АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність і функції маркетингу

Читайте также:
  1. АРХІВНІ ДОВІДНИКИ В СИСТЕМІ НДА: ФУНКЦІЇ ТА СТРУКТУРА
  2. Бланкові, опитувальні, рисункові і проективні психодіагностичні методики. Сутність і частота народження. Поняття про об'єктивно-маніпуляційних методиках
  3. Будова та функції кишечника
  4. В чому полягає сутність безпеки життєдіяльності людини?
  5. Види і функції соціальних інститутів
  6. Види маркетингу залежно від стану попиту
  7. Види, форми і функції культури
  8. Визначення мови та її функції.
  9. Визначте сутність та види спілкування.
  10. Виникнення, сутність і зміст STP-маркетингу
  11. Виробнича діяльність підприємства: сутність та форми організації
  12. Витрати виробництва, їх сутність та види

Останнім часом маркетинг упевнено завойовує ринкові позиції як джерело, що дає змогу створювати й підтримувати певні стандарти людського життя. Докорінна трансформація світової економіки внаслідок упровадження таких нових засобів зв'язку й сполучення, як глобальні телефонні та комп'ютерні мережі, супутникове телебачення, факсимільні апарати, уможливлює значне скорочення географічних відстаней. Завдяки новим комп'ютерним і телекомунікаційним технологіям істотно змінилися методи виробництва і маркетингу. Нині не обов'язково витрачати особистий час на пошук необхідних товарів. Достатньо скористатись одним із каналів повідомлень, щоб зробити замовлення, і менеджери з маркетингу за допомогою комп'ютера вивчать потреби, що виникли, розроблять і доставлять товар, проведуть у разі необхідності відеоконференцію в реальному часі тощо.

В умовах переходу до ринку розвиток маркетингу залежить від прибутковості підприємств. Річ у тім, що на початкових етапах діяльності маркетингових служб потрібні додаткові кошти, а істотний ефект від них у вигляді доходу від розширення асортименту, відновлення випуску продукції (послуг), підвищення якості можна отримати лише на наступних етапах. Тому суттєвою перешкодою на шляху розвитку маркетингу є збитковість багатьох підприємств.

Сутність маркетингу. Маркетинг передбачає широке використання найвигідніших ринкових можливостей. Він залежить від виробництва і забезпечує випуск виробниками лише тих товарів, які можуть бути реалізовані. Звідси випливає важливість маркетингу як процесу, що пов'язує виробника зі споживачем через торгівлю і забезпечує зворотні зв'язки між ними. Маркетинг — це управлінська діяльність, що вивчає всі види діяльності, пов'язані із спрямуванням потоку товарів і послуг від виробника через систему реалізації (у визначених умовах) до кінцевого споживача.

Погляди вчених-маркетологів у визначенні маркетингу дуже різняться. Нині у світі існує понад тисячу таких визначень. Так, у 1960 р. Американська асоціація маркетингу (ААМ) розглядала маркетинг як підприємницьку діяльність, пов'язану зі спрямуванням потоку товарів і послуг від виробника до споживача. У 1985 р. ААМ на підставі багаторічного досвіду впровадження маркетингу дала нове його визначення: маркетинг — це процес планування й втілення задуму, ціноутворення, просування й реалізації ідей, товарів і послуг за допомогою обміну, що задовольняє цілі окремих осіб і організацій.

Британський інститут управління визначає маркетинг як один із видів творчої управлінської діяльності, спрямованої на розширення виробництва і торгівлі шляхом виявлення потреб споживачів, а також розробок для задоволення цих потреб.

У. Файнберг визначає маркетинг як "систему автоматичного регулювання попиту і пропозиції" [24]. М. Кезі вважає, що "маркетинг — це діяльність підприємства, яка спрямовує потік товарів і послуг від виробника до кінцевого споживача або до промислового покупця з метою задоволення потреб споживача і досягнення цілей підприємств".

