АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПРОМИСЛОВА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Читайте также:
  1. Антициклічна політика уряду
  2. Асортиментна політика і товарна марка
  3. БЮДЖЕТНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
  4. ВАЛЮТНА ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
  5. Вигоди і механізми Митного союзу
  6. Геополітика та сучасне геополітичне становище України.
  7. Демографічна політика держав
  8. Державна інформаційна політика та її забезпеченість Законами України
  9. Державна політика зниження природної норми безробіття
  10. ЕКОНОМІЧНА ІНТЕГРАЦІЯ ДЕРЖАВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ТА її НАСЛІДКИ
  11. Економічна політика
  12. Експортна політика України

Сутність, завдання та інструменти промислової політики. її пер­шочерговим завданням є посилення конкурентно спроможності про­мисловості Спільноти. З цією метою усі країни-члени Співтовариства повинні скеровувати свою діяльність на підтримку деяких аспектів промислового підприємництва, що і є змістом поняття «промислова політика». Ця дефініція, однак, достатньо контроверсійно зводиться до зауваг, чи така діяльність не ставить під загрозу свободу ринку, зокрема, економічну конкуренцію. Тому в нормативних документах Спільноти чітко визначені всі політично-економічні заходи на під­тримку системи вільної ринкової конкуренції. Вагомим доказом на користь необхідності існування комунітарної промислової політики є посилення становища об'єднаної Європи на світовому ринку. Заходами на підтримку цього є:

• прискорення адаптації промисловості до структурних змін;

• підтримка сприятливого для розвитку ініціативи і підприємни­цтва клімату в межах спільноти, особливо підприємств малого і середнього бізнесу;

• підтримка сприятливих умов для співпраці між підприємствами;

• допомога в ефективнішому використанні промислового потенці­алу через політику інновацій, досліджень і розвитку технологій.

Інструментами для досягнення цих цілей є надання своєчасної ін­формації та консультацій, визначення правових і податкових умов про­мислової діяльності, а також різноманітна державна підтримка. Таким чином, зберігаються права окремих держав-членів Спільноти, котрі, за

підтримки Комісії, проводять взаємні консультації і, в разі потреби, коор­динують свою діяльність. Роль Комісії зводиться до висування ініціатив-рекомендацій, а також вона може подавати проекти специфічних заходів підтримки на розгляд Ради, яка, після консультацій з Європейським пар­ламентом та економічним і соціальним комітетами, приймає остаточне рішення. Промислова політика Співтовариства також ставить перед собою завдання орієнтувати всі інші політики і діяльність Спільноти на досягнення стратегічної мети забезпечення конкурентної спроможнос­ті промисловості Співтовариства. Йдеться, передусім, про втручання в різні сектори економіки, наприклад, вугільну і сталеплавильну галузі, текстильну промисловість, кораблебудування, новітні інформаційні та телекомунікаційні технології, наукові дослідження, захист довкілля, тобто ті сектори промисловості, яким надається першочергового зна­чення. Складовою частиною промислової політики є також деякі аспекти структурної політики, скерованої передусім на регіональний розвиток, контроль за субвенціями, використання торговельно-політичних інстру­ментів в межах допустимого захисту внутрішнього ринку, наприклад, антидемпінгові заходи.

Надзвичайно важливими кроками на шляху розвитку промислової політики стало створення Консультаційного комітету з промислових досліджень та розвитку в 1984 p., Комітету підтримки малого і серед­нього бізнесу (1989) і прийняття Білої книги «Ріст конкурентуоспро-можності, зайнятість населення. Виклики сьогодення і шлях у XXI століття» (1994). В ній, зокрема, поставлені такі програмні завдання, як підтримка приватизаційних процесів, визначення найбільш кон-курентуоспроможних ланок економічного потенціалу, і, у зв'язку з цим, особлива підтримка інформаційних технологій, біотехнологій, аудіовізуального сектора та життєвого середовища, як політично-про­мислового виміру.

На відміну від політики конкуренції, що має на меті створити од­накові, недискримінаційні умови на ринку для всіх підприємств, про­мислова політика спрямована на селекційні заходи. Вона захищає старі галузі, існуванню яких загрожує імпорт, підтримує кооперацію малих та середніх підприємств у т. зв. передконкурентній фазі виробництва (до­слідження і розвиток, фінансування), підсилює сучасні ключові сектори або «горизонтально» підтримує продуктивність та зниження витрат. При цьому застосовуються як традиційні інструменти, наприклад, по-

даткові заходи, фінансова допомога, державні замовлення, підтримка дослідницької діяльності, а поряд з цим - сучасні, такі як інституції для трансферу технологій та спілки представників від підприємств, наукових і політичних організацій (технологічні ради), зорієнтовані на діалог. Таким чином, сучасна промислова політика розрахована на розумну стратегію, що ставить перед місцевим виробництвом і господарством, а також сфе­рою послуг завдання на майбутнє, відстежуючи при цьому можливості реставрації старих структур.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)