АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основною особливістю даної системи є те, що підготовка до навчання грамоти, як і навчання грамоти проводяться

Читайте также:
  1. Адаптивна система навчання з використанням інформаційних технологій.
  2. Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи
  3. БИЛЕТ 5-6Поняття про організаційні форми навчання. Класифікація форм навчання природознавству.Класифік норм навч.природозн.
  4. Біоетика і становлення національної системи охорони здоров’я в Україні.
  5. В чому ви вбачаєте зміст поняття “соціальні ілюзії”?(Підготовка зазначеної доповіді є формою індивідуальної роботи; обов’язкова до виконання;форма виконання - письмова).
  6. В чому ви вбачаєте зміст поняття “соціальні ілюзії”?(Підготовка зазначеної доповіді є формою індивідуальної роботи; обов’язкова до виконання;форма виконання - письмова).
  7. Вентилятор системи охолодження дsодного моста
  8. Вибір системи виробничого навчання
  9. Вибори сільського, селищного, міського голови проводяться
  10. Визначення категорії «технологія навчання». Технологія та методи навчання
  11. Вимоги для системи контролю доступу
  12. Виродження системи квантових частинок

на матеріалі звуків, які всі діти вимовляють правильно, - в системі навчання передбачено певна відповідність між звуками, які вивчають, тими чи тими формами фонемного аналізу і навчання читання і письма.

Другою особливістю є виділення подовженого періоду зі специфічним змістом, протягом якого відбувається підго­товка до навчання грамоти.

Наступна особливість - надзвичайна роздробленість мате­ріалу, який засвоюють діти, і його докладне відпрацювання на кожному з нових етапів навчання.

На початку шкільного навчання перед дитиною постає завдання виділення слів із речення, яке передбачає у якості умови його вирішення усвідомлення самостійного існуван­ня мовленнєвої дійсності і її компонентів - слів. Адже для успішного навчання дитини цілком необхідно, щоб саме мовлення як особлива дійсність і його компоненти, зокрема слова у сукупності їх зовнішньої (інтонаційно-звукової) і внутрішньої (смислової) сторін, стали предметом її усвідом­лення, її усвідомленої діяльності (С.М.Карпова). Діти по­винні навчитися виділяти слова у зв'язному короткому реченні, вміти вказати в ньому кількість слів, складати ре­чення з даних слів. Але дошкільники, і зокрема діти із по­рушеннями мовлення, зазнають під час виконання завдань великих труднощів. Отже, одним із важливих завдань під­готовки дітей із ПМР до навчання грамоти є формування усвідомлення словесного складу мовлення. Діти повинні познайомитися з поняттям «речення». їх навчають скла­дання графічних схем речень (просте двоскладове речення без прийменника, просте речення з трьох -чотирьох слів без прийменника, просте речення з трьох-чотирьох слів із прий­менником).

Але спочатку відбувається формування уявлень про слово. В цьому процесі виділяють два основних моменти: виділення слів з потоку мовлення і розкриття слова як смислової одиниці. З цим терміном діти починають знайоми­тися ще з середнього віку під час виконання різноманітних мовленнєвих вправ із навчання звуковимови, збагачення

словника (звернення логопеда: «Послухай, як я скажу це слово», «Пригадай слово із...», «Повтори слово правильно» тощо). В старших групах проводиться спеціальна робота з ознайомлення дітей із поняттям «слово». Звертають увагу дітей на смислову сторону слова, ознайомлюють зі словами, що означають назви предметів, дій, ознак предметів, нав­чають ставити до них питання та підбирати слова за питан­нями, складати графічні схеми слів. Діти повинні засвоїти значення слова «слово», сприймати його як самостійну оди­ницю мовлення і правильно використовувати у своєму мов­ленні.

Первинне навчання читання передбачає формування читання складами, тобто опанування плавним складовим, позиційним читанням доступних розумінню слів, А отже, ознайомлення зі складовим складом слів займає важливе місце у підготовці дітей із ПМР до навчання грамоти. Важ­ливим завданням є формування у дітей усвідомлення прин­ципу складової будови слова, уміння чути і називати кількість складів у слові, визначати їх послідовність, складати слова із запропонованих складів. Дітей знайомлять із терміном «склад», навчають складати графічні схеми складового скла­ду слів.

Готовність дитини до навчання грамоти аналітико-син-тетичним звуковим методом визначається можливістю ус­відомлення звукової будови мови, тобто переключення уваги від семантики слова до його звукового складу — до уміння чути у слові окремі звуки, зрозуміти, що вони розташовані у певній послідовності. Велика увага приділяється розвит­ку всіх фонематичних процесів» Діти з ПМР старшого віку повинні вміти робити звуковий аналіз слів різної звукової структури; виділяти словесний наголос і визначати його місце в структурі слова; якісно характеризувати виділені звуки, правильно використовувати відповідні терміни (звук, голосний, приголосний, твердий, м'який, дзвінкий, глухий, наголошений голосний).

