АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Захист прав суб'єктів ЗЕД проти недобросовісної

Конкуренції

Недобросовісна конкуренція — це здійснення:

♦ демпінгового імпорту, до якого застосовуються анти­демпінгові заходи;

♦ субсидованого імпорту, до якого застосовуються ком­пенсаційні заходи;

♦ інших дій, що визнаються українським законодавством недобросовісною конкуренцією [4].

Антидемпінгові та компенсаційні заходи здійснюються після проведення відповідного розслідування[7].

Антидемпінгові, антисубсидиційні розслідування прово­дяться центральним органом виконавчої влади з питань еко­номічної політики (Міністерством), Державною митною службою України (далі — Служба), Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (далі — Комісія).

Формою роботи Комісії є засідання, на які можуть запро­шуватися експерти державних та недержавних установ, іно­земні експерти.

При проведенні роботи щодо захисту національного това­ровиробника від демпінгового імпорту або субсидованого імпорту, Комісія та Міністерство приймають рішення про:

♦ проведення антидемпінгового або антисубсидиційного розслідування;

♦ позитивні або негативні висновки стосовно наявності: а) демпінгу та методи, що дають можливість визначити демпінгову маржу, тобто суму, на яку нормальна вартість перевищує експортну ціну; б)нелегітимної субсидії та методів, що дають можливість визначити її суму;

♦ позитивні або негативні висновки щодо наявності шко­ди та її розмір;

♦ визначення причинно-наслідкового зв'язку між демпінговим імпортом чи субсидованим імпортом і шкодою;

♦ застосування антидемпінгових, компенсаційних за­ходів.

Для визначення демпінгу розраховується:

♦ нормальна вартість;

♦ експортна ціна;

♦ демпінгова маржа.

Нормальна вартість (еквівалент ціни товару на внутрішньому ринку) визначається на підставі цін, установле­них під час здійснення звичайних торговельних операцій між незалежними покупцями в країні експорту. Країна експорту — це країна походження товару, що імпортується в Україну, або країна-посередник.

Якщо експортер не виробляє подібного товару, то нор­мальна вартість визначається на підставі цін інших вироб­ників чи продавців.

Для визначення нормальної вартості використовуються обсяги продажу подібного товару, призначеного для спожи­вання на внутрішньому ринку країни експорту, якщо обсяг та­кого продажу становить не менше 5% обсягів продажу в Ук­раїні зазначеного товару.

Якщо в звичайних торговельних операціях не було прода­жу подібного товару або цей продаж незначний, або такий про­даж не може бути використаний для порівняння, то нормаль­на вартість подібного товару може визначатися:

♦ на основі витрат виробництва в країні походження збільшених на суму торговельних, адміністративних та інших загальних витрат та суму прибутку;

♦ або на основі експортних цін, що практикуються у зви­чайних торговельних операціях у відповідній третій країні.

Експортна ціна — це ціна, за якою фактично оплачується або підлягає оплаті товар, який продається в країну імпорту (наприклад, в Україну) з країни експорту.

Якщо експортну ціну не встановлено, то вона може визна­чатися таким чином:

♦ на основі ціни, за якою імпортовані товари вперше пе­репродаються незалежному покупцеві;

♦ або на іншій обґрунтованій основі, якщо товари не пе­репродаються незалежному покупцю або не перепрода­ються в тому стані, в якому вони були імпортовані.

У цьому випадку для встановлення обґрунтованої екс­портної ціни на митній території України здійснюється кори­гування всіх витрат (включаючи податки і збори), що сплачу­ються у разі імпорту і перепродажу, а також одержаних при­бутків. У витрати, що коригуються, включаються витрати, здійрнені імпортером, але оплачені в межах України або за її межами кожною стороною, яка може бути партнером. Коригу­вання здійснюється щодо:

♦ витрат на транспортування, страхування, навантажен­ня (розвантаження), а також додаткових витрат;

♦ мита, антидемпінгового мита, інших податків і зборів;

♦ обґрунтованих величин торговельних, адміністратив­них та інших загальних витрат, а також прибутку.