За Ф. Котлером концепція маркетингу — це одна з філософій управління, що має на меті визначення й задоволення потреб покупця за допомогою інтегрованих програм маркетингу для досягнення організаційних цілей. Маркетинг є соціальним і творчим процесом, спрямованим на задоволення потреб як індивідів, так і груп шляхом створення, пропозиції й обміну товарів. Розбіжність наведених визначень здебільшого залежить від неоднакових принципів управління маркетингом, на яких ґрунтується в різних авторів його концепція.

Основні принципи маркетингу.

1) досягнення кінцевого практичного результату виробничо-збутової діяльності відповідно до довгострокових цілей підприємства, тобто одержання прибутку від реалізації запланованої кількості й асортименту продукції;

2) орієнтація не лише на поточний, а й на довгостроковий результат діяльності підприємства, що надає особливого значення прогнозним дослідженням виробництва й ринку;

3) застосування у взаємозв'язку тактики та стратегії активного пристосування до вимог споживачів;

4) цілеспрямований вплив на попит споживачів з метою його належного формування;

5) комплексність, тобто здійснення різноманітних маркетингових дій як системи взаємозалежних заходів.

Проте наведеним переліком принципи маркетингу не обмежуються. А. В. Войчак виділяє вісім принципів, серед яких:

• оптимальне використання в управлінні централізованих та децентралізованих засад, тобто постійний пошук і реалізація резервів, підвищення ефективності виробничо-збутової діяльності через залучення до творчої роботи всіх працівників фірми;

• науковий підхід до вирішення маркетингових проблем, тобто систематичний аналіз, використання програмно-цільового методу управління, маркетингових досліджень, а також зворотного зв'язку. Маркетинг має спрямовувати роботу всіх інших видів управлінської діяльності на підприємстві на підставі досліджень ринку з метою досягнення необхідного рівня ефективності роботи підприємства за допомогою якнайповнішого задоволення потреб споживачів.

Отже, узагальнюючи наведене вище, можна дати досить повне визначення: Маркетинг — це творча управлінська діяльність, спрямована на задоволення потреб споживачів та отримання бажаного результату для підприємства на основі врахування ринкових умов функціонування суб'єктів та можливостей самого підприємства щодо розробленння нової продукції, організації виробництва, забезпечення ефективного товароруху від виробника до кінцевого споживача.

Це визначення розкриває сутність предмета маркетингу як управлінської діяльності, що залежить від інших видів діяльності: виробничої, конструкторської, дослідницької та розробної, торгової, кадрової, фінансової тощо. Положення про здійснення постійного дослідження ринку споживачів і вивчення всіх видів діяльності, що супроводжують рух товарів від підприємств до кінцевих споживачів, розкриває зміст маркетингу: необхідність постійно досліджувати ринок, що зумовлено зміною потреб і смаків споживачів. При цьому виробники і продавці мають спільно досліджувати ринки за певних умов, аби забезпечити необхідну повноту і точність, оскільки виробничі підприємства не можуть виконувати такі дослідження достатньою мірою. їх торговельні точки не охоплюють весь ринок споживачів. Виходячи з цього, маркетинг слід розглядати як комплекс важелів, що забезпечують результативні дії підприємства на ринку.

 

Функції та напрями маркетингу. Застосувавши певні наукові методи вивчення маркетингу і проаналізувавши специфіку виробленого товару (якщо фірма є виробничою) і товару, що купується (якщо це торговельне підприємство), або наданих послуг (якщо фірма належить до інфраструктури), можна визначити маркетингові функції й напрями використання результатів маркетингової діяльності для фірми, яка спеціалізується у сфері виробництва або торгівлі в будь-якій країні, незалежно від її соціального устрою.

Можна виділити три основних девізи маркетингової діяльності:

1. Споживач — „король”. Це означає, що потрібен систематичний, всебічний, ретельний облік потреб, стану і динаміки попиту, споживання, особливостей ринку, умов підприємницької діяльності для прийняття обґрунтованих господарських рішень.

