АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методичні поради до вивчення теми. Вивчення цієї теми ускладнюється тим, що семінару з теми не передбачено, тому студенту слід самостійно ознайомитись із основними питаннями та поняттями теми

Читайте также:
  1. I. Вивчення нового матеріалу
  2. I. Вивчення нового матеріалу
  3. I.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
  4. II. Вивчення нового матеріалу
  5. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  6. III. Вивчення нового матеріалу
  7. III. Вивчення нового матеріалу
  8. IV. Вивчення нового матеріалу.
  9. IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
  10. V. Вивчення нового матеріалу
  11. V. Вивчення нового матеріалу.
  12. V. Вивчення нового матеріалу.

Вивчення цієї теми ускладнюється тим, що семінару з теми не передбачено, тому студенту слід самостійно ознайомитись із основними питаннями та поняттями теми, усвідомити її значення в системі професійної підготовки. Наука та соціальна практика потребує достовірних, надійних методів, які дозволяють об’єктивно вивчати психічні явища та факти, науково пояснювати механізми їх виникнення, розвитку, достовірно вимірювати психічні властивості. Тому слід перевіряти методи та методики на н адійність – це характеристика психодіагностичної методики, що відображає ступінь точності вимірів, усталеність отриманих результатів; та валідність – якість методу психологічного дослідження, яка вказує на те, що цей метод дійсно вимірює те, що заплановано, а не щось інше.

Дуже важливо, щоб студент усвідомлював, що до психодіагностичного інструментарію висувається низка вимог стосовно якості вимірювальної методики – її стандартизованості, надійності, валідності та вірогідності. Відповідність цим вимогам встановлюється шляхом застосування спеціальних логіко-методичних та математико-статистичних процедур, які утворюють окрему область психодіагностики, пов’язану з теорією та практикою вимірювання психічних явищ, – психометрику.

У психологічній діагностиці під стандартизованістю вимірювальної методики розуміють регламентованість процедури її проведення (уніфікованість інструкцій, бланків, способів реєстрації результатів, умов проведення обстеження; наявність характеристик контингенту досліджуваних, для яких призначена методика), визначеність єдиного критерію оцінки результатів діагностичного вимірювання.

Стандартизація психодіагностичної методики передбачає, по-перше, формування репрезентативної вибірки та отримання на ній первинних даних про об’єкт психодіагностики; по-друге, – доведення нормального розподілу первинних оцінок та приведення їх у разі необхідності до нормального виду (шляхом лінійного або нелінійного перетворення); по-третє, – встановлення статистичних норм (нормативних показників).

Надійність методики забезпечує точність вимірювань, які здійснюються за її допомогою, а також сталість її результатів під впливом сторонніх випадкових факторів, що не є об’єктами дослідження. Надійність психодіагностичної методики встановлюється за допомогою повторного дослідження (тест-ретест), використання паралельних форм тесту; методу розщеплення шкали та ін. Наявність нормативних даних (норм) у стандартизованих методиках психодіагностики є їхньою істотною характеристикою. Звичайно норми розробляються для представників різних вікових, професійних, статевих та ін. категорій досліджуваних. Нижче наводяться деякі з існуючих норм:

- шкільні норми – розробляються на основі тестів шкільних досягнень або тестів шкільних здібностей; установлюються для кожного шкільного ступеня та діють на території всієї країни;

- професійні норми – встановлюються на основі тестів для різних професійних груп (наприклад, механіків різного профілю, машиністок тощо);

- локальні норми – встановлюються та використовуються для вузьких категорій людей, які мають спільну ознаку – вік, стать, соціо-економічний статус, географічне місце проживання тощо (наприклад, для тесту інтелекту Векслера норми обмежені віковими рамками);

- національні норми – розробляються для представників певної народності, нації, країни в цілому; необхідність таких норм визначається конкретною культурою, моральними вимогами та традиціями кожної нації.

При інтерпретації тестових результатів (первинних показників) норми є тим еталоном, з яким порівнюються результати тестування. Наприклад, у тестах інтелекту отриманий первинний показник IQ зіставляється з нормативним IQ (наприклад, для методики Равена нормативними є 43-45 балів). Якщо отриманий IQ досліджуваного вище норми, можна говорити про високий рівень інтелектуального розвитку даного респондента; якщо отриманий IQ нижче – про низький; якщо IQ рівний 43-45 балам – про середній.

Визначення тестових норм відбувається таким чином. На етапі створення тесті формується репрезентативна (вибірка стандартизації складається з респондентів, на яких орієнтований даний тест, та є зменшеною моделлю популяції за такими параметрами, як вік, стать, професія, географічний розподіл тощо) група досліджуваних, на якій проводиться даний тест. Середній результат (діапазон значень) виконання даного тесті в даній групі звичайно вважають тестовою нормою.