Для визначення демпінгової маржі нормальна вартість порівнюється з експортною ціною. Таке порівняння вико­нується на основі однакових базисних умов поставки (відповідно до "ІНКОТЕРМС") щодо продажу, здійсненого за найближчою датою.

У процесі розслідування встановлюється наявність та ве­личина шкоди, що заподіюється національному товаровироб­нику[8]. Формами шкоди є:

♦ істотна шкода;

♦ загроза заподіяння істотної шкоди;

♦ істотне перешкодження створенню чи розширенню національним товаровиробником виробництва подібного товару.

Для визначення наявності істотної шкоди аналізуються:

♦ обсяги демпінгового імпорту. Для цього встановлюється, чи мало місце значне зростання в абсолютних показни­ках обсягів демпінгового імпорту стосовно виробництва або споживання відповідних товарів в Україні;

♦ вплив демпінгового імпорту на ціни подібних товарів на ринку України. Для цього визначають:

- чи мало місце значне зниження ціни демпінгового імпорту порівняно з цінами на подібний український товар;

- чи вплив цього імпорту іншим способом значно зни­жує ціни або перешкоджає можливому зростанню цін на подібний український товар, яке інакше мало б місце;

♦ наслідок демпінгового імпорту для національного това­ровиробника. Дослідження включає оцінку всіх еко­номічних факторів і показників, що впливають на ста­новище національного товаровиробника, внаслідок:

- неповного відшкодування йому величини демпінгової маржі та усунення наслідків: минулого демпінгу чи субсидіювання; скорочення обсягів продажу та вироб­ництва, розмірів прибутку, прибутку з інвестиційного капіталу; звуження ринку; зменшення продуктивності виробництва та використання потужностей;

- факторів, що впливають на українські ціни;

- негативних наслідків, що впливають на стан ліквідності, запаси товарів, зайнятість населення, рівень заробітної плати, економічний розвиток, на умови щодо залучення інвестицій, тощо.

Для визначення існування загрози заподіяння істотної шкоди враховуються фактори:

♦ значні темпи зростання демпінгового імпорту в Ук­раїну. Це свідчить про ймовірність значного зростання обсягу імпорту;

♦ наявність в експортера достатнього експортного по­тенціалу або його значне зростання, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягу демпінгового експорту на український ринок, з урахуванням наяв­ності інших експортних ринків, на які можуть бути здійсненні додаткові постанови;

♦ надходження в Україну імпорту, який може значно вплинути на зниження цін або значно перешкодити зростанню цін і зумовить ймовірне зростання потреб у нових імпортних поставках;

♦ запаси іноземного товару, який є об'єктом анти­демпінгового розслідування.

Антидемпінгове розслідування проводиться за такою ук­рупненою схемою:

І етап. Проведення антидемпінгової процедури з метою прийняття рішення про порушення антидемпінгового розслідування або про відмову в його порушенні:

1. Подання скарги національним товаровиробником до Міністерства.

2. Копія скарги надсилається Міністерством до Комісії.

3. Міністерство порушує антидемпінгову процедуру, в ході якої розглядає докази, що містяться у скарзі. Скарга вва­жається поданою, якщо вона підтримується українськими ви­робниками, сукупне виробництво яких становить понад 50% загального обсягу виробництва подібного товару. Розсліду­вання не порушується," якщо сукупне виробництво вироб­ників, які підтримують скаргу, становить менше ніж 25% за­гального обсягу виробництва подібного товару національним товаровиробником.

4. Міністерство за дорученням Комісії повідомляє відповідні органи країни експорту про порушення анти­демпінгової процедури.

5. Розгляд Міністерством доказів наявності демпінгу та шкоди.

6. Міністерство подає Комісії звіт про результати прове­дення антидемпінгової процедури.

7. Комісія приймає рішення про проведення анти­демпінгового розслідування.

8. Міністерство повідомляє експортерів, імпортерів, відомі об'єднання (асоціації) імпортерів або експортерів, ком­петентні органи країни експорту та заявників про порушення антидемпінгового розслідування.