2. ”Виробляти те, що продається, а не продавати те, що виробляється”.

Іншими словами, необхідно створити умови для максимального пристосування виробництва, асортименту і якості продукції, усієї системи управління виробничо-збутовою діяльністю до потреб ринку, структури і динаміки суспільного попиту.

3. Створюючи товар, створюй і споживача. Цей девіз вимагає активного впливу на попит, ринок та інші умови реалізації за допомогою всіх доступних засобів (реклама, товарна і цінова політика, контроль за сферою товароруху і т. ін.) [40, с. 88].

З названих девізів випливають основні принципи маркетингу. Ці принципи визначають конкретні напрями діяльності підприємств, які здійснюються в рамках маркетингу, зміст і спрямування його основних функцій, для яких властивий еволюційний розвиток на підприємствах.

Відповідно до названих девізів маркетингу здійснюється низка основних функцій:

1) аналіз і дослідження ринку;

2) прогнозування попиту;

3) планування асортименту продукції;

4) організація маркетингових комунікацій (реклама, пропаганда, стимулювання збуту, паблік рилейшнз, персональний продаж);

5) ціноутворення;

6) розподіл товару;

7) маркетингове планування.

Очевидно, що маркетинг охоплює всі аспекти діяльності підприємства.

Основні напрями маркетингової діяльності:

• управління і контроль за виробництвом;

• планування асортименту товарів і послуг на підставі вивчення попиту;

• розроблення політики ціноутворення на підставі аналізу цін конкурентів і можливостей формування цін на готову продукцію на підприємстві;

• матеріально-технічне постачання на основі аналізу процесу постачання сировини (рівень цін, якість постачання, відстань доставки тощо);

• відновлення основних виробничих фондів;

• вивчення і впровадження нових технологій у виробництві товарів і послуг.

 

Важливе місце в ринкових відносинах належить маркетингу саме у сфері ресторанного господарства, оскільки тут стоїть питання реалізації товару (продукції) та послуг. Успішна маркетингова діяльність у цій сфері дає змогу отримувати високі результати.

Маркетингова діяльність у сфері громадського харчування повинна забезпечити:

надійну, достовірну і своєчасну інформацію про ринок, структуру й динаміку конкретного попиту, смаки і переваги покупців;

створення такого товару, набору товарів (асортименту), що більш повно задовольняє вимогам ринку, чим товари конкурентів;

необхідний вплив на споживача, на попит, на ринок, що забезпечує максимально можливий контроль сфери реалізації.

Предметом маркетингу в ресторанному господарстві є вивчення, відбір та прийняття найбільш раціональних рішень, починаючи від задуму створення підприємства того чи іншого типу до висновку про необхідність його перепрофілювання, якщо продукція перестала користуватися попитом.

В основі поняття "маркетинг" (англ. marketing) лежить термін "ринок" (англ. market). Під маркетингом розуміється такий вид ринкової діяльності, при якому виробником використовується системний підхід і програмно – цільовий метод вирішення господарських проблем, а ринок, його вимоги й характер реакції є критерієм ефективності діяльності.

Маркетинг – це функція, яка організовує та направляє комерційну діяльність, пов'язану з оцінкою та перетворенням купівельної спроможності споживача в ефективний попит на товар або послугу, для, того щоб досягти запланованих прибутків та поставлених цілей.

Часто спеціалісти називають маркетинг філософією бізнесу. Це зобов'язує підприємців розглядати споживання, як демократичний процес, при якому споживачі мають право надавати перевагу необхідним для них товарам. В даному випадку виграє те підприємство (фірма), яке ставить перед собою задачу вивчити характер попиту та задовольнити їх можливо більш повно. Маркетинг заставляє підприємця випускати продукцію, яку бажає отримати споживач. Іншими словами, за допомогою маркетингу можна вже на стадії виробництва закладати адресність виробу.

