АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Суперечлива природа людини у філософії Паскаля

Читайте также:
  1. IV. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ
  2. Абиотические ( не живая природа )
  3. Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій.
  4. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
  5. Антропоцентризм і гуманізм філософії Відродження
  6. Атрибути людини
  7. Б) відображення життєзмістовних питань буття людини
  8. Б) особа та ії свобода в екзистенціальній філософії Ж.П. Сартра.
  9. Біобезпека медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
  10. БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.
  11. Буття як вихідна категорія філософії
  12. Бэкон Ф. Пан или Природа // О мудрости древних

Фундаментом світогляду Б. Паскаля є «серце», в якого свої закони, невідомі розуму. В пізнанні воно відчуває «терміни» і «аксіоми», в етиці зумовлює «моральний порядок» (на відміну від «інтелектуального» і «фізичного»), в релігії - «відчуває» Бога. «Серце» відає у людини всім тим, що виходить за межі розуму, логіки, свідомості. Людина живе в безмежності Всесвіту, природи, людського пізнання, ідей нескінченного Бога, нескінченних бажань, потреб, прагнень тощо, що в цілому «заворожує», «зачаровує» і розум, і «серце». Але тільки завдяки останньому можна осягнути нескінченність, бо розум відчуває її обмеженість, впадає в оману.

• Вихідний пункт і кінцева мета інтелектуальних прагнень Паскаля -Людина. Вона велична, хоча й слабка («мислячий очерет»). Звеличують роздуми, а не простір і час, яких ніколи не заповнити. Ознаками величі думки є:

• усвідомлення свого скромного місця в Космосі, а звідси - здатність піднятися над «онтологічною нікчемністю»;

• у пізнанні, шукаючи істину, жертвуючи всім заради неї, людина усвідомлює, що не можна «всього знати», але не уподібнюється тваринам, які взагалі нічого не можуть знати;

• здатність у прагненні до «добра», «любові», «духовного»

«Чим розумніша людина, тим більше своєрідності вона знаходить у кожному, з ким спілкується. Для людини пересічної всі люди на один кшталт».

Справедливість і сила роз'єднані в цьому світі, тому для того, щоб справедливість керувала світом, необхідно зробити її сильною або ж силу зробити справедливою. Однак, не зумівши зробити справедливе сильним, люди оголосили сильне справедливим Народ дивлячись на силу законів, вірить у те, що вони справедливі. «Імперія влади» користується цим і тримається на легковірності і нерозважливості людей. Б. Паскаль мріє про союз «імперії влади» та «імперії розуму».

Глибинною основою і «коренем» багатьох недоліків і вад людей є самолюбство. Любов до себе, до свого «Я» природна для кожного індивіда. Але істина в тому, що він має ряд хиб. Звідси він не погоджується з тими, хто нагадує не тільки про недоліки, а й про хиби і помилки, до яких він може прийти через своє самолюбство. Тому не потрібно ображатися і злоститися на тих, хто відкриває нам очі на наші вади, оскільки не вони, а ми винуваті в своєму самолюбстві. Навпаки, ми повинні любити їх за це добре, яке вони роблять для нас Завдяки самолюбству люди більше схильні акцентувати увагу на своїй «величі», ніж на «ницості». Щоб уникнути цього, слід «виховувати» ненависть до власного «Я». Не «боготворити» себе, оскільки «моральний ідеал» потрібно шукати не в собі, а в іншій істоті, гідній любові. Ця ідеальна істота - Бог, отже, «ми повинні любити тільки Бога і ненавидіти тільки себе». Формула «ненавидіти себе» стосується не до людини взагалі, а тільки до її «ницості».

Однак цей моральний ідеал у «зачумленому» світі не може здійснитися, адже всі без винятку люди прагнуть до щастя. Це - мотив дії всіх людей, навіть тих, які мають «намір повіситися». Якщо людина почне шукати щастя «в собі» і зазирне в себе як у «темну безодню», вона переповниться жахом і з любові до себе і свого щастя одразу відвернеться від себе. Тому вона шукає розваг, які мають величезну силу над людиною, але коли вона починає гонитву за ними, то врешті-решт внутрішньо спустошується, стає нещасною. Людина стає «суєтною» і не може відчути ні справжнього горя, ні справжньої радості.

Ідеал щастя - «чудесна самотність», яка дає можливість замислитися над сенсом буття, скласти звіт про свої вчинки. Але люди здебільшого живуть у постійній біганині, суєтності, у пошуках щастя, якого ніхто не досягає. Все ж таки ненаситне прагнення щастя мучить їх і далі, люди всі надії покладають на майбутнє, в якому можна «схопити» своє щастя. Тому люди не живуть, а лише сподіваються жити, позаяк, нехтуючи сьогоднішнім, приречені вічно чекати майбутнього, і тому щастя, на яке вони сподіваються в житті, є ілюзією.

«Людина божевільна, оскільки шукає істину, і мудра, тому що знаходить її».

Ставши на гуманістичну позицію, Паскаль зумів відновити світоглядну цілісність філософського світогляду. Велич душі, вважав він, полягає в тому, що людина перебуває «між розумом і серцем», а не займає позицію однієї з крайностей. «Серце» допомагає розуму, воно є гуманістичним підґрунтям розуму, на яке він завжди спирається.

• Для Паскаля характерне екзистенційне відчуття трагічності людського буття. В суєтному світі люди не знають ні справжнього горя, ні справжніх радощів Усі шукають щастя, але ніхто не досягає його в цьому житті, які б засоби не використовувалися. Цими міркуваннями французький мислитель започатковує іншу, ірраціонально-екзистенціальну лінію гуманізму в європейській філософії.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)