АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування

Читайте также:
  1. В. Припинення договору страхування. Його недійсність
  2. Види загальнообов’язкового державного соціального страхування
  3. ВИКЛЮЧЕННЯ ІЗ СТРАХОВИХ ВИПАДКІВ І ОБМЕЖЕННЯ СТРАХУВАННЯ
  4. Внесок І.Я.Франка у перекладацьку та громадську діяльність
  5. Внесок українців у світову науку і культуру
  6. Галузі страхування
  7. Глава 16 СОЦІАЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В УКРАЇНІ: ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА
  8. Державне програмування та прогнозування економіки.
  9. Державне регулювання галузі промисловості.
  10. Державне регулювання діяльності підприємства, економічні важелі регулювання
  11. Державне регулювання і саморегулювання біржової діяльності
  12. Державне регулювання суспільного відтворення. Основні теорії ДРЕ

 

Закон України від 08.07.2010 р. №2464-\/І "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціаль­не страхування" (далі — Закон) набрав чинності з 1 січня 2011 р. Пенсійний фонд затвердив цілу низку нормативних доку­ментів щодо застосування цього Закону, тобто таких постанов правління Пенсійного фонду України:

  • від 08.10.2010 р. №22-1 "Положення про Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування";
  • від 08.10.2010 р. №22-2 "Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
  • від 27.09.2010 р. №21-1 "Про затвердження Порядку зараху­вання в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загально­обов'язкове державне соціальне страхування або повернення помилково сплачених коштів";
  • від 27.09.2010 р. №21-2 "Про затвердження Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів";
  • від 27.09.2010 р. №21-3 "Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати";
  • від 27.09.2010 р. №21-4 "Про затвердження Порядку прове­дення органами Пенсійного фонду України розстрочення сум за­боргованості зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, нарахованого до 1 січня 2004 року, з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, із спла­ти фінансових санкцій та пені, що виникла до 1 січня 2011 року";
  • від 27.09.2010 р. №21 -5 "Про затвердження Інструкції про по­рядок нарахування і сплати єдиного внеску на загально­обов'язкове державне соціальне страхування";
  • від 27.09.2010 р. №21 -6 "Про затвердження Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне со­ціальне страхування";
  • від 08.10.2010 р. №22-7 "Про затвердження Порядку розгляду органами Пенсійного фонду України скарг на рішення про накла­дення штрафу, нарахування пені та заяв платників при узгоджен­ні ними вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
  • від 22.10.2010 р. №25-1 "Про затвердження Змін до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застра­хованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України №21-1";
  • від 17.11.2010 р. №428/26-1 "Про затвердження Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове держав­не соціальне страхування";
  • від 23.11.2010 р. №27-1/886 "Про затвердження Порядку звільнення платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування";
  • від 27.09.2010 р. №21-7 "Про внесення змін До деяких поста­нов правління Пенсійного фонду України".

Це не вичерпний перелік.

Що Закон приніс роботодавцю та найманому працівникові, який порядок нарахування та сплати єдиного соціального внес­ку (далі — ЄСВ)?

Основні моменти, на які слід звернути увагу:

