АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

А. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ

Читайте также:
  1. IV. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ
  2. Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій.
  3. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  4. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  5. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  6. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  7. БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
  8. ВИДИ ЕЛЕКТРИЧНИХ ТРАВМ. ПРИЧИНИ ЛЕТАЛЬНИХ НАСЛІДКІВ ВІД ДІЇ ЕЛЕКТРИЧНОГО СТРУМУ
  9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ТА ЗАХОДИ ВПЛИВУ ЗА ВЧИНЕНІ ПОРУШЕННЯ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА
  10. Державна політика зниження природної норми безробіття
  11. Епідеміологічне обстеження вогнища та протиепідемічні заходи за місцем роботи або навчання хворого

 

Коли ураган наближається до узбережжя, він жене поперед себе величезні маси води. Штормо­вий вал, який супроводжується зазвичай зливами і смерчами, шалено налітає на узбережжя і нищить усе живе.

Одне з найстрашніших стихійних лих, яке тра­пилось на нашій планеті, приніс тропічний ура- ^^._ ган, який розігрався у листопаді 1970 р. в Бен-гальській затоці. Тайфун, який там виник, рушив на північ, в гирло Гангу. Води «великої священної» ріки Індії затопили 800000 кв. км узбережжя. Ураган мав швидкість вітру 200 — 250 м/с, морські хвилі досягали висоти 10 м. В цій катастрофі загинуло близько 400 тис. осіб.

На сьогодні існують сучасні методи прогнозування ураганів. Кожне підозріле скупчення хмар, де б воно не виникало, фотографується ме­теорологічними супутниками з космосу, літаки метеослужби летять до «ока тайфуну», щоб отримати точні дані. Ця інформація закладається в комп'ютери, щоб розрахувати шлях і тривалість урагану та заздалегідь сповістити населення про небезпеку.

Досить небезпечне явище — смерчі, вони трапляються частіше, ніж урагани й тайфуни. Щорічно в Америці спостерігається близько 900 смерчів, які там називають торнадо. Найчастіше це стихійне лихо трапляється на території штатів Техас і Огайо, де від нього гине в середньому 114 осіб на рік.

холоди* повітря

Смерчі утворюються тоді, коли стикаються дві великі повітряні маси різної температури і вологості, до того ж в нижніх шарах повітря тепле, а в верхніх — холодне. Тепле повітря, звичайно, піднімається вгору й охо­лоджується, а водяна пара, яка міститься в ньому, випадає дощем. Але коли збоку починає дути вітер, котрий відхиляє вбік потік теплого повітря, який піднімається вгору, то виникає вихор, швидкість якого до­сягає 450 км/год (рис. 4.1).

4. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ІХ НАСЛІДКІВ 185

Смерч спричиняє % нищення бу­дівель, * пожежі, * руйнування різноманітної техніки, * вихрові рухи повітряних потоків смерчу здатні Рис. 4.1. Схема утворення смерчу піднімати машини, потяги, мости


тощо. І водночас смерчі здатні на дивні речі. В одному місці вихор підняв у повітря будинок з трьома його мешканцями, повернув його на 360° і опустив на землю без жодного ушкодження.

Трапляються смерчі і в Україні, південні смерчі спостерігаються на Чорному та Азовському морях.

Аналогічно ураганам смерчі спочатку розпізнають з космічних метеорологічних супутників погоди, а потім за допомогою зйомок про-слідковують їх розвиток та рух.

вотримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити

в двері, вікна;

.^ а > з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть

'аг ^ у травмувати людину;

'й ^3 § ► в будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отрима­ні» ^ ти травми від осколків розбитого скла;

§ в §, ► найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, метро 5и § ц та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

■5і § & ► коли ураган застав людину на відкритій місцевості, найкраще к & знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

Ь^ У ураган може супроводжуватись грозою, необхідно уникати ситу-

ацій, при яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не сто­яти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

* Пожежі. Причинами виникнення пожеж є недбала поведінка людей з вогнем, порушення правил пожежної безпеки, природні явища (блис­кавка, посуха). Відомо, що 90% пожеж виникає з вини людини і тільки 7-8% спричинені блискавками.

І

"& Пожежіце неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

Під час пожеж вигорає родючий шар грунту, який утворювався про­тягом тисячоліть. Після пожеж у гірських районах розвиваються ерозійні процеси, а в північних — відбувається заболоченість лісових земель.

