АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Чого не слід робити при пожежі

Читайте также:
  1. Евакуація людей при виникненні пожежі
  2. Зробити аналіз ситуаційних задач, створити навчальні алгоритми
  3. Після таблиці зробити висновки.
  4. Пожежі та вибухи
  5. Пожежі та вибухи
  6. Пожежі.
  7. Порядок дій у разі пожежі
  8. Розрахунок параметрів зони теплового впливу, яка може утворитися під час при пожежі.
  9. Розрахунок характеристик зони задимлення, що утворюється при пожежі
  10. Розробити алгоритм дій педагога з діагностики психолого-педагогічного клімату в навчальній групі.
  11. СИСТЕМА ЗАПОБІГАННЯ ПОЖЕЖІ
  12. Точки входа после пробития уровней.

• переоцінювати свої сили та можливості;

• ризикувати своїм життям, рятуючи майно;

• займатися гасінням вогню, не викликавши попередньо пожежних;

• гасити водою електроприлади, що перебувають під напругою;

• ховатися в шафах, коморах, забиватися в кути тощо;

• намагатися вийти через задимлену сходову клітку (волога тканина не захищає від угарного газу!);

• користуватися ліфтом;

• спускатися по мотузках, простирадлах, водостічних трубах з поверхів вище третього;

• відкривати вікна і двері (це збільшує тягу та підсилює горіння!);

• вистрибувати з вікон верхніх поверхів;

• піддаватися паніці.

5. Дотримуйтесь правильної поведінки у міському транспорті.

На зупинці, коли під'їжджає автобус, тролейбус або трамвай, не слід поспішати і виходити на дорогу, де рухається автотранспорт. Можна оступитися і впасти, а під'їжджаючий транспорт миттєво не зупиниться. Він обов'язково проїде за інерцією ще кілька метрів. Що станеться далі, легко спрогнозувати.

При виході з автотранспорту, щоб перейти на другий бік вулиці, треба обійти автобус ззаду, а трамвай — спереду, щоб бачити зустрічні рейки.

Що робити при пожежі в транспорті?

* Негайно повідомити про це водія (він слідкує за дорогою).

* Відчинити двері кнопкою аварійного відчинення дверей. Якщо це не вдалося, а салон наповнюється димом, треба розбити бокові вікна чи відкрити їх як аварійні виходи згідно з інструкцією (за допомогою спеціально вмонтованого шнура).

По можливості гасити вогонь за допомогою вогнегасника, який повинен бути у салоні.

Дуже небезпечна в цій ситуації паніка біля дверей (пробка), краще вибиратися через вікна. Треба захистити рот і ніс хусткою, шарфом, рукавом.

 

6. Дотримання правил безпеки як пасажирами і машиністами, так і пішоходами значно зменшує ризик потрапляння в надзвичайні ситуації, а саме:

• при русі вздовж залізничної колії не дозволяється підходити ближче ніж на 5м до крайньої рейки;

• на електрифікованих ділянках залізничної колії не підніматися на опори, а також не торкатися спуску, який відходить від опори до рейок, а також дротів, які лежать на землі;

• залізничні колії можна переходити тільки у встановлених місцях (по пішох­ідних містках, переходах тощо); перед переходом колій необхідно впевнитись у відсутності потяга або локомотива і тільки після цього здійснювати перехід;

• підходячи до переїзду, уважно простежте за світловою та звуковою сигна­лізацією та положенням шлагбаума; переходити колії можна тільки при відкри­тому шлагбаумі, а при його відсутності — коли не видно потяга;

• забороняється бігти по платформі вокзалу вздовж потяга, що прибуває чи відходить;

• під час проходження потяга без зупинки не стояти ближче двох метрів від краю, платформи;

• підходити до вагона дозволяється тільки після повної зупинки потяга;

• посадку у вагон та вихід з нього здійснювати тільки з боку перона і бути при цьому обережним, щоб не оступитися та не потрапити у зазор між посадочною площадкою вагона та платформою;

• на ходу потяга не відкривайте зовнішні двері тамбурів, не стійте на підніжках та перехідних майданчиках, а також не висовуйтесь з вікон вагонів; при зупинках потяга на перегонах не виходьте з вагонів;

• забороняється використовувати у вагонах відкритий вогонь та користува­тися побутовими приладами, що працюють від вагонної електромережі (чайники, праски і таке інше); перевозити у вагонах легкозаймисті та вибухонебезпечні матеріали;

• при екстреній евакуації з вагона зберігайте спокій, з собою беріть тільки те, що необхідно, великі речі залишайте у вагоні, тому що це погіршить швидкість евакуації надайте допомогу в евакуації пасажирам з дітьми, літнім людям, інва­лідам та іншим;

• при виході через бокові двері та аварійні виходи будьте обережними, щоб не потрапити під зустрічний потяг.

