АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Стаття 11. Принципи оподаткування при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Читайте также:
  1. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  2. I. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СООБРАЖЕНИЯ
  3. II. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності
  4. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  5. II. Мотивація навчальної діяльності школярів
  6. II. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
  7. III. Витрати діяльності
  8. IV. Мотивація навчально-трудової діяльності.
  9. IV. ПОРЯДОК УТВОРЕННЯ І ДІЯЛЬНОСТІ СТАТУТНИХ ОРГАНІВ
  10. V. Запишіть 2 приклади вчинення замаху на злочини, передбачені статтями розділу ІІІ Особливої частини КК України (складіть фабули).
  11. V. ЗМІСТ ВИХОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
  12. VIII. ГАРАНТІЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОФСПІЛКОВИХ ОРГАНІВ ТА ІНШИХ ПРЕДСТАВНИЦЬКИХ ОРГАНІВ ПРАЦІВНИКІВ

. Оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами:

- Україна самостійно встановлює і скасовує податки і пільги для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

- ставки податків встановлюються і скасовуються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України;. і1''..,;

- рівень оподаткування встановлюється виходячи з необхідності досяг­нення та підтримання самоокупності і самофінансування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та з метою бездефіцитності платіжного ба­лансу України;

- стабільність кількості видів і розмір податків гарантуються державою на строк не менш як 5 років;

- забороняється встановлювати інші податки, крім тих, що затверджені Верховною Радою України;

- ставки податків є однаковими для всіх суб'єктів зовнішньоеко­номічної діяльності та визначаються за товарною ознакою; для одного і того ж товару діє єдина ставка податку;

- заохочення експорту готової продукції.

(Частину другу статті 11 виключено на підставі Закону N 2157-ІУ (2157-15) від 04.11.2004).

(Частину третю статті 11 виключено на підставі Закону N 2157-ІУ (2157-15) від 04.11.2004).

(Частину четверту статті 11 виключено на підставі Закону N 2157-ІУ (2157-15) від 04.11.2004).

Забороняється одночасне застосування щодо одного й того ж товару податку на експорт і імпорт та режиму ліцензування і квотування експорту відповідно до статті 16 цього Закону, за винятком випадків встановлення ре­жиму ліцензування і квотування якзаходу у відповідь на дискримінаційні дії інших держав згідно із статтею 16 цього Закону та в разі застосування санкцій згідно із статтею 37 цього Закону при порушенні суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил цієї діяльності.

Стаття 12. Обов'язковий розподіл виручки від зовнішньо­економічної діяльності в іноземній валюті

(Дію статті 12 зупинено згідно з Декретом N 15-93 від 19.02.1993 р.)

(Дію частини першої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постано­вою ВР N 2489-12 від 23.06.1992 р.)

На території України запроваджується обов'язковий розподіл виручки в іноземній валюті від зовнішньоекономічної діяльності між валютними фондами суб'єктів цієї діяльності та Державним валютним фондом України і валютними фондами місцевих Рад народних депутатів України.

(Дію частини другої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.1992 р.).

Обов'язковому розподілу підлягає виручка в іноземній валюті від зовнішньоекономічної діяльності всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, які мають постійне місцезнаходження або постійне місце прожи­вання на території України.

(Дію частини третьої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постано­вою ВР N 2489-12 від 23.06.1992 р.).

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, зазначені в цій статті, зо­бов'язані передавати частину від загальної суми виручки в іноземній валюті, одержаної ними в результаті зовнішньоекономічної діяльності, за стабільни­ми п'ятирічними нормативами, що встановлюються Верховною Радою Ук­раїни за поданням Кабінету Міністрів України залежно від виду експортно­го товару і є однаковими для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності незалежно від форм власності і організації господарювання.