  • розмір ЄСВ на зарплату (основну, додаткову, інші компенса­ційні виплати відповідно до Закону України "Про оплату праці") дорівнює сумі внесків до всіх фондів і залежить від класу профе­сійного ризику виробництва. Розмір ЄСВ на інші виплати має свої особливості, які зведено в таблицю (с.22—23);
  • внески до фондів соціального і пенсійного страхування на виплати, нараховані в 2010 р., сплачуються на старі рахунки;
  • адміністратором ЄСВ призначається Пенсійний фонд Украї­ни (далі — ПФУ), інші фонди не скасовуються й одержують кош­ти від ПФУ в пропорціях, встановлених Законом через казначей­ство. Інші фонди виконують з 1 січня 2011 р. інші функції;
  • запроваджується посвідчення застрахованої особи (п.8, ст.1 Закону) впродовж трьох років з дня набрання чинності Законом, тобто до 1 січня 2014 р. До 2014 р. у кожного працівника повин­но бути страхове свідоцтво, порядок видачі якого регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2000 р. №1306 "Порядок видачі свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування". За його відсутності проблемним буде одержання допомоги по тимчасовій непрацездатності, почина­ючи з шостого календарного дня, допомоги по вагітності та по­логах, на поховання за рахунок фонду соцстраху;
  • фізичні особи — підприємці на спрощеній системі оподатку­вання є платниками ЄСВ за найманих працівників та за себе (аналогічно до умов внесків до ПФУ — не менш як розмір збору з мінімальної зарплати, але не більш як максимальний оподатко­вуваний розмір — 15 прожиткових мінімумів);
  • платниками внеску також є особи, які забезпечують себе ро­ботою самостійно, — провадять незалежну професійну діяль­ність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому чис­лі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та одержують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями;
  • визначено, що ЄСВ не входить до системи оподаткування. Податкове законодавство не регулює порядок нарахування, об­числення і сплати ЄСВ;
  • передбачено, що за наявності в платника ЄСВ одночасно із зобов'язаннями зі сплати ЄСВ зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобо­в'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати ЄСВ виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма інши­ми зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу) (п.12, ст.9);
  • статтею 10 Закону передбачено можливість сплати ЄСВ на добровільних засадах;
  • ПФУ має право проводити не частіше ніж один раз на кален­дарний рік планову, а у випадках, передбачених законом, — по­запланову перевірку на підприємствах, в установах і організа­ціях, у фізичних осіб — підприємців. Планові та позапланові пе­ревірки проводяться в порядку, затвердженому Кабінетом Мініст­рів України за погодженням із сторонами соціального діалогу;
  • Інструкцією №21-5, затвердженою постановою правління ПФУ від 27.09.2010 р., установлено черговість під час визна­чення максимальної величини бази нарахування ЄСВ: сума на­рахованої зарплати; сума винагород за цивільно-правовими до­говорами; сума допомоги по тимчасовій непрацездатності;
  • обчислення ЄСВ за минулі періоди здійснюється виходячи з його розміру, що був чинним на день нарахування (обчислення, визначення) заробітної плати (доходу), на яку нараховується ЄСВ (п.4.3.3 Інструкції №21-5);
  • якщо нарахування заробітної плати провадиться за попе­редній період, зокрема у зв'язку з уточненням кількості відпра­цьованого часу, виявленням помилок, вони включаються до зар­плати того місяця, в якому було проведено нарахування (п.4.3.3 Інструкції №21-5);
  • визначення видів виплат, що належать до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних ви­плат, під час нарахування ЄСВ передбачено Інструкцією зі статисти­ки заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 (п.4.3.5 Інструкції №21-5);
  • постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 р. №1170 затверджено перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ на загальнообов'язкове державне соціальне страхування;
  • ЄСВ має бути сплачений удень виплати зарплати, допомо­ги по тимчасовій непрацездатності, але не пізніш як 20 числа місяця, наступного за звітним. Роботодавці повинні сплачувати ЄСВ під час кожної виплати заробітної плати;
  • фізичні особи — підприємці на загальній системі оподатку­вання за себе та членів своїх сімей, які беруть участь у прова­дженні ними підприємницької діяльності, 15 березня, 15 травня, 15 серпня, 15 листопада сплачують у вигляді авансових платежів у розмірі 25% річної суми ЄСВ, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб — суб'єктів підприємницької діяльності. Остаточний розрахунок здійснюється до 1 квітня року, наступно­го за звітним (п.4.5.2 Інструкції №21-5);
  • фізичні особи — підприємці на спрощеній системі сплачують ЄСВ у сумі, що не може бути меншою від мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують ЄСВ у вигляді авансового платежу в розмірі, який визначили самостійно, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше як 20 числа місяця, що настає за календарним роком (п.4.6.2 Інструкції №21-5);
  • сплата ЄСВ відбувається перерахуванням коштів на відпо­відний банківський рахунок. Підприємству чи фізичній особі — підприємцю слід вибрати тільки свої рахунки;
  • максимальна величина бази нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
  • мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений Законом.