Декілька правил безпеки:

— не відкривайте при русі поїзда зовнішні двері, не стійте на підніжці;

— не висувайтесь з вікон;

— стійко розташовуйте багаж на верхніх полицях;

— не возіть зі собою вибухові і легкозаймисті речовини;

— не зривайте без необхідності стоп-кран. Пам'ятайте, що навіть при пожежі поїзд не можна зупиняти на мосту, в тунелі та інших місцях, де ускладнюється евакуація;

— відчуваючи запах горілої гуми чи при появі диму, терміново повідомте про це провідника.

7. Найчастіше трапляються аварії при зльоту та посадці літака. Повідомити про них заздалегідь немає часу та можливості. Ось чому потрібно вжити попередніх заходів особистої безпеки. По-перше, старанно підігнати ремені безпеки. Вони можуть бути щільно закріплені біля стегон. По-друге, при аварії треба прийняти безпечну фіксовану позу, зігнутися і щільно зчепити руки під колінами; ногами впертися у підлогу. В момент удару слід максимально напружитись і підготуватися до значних перевантажень. Якщо сталася пожежа? Найчастіше після аварійної посадки вона починається ззовні літака. Але за 2-3 хвилини може спалахнути в салоні. Тому перш за все необхідно захиститися від диму та отруйних газів (токсинів, які утворюються при горінні декору салона, матеріалу крісел тощо). Для цього необхідно прикласти до рота, носа вологу серветку чи носовичок. Захист від температури забезпе­чується щільним одягом та головним убором. Після зупинки літака слід негайно покинути його через найближчий вихід (див. рис. 3 і 4). Опинившись за бортом, допоможіть іншим, хто намагається вийти. Після Цього не залишайтесь поблизу аварійного літака. Безпечною за правилами авіації вважається відстань від 100 метрів.

8. Звичайно, готових рецептів на всі випадки життя дати неможливо, але до основних порад бажано прислухатись:

— важливо, щоб у відсутність, а навіть у присутності мешканців квартири всі вікна і двері були надійно зачиненими. Причому двері повинні бути обладнані надійними замками та засувами;

— для посилення міцності дверей добре використовувати металеві листи, або ставити подвійні вхідні двері;

— варто вмонтувати кілька замків, наприклад — унизу, посередині, вгорі. Але міцність дверей та надійність замків залежить від укріплення рами дверей;

— не потрібно забувати і про вмонтування у двері спеціального оглядового отвору (зорового вічка). Це допоможе захистити житло від непроханих гостей;

— найнадійнішим охоронцем квартири є спеціально вмонтована сигналізація, яка виведена на пульт централізованої охорони найближчого відділення міліції.

Однак, варто пам'ятати, що для крадія замків не існує. Тому треба завжди дбати про те, щоб за квартирою був постійний нагляд з боку сусідів та знайомих. Це особливо стосується тих випадків, коли господарі полишають помешкання на тривалий час. Нерідко квартирні крадіжки здійснюються з вини самих мешканців. Йдеться про сам факт проникнення в житло. Скажімо, щоб здійснити пограбування квартири, злочинці, обманюючи господарів, називають себе працівниками ЖЕКу, газової служби тощо.

Варто пам'ятати, що чужих у помешкання пускати не можна. Для охорони непогано мати пса. Пам'ятайте, для проникнення у квартиру і викрадення цінних речей досвідченим злодіям достатньо 20—30 хв

9. Самоконтроль - найважливіша річ у житті взагалі і в таких ситуаціях зокрема. Стрес - провокує виділення адреналіну в кількостях затьмарює свідомість, а це може спровокувати вчинки, які ви і самі не зможете собі пояснити через пару-трійку годин, а і витрачається на такі дії безліч енергії.

Орієнтири є завжди! Найбільш явні - струмки, дороги, Лінії ЛЕП. Навіть не знаючи, куди вони ведуть - дотримуйтеся їх. Вони обов'язково виведуть до людей.

