АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Психофізіологічна надійність людини

Читайте также:
  1. IV. ЗАСОБИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ ВІД НЕБЕЗПЕЧНИХ ФАКТОРІВ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ МИРНОГО ТА ВОЄННОГО ЧАСІВ
  2. Адаптація людини до висотної гіпоксії
  3. Аналіз фактів травматизму підтверджує вирішальну роль людини у створенні передумов формування травмонебезпечних ситуацій.
  4. Аналізатори людини - система зв'язку з навколишнім середовищем
  5. Анатомія людини. Загальний покрив: шкіра та її похідні
  6. Атрибути людини
  7. Б) відображення життєзмістовних питань буття людини
  8. Біобезпека медичної генетики, генної інженерії і генної терапії, генетичних технологій модифікацій природи людини та тварин.
  9. БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.
  10. Біологічних ритмів людини
  11. Блок 1. Вступ до анатомії. Скелет людини: хребет, скелет грудної клітки, верхньої та нижньої кінцівок.
  12. В чому полягає сутність безпеки життєдіяльності людини?

1.3.1. Особливості рецепторів сприйняття температури:

1. В умовах холоду звужуються просвіти кровоносних судин і зменшується постачання шкіри кров’ю; знижається інтенсивність потовиділення і зменшується тепловіддача.

2. В умовах холоду розширюються просвіти кровоносних судин; збільшується постачання шкіри кров’ю і зменшується тепловіддача. З підвищенням температури судини звужуються, посилюється циркуляція крові та потовиділення і збільшується тепловіддача.

3. В умовах холоду звужуються просвіти кровоносних судин; зменшується постачання шкіри кров’ю і зменшується тепловіддача. З підвищенням температури судини крові розширюються, послаблюється циркуляція крові та потовиділення і збільшується тепловіддача.

1.3.2. Захисні дії організму при пониженні температури:

1. З’являється кашель, синіють губ та щоки, виникає головний біль, спостерігається підвищення температури тіла;

2. Пульс та частота дихання прискорюється, у крові зростає вміст залишкового азоту та молочних кислот;

3. Гальмування та пригнічення нервової системи, прискорений пульс та дихання, підвищення артеріального тиску;

4. Небувала втома, пригнічений настрій, головний біль, виникають судоми, втрата свідомості;

5. Зниження частоти дихання, збільшення об’єму вдиху, дихання стає неритмічним, частота та об’єм вдиху зростають, змінюється вуглеводний обмін, з’являється тремтіння тіла.

1.3.3. Недостатнє освітлення призводить до:

1. Втрати зору;

2. Погіршення настрою людини і фізичного здоров’я;

3. Зниження уваги людини;

4. Втоми, зменшення продуктивності та зростання потенціальної безпеки помилкових дій і нещасних випадків.

1.3.4. Дія алкоголю при низькій температурі:

1. Впливає на посилення вуглеводного обміну в організмі;

2. Не порушує температурну чутливість людини;

3. Впливає на порушення емоційних реакцій, кров віддає у навколишнє середовище багато тепла, температура тіла зменшується на 2 С;

4. Сприяє розширенню кровоносних судин, циркулюючи по яких, кров віддає у зовнішнє середовище багато тепла;

5. Впливає на зниження стійкості і підвищення інтенсивності уваги.

1.3.5. Освітлення приміщень буває:

1. Природне, штучне, комбіноване;

2. Охоронне, яке поділяють на робоче і аварійне;

3. Загальне, що впливає на психічний стан людини;

4. Прикордонне, яке поділяється на правильне і неправильне.

1.3.6. Переохолодження організму призводить до:

1. Зниження частоти дихання, яке стає неритмічним, зростає частота та об’єм вдиху повітря; зміст вуглеводного обміну; появи тремтіння тіла, при якому зовнішня робота не виконується;

2. Підвищення частоти дихання, яке стає ритмічним; зміни вуглеводного обміну; появи тремтіння тіла;

3. Підвищення частоти дихання, дихання стає не ритмічним, зростає частота та об’єм вдиху; зміни вуглеводного обміну; поява тремтіння тіла, при якому внутрішня робота не виконується.

1.3.7. При низькій температурі і вживанні алкоголю:

1. Розширюються кровоносні судини, більше крові циркулює;

2. Звужуються кровоносні судини і людині стає тепліше;

3. У зовнішнє середовище кров виділяє невелику кількість температури і нагріває тіло.

1.3.8. Аналізатори людини – це:

1. Органи чуття людини, які сприймають подразнення;

2. Величини подразника, які викликають в людині відчуття;

3. Рецептори, шляхи, по яких передаються збудження;

4. Межі чутливості людини до подразників;

5. Механізм сприйняття інформації про процеси, що відбуваються всередині організму й поза ним.

