АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Теплова енергія океану. ОТЕС

Читайте также:
  1. Біомаса поверхні суші, ґрунту та Світового океану.
  2. Внутрішня енергія та її властивості. Робота газу, її визначення. Ентальпія і ентропія газу.
  3. Дефект маси і енергія зв'язку атомних ядер
  4. Дефект маси ядра. Енергія зв’язку ядра. Питома енергія зв’язку
  5. Енергія діелектрика у зовнішньому полі
  6. Енергія електричного поля в діелектриках
  7. Енергія і спектри молекул
  8. Енергія приливів. Посилення приливів
  9. Енергія та робота річок
  10. Енергія ядерної реакції
  11. Енергія, робота сили та потужність.
  12. Полезная тепловая нагрузка печи

Світовий океан — найбільший природний колектор сонячного випромінювання. У ньому між теплими, поглинаючими сонячне випромінювання поверхневими водами і холоднішими придонними досягається різниця температур в 20°С. Це забезпечує безперервно поповнюваний запас теплової енергії, яка принципово може бути перетворена в інші види. Сам термін перетворення теплової енергії океану ОТЕС— ocean thermal energy conversion— означає перетворення деякої частини цієї теплової енергії в роботу і далі в електроенергію.

На рисунку 1 приведена схема однієї з установок, що дозволяють здійснити процес такого перетворення. По суті — це теплова машина, що наводиться в дію різницею температур між «холодною» Тс -водою, піднятою з відповідної глибини, і «гарячою» водою з температурою Тh = Тс + ΔТ, забраною з поверхні. Робоча рідина (робоче тіло), циркулюючи за замкнутою схемою, відбирає тепло від гарячої води в теплообміннику випарника, в паровій фазі наводить в дію турбіну, пов'язану з генератором, а потім конденсується в охолоджуваному холодною водою конденсаторі. На цьому цикл завершується.

 

1 — подача теплої води; 2 — випарник; 3 — насос подачі робочого тіла; 4 — турбіна; 5 — генератор; 6 — конденсатор; 7 — подача холодної води; 8 — поверхня океану; 9 — океанські глибини.

Рисунок 1 – Схема перетворення теплової енергії океану. Теплова машина використовує перепад температур між поверхневими і глибинними водами океану

 

Нижче в деталях обговорюються лише системи, що працюють по замкнутому циклу. Можна уявити собі і інші системи, що наприклад використовують як робоче тіло саму морську воду і що працюють по відкритому циклу. Проте викладені тут і в наступному параграфі фізичні і географічні відомості можуть бути застосовані до будь-яких систем ОТЕС.

Почнемо з визначення Р0 — потужності, що віддається теплою водою в ідеальній системі. Допустимо, що потік теплої води з об'ємною витратою Q поступає в систему при температурі Тh і покидає її при температурі Тс (температура холодних глибинних вод). При визначенні Р0 ми, вочевидь, робимо припущення про ідеальний теплообмінник. У такій системі, що ідеалізується, при ΔТ = Тh — Тс

(8)

 

На основі другого початку термодинаміки максимальна механічна потужність, яку можна отримати від перетворення теплового потоку,

(9)

де

(10)

є ККД ідеальної теплової машини Карно, що працює при перепаді температур між Тh і Тс = Тh – ΔТ. Безумовно, вихід в разі реальної системи буде істотно нижчий, ніж Р1. Реальні теплові машини працюють не по циклу Карно, швидше, їх цикл ближче до ідеального циклу парової турбіни Ренкина. Проте ці вирази дозволяють проілюструвати можливості і обмеження ОТЕС. Згідно (8) — (10) ідеальна механічна вихідна потужність перетворювача теплової енергії рівна

(11)

Таким чином, для здобуття значних потужностей потрібні істотні потоки води навіть для випадку максимально можливого в океані перепаду температур. Це у свою чергу вимагає вживання громіздких і відповідно дорогих технічних засобів.

Зважаючи на те що Р1 залежить від квадрата ΔТ досвід підказує економічну привабливість ідеї ОТЕС лише в районах, де ΔТ≥15° С. Такі райони лежать в тропіках. Активно ведуться дослідження з проблеми ОТЕС на острові Гавайї (20° північної широти, 160° західної довготи), на острові Науру (0° північної широти, 166° східної довготи), в течії Гольфстрім поблизу півострова Флорида. У тропічних районах Тh і Тс мало змінюються від сезону до сезону, що повинне забезпечувати стабільне вироблення енергії протягом всього року.

Безумовно, стабільність і незалежність від капризів погоди — головні переваги ОТЕС як поновлюваного джерела енергії. Нижче перераховані інші важливі переваги ОТЕС.

1) У відповідних для розміщення перетворювачів районах обмеження на значення перетворюваних ресурсів накладають лише розміри установок.

2) Створення економічно виправданих установок вимагає лише деякого доопрацювання таких широко апробованих пристроїв, як теплообмінники і турбіни. Жодних абсолютно нових або технічно неможливих пристроїв не потрібно.

Головні недоліки — вартість і масштаби установок. Якби удалося досягти фактичної потужності Р1, то вартість стала б мінімальною, але принципові обмеження накладають необхідність враховувати в'язкість рідин і недосконалість теплообмінників. Приведені питомі витрати на створення однієї не так давно запущеної експериментальної океанської термальної електростанції (ОТЕС, не плутати з латинською ОТЕС) склали 40000 долл/кВт встановленої потужності. Проте аналіз, показує, що великомасштабні серійні ОТЕС будуть значно економічнішими, що робить саму концепцію ОТЕС гідною уваги. Відповідні роботи активно ведуться в США, Франції і Японії.

Один з чинників збільшення вартості систем ОТЕС — дорожнеча їх обслуговування у відкритому морі і передачі енергії на берег. Проте існують прибережні райони, де дно різко падає і устаткування ОТЕС може бути розміщене на суші. Одне з таких місць — острів Науру в південній частині Тихого океану.

Завдання для практичного заняття

 

Завдання 1

Вважається, що дійсний ККД η океанічної ТЕС, що використовує температурний перепад поверхневих і глибинних вод (T1-T2)= T що працює за циклом Ренкіна, удвічі менше термічного ККД установки, що працює за циклом Карно ηtk. Оцінити можливу величину дійсного ККД ОТЕС, ро­бочим тілом якої є аміак, якщо температура води на поверхні океану Т1 °С, а температура води на глибині океану Т2 °С.

Яка витрата теплої води V, м/год буде потрібно для ОТЕС потужністю N МВт?

Вважати, що густина води ρ = 1·103 кг/м3, а питома масова теплоєм­ність Сp = 4,2·103 Дж/(кг·К).

Варіанти завдань наведені в таблиці А.1 додатку А.

 

Завдання 2

Використовуючи формулу Л.Б. Бернштейна, оцінити приливний потенціал басейну Эпот (кВт·год), якщо його площа F км2, а середня величина приливу Rср, м.

 

Варіанти завдань наведені в таблиці А.1 додатку А.

Завдання 3

За відомими даними (що визначаються зазвичай по картах місцевості):

– глибина затоки h, м;

– довжина протяжності затоки углиб материкової зони L, м;

– площа можливого приливного басейну S, м2,

визначити можливий резонанс у затоці та максимально потужність, що можливо отримати приливною електростанцію за один прилив-відлив. Користуючись отриманими результатами провести аналіз можливості будівництва ПЕС у зоні з заданими параметрами.

Варіанти завдань наведені в таблиці А.1 додатку А.

 


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)