II етап. Проведення антидемпінгового розслідування з метою встановлення фактів демпінгу та шкоди:

1. Міністерство надсилає сторонам антидемпінгового розслідування (відомим експортерам, імпортерам, відповідним органам країни експорту) запитальники з метою отримання інформації та доказів, які використовуються для проведення розслідування.

2. Перевірка Міністерством інформації, на підставі якої робиться позитивний або негативний висновок щодо наяв­ності демпінгу та шкоди.

3. Застосування, у разі позитивного висновку, анти­демпінгових заходів (попередніх та остаточних). Попередні та остаточні заходи застосовуються шляхом запровадження по­переднього або остаточного демпінгового мита.

4. Експортери пропонують зобов'язання щодо припинен­ня демпінгового імпорту.

5. Міністерство, у разі згоди із запропонованими зо­бов'язаннями, приймає їх і подає Комісії звіт про результати переговорів з пропозицією про припинення розслідування.

6. Комісія приймає зобов'язання експортера щодо припи­нення демпінгового імпорту.

7. Міністерство проводить процедури з метою припинен­ня антидемпінгового розслідування.

Антисубсидиційне розслідування передбачає розслідуван­ня факту надання нелегітимної субсидії. Якщо в процесі розслідування встановлюється, що субсидія є специфічною, тобто такою, що має істотні ознаки, які відрізняють легітимну субсидію від нелегітимної, то до імпорту в Україну, який кори­стується пільгами від нелегітимної субсидії, як правило, засто­совуються компенсаційні заходи (компенсаційне мито)4.

Сума нелегітимної субсидії розраховується стосовно пільги, що надається реципієнту (суб'єкту господарсько-пра- вових відносин, що отримує грошові суми або доход від руху товару, який субсидується). Ця пільга визначається у період розслідувань.

Сума нелегітимної субсидії розраховується на одиницю субсидованого товару, що експортується в Україну.

У процесі розслідувань визначається також наявність та величина шкоди українському виробнику.

Для визначення наявності істотної шкоди аналізуються:

♦ обсяги субсидованого імпорту та вплив цього імпорту на ціни подібних товарів на українському ринку. Для визначення обсягів субсидованого імпорту встанов­люється, чи мало місце значне зростання в абсолютних показниках обсягів субсидованого імпорту стосовно виробництва або споживання подібного українського товару. При визначенні впливу даного імпорту на ціни подібного товару в Україні встановлюється:

- чи мало місце значне зниження ціни субсидованого імпорту порівняно з цінами подібного українського товару;

- чи вплив цього імпорту значно знижує ціни або пере­шкоджає можливому зростанню цін на подібний ук­раїнський товар, яке інакше мало б місце;

♦ наслідок субсидованого імпорту для національного то­варовиробника. Дослідження цього включає оцінку

' Субсидія легітимна — субсидія, що не дає підстав для застосування компенсаційних заходів. Субсидія нелегітимна — субсидія, що дає підстави для застосування компенсаційних заходів.

економічних факторів і показників, що впливають на становище нашого виробника, внаслідок:

- неповного усунення для нього наслідків минулого субсидування: величини фактичної суми субсидії; скорочення обсягів продажу та виробництва, розмірів прибутків; звуження ринку, зменшення продуктив­ності виробництва і використання потужностей;

- факторів, що впливають на ціни українських товарів;

- негативних наслідків, що впливають на стан ліквідності, зайнятість населення, рівень заробітної плати, економічний розвиток, на умови залучення ПЗІ.

Загроза заподіяння істотної шкоди визначається на підставі факторів:

♦ характер субсидії або субсидій, що є об'єктом розгляду, та вплив на торгівлю;

♦ значні темпи зростання субсидованого імпорту (є імовірність зростання обсягів імпорту);

♦ наявність експортного потенціалу в експортера або йо­го значне зростання (є ймовірність зростання субсидо­ваного експорту на український ринок);

♦ надходження в Україну імпорту, який вплине на зни­ження цін або перешкодить їх зростанню (є ймовірність зростання потреб у нових імпортних поставках);

♦ запаси товару іноземного походження, що є об'єктом антисубсидиційного розслідування.

Антисубсидиційне розслідування проводиться за схемою аналогічною схемі антидемпінгового розслідування.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)