АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Загальна характеристика світового розвитку в 1914-1939рр

Читайте также:
  1. A. Характеристика нагрузки на организм при работе, которая требует мышечных усилий и энергетического обеспечения
  2. I. Общая характеристика договора продажи недвижимости
  3. II. Загальна характеристика ХНАДУ
  4. S: Установить соответствие между типами общества и их характеристиками.
  5. А. Общая характеристика вены
  6. Аварии на химически опасных объектах, их медико-тактическая характеристика.
  7. Агальна характеристика конституційного права України.
  8. Адаптація. Характеристика адаптацій. Основні концепції адаптаційних пристосувань
  9. Административное правонарушение и преступление: сравнительная характеристика.
  10. Амплитудно-частотная характеристика (АЧХ)
  11. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  12. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
Економічна сфера Суспільна сфера Політична сфера
- Завершення формування індустріального суспільства у країнах Європи та Америки. - Незважаючи на появу нових галузей промисловості (хімічної, нафтопереробної, електротехнічної тощо), триває екстенсивний розвиток економіки. - Активна економічна експансія провідних держав, формування світового ринку. - Зміна держав-лідерів: місце Великої Британії посідають США. - Становлення систем державного регулювання економіки. - Формування середнього класу, зацікавленого у стабільній внутрішній політиці. - Найчисленніша соціальна група - наймані робітники. - Покращення життєвого рівня і соціального статусу робітників. - Активна урбанізація; у провідних країнах чисельність міського населення перевищує чисельність сільського. - Боротьба за права жінок: у більшості європейських країн та США, а подекуди й в Азії вони набули виборчих прав   - Боротьба ліберальної демократії, комунізму та фашизму (нацизму). - Розгортання революційного руху, провідною силою якого стали масові робітничі партії. - Утвердження різних тоталітарних систем. - Частина країн пішла реформаторським шляхом, затверджуючи громадянські та соціальні права і свободи  

Перша світова війна загострила всі соціальні проблеми. В одних країнах вони вибухнули революціями, в інших правлячі еліти віддали перевагу проведенню досить глибоких політичних і соціальних реформ.

Основною рушійною силою революцій стали масові робітничі партії. Соціальні революції охопили території Російської і Австро-Угорської імперій, Німеччини. Значні соціальні виступи відбулись у Болгарії та Італії. Спочатку в ході революцій формувалося прагнення створити демократичні республіки з більш справедливим соціальним устроєм. У той самий час зневіра в існуючих органах влади і відсутність політичного досвіду породили прагнення створити систему прямого народовладдя у формі рад. Але ці спроби обернулись для радянських республік обмеженнями, а згодом і ліквідацією демократичних інститутів влади, установленням жорстких диктатур (диктатура пролетаріату в радянській Росії). Спроби побудувати соціально справедливе (соціалістичне, комуністичне) суспільство обернулися встановленням тоталітарної системи радянського зразка.

Разом із поглибленням революційних процесів наростала і хвиля контрреволюції, яка в більшості випадків призводила до втрати демократичних завоювань перших днів революцій: установлення авторитарних режимів (Угорщина та ін.) або домінування консервативних сил у подальші роки (Німеччина, Фінляндія та ін.). У країнах, де вдалось уникнути революцій (Англія, Франція, Скандинавські країни та ін.), були проведені реформи в напрямі подальшого розвитку ліберальної демократії: розширення виборчих прав, розвиток інститутів громадянського суспільства, розширення системи соціального захисту тощо. Повоєнне загострення соціальної і політичної боротьби, криза існуючих інститутів влади викликали і нове політичне явище - фашизм. Прибічники цих політичних ідей теж запропонували свої рецепти подальшого розвитку суспільства, але з повним запереченням демократії і насадженням тоталітарної системи фашистського типу.

Таким чином, після Першої світової війни людству відкрилися три основні перспективи подальшого розвитку:

- Розвиток ліберальної демократії,

- Будівництво соціалізму (комунізму),

- Фашизм.

 

Зміст розвитку світу в 1920-1930-ті рр. полягав у боротьбі цих напрямів.

На стан політичного життя у міжвоєнний період значно впливали національно-визвольні рухи. Методи, якими людство намагалося розв'язати національні проблеми в 1920-1930-ті рр. (від масового знищення народів до спроб знайти порозуміння), засвідчили, що єдиний шлях розв'язання національних проблем - або надання права на самовизначення, або врахування інтересів національних меншин і створення такої системи міжнаціональних відносин, яка забезпечувала б вільний розвиток усіх народів без утрати їхньої національної ідентичності.

2. Періодизація світового розвитку 1914-1939рр.

І період. 1914-1918рр. - період Першої світової війни.

- У ре­зультаті економічних і військово-політичних суперечностей між двома блоками - Антантою (Росія, Велика Британія, Франція) і Тро­їстим союзом (Австро-Угорщина, Німеччина, Італія) - у війну було втягнуто 34 держави. Підсумком війни став розпад імперій: Німець­кої, Російської, Австро-Угорської, Османської.

- Версальський мирний договір 1919р. визнав винуватицею війни Німеччину. Суперечності, що лежали в основі договору, стали перед­умовами для початку нової війни.

ІІ період. 1918-1923рр. - повоєнна нестабільність.

- У цей час зміцнилися позиції США. У Росії до влади прийшли більшовики. - У Німеччині, Угорщині, Фінляндії відбулися революції. Крайні ліві партії у цих країнах хотіли встановити диктатуру пролетаріа­ту, як у Росії, але зазнали поразки.

- Активний антиколоніальний рух послабив позиції Великої Британії та Франції.

- У 1920-1921рр. настала економічна криза, наслідком якої стало падіння рівня життя, активізація крайніх правих сил (в Італії до влади при­йшли фашисти). Інші західні країни, де були сильні демократичні традиції, обрали шлях реформ (Велика Британія, Франція).

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)