АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Урбанізація

Читайте также:
  1. Розміщення населення. Міське та сільське населення. Урбанізація

Урбанізація (лат. І/гЬапиз — міський) — соціально-економіч­ний процес зростання міст, міського населення, поширення міського способу життя на все суспільство.

Згідно з поглядами представника чиказької соціо­логічної школи Л. Вірта урбанізм є головною рисою Сучасного суспільства, яскравішою, ніж індустріалізм або капіталізм. Раніше термін «урбанізувати» означав «робити ввічливим», «перетворювати щось на витон­чене». Сучасний смисл його закладено у другій поло­вині XIX ст., коли місто стало спеціальним об'єктом дослідження.

Усі сучасні індустріальні суспільства урбанізовані. Найбільш населені міста розвинутих країн мають до 20 млн. жителів, а міські конурбації (скупчення міст, що створюють зони міської забудови) можуть мати їх ще більше. Найполярніша форма сучасного міського життя представлена мегаполісом або глобальним містом.

Історично урбанізація пов'язана з розвитком капіта­лізму. Мабуть, тому Великобританія, де була започат­кована промисловість, першою пережила індустріаліза­цію і першою перетворилась на країну з переважно міським населенням. Більшість країн Європи та СІЛА почала урбанізуватися на початку XIX ст. Наприклад, за період з 1800 по 1900 рік населення Нью-Йорка збільшилося з 60 тис. до 4,8 млн. осіб. Найурбанізованішою сучасною країною Європи є Німеччина.

Соціологія визначає урбанізацію за такими ознаками:

—частка міського населення в загальній чисельно­сті населення регіону, всієї країни;

—щільність і ступінь рівномірності розташування по країні мережі міст;

—транспортна та інша доступність великих міст для населення країни;

—різноманітність галузей народного господарства;

—різноманітність видів трудової, дозвільної ді­яльності населення;

—поширення міських форм життя як на населен­ня міст, так і на жителів села.

Побутує думка, що процес урбанізації пройшов три стадії:

1. Від виникнення міст до XVIII ст. (лише деякі мі­ські зони мали понад 100 тис. мешканців).

2. Кінець XVIII — початок XX ст. (швидке зростання розмірів і чисельності міст).

3. Метрополізація (їй властиве зосередження лю­дей, багатств, політичних, економічних, культурних установ у містах протягом XX ст.).

Інколи виділяють і четверту стадію — дезурбанізацію, тобто зростання передмість, міграцію у сільські райони, планування нових міст тощо.

Стадіальна концепція урбанізації (Дж. Джіббса) виділяє такі її стадії:

—зародження міст, темпи зростання яких нижчі, ніж у селах;

—випереджаюче зростання міського населення;

—абсолютне скорочення сільського населення внас­лідок міграції з села до міста та зростання міських аг­ломерацій за рахунок міграції з малих міст до великих;

—досягнення найвищої концентрації населення з од­ночасним уповільненням збільшення його чисельності;

—початок деконцентрації переселення міських ме­шканців у передмістя та міста-супутники; занепад іс­торичних міських «ядер».

Урбанізація є соціальним процесом, який характе­ризує сучасну дійсність. Вона має як позитивні, так і негативні наслідки. Загальні їх тенденції простежу­ються і в Україні. Водночас помітні й певні специфіч­ні риси «української урбанізації». Головна з них - зростання міст і поширення міського способу життя на всі форми життєдіяльності. Якщо, наприклад, перед початком Другої світової війни питома вага міського населення України складала лише 34%, то у післяво­єнний час вона почала помітно збільшуватися, досяг­нувши у 1992 р. 68%. Загалом кількість міського на­селення з 1960 по 1997 рік зросла у 1,7 раза. Але це відбувалося переважно за рахунок скорочення сільсь­кого населення, занепаду села. На сучасному етапі в Україні почали розвиватися і дезурбанізаційні проце­си, найпомітнішими з яких є:

—зниження ролі міста як центру концентрації пе­редових виробничих технологій, виробничих науково-дослідних установ, високопродуктивних підприємств;

—декваліфікація кадрового потенціалу, втрата до­свіду висококваліфікованої праці;

—руйнування міських особливостей зайнятості на­селення, деформація міського способу життя;

—скорочення кількості міського населення (депо-Пуляційні процеси), зворотна міграція у сільську міс­цевість, скорочення міських територій за рахунок ад­міністративно-територіальних реорганізацій.

Специфічні особливості розвитку міст, різноманітні процеси в міському середовищі покликали до життя Відповідні урбаністичні теорії.

Урбаністична екологія

Представники її (Р. Парк, Е. Берджесс) вважають, що міста зростають не хаотично, а відповідно до особ­ливостей зовнішнього середовища. Своєрідність розмі­щення, пересування у міському середовищі аналогіч­на тій, що відбувається у природі. А різні міські райо­ни розвиваються завдяки адаптації їх мешканців, що борються за власне існування. Загалом формування міста можна розглядати як відтворення послідовних концентричних кіл, що уособлюють міські сфери, по­ділені на сектори: у центрі розташовані райони «внутрішнього міста», поза ними -- житлові кварта­ли, далі -- приміська зона. Процеси захоплення еко­логічної ніші, закріплення в ній відбуваються у секто­рах концентричних кіл.