1.3.9. Освітлення приміщень буває:

1. Аварійне;

2. Евакуаційне;

3. Природне, штучне, комбіноване;

4. Інфрачервоне;

5. Ультрафіолетове.

1.3.10. Освітлення приміщень буває:

1. Робоче, аварійне, штучне;

2. Природне, штучне, комбіноване;

3. Робоче, сумісне, аварійне;

4. Охоронне, штучне, спеціальне;

5. Комбіноване, природне, бактерицидне.

1.3.11. Гігієнічна цінність природного освітлення полягає в тому, що:

1. У організмі людини відбуваються хімічні, фізичні та біологічні процеси;

2. Світло використовується для захисту людини від небезпечних виробничих чинників;

3. Світло не сприймається органами відчуттів людини, вона не бачить, не чує, та не відчуває його впливу на тіло;

4. Світло краще сприймається органами зору, справляє сприятливу психологічну дію, сприяє виробленню в організмі людини вітаміну D.

1.3.12. Освітлення робочих місць буває:

1. Місцеве, загальне;

2. Бокове і верхнє;

3. Штучне і природне;

4. Комбіноване, штучне;

5. Аварійне, охоронне.

1.3.13. Захисні дії організму при нагріванні тіла:

1. Поява тремтіння тіла, при якому зовнішня робота не виконується;

2. Знижується частота пульсу, знижується частота та об’єм видиху, обмін речовин стає інтенсивним;

3. Розширюються кровоносні судини, посилюється потовиділення, збільшується частота дихання;

4. Помітне почервоніння шкіри, звужуються зіниці, сповільнюється вуглеводний обмін;

5. Звужуються кровоносні судини, зменшується інтенсивність потовиділення, помітне посиніння шкіри.

1.3.14. Гігієнічна цінність природного освітлення:

1. Покращує зір і роботу всіх органів, знешкоджуючи вірус грипу;

2. Є джерелом здоров’я людини, а також виконує функцію захисника від багатьох вірусних хвороб;

3. Підвищує обмін речовин, покращує розвиток організму, очищує від збудників багатьох хвороб;

4. Необхідне для зору і нормального обміну речовин.

1. Сили звуку, інтенсивності шуму, швидкості мови;

2. Швидкості мови, сили звуку, слуху;

3. Інтенсивності шуму і швидкості мови;

4. Сили звуку, інтенсивності шуму, швидкості мови, віку;

5. Сили звуку, швидкості мови, темпераменту.

1.3.16. Значення здорового аналізатора полягає:

1. У появі контурів предметів;

2. У сприйнятті світла;

3. У сприйнятті предметів зовнішнього середовища: їх освітленості, форми, кольору, положення в просторі;

4. У тому, що він збирає світлові промені і забезпечує чітке справжнє забезпечення предметів;

5. У здійсненні переробки отриманої інформації.

1.3.17. Значення зорового аналізатора полягає:

1. У здатності ока людини розрізняти основну гамму кольорів і відтінків, які вони утворюють.

2. У здатності ока людини реагувати на предмети, що рухаються і оцінювати відстань до них.

3. У здатності орієнтації в навколишньому середовищі.

4. У здатності зіниці ока звужуватися при яскравому освітленні і розширюватися в сутінках.

5. У сприйнятті предметів зовнішнього середовища: їх освітленості, форми, кольору, положення в просторі.

1.3.18. Незвичайні зорові відчуття – це:

1. Висока здатність людини відчувати навколишній світ;

2. Бачення окремих властивостей предметів;

3. Так звані ендоптичні явища, міражі, ілюзії;

4. Дуже добре розвинуті хроматичні та ахроматичні явища.

1.3.19. Аналізатори мають спільні властивості. Це:

1. Висока, диференційна чутливість, адаптація, тренування, та не збереження відчуття після припинення дії подразника;

2. Невисока, диференційна чутливість для зберігання відчуття після припинення дії подразника;

3. Чутливість, адаптація, тренування;

4. Висока, диференційна чутливість, адаптація, тренування, збереження відчуття після припинення дії подразника.

1.3.20. Розбірливість мови залежить від:

1. Відношення числа прийнятих слів і числа переданих слів;

2. Сприйняття слів слухом;

3. Стану, в якому знаходиться людина;

4. Сили звуку, інтенсивності звуку і шуму, швидкості мови;

5. Вимови слів.

