|
|||||||
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция |
Дослідження взаємозв’язку між складом, підготовкою сировини, експлуатаційними властивостями матеріалів і споживними характеристиками виробівПри аналізі структур будівельних матеріалів з урахуванням їхнього складу, технології виготовлення, експлуатаційних і споживних властивостей їх умовно поділяють на мікро-, мезо- та макроструктури, оскільки саме структура є основним фактором, що визначає показники готового продукту. Під властивостями матеріалів можна розуміти комплекс показників, що характеризують його здатність виконувати функціональне призначення в спорудах. Найважливішими технологічними факторами, що впливають на формування мікроструктури, наприклад, бетону, є хіміко-мінералогічний склад цементу та тонкість його помелу, водоцементне відношення, умови тверднення. Механізми формування властивостей мікро- і макроструктур принципово відрізняються між собою. Таким чином, надійність будівельних матеріалів обумовлюється як правильним вибором вихідних компонентів, так і раціональною технологією виготовлення, що забезпечує не тільки зберігання властивостей компонентів, а й виникнення нових властивостей. В кінцевому результаті знання властивостей матеріалів необхідне для найбільш ефективного його використання в конкретних умовах експлуатації. Різноманітність матеріалів надає можливості спрямовано регулювати структуру матеріалу, надаючи йому потрібних експлуатаційних властивостей. Варіювання складом та структурою дозволяє отримувати будівельні композиційні матеріали спеціального призначення, в т. ч. конструкційні, теплоізоляційні, гідроізоляційні, акустичні тощо.
17. До якої групи продукт чи напівпродукт належать штучні пористі заповнювачі. Назвати відомі заповнювачі. Характеристика.
Штучні пористі заповнювачі – сипкі матеріали визначеного зернового складу, які використовують для отримання сухих сумішей, розчинів та бетонів з потрібними властивостями. Розрізняють крупні заповнювачі з розміром зерна більше 5 мм (щебінь, гравій), та дрібні – піски з розміром зерна менше 5 мм. На мою думку, штучні пористі заповнювачі, залежно від використання можуть розглядатися як продукт та напівпродукт, оскільки вони можуть бути використані для отримання будівельних розчинів та бетонів, отримання сухих сумішей, у сільському господарстві для вирощування рослин, хімічній промисловості та ін. Штучні пористі заповнювачі є необхідною складовою при отриманні розчинів та бетонів загально будівельного й спеціального призначення, в тому числі теплоізоляційних, кольорових, жаростійких, вогнетривких, електропровідних тощо. В Україні розповсюджені спучені заповнювачі на основі глинистої сировини (керамзит) та глинистих сланців (сланцепорит). Керамзит – штучний пористий заповнювач, який отримують шляхом переробки глинистої сировини та її спучування при Т 1250 °С. Сировина для керамзиту: глини, в мінералогічному складі яких переважають монтморилоніт та гідрослюди, сланці, аргіліти. Існує 4 способи випалювання керамзиту: сухий, пластичний, порошково-пластичний, мокрий. Керамзит – екологічно чистий матеріал, що ідеально поєднує теплоізоляційні та конструкційні властивості, не горить, не виділяє токсичних речовин. Сировиною для виробництва сланцепориту є кристалічні сланці, які спучуються при Т 1280°С. Глинозольний гравій – штучний пористий заповнювач, що отримують в обертовій печі на основі шихти, яка складається з легкоплавкої глини та золи ТЕС. Використовується як заповнювач для отримання легких бетонів. Аглопорит отримують спіканням сировини – глинистих (легкоплавкі глини) або піщано-глинистих порід та відходами від добування та спалення твердого палива. Спучений перліт - штучний пористий заповнювач, що отримують спучуванням при Т 800-1050°С. Вулканічних водовмісних видів скла: перліту, вітрофіру. Це вогнестійкий, біостійкий, хімічно інертний матеріал, який використовують в буд.. індустрії в якості теплоізоляційних виробів, штукатурок, в металургії, нафтовій та газовій промисловостях, комунальному та сільському господарстві. Спучений вермикуліт – легкий пухкий зернистий матеріал, що утворюється внаслідок спучування вермикуліту та гідратованих слюд. Поиск по сайту: |
Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.) |