Якщо таких не спостерігається, то зорієнтуватися вам допоможе наступне:

· Деревна кора чистіше, світліше, еластичнішою з південного боку, і темніше і грубіше - з північного. Вторинна кірка на стовбурах сосен з південної сторони спускається нижче по стовбуру і утворюється пізніше. Особливо це проявляється після випадання опадів, коли вона набухає, темніє

· Лишайники і мохи на деревах і каменях розвиваються здебільшого на північній стороні

· Смола в спекотні дні виділяється здебільшого з південного боку

· Нумерація на стовпах, розташованих на перетині просік розташовується від півночі до півдня і від заходу до сходу. Отже, найменші цифри будуть на північному заході, а найбільші на південно-сході

· Трава з півдня гущі і починає сохнути раніше

· На південній стороні більше пнів та каміння

· Годинники можуть послужити компасом. Направивши годинну стрілку в бік сонця, між цифрою 1 і самої стрілкою буде південь

Дотримуйтеся принципу: їм лише те, що знаю. Природа може з легкістю прогодувати заблукав людини. І навіть на початку весни в лісі завжди можна виявити торішні горіхи, молоду зелень або свіжі горіхи.

Пам'ятайте - гриби - сама ситна їжа лісова. Зварити їх можна в банку з під консервів, у двох водах, попередньо дрібно покришити.

І в обов'язковому порядку попереджайте родичів і друзів перед походом, про те, куди мають намір відправитися.

10. Тепловий і сонячний удари — це патологічні стани, що супроводжуються сильним головним болем, головокружінням, загальною слабкістю, зблідненням, сповільненням рухів. Можливі нудота, блювання, короткочасна втрата свідомості, підвищення тем­ператури тіла до +40-+41°С. При подальшому впливі високої температури шкіра обличчя й губ синіє, посилюється задишка. Пульс стає слабким і може зовсім зникну­ти. З"являються занепокоєння, марення, галюцинації та судороги. Якщо у людини з"явились ознаки перегрівання, необхідно одразу ж викликати лікаря. Людину, що отримала тепловий чи сонячний удар, потрібно покласти у прохолодне місце, піді­йняти її голову, розстебнути одяг. Для збільшення тепловіддачі на лоб покласти холо­дний компрес і змочити одяг водою. Якщо людина не знепритомніла, корисно дати їй міцний холодний чай, холодну воду. У випадку зупинки дихання і серцевої діяльності необхідно до прибуття лікаря почати зовнішній масаж серця і штучну вентиляцію легень.

Для запобігання перегріванню на сонці голову обов"язково слід прикривати світ­лим головним убором, що добре відбиває сонячні промені.

Значне перегрівання організму, що виникає в тих випадках, коли порушується те­пловий баланс і віддача теплоти, яка надходить ззовні, і тієї, яка утворюється в орга­нізмі, з певних причин утруднена. Перегріванню сприяє підвищена температура пові­тря, його значна вологість, одяг, виготовлений із прогумованих і брезентових тканин, надмірне фізичне навантаження, нестача води для пиття.

Сонячний удар — різновид теплового. Він виникає в тому випадку, коли людина з непокритою головою тривалий час знаходиться під прямим сонячним промінням. Його виникненню сприяє загальне перегрівання організму.

Симптоми. Погіршення самопочуття, слабкість, розбитість. Відчуття сильного жару. Почервоніння шкіри. Рясне виділення поту. Посилене серцебиття, задишка, пульсація і важкість у скронях. Запаморочення, головний біль, іноді блювота. Темпе­ратура тіла підвищується до 38-40 °С. Частота пульсу досягає 100-120 ударів за хви­лину. При подальшому зростанні температури до 40-41°С пульс збільшується до 140-160 ударів за хвилину, зростає збудження, рухове занепокоєння, зменшується пітли­вість, що вказує на зрив пристосувальних реакцій.

У важких випадках теплового удару можливі затьмарення свідомості, аж до по­вної втрати, судоми різних груп м"язів, порушення дихання і кровообігу. Можуть бути галюцинації, марення. Шкіра суха, гаряча, язик теж сухий, пульс слабкий, арит­мічний. Дихання стає поверхневим і нечастим.

Допомога: Швидко перенести потерпілого в прохолодне місце, покласти на спину, піднявши дещо ноги, зняти або розстебнути одяг. Змочити голову холодною водою або покласти на неї змочений холодною водою рушник, холодні примочки на лоб, тім"яну ділянку, потилицю, на пахові, підключичні, підколінні, пахвові ділянки, де зосереджено багато кровоносних судин. Можна зробити вологе обгортання або протерти тіло потерпілого шматочком льоду, облити його прохолодною водою, але обережно і не довго. Температура тіла потерпілого не повинна бути нижча від 38 °С.