В разі, якщо територія, на якій суб'єкт зовнішньоекономічної діяль­ності має постійне місцезнаходження або постійне місце проживання, підпо­рядкована кільком місцевим Радам народних депутатів, суб'єкт зовнішньое­кономічної діяльності передає 2/3 від тієї суми, що призначена для роз­поділу, у валютний фонд місцевої Ради народних депутатів базового рівня і 1/3 — у валютний фонд вищестоящої місцевої Ради народних депутатів Ук­раїни.

(Дію частини п'ятої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.1992 р.).

За кошти, які передаються у Державний валютний фонд України, ва­лютні фонди місцевих Рад народних депутатів України, суб'єкти зовнішньо­економічної діяльності одержують з відповідного бюджету компенсацію у діючій на території України валюті за спеціально встановленим Національ­ним банком України курсом, який діє на момент надходження валютних коштів на рахунок суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності.

(Дію частини шостої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постано­вою ВР N 2489-12 від 23.06.1992 р.).

Обов'язковий розподіл виручки в іноземній валюті здійснюється банківськими установами, в яких суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають валютні рахунки, шляхом відповідного переказу сум, зазначених у ча­стині третій цієї статті, з валютного рахунку суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності та одночасного зарахування на розрахунковий рахунок цього суб'єкта сум у діючій на території України валюті, еквівалентних сумі пере­казаної іноземної валюти. Моментом здійснення розподілу є дата, вказана у платіжному документі про переказ сум в іноземній валюті до Національно­го банку України, або (в разі його доручення) банку для зовнішньоеко­номічної діяльності України, або банку, в якому відкрито валютний рахунок місцевої Ради народних депутатів.

(Дію частини сьомої статті 12 зупинено на 1992 рік згідно з Постановою ВР N 2489-12 від 23.06.1992 р.).

Обов'язковий розподіл виручки в іноземній валюті має здійснюватись протягом ЗО робочих днів з моменту надходження коштів в іноземній валюті до відповідної банківської установи. В разі непереказу у зазначений строк грошового еквіваленту у діючій на території України валюті від Національ­ного банку України або (в разі його доручення) банку для зовнішньоеко­номічної діяльності України, або банку, в якому знаходиться валютний ра­хунок відповідної місцевої Ради народних депутатів, до банку, що обслуго­вує суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, обов'язковий розподіл ви­ручки в іноземній валюті не здійснюється, а держава або відповідна місцева Рада народних депутатів втрачає право на одержання відповідних сум в іно­земній валюті.

Порядок здійснення операцій по обов'язковому розподілу виручки в іноземній валюті визначається положенням, яке затверджує Національний банк України.

Частину виручки в іноземній валюті, яка підлягає передачі за обов'яз­ковим розподілом, суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності передають тільки у Державний валютний фонд України. Інші держави не можуть за­проваджувати на території України передачу до бюджетів чи валютних фондів цих держав частини виручки в іноземній валюті та/або відрахування в іноземній валюті, які є обов'язковими для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, зазначених в цій статті.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, зазначені в цій статті, ма­ють право провадити продаж іноземної валюти іншим державам тільки на підставі відповідних цивільно-правових договорів (контрактів), укладених згідно з законами України, в яких зазначені держави виступають як суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяль­ності, зазначені в цій статті, не мають права здійснювати обов'язковий роз­поділ або відрахування в іноземній валюті на підставі актів законодавства інших держав.

Створення на території України інших валютних фондів, крім Держав­ного валютного фонду України та валютних фондів місцевих Рад народних депутатів України, до яких суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності зо­бов'язані передавати частину виручки в іноземній валюті, без їх згоди, оформленої належним чином, забороняється. Україна провадить розрахун­ки в іноземній валюті з Союзом PCP та іншими державами згідно з відповідними угодами (договорами) України через Національний банк Ук­раїни або (в разі його доручення) через банк для зовнішньоекономічної діяльності України в межах Державного валютного фонду України. Інші суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності від України не несуть зобов'язань за зазначеними розрахунками.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)