Орієнтуючись на маркетинг, виробник намагається зробити свій товар не для середнього споживача, а якомога більш індивідуалізованим, таким, що більш повно й точно відповідає попиту окремої групи покупців.

За допомогою маркетингу підприємство отримує необхідну інформацію про те, яку продукцію та послуги і чому саме хочуть купувати споживачі, які ціни вони готові заплатити; про те, в яких регіонах попит на дану продукцію та послуги найбільш високий, куди більш вигідно вкласти капітал та де збут продукції принесе найбільший прибуток. Маркетинг дозволяє також зрозуміти, яким чином організувати реалізацію продукції та послуг, як проводити компанію по просуванню на ринку нових виробів та послуг, будувати стратегію реклами і т.д. Звідси випливає, що у сферу вивчення маркетингу потрапляють різні сторони діяльності підприємств: технічні, технологічні, організаційні, економічні. При цьому слід обов'язково пам'ятати, що управління цим процесом необхідно здійснювати тільки з врахуванням потреб та попиту споживачів.

Таким чином, суть маркетингу полягає в тому, щоб уміти впізнавати, визначати потреби та бажання споживача та найкращим чином задовольняти їх, перетворюючи ці потреби в доходи підприємства.

Дуже цікаву та корисну думку висловив один з дослідників маркетингу: "Для того, щоб навчитися задовольняти найрізноманітніші потреби слід вияснити одну цілком просту обставину, що люди в усі часи платили, платять та будуть платити тільки за те, щоб задовольняти їх потреби" [6,15].

В основі діяльності виробників, що працюють на основі принципів маркетингу, лежить девіз: робити тільки те, що вимагають ринок, покупець. Вихідним моментом, що лежить в основі маркетингу, виступає ідея людських нестатків, потреб, запитів. Звідси сутність маркетингу полягає в наступному: варто робити тільки те, що безумовно, знайде збут, а не намагатися нав'язати покупцю "неузгоджену" попередньо з ринком продукцію.

Філософія маркетингу скеровує діяльність фірми також на одержання прибутку, до того ж (головний, визначальний принцип) за рахунок задоволення потреб споживачів, причому з прицілом не на негайну вигоду, а на тривалу перспективу.

[Ф. Котлер ]виділяє п'ять основних принципів, на базі яких комерційні організації ведуть свою маркетингову діяльність. Ці принципи певною мірою відображають і визначені періоди становлення ринку.

Концепція вдосконалення виробництва стверджує, що споживачі мають прихильність до товарів, які широко розповсюджені й доступні за вартістю. Виходячи з цього, керівництво фірми повинно зосередити свої зусилля на вдосконаленні виробництва й підвищенні ефективності системи розподілу.

Концепція вдосконалення товару стверджує, що споживачі прихильні до товарів з найвищою якістю, надійними експлуатаційними властивостями й характеристиками. Отже, організація має зосередити свою енергію на постійному вдосконаленні товару.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль орієнтована на те, що споживачі не купуватимуть товари фірми в достатній кількості, якщо вона не докладе певних зусиль у сфері збуту й стимулювання (філософія збуту).

Концепція маркетингу передбачає, що запорукою досягнення мети фірми є визначення потреб цільових ринків і забезпечення бажаної задоволеності їх більш ефективними і продуктивними порівняно з конкурентами способами.

Концепція соціально – етичного маркетингу пов'язана з вивченням потреб та інтересів цільових ринків, забезпеченням бажаної задоволеності їх ефективнішими й продуктивнішими, ніж у конкурентів, способами з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача та суспільства в цілому.

Отже, необхідним і перспективним напрямком для оптимізації ресторанного господарства є здійснення маркетингової діяльності на підприємствах ресторанного господарства. Для цього у закладах повинні створюватися служби маркетингу, налагоджуватися функціонування маркетингової інформаційної системи, визначатися стратегія і тактика (план) маркетингу.

Процес становлення маркетингу в економіці України відбувається у складних умовах, проте сьогодні вже можна говорити про створення нормативно – правової бази маркетингової діяльності. Пакет законів і декретів контролює і захищає конкурентне ринкове середовище та регламентує діяльність за кожною складовою комплексу маркетингу.