 

ПЛАТНИКИ, БАЗА ТА СТАВКИ ЄСВ

 

Страхувальники Застраховані особи База Ставки
нарахування утримання
Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми влас­ності, виду діяльності та гос­подарювання, в тому числі філії, представництва, відді­лення та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб, які мають окремий баланс та самостійно ведуть розрахун­ки із застрахованими особа­ми, що використовують пра­цю інших осіб на умовах тру­дового договору або інших умовах, передбачених зако­нодавством (абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону); фізичні особи — підприємці, що використовують найману працю (абз.3 п.1 ч.1 ст.4); фізичні особи, що викорис­товують працю інших осіб на підставі трудового договору (абз.4 п.1 ч.1 ст.4)   Працівники — громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародни­ми договорами, згода на обов'язковість яких надана ВР) та особи без громадянст­ва, які працюють на умовах трудового договору (п.2 ч.1 ст.4 Закону) Особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, об'єднаннях громадян та одержують зарплату (винагороду) за роботу на такій посаді (п.7 ч.1 ст.4 Закону) Працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійних засадах (п.8ч.1 ст.4 Закону) Сума нарахованої зар­плати найманих праців­ників, що включає ос­новну, додаткову зар­плату, інші заохочуваль­ні та компенсаційні ви­плати, в тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із Законом України "Про оплату праці" (п.1 ч.1 ст.7)   36,76—49,7% від класу ризику, бюджетні уста­нови — 36,3% (абз.3 ч.5 ст.8 Закону); 8,41 % — тільки для працівників - інвалідів (ч.13 ст.8 Закону); 45,96% — до зарплати льотчиків, пілотів, штур­манів (абз.4 ч.5 ст.8); 5,3% - для УТОГ, УТОС (абз.1 ч.14ст.8); 5,5% — для громадсь­ких організацій інвалі­дів (абз.2 ч.14, ст.8)   3,6% (абз.1 ч.7 ст.8 Закону); 6,1% —для осіб, зазначених п.9 ч.7 ст.8 Закону*; 2,85% — для працівників-інвалідів УТОГ і УТОС (абз.2 ч.7 ст.8)  
Дипломатичні представниц­тва та консульські установи України, філії, представниц­тва, інші відокремлені під­розділи підприємств, уста­нов та організацій (у тому числі міжнародні), створені відповідно до законодавст­ва України, які мають окре­мий баланс та самостійно здійснюють розрахунки із застрахованими особами (абз.5 п.1 ч.1 ст.4 Закону)   Громадяни України, які пра­цюють на умовах трудового договору в цих страхуваль­ників (якщо інше не передба­чено міжнародними догово­рами, згода на обов'язко­вість яких надана ВР) (абз.1 п.6ч.1 ст.4 Закону)   Сума нарахованої зар­плати найманих праців­ників, яка включає ос­новну, додаткову зар­плату, інші заохочуваль­ні та компенсаційні ви­плати, в тому числі в на­туральній формі, які ви­значаються згідно із Законом України "Про оплату праці" (п.1 ч.1 ст.7)   36,76—49,7% від класу ризику, бюджетні установи — 36,3% (абз.3 ч,5 ст.8 Закону); 8,41 % — тільки для працівників-інвалідів (ч.13 ст.8 Закону); 45,96% — до зарплати льотчиків, пілотів, штурманів (абз.4 ч.5 ст.8)   3,6% (абз.1 ч.7 ст.8 Закону); 6,1% для осіб, зазначених п.9 ч.7 ст.8 Закону*