Основними видами пожеж як стихійних лих, які охоплюють великі території (сотні, тисячі, мільйони гектарів), є ландшафтні пожежі — лісові і степові.

Лісові пожежі поділяють на низові, верхові, підземні. За інтенсивністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.

Лісові низові пожежі характеризуються горінням сухого трав 'яного покрову,

лісової підстилки і підліску без захоплення крон дерев. Швидкість руху фронту

низової пожежі становить від 0,3-1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна

пожежа), висота полум 'я — 1-2 м, максимальна температура на кромці по-

досягає 900°С.

186 4. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ


 

Ші щ&

Лісові верхові пожежі розвива­ються, як правило, з низових і ха­рактеризуються горінням крон де­рев. При швидкій верховій пожежі полум 'я розповсюджується з крони на крону з великою швидкістю, яка досягає 8-25 км/год, залишаючи де­коли цілі ділянки незайманого вог­нем лісу. При стійкій верховій по­жежі вогнем охоплені не тільки крони, а й стовбури дерев. Полум 'я розповсюджується зі швидкістю 5-8 км/год, охоплює весь ліс від Ґрунтового шару до верхівок дерев.

-Г--Л /<І

Підземні пожежі виникають як продовження низових або верхових лісових пожеж і роз­повсюджуються по шару тор­фу, який знаходиться на гли-^^^^^ ^^^^^^^^^^^^^^^ бині 50 см. Горіння йде повільно, майже без доступу повітря, зі швидкістю 0,1-0,5 м/хв, ви­діляється велика кількість диму і утворюються прогари (пустоти, які вигоріли). Тому підходити до осередку підземної пожежі треба обе­режно. Горіння може тривати довго, навіть взимку під шаром грунту. Степові (польові) пожежі виникають на відкритій місцевості, де є суха пожухла трава або збіжжя, яке дозріло. Вони мають сезонний характер і частіше бувають влітку, рідше навесні й практично відсутні взимку. Швидкість їх розповсюдження може досягати 20-30 км/год. Основними заходами боротьби з лісовими низовими пожежами є:

засипання вогню землею;

заливання водою (хімікатами);

створення мінералізованих протипожежних смуг;

пуск зустрічного вогню.

Гасити лісову верхову пожежу складніше. її гасять шляхом створення проти­пожежних смуг, застосовують воду і пускають зустрічний вогонь. Степові (по­льові) пожежі гасять тими ж засобами, що і лісові.

Гасіння підземних пожеж здійснюється в більшості випадків двома заходами. При першому заході навколо торф'яної пожежі на відстані 8-10м від її краю копають траншею глибиною до мінералізованого шару грунту або до рівня ґрун­тових вод і заповнюють її водою. При другому заході влаштовують навколо пожежі смугу, яка насичена розчинами хімікатів. Спроби заливати підземну пожежу водою успіху не мали.

4. НЕБЕЗПЕКИ. ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ 187


II

при пожежах треба остерігатися високої температури, задимле­ності і загазованості, вибухів, падіння дерев і будівель, провалів у про­горілий ґрунт;

небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м; т перед тим як увійти в палаюче приміщення, треба накритися з головою вологим простирадлом, плащем, шматком тканини тощо;

двері в задимлене приміщення треба відчиняти обережно, щоб запо­бігти спалаху полум 'я від швидкого притоку свіжого повітря;

:к>!

^ М ■ в дуже задимленому приміщенні треба плазувати;

 

для захисту від чадного газу треба дихати через вологу тканину;

§ ■ якщо на людині загорівся одяг, треба лягти на землю та збити

5 с полум 'я, бігти не можна, це ще більше роздмухує полум 'я;

§ іе ■ якщо побачите людину в палаючому одязі, накиньте на неї пальто,

 

^ •* плащ, будь-яке простирадло і щільно притисніть;

ш при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, воду, пісок, зем­лю, простирадла та інші засоби;

ш виходити із зони пожежі треба проти вітру, тобто у тому на­прямку, звідки дує вітер;

при гасінні лісових пожеж використовуйте гілля листяних дерев (берези, ліщини), лопати тощо; гілками слід захльостувати край по­жежі, за допомогою лопат засипати його грунтом.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)