Розробка ідеї і концепції ресторану

В будь-якій країні, перш ніж відкрити ресторан, його власник обов'язково спочатку аналізує ситуацію, що склалася на ринку, попит на певний продукт і вже на підставі цього вибирає профіль і концепцію розвитку для свого закладу. Адже тільки у тому випадку, коли торговому закладу вдається зайняти свою ринкову нішу, ресторатор може розраховувати на стабільний приток відвідувачів і, відповідно, на більш швидку окупність вкладених засобів і високу рентабельність.

Поняття ідея ресторану, концепція ресторану, тематика ресторану останнім часом дуже часто вживаються.

Але, як показує практика дуже небагато уявляють, що це реально означає. Або, в усякому разі, існує багато трактувань. Що таке основна ідея ресторану, більш-менш зрозуміло, проте ключовою у ряді вказаних вище понять є ресторанна концепція. І саме з цим виникає більш всього нерозумінь.

Дуже часто під концепцією розуміють ідею ресторану. Наприклад, клієнт приходить і говорить, що хоче зробити латиноамериканський ресторан. Це ідея. Або, наприклад, те, що називається «звичайний європейський ресторан». Це теж ідея. Але не концепція.

Концепція розкриває ресторанну ідею, описує всі складові діяльності ресторану, фактично є найдокладнішим технічним завданням на розробку технологічних ланцюжків, дизайнерських рішень, торгової марки, стратегії позиціонування, меню, маркетингових і рекламних програм по залученню і утриманню клієнтів і інших складових діяльності.

Концепцію ресторану сформулюють письмово. Це достатньо об'ємний, багатосторінковий документ, що базується на даних маркетингових досліджень. Маркетингові дослідження як незалежне об'єктивне джерело, підтверджують або спростовують актуальність наявної ідеї ресторану в конкретному місці в конкретний час, в конкретному ціновому сегменті. Визначають контингент (сегменти) відвідувачів, яких можна привернути до відвідин ресторану в рамках існуючої ідеї; перевіряють відповідність представлень авторів ідеї і потенційних відвідувачів.

Таким чином, детальній розробці концепції ресторану, повинні передувати маркетингові дослідження.

При розробці концепції ресторану існує два варіанти. По-перше, не проводити взагалі ніяких досліджень, а цілком і повністю покластися на свою інтуїцію і знання поточного ринку ресторанних послуг. В цьому випадку, ви, як автор проекту цілком і повністю несете відповідальність за його майбутній успіх, або неуспіх як перед собою, так і можливими зовнішніми інвесторами, що вклалися в проект ресторану. По-друге, існує інший шлях – не проводити масштабних маркетингових досліджень, а обмежитися експертними оцінками консультантів ресторанного бізнесу. Вони, спираючись на свій попередній досвід і добре орієнтуючись на ринку допоможуть вам побачити всі плюси і мінуси існуючої у вас ідеї ресторану. При цьому знову ж таки, треба віддавати собі звіт в тому, що такі оцінки хоча і є маркетинговим методом, але можуть не дати відповідей на всі питання. Їх швидше можна назвати експрес-діагностикою ресторанної ідеї, за наслідками якої видається експертний висновок.

Експрес-діагностика володіє рядом серйозних переваг, а саме – дозволяє свіжим, професійним поглядом оцінити ідею, зробити це швидко і значно дешевше, ніж при проведенні традиційного комплексу маркетингових досліджень.

Так чи інакше, але після того, як отримані, або не отримані дані попередніх маркетингових досліджень, наступає етап розробки концепції ресторану.