1.3.21. Фізіологічні функції організму призначені для:

1. Регулювання реакцій фізіологічних систем організму на зміну параметрів навколишнього середовища;

2. Забезпечення терморегуляції дихання, кровообігу, роботи нервової системи;

3. Забезпечення роботи м’язів серця, та органів дихання;

4. Забезпечення участі в трудовому процесі центральної нервової системи та органів чуттів;

5. Регулювання частоти серцевих скорочень, кров’яного тиску, обміну процесів, кровопостачання.

1.3.22. Незвичайні зорові відчуття – це:

1. Так звані ендоптичні явища, ілюзії тощо;

2. Підтвердження явищ способом реєстрації;

3. Можливість розрізняти особливості навколишнього середовища;

4. Відображення в наших відчуттях, емоцій через передачу побаченного.

1.3.23. Слуховий аналізатор:

1. Характеризуюється тривалістю звукового подразнення, яке потрібне для виникнення відчуттів;

2. Має відчуття, які виникають при дії різних джерел звуку;

3. Сприймає звукові коливання, форму, слухові відчуття і відповідає за звукові образи;

4. Сприймає звуки різних частот;

5. Сприймає діапазон звукових коливань, які ми чуємо, що знаходяться в межах від 16-20 ГЦ до 20-25 кГЦ.

1.3.24. Особливості рецепторів сприйняття температури полягають в тому, що:

1. Теплові рецептори починають реагувати при температурі 0,20 С, холодові – при температурі 0,40 С;

2. Одні парні рецептори реагують на тепло, інші – на холод;

3. Теплові рецептори починають реагувати при температурі 0,30 С, а холодові – при 0,50 С;

4. Парні рецептори реагують на тепло і холод при зміні температури від + 100 С.

1.3.25. Відносна вологість – це:

1. Відношення кількості води в повітрі гр/ води/ кг/ повітря до максимально можливої кількості при даній температурі при повному водонасидченні виражена в %;

2. Відношення кількості води в повітрі гр/ води/ кг/ повітря до мінімально можливої кількості при даній температурі при повному водонасидченні виражена в %;

3. Відношення кількості води в повітрі гр/ води/ кг/ повітря до мінімально можливої кількості при даній температурі при не повному водонасидченні виражена в %;

4. Відношення кількості води в повітрі гр/ води/ кг/ повітря при повному водонасидченні при даній температурі до кількості води в повітрі виражена в %.

1.3.26. Які симптоми відчуває людина при нагріванні тіла:

1. Зневоднення організму, яке викликає порушення розумової діяльності, зниження гостроти зору, спотворюється кольорове сприйняття;

2. Головний біль, загальна слабкість, запаморочення, сухість у роті, нудота, блювання, потовиділення, пульс та частота дихання прискорюється;

3. Зниження працездатності людини;

4. Спостерігається блідість, посиніння шкіри, розширення зіниць, деколи виникають судоми, втрата свідомості;

5. Порушення діяльності органів травного тракту та видільних систем.

1.3.27. Розбірливість мови залежить від:

1. Сили звуку, швидкості мови та інтенсивності шуму;

2. Тембру, чіткості та сили звуку;

3. Об’єму резонатора, швидкості мови, кількості слів у реченні та дзвінкості мовних звуків;

4. Органів творення мови, кількості слів у реченні та тривалості слів;

5. Дикції, артикуляції та інтонації.

1.3.28. Мікроклімат – це:

1. Середовище, в якому перебуває людина і яке безпосередньо залишає відбиток на її стані;

2. Метеорологічні умови в приміщеннях, що характеризуються температурою повітря, його складом і тиском, відносною вологістю та швидкістю руху повітря;

3. Метерологічні умови, що впливають на особливості характеру людини та її поведінку;

4. Умови навколишнього середовища, що визначають стійкість та можливості організму працюючої людини;

5. Внутрішній світ почуттів людини, які спрямовані на вирішення власних, конкретних проблем.

1.3.29. Допустима норма освітленості залежить:

1. Від виду світла, типу світильників і їх висоти;

2. Від пори року, чистоти вікон і світильників;

3. Від кута падання світла;

4. Від розташування вікон;

5. Від мінімального розміру об’єкту і його відмінності з фоном.

1.3.30. Гранично допустима концентрація шкідливих речовин в повітрі – це:

1. Концентрація шкідливих речовин, при якій наступає отруєння людини;

2. Концентрація при якій можлива смерть людини;

3. Концентрація при якій тяжкі наслідки для самопочуття людини;

4. Концентрація при якій при роботі 8 годин, або не більше 41 годин за тиждень не можуть виникати відхилення в стані здоров’я людини.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)