Дипломатичні представниц­тва та консульські установи іноземних держав, філії, представництва та інші ві­докремлені підрозділи іно­земних підприємств, уста­нов та організацій (у тому числі міжнародні), розташо­вані на території України (абз.6 п.1 ч.1 ст.4 Закону)   Громадяни України та особи без громадянства, які пра­цюють на умовах трудового договору в цих страхуваль­ників (абз.2 п.6 ч.1 ст.4)   Сума нарахованої зарплати найманих працівників, яка включає основну, додатко­ву зарплату, інші заохочу­вальні та компенсаційні виплати, в тому числі в на­туральній формі, які визна­чаються згідно із Законом України "Про оплату праці" (п.1 ч.1 ст.7)   36,76—49,7% від класу ризику, бюджетні уста­нови — 36,3% (абз.3 ч,5 ст.8 Закону); 8,41 %— тільки для працівників-інвалідів (ч.13 ст.8 Закону); 45,96% — до зарплати льотчиків, пілотів, штурма­нів (абз.4 ч,5 ст.8)   3,6% (абз.1 ч.7 ст.8 Закону); 6,1% для осіб, зазначених п.9 ч.7 ст.8 Закону
Установи та організації, що використовують найману працю, військові частини, які виплачують грошове забез­печення, допомогу по тимча­совій непрацездатності (абз.7 п.1 ч.1 ст.4 Закону)   Військовослужбовці (крім військовослужбовців строко­вої служби), особи рядового та начальницького складу (п.9 ч.1 ст.4 Закону)   Сума грошового забез­печення, що виплачу­ється військовими час­тинами (абз.2 п.1 ч.1 ст.7 Закону) 34,7% (абз.1 ч.6 ст.8 Закону) 2,6% (ч.8 Закону)  
Підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми влас­ності, виду діяльності, що використовують працю ін­ших осіб на умовах цивіль­но-правових договорів (абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону)   Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими догово­рами (п.3 ч.1 ст.4 Закону Винагорода фізичній особі за виконання робіт (надання послуг) за ци­вільно-правовим дого­вором (ч.1 ст.7 Закону) 34,7% (абз.5 4.5 ст.8 Закону) 2,6% (ч.8 Закону)
Роботодавці (п.1 ч.1 ст.4, абз.2 п.1 ч.1 ст.7, ч.6 ст.8 Закону)   Особи, які отримують допо­могу по тимчасовій непра­цездатності як за рахунок підприємства, так і за раху­нок фонду соцстраху (п.11 ч.1 ст.4 Закону)   Сума допомоги по тим­часовій непрацездатнос­ті та оплата перших днів тимчасової непрацездат­ності незалежно від того, кому виплачена (інваліду, бюджетнику) (абз.2 п.1 ч.1 ст.7 Закону)   33,2% (абз.2.ч.б ст.8 Закону)   2% (ч.12 Закону) ст.8  
Фізичні особи — підприємці на загальній системі опо­даткування, за себе     Не менше від розміру мінімального страхового внеску (мінзарплата х х 34,7%) за кожну особу за місяць, в якому отри­ мано дохід (п.2 ч.1 ст.7), але не більше від максимальною розміру 34,7% (ч.11 ст.8)  
Особи, що забезпечують себе роботою самостійно   Не менше від розміру мінімального страхово­го внеску (мінзарплата х 34,7%) за кожну особу за місяць, в якому отримано дохід (п.2 ч.1 ст.7), але не більше від максимального розміру 34,7% (ч. 11 ст.8)  
Фізичні особи — підприємці на спрощеній системі опо­даткування, за себе   Не менше від розміру мінімального страхово­го внеску (мінзарплата х 34,7%) і не більше від максимального розміру (п.3 ч.1 ст.7) 34,7% (ч. 11 ст.8)  
         

 

 

Утримують з доходів платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, який дає право на пенсію відпо­відно до законів України від 16.12.93 р. №3723-ХІІ "Про державну службу", від 05.11.91 р. №1789-ХІІ "Про прокуратуру", від 23.09.97 р. №540/97-ВР "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", від 13.12.91 р. №1977-ХІІ "Про наукову і науково-технічну діяльність", від 17.11.92 р. №2790-ХІІ "Про статус народного депутата України", від 20.05.99 р. №679-ХІУ "Про Національний банк України", від 07.06.2001 р. №2493-ІІІ "Про службу в органах місцевого самоврядування", Митно­го кодексу України (від 11.07.2002 р. №92-І\/), Положення про помічника-консультанта народного депутата України, затверджено­го постановою Верховної Ради України від 13.10.95 р. №379/95-ВР.

 


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)