АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Оптова торгівля товарами на біржах

Читайте также:
  1. Біржова торгівля в Радянській Україні
  2. Біржова торгівля ф’ючерсними контрактами і система маржі
  3. Біржова торгівля як основа біржової діяльності. Історія еволюції біржової торгівлі. Поняття організованого ринку. Риси та класифікація організованих ринків.
  4. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами області за 2004 р.
  5. Государственное регулирование внешне-экономической деятельности в обл торговли товарами и услугами.
  6. Динамика и структура международной торговли товарами
  7. Золото9доларовий стандарт зустрічна торгівля
  8. Ліцензійна торгівля в міжнародній економіці
  9. Методы определения таможенной стоимости по стоимости сделки с однородными товарами.
  10. Міжнародна торгівля в світовому господарстві
  11. Міжнародна торгівля машинами й устаткуванням: основні напрямки й тенденції розвитку
  12. Операційний день оптова торгівля

Біржа - регулярно функціонуючий оптовий ринок товарів, си­ровини, цінних паперів, на якому відбуваються зустрічі покупців і продавців та укладаються угоди. Біржі служать економічним інстру­ментом ринкової економіки, організовують вільні ринкові відноси­ни із закупівлі і продажу товарів, сировини і цінних паперів.

Термін «біржа» походить від латинського bursa — гаманець. У XV ст. в найбільшому торговому центрі Нідерландів м. Брюгге на площі біля будинку знатного міняли і маклера Ван дер Бурса, герб які по складався з трьох гаманців (звідки і пішов термін), збиралися купці з різних крїн для купівлі іноземних векселів і обміну торго­вою інформацією. Таким чином, біржі виникли в ХУ-ХУІ ст. в Нідерландах, Італії, Англії. Розквіт бірж припадає на другу половину XIX ст. і пов'язаний з розвитком капіталістичного виробництва і зро­станням обсягу торгівлі, транспорту, зв'язку. Перша біржа в Росії була заснована Петром І в 1 703 р. в Петербурзі. До кінця XIXст. їх в Росії було близько 80. До 30-х років XIX ст. біржі в СРСР було ліквідовано відповідно до політики згортання товарно-грошових відносин. З розвитком ринкових відносин розпочався процес відновлення бірж.

Головною метою товарних бірж є проведення вільних торгів і укладання контрактів із закупівлі і продажу товарів за ринковими цінами, що складаються під виливом попиту і пропозиції.

Біржова торгівля здійснюється за встановленими біржею пра­вилами у формі власних публічних торгів, що проводяться в зазда­легідь призначеному місці і в певний час.

Особливий характер біржової торгівлі проявляється у прита­манних тільки їй рисах.

Ø На біржі здійснюється купівля-продаж відти по великих партій товарів і сировини, що дозволяє відносити ці комерційні операції до операції! оптового характеру.

Ø На біржі здійснюється купівля-продаж не тільки виготовле­ного товару (рийок реального товару), але і реалізація прав на товари, що будуть виготовлені в перспективі (ф'ючерсний ринок).

Ø Біржова торгівля здійснюється виключно в мережі товарних бірж - за межами бірж біржова торгівля здійснюватися не може.

На сучасному етапі товарні біржі виконують цілий ряд функцій:

1. Основні функції товарних бірж:

§ концентрують попит і пропозицію в широковідомому і загаль­нодоступному місці;

§ поєднують велику кількість продавців і покупців у просторі і часі;

§ створюють максимально об'єктивний масштаб цін;

§ забезпечують висококваліфіковане посередництво для клієнтів;

§ знижують комерційний ризик за рахунок відповідного меха­нізму страхування.

2. Допоміжні функції товарних бірж:

§ здійснюють стандартизацію якісних параметрів товарів та змісту договорів;

§ забезпечують арбітраж суперечок, пов'язаних з внутрішньо-біржовими договорами;

§ організовують і контролюють своєчасність і повноту прове­дення розрахунків між учасниками біржового торгу;

§ створюють і надають послуги суб'єктам бізнесу.

Біржова торгівля здійснюється, як правило, з використанням товарів масового попиту і виробництва, які можуть бути стандарти­зовані, тобто приведені до якісно однорідної основи, що дозволяє вести торги партіями однорідних, стандартизованих товарів вироб­ничого і невиробничого споживання, так званими біржовими това­рами.

Велике функціональне значення біржа має як регулювальник цін. Вона дозволяє нівелювати коливання ціп на один і той же товар за допомогою котирування (згладжування) цін. Конкретні кон­трактні ціни фіксуються на товарній біржі, а потім публікується се­редня типова ціна товару. Покупці і продавці при здійсненні опе­рацій купівлі-продажу орієнтуються саме на середню біржову ціну, що дозволяє виключити різке її коливання. Тим самим з'являється природній регулювальник цін.