У зміст підготовки до школи входить і навчання елемен­тарним правилам правопису: роздільне написання слів у реченні, крапка (питальний та окличний знак) у кінці ре­чення, використання великої букви на початку речення. Знайомство з друкованими буквами без використання ал­фавітних назв та навчання їх графічному накресленню.

Дітей із ПМР 7 року життя навчають складання, друку­вання та читання:

• поєднання з двох букв, що позначають голосні звуки (АУ);

• поєднання голосних з приголосним у зворотному скла­ді (УТ);

• односкладових слів типу ПГП (МАК);

• дво- та трискладових слів, що складаються з відкритих складів (ПАПА, ОЖИНА, МОЛОКО);

• дво- та трискладових слів, що складаються з відкритого та закритого складів (ЗАМОК, БАТОН, АНАНАС);

• двоскладових слів зі збігом приголосних (МИШКА, ЛИСТОК);

• трискладових слів зі збігом приголосних (КАПУСТА);

• речень з двох-чотирьох слів без прийменника і з прий­менником.

Логопедична робота передбачає навчання поскладового злитого читання слів та простих речень, а також підготовку руки та ока до письма.

§3. Спеціальна методика ознайомлення з поняттям «слово»

Методики формування граматично правильного мов­лення можна зустріти в працях Є.Ф.Соботович, Н.С.Жуко-вої, Є.М.Мастюкової, Г.В.Чіркіної, Л.М.Єфіменкової, Г.О„Ка-ше, А.В.Яструбової, Р.І.Лалаєвої, Н.В.Сєрєбрякової та ін­ших. За словами Л.М.Єфіменкової, на основі досвіду з до­помогою системи спеціальних вправ створюються необхідні умови для поглибленої роботи над словом. Пропонована послідовність вправ дає можливість логопеду формувати у дитини низку мисленнєвих операцій над словом, розвивати уважне ставлення до мовлення, вдосконалювати пам'ять, увагу. Перш за все дитина повинна навчитися оперувати

словом у різних ситуаціях і варіантах і тим самим значно збагачується словник; у неї повинен з'явитися інтерес до семантики слова. Особлива увага звертається на роботу над словами, які часто зустрічаються в нашому мовленні, ма­лозрозумілі, незнайомі, потребують пояснень. Працюючи над словом, логопед вчить дітей послідовно характеризува­ти його значення. Логопед дає назву предмета і працює над ним за схемою. Основним об'єктом вивчення є слово, його зв'язок у словосполученні та реченні. Така робота сприяє створенню у дітей готовності до більш тонкого та складного виду аналітико-синтетичної діяльності-формування фоне­матичного сприймання та слуху.

На основі мовленнєвого досвіду дитини за допомогою системи спеціальних вправ створюють необхідні умови для поглибленої роботи над словом. Запропонована послідов­ність вправ дає можливість логопеду формувати у дитини низку мовленнєвих операцій над словом, формувати уважне ставлення до мовлення, удосконалювати пам'ять, увагу.

На конкретних прикладах дітям наочно пояснюють, що таке «слово», що його, по-перше, неможна змішувати з тим, що воно позначає, наприклад з предметом або дією, по-друге, роз'яснюють, що слово неможна змішувати з його частинами, наприклад зі складами, з яких воно складається.

При цьому логопед оперує такими ознаками слова:

1. Слово являє собою звукову сукупність (увагу дитини звертають на звукову сторону слова).

2. Слово завжди має певне значення («завжди що-небудь позначає», «про щось говорить»)»

У спеціальних групах дітям поступово дають поняття «слова - назви предметів», «слова - назви дій», «слова - назви ознак предметів».

Слова, що позначають назви предметів та явищ природи.

Основним завданням під час вивчення цієї теми є роз­криття понять «предмет» і «назва предмета». Вивчення цієї теми починають із неживих предметів, оскільки діти легше усвідомлюють як предмети знайомі і нескладні за структу­рою речі, ніж живі істоти.

У процесі навмання поступово досягають таких цілей:

1. Практичне засвоєння дітьми поняття «предмет», роз­різнення понять «предмет» і «назва предмета», визначення слів, які відповідають на запитання що?

2. Практичне розрізнення предметів і слів - назв пред­метів за запитаннями що це?, групування предметів і введе­ння узагальненого слова, яке відповідає на запитання що це? Складання речень зі словами — назвами неживих пред­метів.

3. Практичне засвоєння слів - назв живих предметів, які відповідають на запитання хто це? Використання їх у мов­леннєвій практиці.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)