Отже, концепція – це технічне завдання, або покрокова інструкція створення вашого ресторану як бізнесу, з докладною розробкою всіх його складових. Розробити детальну концепцію ресторану – значить ще раз перевірити спроможність ресторанної ідеї, сформувати цілісне уявлення про діяльність всіх ресторанних служб. Оформлена концепція дозволяє отримати на виході саме той продукт у вигляді готового ресторану, який задуманий. Концепція дозволяє координувати роботу всіх учасників процесу створення ресторану – від проектувальників до дизайнерів і постачальників устаткування.

Детально розписана концепція ресторану принципово важлива при організації мережі ресторанів. Ресторанна ідея надалі тиражуватиметься на умовах франчайзингу, і тому дуже важливо ввести в концепцію якісь універсальні ідеї і рішення для відкриття бізнесу у іншому місці іншими людьми. В цьому випадку найдокладнішим чином розписуються технологічні ланцюжки і принципи організації кожного нового ресторану для забезпечення єдиного стандарту якості обслуговування, визначення загальних для всієї сіті елементів оформлення, меню, вимог до персоналу, принципів вибору місця розташування і механізмів контролю за дотриманням вимог (Мережа Mc Donald’s, Pizza Hut, Pizza Domino, Split, KFC, Картопляна хата тощо).

Таким чином, в концепції відображаються наступні аспекти:

Вимоги до розробки торгової марки ресторану;

Принципи організації зовнішнього оформлення;

Дизайн, стиль інтер'єру;

Меблі;

Вимоги до персоналу;

Уніформа персоналу;

Меню;

Логістика;

Робота з постачальниками;

Принципи ціноутворення

Організація рекламно-маркетингових заходів

та інші складові діяльності ресторану.

Створення концепції дозволяє розглядати ресторан з погляду єдиної маркетингової системи, здійснюючого продажу, де всі системи ресторану виконані відповідно до єдиної стратегії, визначуваної концепції.

Зміна концепції ресторану. Бувають ситуації, коли розроблена концепція ресторану за підсумками її втілення себе не виправдала, або через якийсь час просто застаріла. Таке можливо, якщо ресторан спочатку орієнтувався на модні у той час тенденції попиту і вибудовував свою діяльність орієнтуючись саме на них. Звичайно, в таких випадках в стратегії розвитку ресторану передбачається можливість таких змін і розробляється варіант подальшого розвитку ресторану як бізнесу. Може бути передбачена зміна концепції, продаж ресторану, закриття ресторану, спеціальні заходи щодо просування ресторану в кругах «вірних справжній концепції клієнтів» і т.д. Звичайно, таке передбачення зустрічається далеко не завжди. І коли відвідування ресторану починає падати або він так і не виходить на заплановані потужності, доводиться розбиратися, в чому ж власне справа і як поступати надалі. Іноді зміна концепції – єдине рішення, що дозволяє ресторану залишитися на плаву. В певному значенні, це буде вже інший ресторан ("Люкс" – Split, "Наталі" - "Кактус", "Меркурій" – "Корнер"). В них були закладені нові ідеї, під них розроблена нова концепція.

Іноді окрім місця розташування від ресторану мало що залишається. І в цьому істотна проблема. Успішний або не успішний був ресторан, він вже став відомий певному кругу потенційних відвідувачів. Ті, хто в ньому побував, або чув про його існування, мають певні уявлення про нього. У будь-якому випадку, імідж, або навіть «ореол» попереднього ресторану достатньо довгий час переслідуватиме і нову концепцію ресторану ("Меркурій" - "Корнер").

Іноді все обходиться не так хворобливо, як при повній зміні концепції ресторану. Наприклад, як ідея ресторану вибрана достатньо цікава тема. Але виконання залишає бажати кращого. Інакше кажучи, створюється враження, що різні складові концепції ресторану робилися абсолютно без жодного плану, не мали оформленої концепції закладу. В результаті можна спостерігати падаючу в очі дисгармонію таких елементів, як зовнішнє і внутрішнє оформлення, музичні програми явно не відповідають стилю і духу закладу. Таке зустрічається. Вже не так часто, ніж навіть років п'ять тому, але, на жаль, не рідше ніж останні два-три роки.

