарантованість своєчасної поставки товарів.

6. Рівень інфляційних очікувань.

В умовах інфляційної економіки одним з спонукаючих мотивів створення запасів матеріальних резервів є захист обігових коштів підприємств від інфляційного знецінення. Чим вищі темпи інфляції, тим більша й зацікавленість підприємств у максимальному підвищенні розміру запасів з метою захисту грошей від інфляції та для отриман­ня додаткового доходу від випереджаючого росту цін на окремі товари порівняно із загальним темпом інфляції.

Розмір та обіговість товарних запасів визначається також внутрішніми факторами, які залежать від діяльності самого торговельного підприємства та визначаються стратегією й тактикою його діяльності.

До таких факторів належать:

1. Місцезнаходження торговельного підприємства.

Даний фактор визначає інтенсивність споживчих потоків в районі діяльності підприємства, а відповідно – і розмір одноденного товаро­обороту, а також швидкість реалізації товарних запасів.

Чим "вигідніше" місцезнаходження торговельного підприємства, тим вища швидкість реалізації товарних запасів та менша потреба в їх створенні.

2. Обсяг товарообороту торгового підприємства.

Відносно великі за розміром товарообороту підприємства, як пра­вило, здійснюють торговельну діяльність з меншим рівнем товарних запасів. Це обумовлено тим, що вони мають можливість частіше ро­бити завіз товарів, минаючи гуртову ланку.

Велике за розмірами торговельне підприємство, особливо те, що має досвід роботи на відповідному сегменті ринку, більш: привабливе для постачальників та посередників. Це визначає кращі можливості "уторгування" умов поставки, що також має вплив на розмір товар­них запасів.

3.Спеціалізація підприємства та структура товарообороту.

Товари залежно від їхньої якості, особливостей призначення та інших ознак мають різний час обертання. Це залежить від властивос­тей деяких предметів споживання, кількості різновидів, що входять до товарної групи, особливостей прийомки та комплектування виро­бів. Так, товари, що швидко псуються, швидко втрачають свої влас­тивості, наприклад: м'ясо, хліб, молоко, масло – через їхні фізико-хімічні властивості мають бути реалізовані протягом неподовжнього періоду. Задоволення попиту на товари складного асортименту, таких, як одяг, тканини, взуття, галантерея та інше, потребує наявності в магазині широкого вибору різновидів цих виробів за артикулами, ко­льорами, розмірами, фасонами. Оскільки такого роду товари є пред­метами періодичного попиту, їхні запаси, виражені в днях до обігу, відносно вищі, ніж запаси з інших товарів.

Отже, збільшення в роздрібному товарообороті частки непродово­льчих товарів, товарів складного асортименту за інших умов є факто­ром росту загального рівня товарних запасів. В той же час збільшен­ня питомої ваги продовольчих товарів, особливо стійкого попиту, є фактором зниження розміру товарних запасів.

4. Організація та частота завозу товарів.

Чим частіше завозяться товари до магазинів, тим з меншими за­пасами можна забезпечити виконання плану товарообороту, і навпа­ки. В свою чергу, частота завозу залежить від місцезнаходження роз­дрібних та гуртових організацій, розміщення їх основних постачаль­ників, транспортних умов.

Чим ближче розташовані постачальники, гуртові бази до районів споживання, тим частіше відбувається завіз товарів в роздрібні торговельні підприємства і менше часу витрачається на їх доставку.

Таким чином, розмір утворення товарних запасів визначається політикою підприємства щодо вибору постачальників товарів, зале­жить від ефективності організації господарських зв'язків з ними та оптимальності розробленого графіка завозу товарів.

5.Площа торговельного залу та форма торговельного обслуговування.

Розмір товарних запасів, що знаходяться в торговому залі підприємства, повинен забезпечити представницьку викладку всього асортименту товарів, що є у наявності; свободу покупців у вивченні властивостей, характеристик товару та їх вибору; естетичний дизайн торговельного залу та його привабливість для покупців.

Чим більша площа торговельного залу, тим більший розмір товар­них запасів має знаходитись безпосередньо в торговельному залі.

Суттєвий вплив створює і форма торговельного обслуговування. При самообслуговуванні потреба в товарних запасах, що знаходяться в торговельному залі, вища, ніж при обслуговуванні через прилавок.

6.Стан складського господарства.

Даний фактор носить обмежувальний характер та визначає максимально можливий розмір запасів товарів. Чим більша площа (ємкість) складських приміщень, тим в більших розмірах можуть створюватися (при потребі) товарні запаси. Окремі торговельні підприємства вимушені формувати товарні запаси на недостатньому рів­ні, власне з причини відсутності необхідних складських приміщень.

Суттєве значення має і наявність спеціалізованого складського обладнання (холодильних камер), можливість створення спеціальних умов для зберігання окремих товарів (овочі, бакалія, ювелірні вироби, хутро, синтетичні миючі засоби), дотримання товарного сусідства та інших правил зберігання.

7. Організація комерційної роботи.

Важливе значення для правильного визначення потреби в ство­ренні товарних запасів та оперативного регулювання їхнього розміру мають кваліфікація й компетентність кадрів та рівень керівництва торговельним процесом, стан роботи з вивчення попиту населення, організація оперативного та дійового контролю за надходженням, ре­алізацією та залишками товарів, маневрування товарними ресурсами та інше.

Добре налагоджена робота в даному напрямку сприяє мінімізації розміру запасів неходових, залежалих товарів, понаднормативних за­пасів. Це дозволяє скоротити витрати підприємства з формування та зберігання товарних запасів, знизити товарні втрати.

8. Фінансове становище підприємства.

Формування товарних запасів може здійснюватися у різний спосіб:

- шляхом оплати товарів, що надходять, грошовими коштами
підприємства;

- шляхом отримання комерційного кредиту від постачальників
(отримання товарів з відстрочкою платні);

- шляхом прийому товарів під реалізацію або на комісію.

Можливості застосування кожного способу формування товарних запасів та співвідношення між ними безпосередньо залежать від фінансового становища торговельного підприємства, його платоспроможності та фінансової стійкості, ступеня довіри до нього.

Чим стійкіше фінансове становище підприємства, тим кращі можливості щодо формування товарних запасів воно має.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.017 сек.)