АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вікові зміни в людей старшого віку

Читайте также:
  1. A) бегство людей за рубеж
  2. A. росту заболеваемости людей раком кожи
  3. I. Основные профессиональные способности людей (Уровень 4)
  4. II. ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗМІНИ В ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ І ПРАЦІ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОЇ ЗАЙНЯТОСТІ
  5. IV. ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ УЧНІВ
  6. Адаптація операційної системи до зміни її завантаження за критеріям витрат
  7. Адміністративні зміни кінця 18-19 ст. та утворення нових архівів
  8. Активизация жизни людей с инвалидностью в Республике Алтай
  9. Анатомо – фізіологічні особливості дитячого організму та характерні патологічні стани в різні вікові періоди.
  10. Анатомо-структурні зміни рослин в умовах засолення
  11. Б) Сновидения о смерти близких людей.
  12. Базис у момент початку хеджування склав – 50 центів; у момент завершення він склав – 35 центів. Хто виграє від такої зміни базису?

У міру стрімкого розвитку науково-технічної революції все більш загостреним стає суперечливість між соціальни­ми та біологічними аспектами сутності людини. Якщо 150 років тому 96 % усіх матеріальних цінностей створювалося людиною за рахунок фізичної тобто мускульної сили, то за­раз основна частина суспільного виробництва здійснюється механізовано (90 %). При цьому слід прийняти до уваги бла­гоустрій побуту, розвиток та широке застосування сучасного транспорту, щоб сказати, що все це обмежило рухову діяль­ність людини.

Не слід забувати і того, що людина в усі часи проводила фізично активний спосіб життя, інакше вона б не вижила. Увесь режим життєдіяльності людини, що формувався сотні тисяч років, збалансований на активний режим. Порушення активного режиму в нашому столітті і призводить до частих захворювань серцево-судинної системи, к гіподинамії, що є причиною інфарктів, інсультів тощо, що забирає більш 3-х мільйонів життя за рік в однієї Європі. І найбільш ефектив­ним профілактичним засобом всього цього є активна рухова діяльність, фізичні вправи, спорт.

Для кожної живої істоти самим важливим є рухи, т. я. у здійсненні рухового акту, крім кістково-м'язової системи, приймають участь серцево-судинна і дихальна системи, цен­тральна та вегетативна нервова система, ендокринні органи тощо.

Більш ніж 2000 років потому греки говорили: «Ніщо так не виснажує і не руйнує людину, як тривала фізична без­діяльність» (Аристотель). В XVIII столітті знаменитий фран­цузький медик Тиссо сказав: «Рух як такий може за своєю дією замінити всякі ліки, але всі лікові засоби світу не в змозі замінити дії руху».

Людина від природи наділена великим запасом життєвих сил, яких може вистачати на 120-160 років життя.

Здоров'я, працездатність, довголіття значною мірою за­лежить від соціально-економічних досягнень суспільства, підвищення матеріального добробуту, досягнень медици­ни. Коли в одного філософа спитали, що є для людини важ­ливішим: багатство чи слава? І той відповів: «Ні багатство, ні слава не роблять людину щасливою, бо здоровий жебрак щасливіший за хворого короля». Якщо у феодальному сус­пільстві середня тривалість життя була 26 років, у царській Росії 40 років, то зараз у світі середня тривалість життя — 70 років (при цьому жінки живуть у середньому на 10 років більш за чоловіків). Але погане навколишнє середовище, низький рівень життя роблять цю цифру нижчою (в Україні чоловіки в середньому живуть 66-60 років, жінки - 66-70 років). Меккою довголіття є зараз Японія (7 тисяч людей — у віці 100 років і старіше).

Вікові зміни починають виявлятися після 40 років, а най­більш виразно - в 55-60 років. Відрізняють старіння при­родне (фізіологічне) і передчасне (патологічне). Природне старіння — це закономірні, поступові вікові зміни, а патоло­гічне старіння пов'язане з тривалими або тяжкими хвороба­ми, спадкоємністю, тяжкими умовами виробництва і побуту, надмірним вживанням алкоголю та ін.

З вікової періодизації: молодий вік — до 35 років, середній вік - 36-55, похилий вік - 56-74 жінки, 61—74 чоловіки, ста­речий вік 75—90 років, після 90 років — довгожителі.

Процес старіння супроводжується змінами в багатьох ор­ганах та системах організму.

Нервова система. Знижується збудженість кори голо­вного мозку, послабляється коркове гальмування, знижуєть­ся рухливість нервових процесів. Вік сприяє зниженню сили збуджувальних та гальмових процесів, що веде за собою зниження роботи мозку, швидке виснаження нервових клі­тин. Ось чому в цьому віці знижується можливість оволодін­ня рухами в швидкому темпі; значно падають точність та спритність рухів; почуття ритму та координації. Ослабляєть­ся сприйняття та засвоєння нових рухових навичок.

Кістково-суглобний апарат. У кістках похилих лю­дей більше неорганічних сполучень, що додає кісткам твер­дість та крихкість. Зменшується довжина хребта за рахунок потоншення міжхребетних дисків, втрачається його рух­ливість. Зменшується еластичність зв'язувального апарату, змінюються суглобні хрящі. Це особливо виражено в тих, хто в похилому віці мало рухається.

М'язова система. Знижуються функціональні можли­вості нервово-м'язового апарату, погіршується еластичність м'язів, знижується сила м'язового скорочення, здібність до швидких скорочень. Деякі м'язи декілька атрофуються, зменшуються в об'ємі, стають в'ялими. Це залежить від сту­пеню функціонування м'язів: м'язи, що знаходяться «в ро­боті» старіють пізніше.

Серцево-судинна система найчастіше служить при­чиною передчасних вікових змін. Скорочувальна здібність самого серцевого м'яза з віком слабішає, знижується елас­тичність кровоносних судин, зменшується їх просвіт, відбу­вається погіршення постачання крові до серця і всіх органів. Часто підвищується кров'яний тиск. Це треба враховувати, щоб вправи різко не піднімали кров'яний тиск.

Дихальна система. Знижується відсоток поглинання кисню, знижується життєва ємність легень, зменшується ек­скурсія грудної клітини за рахунок окостеніння міжребер­них хрящів.

Нестача кисню ослаблює інтенсивність окислювальних процесів, що знижує основний обмін речовин. Це відбиваєть­ся на всіх життєвих функціях. Зниження обмінних процесів призводить до ожиріння, порушення функції травлення, ін.

Терморегулювання з віком погіршується, що призводить до зниження опору організму до застудних захворювань.

Вікові зміни призводять до погіршення фізичних якостей. Знижується бистрота, спритність, гнучкість, падає точність та погіршується координація рухів. Якщо швидкість рухів у похилому віці погіршується досить значно, то здібність до силової роботи або витривалості помірної інтенсивності може зберігатися тривалий час.

У цей період збільшується тривалість процесу включення до роботи, погіршується здібність пристосування до фі­зичних навантажень, збільшується тривалість відновних процесів після фізичної роботи.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)