Певний час урбаністична екологія не мала визнан­ня, та згодом вона зайняла достойне місце у працях соціологів. Але концепція урбаністичної екології недо­оцінює свідомого проектування, планування міста, розглядаючи його розвиток як природний процес.

Урбанізм як спосіб життя

Ця концепція була сформована у нарисі Л. Вірта «Урбанізм як спосіб життя»(1938), який тлумачить урбанізм на підставі трьох його особливостей: розміру території міст, щільності та гетерогенності (неоднорід­ності) населення. Серед чинників, що визначають сві­тосприйняття мешканців міст, він виділяв психологіч­ні ефекти міського життя, їх вплив на соціальну структуру та індивіда. До негативних відносив взаєм­ну байдужість, безцеремонність, підвищене емоційне навантаження, що призводить до відчуття тривоги, нервового напруження, відсутність підтримки через послаблені міжособистністі зв'язки мешканців міст.

Водночас у містах люди відчувають себе вільніши­ми і мають змогу жити на власний розсуд. Аналізую­чи соціальну структуру міст, Л. Вірт дійшов виснову

щодо диференціації, тобто фрагментації людської жит­тєдіяльності. Таке розшарування спричиняє послаб­лення соціальних зв'язків, втрату згуртованості груп, посилення самотності людини.

Л. Вірт визнавав урбанізацію не тільки як частину суспільства, але й як віддзеркалення природи ширшої соціальної системи, а також як чинник, що впливає на неї. Кожен з аспектів міського способу життя характе­ризує соціальне життя міського суспільства ^загалом, а не тільки життя мешканців великих міст. Його ідеям властиві як певні обмеження, так і надмірна узагаль­неність: аналізуючи американські міста, Вірт перено­сить висновки на процес урбанізму загалом, перебіль­шує деіндивідуалізацію у сучасних містах; деякі хара­ктеристики, які він вважав міськими, властиві й селу.

Композиційна теорія

Представники її (Г. Ганс, 1962) піддали сумніву ідею Л. Вірта про диференціацію, що руйнує зв'язки між лю­дьми і групами. Вони стверджують, що життя людей відбувається у невеликих групах (родині, колі друзів, сусідів), навколо яких виникають так звані соціальні світи, які ізолюють людей від навколишнього середови­ща (міста) та послаблюють руйнівні процеси. Тому ана­ліз таких чинників, як суспільний клас, етап життєво­го циклу, етнічне походження набагато важливіший для розуміння соціального життя мешканців міст, ніж вивчення їх розмірів, щільності, складу населення.

Теорія субкультури

її авторство належить К. Фітеру. Згідно з нею, нав­колишнє середовище міста справді впливає на приват­не життя людей. Однак у містах складаються також умови для створення та зміцнення соціальних груп. Міське середовище сприятливе для розвитку субкультур саме завдяки диференціації. Тут виникає багато груп, пов'язаних загальними інтересами, кожна з яких може стати центром субкультури. Великі міста приваблюють багатьох людей, сприяють їх диференці­ації; у них немало людей, об'єднаних спільними ін­тересами, діяльністю, що зміцнює згуртованість груп. Саме у великих містах людині легше знайти друзів або приєднатися до якоїсь групи.

Прибічники цієї теорії вважають, що для міського середовища характерною є тенденція до соціального

конфлікту, але джерелом його є не розпад груп, а су­перечності між стабільними субкультурами.

Сучасні теорії урбанізації

Вони зосереджуються на тому, що урбанізм не є ізольованим явищем, він пов'язаний з головними по­літичними та економічними чинниками. Один з авто­рів їх Д. Харві вважає, що:

— урбанізм є одним з аспектів штучного середови­ща, породженого розвитком і розквітом промислового капіталізму;

— у сучасному суспільстві відмінність між способа­ми життя міського і сільського населення набагато розмитіша, ніж у традиційному суспільстві;

- у сучасному урбанізмі простір постійно реорга­нізується, що залежить від того, де великі фірми оби­рають місця для розміщення свого виробництва, нау­ково-дослідницьких центрів, та від приватних інтере­сів, що впливають на купівлю та продаж будинків і

землі.

М. Кастеллз, як і Д. Харві, вважає міста штучним утворенням, наголошуючи, що просторова форма су­спільства тісно пов'язана з усіма механізмами його розвитку. А для розуміння міста необхідно усвідомлю­вати процеси, що керують створенням і зміною просто­рових форм. Кастеллз розглядає місто як окремий населений пункт і як складову процесу колективного споживання, що є рисою промислового капіталізму, вважає, що конфлікт у містах, проблеми міст стимулю­ють різні соціальні рухи.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)