АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Львів – 2010. Зав. кафедри_________________________професор Волошин І.М

Читайте также:
  1. Дубравська Д.М. Основи психології. Навч. Посібник — Львів; Світ, 2001. — 548 с.
  2. Львів – 2010
  3. Яка роль братських шкіл у розвитку культури в Україні? Коли були створені Львівська та Київська братські школи. Хто був першим ректором останньої?

Зав. кафедри_________________________професор Волошин І.М.


ПЛАН

1. Менеджмент у туризмі, його функції.

2. Суть та зміст маркетингу у міжнародному туризмі.

3. Кон’юнктура ринку. Конкуренція.

 

Термін “менеджмент” поширений в усьому світі. В основі цього слова лежить англійське дієслово “to manage” (управляти, керувати), яке походить від латинського “manus” (рука). Звідси термін “менеджмент) буквально означає “керування людьми”. Можна сказати, що менеджмент – це система управління організацією, щоб досягнути цілей за посередництвом інших людей.

Основна мета цього розділу – показати верховенство людського чинника в управлінні ринковою економікою, на розвиток якої спрямований менеджмент. У суворих умовах ринкової конкуренції лише ставка на людину дає змогу постійно підтримувати високий темп виробництва. За суттю менеджмент – це система управління, яку виробила людина і яка найбільше підходить для ринкових умов розвитку економіки.

Нерідко нам доводиться чути, що поняття “управління” та “менеджмент” за своїм змістом тотожні, що це лише своєрідні “примхи” наших економістів у “копіюванні” Заходу призвели до підміни управління менеджментом.

Управління – це цілеспрямована дія на об’єкт, щоб змінити його стан або поведінку у зв’язку зі зміною певних обставин (матеріальні, енергетичні, фінансові, трудові ресурси тощо). Але ефективний результат буде досягнутий лише за умови правильного, розумного, наукового керівництва всім залученим до цього персоналом, узгодженими його діями. Отже, управління – це процес пов’язування всіх неодмінних компонентів для досягнення певного результату, а менеджмент – це інструмент, система організації праці, яка забезпечує існування такого пов’язування. Менеджмент є частиною управління. Його реалізовують лише люди, керівники, тоді як управління можливе й за допомогою технічних засобів (роботів, електронних систем, наприклад, коли мова йде про управління певним технологічним процесом, машиною тощо).

Наведімо слова Пітера Друкера – “Менеджмент” – це особливий вид діяльності, який перетворює неорганізований натовп в ефективну й продуктивну групу…”

Отже, якщо управляти можна всіма елементами виробництва, то керувати можна лише людьми, персоналом. Менеджмент – це поняття багатомірне і характеризується організаційними, функціональними та особовими складниками.

Організаційний складник менеджменту – це ієрархія управління підприємством, в якій виділяють вищу, середню та низову ланки.

Функціональний складник – це поточний процес виконання функцій менеджменту: планування, організації, мотивації та контролю за реалізацією цих функцій.

Особовий складник – це мистецтво керівника управляти виробничими процесами через конкретних людей, його власні морально-психологічні якості та рівень знань.

Отже, узагальнивши різноманітні визначення та складники менеджменту, можна дійти такого висновку: менеджмент – це частина процесу управління, яка забезпечує координацію дій персоналу підприємства (організації) на всіх його рівнях з раціонального використання ресурсів із застосуванням наукового підходу, психологічних та етичних норм керівництва.

Щоб змінити економічну ситуацію в Україні, потрібно виховати керівників нового типу, які б діяли за ринковими законами. І тут не завадить звернутися до закодронного досвіду підготовки менеджерів, використання їхніх технологій управління ринковим механізмом господарювання. На західних підприємствах розрізняють: топ-менеджмент, тобто вищу ланку керівництва (генеральний директор та інші члени керівництва); - мідл-менеджмент – середню ланку керівництва (керівники самостійних відділів); ловер-менеджмент – нижню ланку керівництва (керівники підвідділів та інших підрозділів).

Отже, менеджмент – це радше практична діяльність, ніж наука чи професія, хоч він охоплює як одне, так й інше.

Водночас варто зауважити, що значення менеджменту полягає у тому, що він задовольняє потреби споживачів товарів та послуг через ринок. Будь-які рішення приймаються з використанням менеджменту та мають у собі економічний зміст. Тому ефективність менеджменту й діяльності менеджерів вимірюється економічними успіхами і результатами.

Найважливіше в менеджменті – ставити перед собою цілі, які б відповідали інтересам підприємства. У чому ж конкретно полягають завдання менеджменту?

1. Основне завдання менеджменту – існування підприємства (фірми) на ринку. Відповідно до цього завдання, менеджмент має забезпечувати рентабельність фірми на основі людських та матеріальних ресурсів.

2. Менеджмент виходить із того, що робітники та службовці – це найцінніший капітал фірми. Тому одне із завдань – це розв’язання проблем співробітників.

3. Одне з завдань менеджменту – створення нових ринків для фірми та забезпечення швидкого реаагування на сві зміни в соціальній сфері ринку. Це завдання реалізується через функцію маркетингу й функцію інновації (розробку нових товарів та послуг).

4. Завдання менеджменту і в глибокому аналізі діяльності фірми. Аналізувати діяльність підприємства слід передусім з позицій споживача та ринку.

5. Доведення до співробітників фірми конкретних завдань, надання їм можливості контролювати власну роботу, а також бачити, який внесок у загальні результати діяльності мала їхня праця. Співробітник, незалежно від того, чи є він звичайний робітник чи директор, має розуміти, що від його роботи залежить подальша доля підприємства.

Наведені вище завдання менеджменту не є вичерпними (можна було б назвати ще чимало підзавдань), але вони доводять його важливість у діяльності будь-якого підприємства, організації.

Після того, як встановлені цілі управління, потрібно знайти найефективніші шляхи та методи їх досягнення. Це досягається використанням методів менеджменту.


1 | 2 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)