Сучасна, ефективно функціонуюча біржа є складним механіз­мом, інформаційно насиченим, техніко містким, з висококваліфіко­ваним персоналом. У багатьох розвинутих країнах функціонує тільки одна біржа (Швеція Швейцарія, Голландія), в Англії — 5 бірж, США - 11фондових і 30 товарних бірж. Біржі, як правило, створюються тише у великих діло тих центрах. Переважна частина біржового обі­гу зосереджена у провідних торговельних і фінансових центрах США, Великобританії та Японії.

Біржі за об'єктами торгівлі, на яких вони спеціалізуються, поділя­ються на:

1. Товарні біржі, які функціонують на ринках товарів. Перші товарні біржі розпочали функціонувати в Україні з 1 квітня 1991 року, та це ще не є біржі з класичному розумінні, оскільки багатьох опе­рацій ці біржі не здійснюють.

2. Фондові біржі, на яких реалізовуються цінні папери, пере­важно акції підприємств, компаній, фірм та облігації, що випуска­ються урядом країни, органами місцевого самоврядування, комуналь­ними підприємствами, а також приватними компаніями. Найбіль­шими фондовими біржами у світі є Нью-Йоркська, Лондонська, То­кійська. Франкфурт Франкфуртська-Майні, Паризька. У країнах СНД, вт.ч. в Україні, процес створення фондових бірж лише розпочався і свого розвитку він набуде у разі подальшого формування ринку цінних паперів і приватизації державної власності.

3. Валютні біржі, на яких реалізуються грошові одиниці різних країн.

4. Біржі праці, які представляють собою організації, що спеціа­лізуються на виконанні посередницьких операцій між підприємства­ми і робітниками з метою купівлі-продажу робочої сили.

5. Змішані біржі.

За формою власності біржі поділяються на:

1. Державні. Державні біржі досить поширені у Західній Європі.

2. Приватні. Приватні біржі найбільш характерні для США.

Відповідно до регіону діяльності основного контингенту учасників, що діють на даній біржі, біржі поділяють на:

1. Світові, які відкриті для суб'єктів всіх країн і обсяги біржової
діяльності яких мають трансконтинентальний, світовий характер.

2. Міжрегіональні біржі залучають переважно суб'єктів біржової діяльності декількох країн світового промислового регіону (За­хідної Європи, Південно-Східної Азії).

3. Національні, які зосереджують свою діяльність у межах рин­ку окремої країни.

За характером основного асортименту товарів, що реалізуються на біржі, розрізняють:

1. Вузькоспеціалізовані товарні біржі.

2. Спеціалізовані товарні біржі.

3. Універсальні товарні біржі.

Товарна спеціалізація бірж досить глибока. В цьому плані роз­різняють біржі зернові, худоби, металу, дорогоцінного металу, нафти тощо.

За ступенем відкритості біржового торгу біржі поділяються на:

Ø відкриті (з публічним веденням біржового торгу). На даних біржах контингент суб'єктів біржової діяльності і включає членів біржі, їх представників (біржових посередників) і відвідувачів (ра­зових і постійних).

Ø закриті. Наданих біржах контингент суб'єктів біржової діяль­ності включає членів біржі і їх представників.

Контингент учасників (суб'єктів) біржової торгівлі складається з:

1. Працівників біржі, до складу яких входять: маклери, оператори, клерки і службовці (юристи, експерти). Працівники біржі не
мають права укладати угоди і брати участь у торгах від будь-чийого
імені.

Маклери і їх помічники - оператори розпочинають і ведуть торг у відповідних секціях біржі. До їх функцій належать реєстрація і облік угод.

Клерки - службовці біржі, що виконують різноманітні доручен­ня в операційній залі. Існують телефонні клерки, як отримують на­кази від клієнтів або керівництва брокерської контори за допомо­гою телефону, розсильні клерки, які переносять інформацію тощо.

2. Біржових посередників. Основним типом класичних біржових посередників є біржові брокери (агенти), брокери (суто брокери) і біржові спекулянти (дилери, трейдери, джоббери).

Біржові агенти-брокери діють на агентських засадах від імені замовника, за його кошт і отримують у випадку належного виконан­ня біржового наказу комісійну винагороду. Вони переважно представ­ляють наданій біржі конкретного виробника або покупця товару.

Брокерські контори, їх власники і працівники, індивідуальні брокери (суто брокери) працюють на біржах від свого імені, але як за свій кошт, таї і за кошт клієнта, тобто проводять операції подвійного характеру – агентські і спекулятивні. Представники цього типу біржових посередників є членами цієї біржі, мають на ній постійне місце.

Біржові спекулянти (дилери, трейдери, джоббери) — оперують під час торгів віл власного імені і за власний рахунок.

