АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розрахунок повітрообміну за надлишками тепла у приміщенні

Читайте также:
  1. L.3.1. Процессы переноса вещества и тепла.
  2. V. Розрахунок немеханічного обладнання.
  3. VII. Розрахунок площі цеху
  4. Використання вологого тепла. Припарки. Компреси
  5. Загальне застосування тепла. Лікувальні ванни
  6. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ,
  7. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  8. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗРАХУНОК ГОДИН ЛЕКЦІЙ, СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ, САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  9. Матеріальний розрахунок виробництва
  10. Матеріальний розрахунок виробництва
  11. Моделювання передавання тепла крізь теплоізолюючі екрани
  12. Обеспечение безопасности при отводе тепла от активной зоны.

Виконати розрахунок повітрообміну за надлишками тепла у приміщенні офісу, коли відомо, що кількість працюючих чоловіків 7 і жінок 3, робочі місця обладнані комп'ютерами у кількості 6 з потужністю 0,3 кВт. Температура повітря в приміщенні 20оС. Потужність освітлювальних приладів Q=400 Вт. Максимальна кількість тепла від сонячної радіації, що поступає через вікна, Qрад=150 Вт.

 

Вирішення завдання

1. Розрахувати надходження тепла в приміщення офісу:

Qнад= Qоблад+ Qл+ Qосв+ Qрад, Вт,

де Qоблад – виділення тепла від обладнання;

Qл – виділення тепла від людей;

Qосв – виділення тепла від приладів освітлення;

Qрад – надходження тепла через зовнішні огороджуючі конструкції від сонячної радіації.

 

Qнад= Qоблад+ Qл+ Qосв+ Qрад, Вт,

 

Qнад= 720+ 1145,4+ 400+ 150=2415,4 Вт,

 

 

2. Розраховуємо виділення тепла при роботі обладнання:

Qоблад=n ∙ P ∙ k1 ∙ k2,

де n – кількість комп’ютерів (обладнання);

Р – встановлена потужність комп’ютерів;

k1 – коефіцієнт використання встановленої потужності, k1 =0,8;

k2 – коефіцієнт одночасної роботи обладнання, k2 =0,5.

Qоблад=6 ∙ 300 ∙ 0,8 ∙ 0,5=720 ВТ,

 

3. Розраховуємо виділення тепла від людей:

Qл= пч ∙ qч + пж ∙ qж,

де пч –кількість чоловіків, які працюють у приміщенні;

п ж – кількість жінок, які працюють у приміщенні;

q ч – кількість тепла, що виділяється одним чоловіком;

q ж – кількість тепла, що виділяється однією жінкою.

Qл= 7 ∙ 99 + 3 ∙ 84,1=1145,4 ВТ,

 

4. Кількість тепла, що виділяється одним чоловіком при 20 оС і який виконує легку фізичну роботу дорівнює 99 Вт.

5. Визначаємо кількість тепла, що виділяється однією жінкою, за формулою

q ж = q ч∙ 0,85=99∙ 0,85=84,1Вт.

 

6. Проводимо розрахунок повітрообміну за надлишками тепла у приміщенні офісу за формулою

, м3/год.,

де 3600 – коефіцієнт для переведення м3/с в м3/год.;

- кількість необхідного припливу повітря;

- кількість надходження тепла в офіс;

- питома теплоємкість повітря, = 1000 Дж/(кг∙оС);

- щільність повітря, = 1,2 кг/м3;

- температура повітря, що вилучається з приміщення;

- температура припливного повітря.

 

, м3/год.,

 

7. Розрахунок стійкості баштового крана

Для безпечної організації монтажних робіт виконати розрахунок стійкості баштового крана. Визначити розмір небезпечної зони при роботі того ж крана

Вихідні дані: вага крана G=220 кН; виліт стріли крана Lв стр, =30м; довжина колії Lкол, =87,5м; ширина колії Sкол,=6 м; відстань від осі обертання стріли до центра ваги крана с,=0,3 м; швидкість підйому вантажу v =1,2м/с; час хитливого режиму роботи крана при пуску й гальмуванні t= 5с; вітрове навантаження на кран W=150, Па; вітрове навантаження на вантаж W1,=50 Па; відстань від головки рейки до центра додатка вітрового навантаження на кран ρ=12, м; частота обертання крана навколо вертикальної осі n=0,6хв-1; відстань від головки рейки до оголовка стріли крана h=25 м; відстань від головки рейки до центра ваги підвішеного вантажу Н=45м; кут нахилу шляху крана α=0 о; відстань від осі обертання крана до ребра перекидання b=2 м; відстань від осі обертання крана до центра ваги вантажу, що піднімається, а = 24м; відстань від центра додатку вітрового навантаження - на вантаж до головки рейки ρ1,=20 м; відстань від центра ваги крана до головки рейки h1,=12 м

Вантажна стійкість баштового крана повинна відповідати умові

K1Mг £ Мп,

1,15*Mг £ Мп,

Mг = Q(a - b)=60*(24-2)=29040,

де Q - вага найбільшого робочого вантажу, Н;

а - відстань від осі обертання крана до центра ваги найбільшого робочого вантажу, підвішеного до гака, при установці крана на горизонтальній площині в м;

b - відстань від осі обертання крана до ребра перекидання, м.

Величину утримуючого моменту Мп, що виникає в крані від дії основних і додаткових навантажень, знаходять з виразу:

Мп =М'в - Му Мц.с. - Ми - Мв,

де М'в - відновний момент від дії власної ваги крана:

М'в =G(b+c)cos α,

G - вага крана, Н;

с - відстань від осі обертання крана до його центра ваги, м;

α - кут нахилу шляху крана, град (для пересувних стрілових кранів, а також кранів-екскаваторів α =3° при роботі без виносних опор і α =1,5° при роботі з виносними опорами; для баштових кранів α =2° при роботі на тимчасових шляхах і α = 0° при роботі на постійних шляхах);

 

М'в =220(2+0,3)cos 0=506,

 

My - момент, що виникає від дії власної ваги крана при ухилі шляху:

My=Gh1sin α,

h1 - відстань від центра ваги крана до площини, що проходить через точки опорного контура, м;

My=220*12*sin 0=0,

 

Мц.с .- момент від дії відцентрових сил:

n - частота обертання крана навколо вертикальної осі, хв-1;

h - відстань від оголовка стріли до площини, що проходить через місця опорного контуру, м;

Н - відстань від оголовка стріли до центра ваги підвішеного вантажу (при перевірки на стійкість вантаж піднімають над землею на 0,2 – 0,3 м);

=

 

Ми - момент від сили інерції при гальмуванні вантажу, що опускається:

v - швидкість підйому вантажу, м/с (при наявності вільного опускання вантажу розрахункову величину швидкості приймають рівною 1,5 м/с);

g - прискорення сили ваги, рівне 9,81 м/с2;

t - час несталого режиму роботи механізму підйому (час гальмування вантажу), с;

 

=

Мв - вітровий момент:

Мв = Мв.к + Мв.г = Wс + W1·с1,

Мв.к - момент від дії вітру на кран;

Мв.г - момент від дії вітру на підвішений вантаж;

W - сила тиску вітру, що діє паралельно площини, на яку встановлений кран, на навітряну площу крана, Па;

W1 - сила тиску вітру, що діє паралельно площини, на якій установлений кран, на навітряну площу вантажу, Па;

с = h1 і с1 = h відстань від площини, що проходить через місця опорного контуру, до центра додатка вітрового навантаження,

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)