Подібна дисгармонія частіше за все сильно дратує відвідувачів і вони або йдуть з ресторану, або він так і не встигає вийти навіть на точку самоокупності (Ресторан "Фестивальний" – Букмекерський клуб, так і не піднявшись, проводить чергову реконструкцію).

В цьому випадку імовірно, що концепція просто не «розроблена» належним чином. Тобто, ідея ресторану була реалізована з серйозними відступами від традиційних уявлень потенційних відвідувачів ресторану про те, як власне все повинне в такому ресторані виглядати і відбуватися. Ця проблема частіше всього, вирішувана внесенням щодо косметичних змін. Можливо, потрібно змінити рівень обслуговування, іноді інтер'єр вводить свою частину проблем, будь-які, навіть на перший погляд незначущі деталі можуть виступати могутнім чинником дестабілізації внутрішньої привабливості атмосфери ресторану. А на практиці це означає втрачених клієнтів і упущену вигоду (Ресторан "Верховина" у селищі Оброшино, де відмовились від звичних "кабінок" при ремонті, в результаті відвідувачів зовсім не стало).

Висновок: для того, щоб щось змінити, потрібно заздалегідь з'ясувати, що власне потрібно міняти. Необхідно провести діагностику діяльності ресторану. Досліджуються практично всі складові і відношення до них відвідувачів ресторану. Досліджується ціна, якість страв, обслуговування, оформлення, музичні програми, структура управління персоналом, атмосфера ресторану. В деяких випадках немає необхідності в проведенні масштабних досліджень. Іноді проблеми ресторану експерт-консультант може виявити протягом одних відвідин.

Знову ж таки проблема в тому, що для підтвердження робочої гіпотези може знадобитися об'єктивна інформація, яку може дати тільки маркетингова діагностика діяльності ресторану за найбільш відповідними в конкретному випадку методиками. Безумовно, можна покластися на досвід експерта-консультанта, тим паче, що досвідчений фахівець помиляється рідко, але у будь-якому випадку, вибір методу і відповідальність за цей вибір залишається за вами.

У разі доробки концепції і приведенні складових діяльності ресторану до якогось єдиного знаменника час завжди працює проти ресторану. Припустимо, ваша діяльність зазнала значні зміни і поза сумнівом покращала. Ресторан придбав «своє обличчя», закінчений вигляд і готовий з'явитися перед своїми клієнтами дійсно з кращого боку. Але проблема полягає в тому, щоб старі і можливо вже втрачені відвідувачі повірили, в те, що зміни дійсно відбулися, щоб, відвідувачі заходили в ресторан, або що начулися про нього з цілком певної сторони, переконалися, що тепер все інакше і кращого місця для проведення часу і бажати не можна. Це може відбутися так чи інакше при відвідинах ними ресторану. Зрозуміло, що такий процес затягувати не можна, тим більше що ресурси і в першу чергу фінансові можуть закінчуватися. Бажано заявити про своє відродження могутньо і протягом стислого проміжку часу. Наприклад, провівши презентацію, запросивши на неї представників ЗМІ, інтернет-видань (багато в чому, наприклад перевершуючих пресу по такому сегменту ринку, як ресторани) і інших людей, які можуть принести певну користь в просуванні вашого ресторану.

Можна піти іншим шляхом. Можна придумати якусь родзинку для ресторану. Причому, настільки сильну, щоб про неї написали, про неї говорили. До того ж, надалі, вона достатньо довго може продовжувати працювати на вас, привертаючи все нових клієнтів. ("Кухня в ресторані "Аль Пако", інтер´єр і додаткові послуги в барах " Red Bull", "Пивний сад", чайна церемонія в ресторані "Пекін", Інтернет – послуги в кафе – барі "Сан - Ремо" тощо)

У будь-якому випадку, для того, щоб новий імідж ресторану запрацював щонайшвидше, необхідно активно упроваджувати його в свідомість ваших майбутніх відвідувачів.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)