1. Відвідувачів біржі, які поділяються па постійних відвідувачів біржі та разових відвідувачів.

Постійні відвідувачі біржі - це брокерські контори або неза­лежні брокери, що не вступили до складу членів цієї біржі, але за окрему плату придбали брокерське місце на ній.

Разові відвідувачі торгів допускаються до укладання угод від власного імені і за власний кошт у виняткових випадках після прид­бання вхідного квитка па відкриті торги.

Опосередковану участь у біржовій торгівлі беруть клієнти біржових посередників.

Публічна біржова торгівля, що проводиться на так званих біржових зборах (або секціях), в її традиційній формі заснована на принципах подвійного аукціону, коли пропозиції покупців, що збільшуються, зустрічаються з пропозиціями продавців, що знижу­ються. У випадку збігу цін. запропонованих покупцями і продавцем, укладається угода. Кожний укладений договір публічно реєструєть­ся і доводиться до відома публіки через пресу і канали зв'язку.

На біржах можуть здійснюватися операції з реальним товаром, ф'ючерсні операції, опціонні операції, операції з хеджерування.

1. Купівля-продаж реального товару, тобто такі операції, які пе­редбачають обов'язковий продаж товару після проведення торгів або негайну передачу документів на право власності на товар.

Під час здійснення операції на реальний товар продавець по­винен мати в своєму розпорядженні товар в наявності і пред'явити його в термін, передбачений у біржовому договорі. За такої операції продавець повинен дати товар на біржовий склад і отримати спе­ціальне складське свідоцтво — варант, оплатити страхування свого товару та його зберігання на складі.

Коли закінчується термін постачання, продавець передає ва­рант покупцеві в обмін на чек (оплату). За цим договором термін виконання постачання товару зі складу покупцеві визначається біржовими правилами і, як правило, складає від 1 до 15 днів.

Різновидом операції з реальним товаром є форвардні операції — операції купівлі-продажу товару з відстроченим терміном його по­стачання (в цьому випадку обумовлюється ціна товару і термін його постачання).

2. Ф'ючерсні операції передбачають проведення торгівлі без обо­в'язкового подальшого постачання товарів. Це продаж товару, який ще не вироблений або фізично відсутній у момент укладання операції. Фактично відбувається акт купівлі-продажу права власності на майбутній товар. Результатом такої операції є можливість випла­ти або отримання різниці між ціною угоди на день її укладання та ціною на час виконання. На сучасних товарних ф'ючерсних біржах лише 1-2% угод завершуються постачанням реального товару.

3. Опціонні операції передбачають торгівлю не реальним това­ром чи ф'ючерсним договором, а лише правом на володіння ним за певну ціну-премію. Придбавши опціон, покупець д стає право з ча­сом купити товар за ціною, встановленою на момент придбання опціону.

4. Операція хеджерування передбачає страхування від можливих втрату разі змін цін при укладанні угоди.

Хеджерування є важливим інструментом зниження ризику для виробників, переробників і продавців. Наприклад, продавцем є фер­мер, що вирощує зерно. Він не знає за якою ціною буде продаватися зерно восени після збору урожаю. Щоб бути впевненим у збуті пше­ниці, фермер продає його на біржі за встановленою ціною і, вже орієнтуючись на цю ціну, він будує свої подальші плани. У свою чергу покупець зерна, знаючи скільки йому доведеться заплатити за зер­но, відповідним чином розробляє свої плани і не турбується про можливе підвищення цін на зерно.

У випадку укладання ф'ючерсної операції в контракті обумов­люється ціна товару і термін його постачання. Терміни постачання визначаються спеціальними прийнятими на біржі правилами.

На товарних біржах велика кількість ф'ючерсних операцій має спекулятивний характер. У цих випадках метою ф'ючерсної операції є отримання різниці між ціною договору в момент його укладання і ціною вдень закінчення терміну договору. Таким чином, ф'ючерсна спекулятивна угода здійснюється з метою отриманим прибутку в умо­вах коливання ціп. Розрізняють різні види спекулятивних біржових операцій. Наприклад, одні з них полягають в тому, що покупці (спе­кулянти) скуповують біржові договори з метою їх подальшого перепродажу за білі ш високою ціною. Цей вид спекуляції називають грою на підвищення цін, а спекулянтів, що грають на підвищення цін, - биками. Інший вид спекуляції - гра на пониження цін. Спекулянти продають біржові договори з метою подальшого їх відкупу за ниж­чими цінами. Таких спекулянтів називають ведмедями. Спекулятивні біржові операції вимагають не тільки глибокого практичного досвіду, але іі міцного фінансового потенціалу, оскіль­ки є найбільш ризиковими у біржовій діяльності.

Проведення розрахунків між суб'єктами біржових торгів очо­лює і здійснює розрахункова (клірингова) палата біржі.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)