Розподіл результатів, отриманих під час тестування досліджуваних вибірки стандартизації, можна зобразити у вигляді кривої нормального розподілу. Цей графік указує на ті значення первинних показників, котрі входять до зони середніх значень (зону норми), є вищими або нижчими за норму. На рис. 1 зображена крива нормального розподілу для тесту інтелекту Стенфорд-Біне (Гласс Дж., Стенли Дж., 1976). Значення IQ, які знаходять в межах 100±16 балів є нормативними. Бали від 45 до 83 характеризують низькі показники, зі 117 і вище – високі.

Часто у посібниках з тестування можна зустріти нормативні дані, виражені не у вигляді сирих балів, а у вигляді стандартних похідних показників (Т-балів, децилей, процентилей, стенів, станайнів, стандартних IQ та ін.). Переведення сирих балів (первинних показників) у стандартні (похідні) здійснюється за допомогою спеціальних формул для того, щоб уможливити порівняння даних, отриманих за допомогою різних тестів. Адже первинні показники за різними тестами не можна порівнювати між собою через їхню різну внутрішню будову (наприклад, IQ, отриманий за допомогою тесту Векслера відрізняється від IQ, отриманого за допомогою тесту Амтхауера, оскільки ці тести досліджують різні особливості інтелекту і IQ як сумарний показник за субтестами складається з показників різних за будовою та змістом субтестів).

Валідність – це відповідність психодіагностичного інструменту психічній якості, що вимірюються, тобто здатність тесту вимірювати саме ті характеристики, які необхідно вимірювати. Методи визначення валідності розподіляються за трьома основними критеріями: валідність за змістом; валідність за критерієм; конструктна валідність.

Валідність за змістом означає систематичну перевірку змісту тесту для того, щоб встановити, чи відповідає він репрезентативній виборці сфери вимірюваної поведінки. Така процедура валідності зазвичай застосовується для оцінювання тестів досягнень, які дозволяють виміряти, наскільки індивід оволодів конкретними навичками або навчальним предметом. Може скластися враження, що для встановлення валідності такого тесту досить лише перевірити його зміст. Наприклад, тест на множення, правопис чи бухгалтерські навич­ки уже, вочевидь, міг би бути валідним, якби складався відповідно із завдань на множення, правопис і ведення бухгалтерських операцій. Але проблема не є такою простою, як може здатися. Відразу ж виникає питання адекватності вибірки всієї множини завдань. Тому тестовану сферу поведінки необхідно систематично перевіряти, аби існувала впевненість, що завдання тесту охоплюють усі головні аспекти і в правильній пропорції.

Валідність за змістом не слід плутати з очевидною валідністю. Остання, власне, і не є валідністю як такою. Вона стосується не того, що тест насправді вимірює, а того, що він за першого розгляду нібито вимірює. Очевидна валідність – це те, наскільки тест здається цінним досліджуваному, офіційним особам, які ухвалюють рішення про його використання, або іншим неспеціалістам. Власне, очевидна валідність відображає ставлення останніх до тесту. Очевидна валідність як така – бажана властивість тесту. Наприклад, коли тести, розраховані на дітей і на умови школи, почали застосовувати для дорослих, останні часто ставилися до таких тестів вороже і критично, саме через відсутність очевидної валідності. Справді, якщо зміст тесту здається дивним, недоречним або дитячим, то результатом буде погіршення обставин тестування, попри дійсну валідність тесту. Очевидна валідність є особливо бажаною в тестуванні дорослих. Її можна підвищити простим переформулюванням завдань так, щоб тестованому контингентові вони здавалися природними.

Валідність за критерієм показує, наскільки за результатами тесту можна судити про цікавий для нас аспект поведінки індивіда тепер або в майбутньому. Щоб визначити Її, виконання тесту зіставляють із критерієм, тобто з безпосередньою і незалежною мірою того, що повинен передбачити тест. Наприклад, для тесту технічних здібностей критерієм може бути подальша робота на виробництві; для тесту готовності до навчання – оцінки, отримані в коледжі; для тесту на невротизм – відгуки колег досліджуваного або інші доступні дані про його поведінку за різних життєвих обставин.

Конструктивна валідність показує, наскільки результати тесту можуть розглядатися як міра певного теоретичного конструкта або властивості. Прикладами таких конструктів є інтелект, розуміння просторових співвідношень, плавність мовлення, швидкість ходи, невро­тизм і тривожність. Будучи націлена на обширні, тривкі та більш абстрактні описи типів поведінки, ніж попередньо розглянуті типи валідності, конструктна валідність передбачає поступове накопичення інформації з різних джерел. Тут підходять будь-які дані, що кидають промінь на природу досліджуваного явища, на умови, від яких залежать його розвиток і прояв. У дослідженні конструктної валідності тесту використовуються такі критерії й чин­ники, як вікова диференціація, кореляція з іншими аналогічними тестами, факторний аналіз (статистичний метод визначення психологічних властивостей), внутрішня узгодженість тесту та ін.

Вірогідність (достовірність) методики характеризує ступінь захищеності результатів від свідомої фальсифікації або невимушених мотиваційних спотворень.

Для забезпечення достовірності діагностичної методики використовуються “шкали неправди”, “контрольні шкали” тощо.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)