Якщо людина не втратила свідомість, їй потрібно дати міцного холодного чаю або холодної підсоленої води (1/2 чайної ложки солі на 0,5 л води).

У важких випадках слід одразу зважити на характер дихання потерпілого, переві­рити, чи не порушена у нього прохідність дихальних шляхів. Виявивши, що язик запав, а в роті є блювотні маси, повернути голову потерпілого на бік і очистити поро­жнину рота бинтом або носовою хустинкою, накрученою на палець.

Якщо дихання слабке або його немає взагалі, терміново почати робити штучне дихання методом «рот у рот» або «рот у ніс» до появи самостійного глибокого дихан­ня. Якщо ж при цьому не відчувається пульс, а зіниці розширені і не реагують на світло, слід провести весь комплекс реанімації—штучне дихання і непрямий масаж серця.

11. Симптоми. При ураженні блискавкою потерпілий непритомніє, що може продовжуватися від декількох хвилин до декількох діб і супроводжуватися клінічними судомами. Після відновлення свідомості хворі збуджені, неспокійні, дезорієнтовані, кричать від болю в кінцівках і в місцях опіків, марять. Можуть розвиватися галюцинації, парез кінцівок, геми- і парапарези, бульбарні порушення. Часто хворі скаржаться на сильний головний біль, біль і різь в очах, порушення зору до повної сліпоти (відшарування сітківки), шум у вухах. Нерідко виявляються опіки повік і очного яблука, помутніння рогівки і кришталика. На шкірних покривах іноді чітко видні своєрідні деревоподібні знаки (знаки блискавки) багряно-бурого кольору по ходу судин. В окремих випадках можуть з'явитися порушення слуху, загрудний біль, кровохаркання, набряк легенів. Неврологічні розлади (парези, паралічі, гіперестезія й ін.) можуть зберігатися тривалий час і вимагають посиленого лікування.

Якщо в потерпілого зупинилося серце, необхідно негайно розпочати непрямий масаж серця і штучне дихання з рота в рот чи з рота в ніс.
Це необхідно також у тому випадку, якщо серцева діяльність збережена, але розвинулися важкі порушення дихання. Якщо серцева діяльність не відновлена, але в хворого в процесі масажу серця залишаються вузькі зіниці, відчувається пульс на великих судинах, присутні одиничні атональні вдихи, припиняти реанімаційні заходи не можна. Часто причиною порушення роботи серця є фібриляція шлуночків (скорочення м'язів, неадекватні нормальному функціонуванню серця), тому треба продовжувати непрямий масаж серця, а також штучну вентиляцію легень і зробити електричну дефібриляцію.
При низькому артеріальному тиску необхідні: внутріартеріальне введення поліглюкіна, внутрішньовенна інфузія 500 мл 5% розчину глюкози з 90 мг преднізолону чи з 250 мг гідрокортизону. При різкому порушенні, сильному болі внутрішньовенно чи внутрішньом'я-зово вводять літичну суміш (2,5% аміназин - 1 мл, 2% промедол -1 мл, 1% димедрол — 1 мл) чи суміші нейролептанальгетиків (фен-таніл — 2 мл, дроперідол — 2-4 мл) під контролем AT. Якщо біль не припиняється, можна дати киснево-закисний наркоз у співвідношенні 1:2. При судомах застосовують 5% розчин хлоралгідрату (30-40 мл) у клізмі. Від дегідратаційної терапії на догоспітально-му етапі варто утриматися. У стаціонарних умовах дегідратацію можна провести за строгими показниками (набряк легенів).
Госпіталізація. Транспортувати постраждалого необхідно на ношах, краще в положенні на боці через небезпеку виникнення блювоти, у відділення реанімації багатопрофільної лікарні, де є хірург, невропатолог, терапевт, офтальмолог, отоларинголог.

12.1 Якщо ти поранився, головне зупинити кровотечу та не допустити потрапляння інфекції до рани.

1. Промий рану перекисом водню (вода з-під крану не годиться).

2. Продизенфікуй розчином йоду чи зеленки.

3. Заклей рану лейкопластирем або наклади пов'язку.

4. Щоб від садна не було тривалого крововиливу під шкіру («синця»), до місця удару приклади змоченого холодною водою рушника, шматочок льоду, холодний металевий предмет тощо.

5. Добре допомагають спинити кров листки подорожника або грициків.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)