АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
|
Морфологiчнi особливостi готської мови
В готській мовi добре збереглися архаїчнi риси германської морфологiчної системи. Згадаємо основнi з них:
· триморфемна структура слова, яка легко визначається в змiнюваних словах;
· чергування голосного основи по аблауту при вiдмiнюваннi iменникiв;
· синтетичнi форми пасивного стану (медiопасив);
· клас редуплiкованих дiєслiв (VII клас сильних дiєслiв);
· категорiя двоїни у дiєсловах i особових займенниках.
Але в готськiй мовi вже є тенденцiї, якi характернi для спiльного напрямку розвитку германських мов: редукцiя голосних в ненаголошених складах, замiна триморфемної структури слова двоморфемною (основа/корiнь + закiнчення).
Основнi типи вiдмiнювання i дiєвiдмiнювання з необхiдними пояснюваннями наведенi в таблицях.
Вiдмiнювання iменникiв
Основи на голосний
Основи на -a- (-ja-, -wa-) Основи на –o-
-a-
| -ja-
| -wa-
| -o-
| -jo-
| чол.р.
| сер.р.
| чол.р.
| сер.р.
| сер.р
| ж.р.
| ж.р.
| Одн.
Наз.dags
Род. dagis
Дав. daga
Знах.dag
“день”
|
waúrd
waúrdis
waúrda
waúrd “слово”
|
harjis
harjis
harja
hari
“вiйско”
|
kuni
kunijs
kunja
kuni
“рiд”
|
kniu
kniwis
kniwa
kniu
“колiно”
|
giba
dibōs
gibai
giba
“дар”
|
bandi
bandjōs
bandai
bandja
“кайдани”
| Множ.
Наз. dagōs
Род. dagē
Дав. dagam
Знах.dagans
|
waúrda
waúrdē
waúrdam
waúrda
|
harjōs
harjē
harjam
harjans
|
kunja
kunjē
kunjam
kunja
|
kniwa
kniwē
kniwam
kniwa
|
gibōs
gibō
gibōm
gibōs
|
bandjōs
bandjō
bandjōm
bandjōs
| Основи на -i-
| Основи на -u-
| Кореневi основи
| чол.р.
| ж.р.
| чол.р
| ж.р.
| сер.р.
| ж.р.
| ж.р.
| Одн.
Наз. gast
Род. gastis
Дав. gasta
Знах.gast
“гiсть”
|
ansts
anstais
anstai
anst
“милiсть”,
|
sunus
sunaus
sunau
sunu
“син”
|
handus
handaus
handau
handu
“рука”
|
faíhu
faíhaus
faíhau
faíhu
худоба”
|
baúrgs
baúrgs
baúrg
baúrg
“городи-ще”
|
manna
mans
mann
mannan
“людина”
| Множ.
Наз. gasteis
Род. gastē
Дав. gastim
Знах. gastins
|
ansteis
anstē
anstim
anstins
|
sunjus
suniwē
sunum
sununs
|
handjus
handiwē
handum
handuns
|
|
baúrgs
baúrgē
baúrgim
baúrgs
|
mans,
mannans
manne
mannam
mans,
mannans
| | | | | | | | |
Основи на приголосний
Основи на -n-
| Основи
на -r-
| Основи
на -nd-
| -in/an-
чол.р. сер.р.
| -ōn-
ж.р.
| -ein-
ж.р.
| чол.,
ж.р.
| чол.р.
| Одн.
Наз.guma
Род.gumins
Дав.gumin
Знах.guman
“людина”
|
haírto
haírtins
haírtin
haírtō
“серце”
|
tuggō
tuggōns
tuggōn
tuggōn
“язик”
|
managei
manageins
managein
managein
“натовп”
|
brōþar
brōþrs
brōþr
brōþar
“брат”
|
frijōnds
frijōndis
frijōnd
frijōnd
“друг”
| Множ.
Наз.gumans
Род.gumanē
Дав.gumam
Знах.gumans
|
haírtōna
haírtanē
haírtam
haírtōna
|
tuggōns
tuggōnō
tuggōm
tuggōns
|
manageins
manageinō
manageim
manageins
|
brōþrjus
brōþrē
brōþrum
brōþruns
|
frijōnds
frijōndē
frijōndam
friōnds
| Примiтки:
1. В основах на -i-, -u- вiдбувається чергування голосного основи по аблауту.
2. В кореневих основах вiдмiнкове закiнчення додається безпосередньо до основи, яка збігається з коренем.
3. Основи на -n- мають кiлька рiзновидiв в залежностi вiд голосного основи, який передує носовому.
Прикметники
Закiнчення iменникiв
| Слабка вiдмiна прикметникiв
| чол.р.
| сер.р.
| ж.р.
| чол.р.
| сер.р.
| ж.р.
| Одн.
Наз. -a
Род. -ins
Дав. -in
Знах. -an
|
-ō
-ins
-in
-ō
|
-ō
-ōns
-ōn
-ōn
| “слiпий”
blinda
blindins
blindin
blindan
|
blindō
blindins
blindin
blindō
|
blindō
blindōns
blindōn
blindōn
| Множ.
Наз. -ans
Род. -anē
Дав. -am
Знах. -ans
|
-ōna
-anē
am
-ōna
|
-ōns
-ōnō
-ōm
-ōns
|
blindans
blindanē
blindam
blindans
|
blindōna
blindanē
blindam
blindōna
|
blindōns
blindōnō
blindōm
blindōns
|
| Вiдмiнювання вказiвних займенникiв
| Сильна вiдмiна прикметникiв
| чол.р.
| сер.р.
| ж.р.
| чол.р.
| сер.р.
| ж.р.
| Одн.
Наз. sa
Род þis
Дав. þamma
Знах. þana
|
þata
þis
þamma
þata
|
sō
þizōs
þizai
þō
|
blinds
blindis
blindamma
blindana
|
blind,blindata
blindis
blindamma
blind,blindata
|
blinda
blindaizōs
blindai
blinda
| Множ.
Наз. þai
Род. þizē
Дав. þaim
Знах. þans
|
þō
þizē
þaim
þō
|
þōs
þizō
þaim
þōs
|
blindai
blindaizē
blindaim
blindans
|
blinda
blindaizē
blindaim
blinda
|
blindōs
blindaizō
blindaim
blindōs
|
Займенники
Особовi займенники 1 i 2 особи
| Зворотний
займенник
| Особовi займенники 3 особи
| Однина
| Двоїна
| Множина
| чол.р.
| сер.р.
| ж.р.
| 1 особа
| 3 особа
| Наз. ik “я”
Род. meina
Дав. mis
Знах. mik
| wit “ми обидва”
ugkara
ugkis
ugkis
| weis “ми”
unsara
uns,unsis
uns,unsis
|
seina “себе”
sis
sik
| is “вiн”
is
imma
ina
| ita “воно”
is
imma
ita
| si “вона”
izos
izai
ija
| 2 особа
|
| Множина
| Наз.þu“ти”
Род. þeina
Дав.þus
Знах. þuk
| jut “ви обидва”
igqara
igqis
igqis
| jus “ви”
izwara
izwis
izwis
| -
-
-
-
| eis
izē
im
ins
| ija
izē
im
ija
| ijōs
izō
im
ijōs
|
Дiєслово
Основнi форми сильних дiєслiв
| Клас
| Iнфiнiтив
| Минулий час однина
| Минулий час множина
| Дiєприк
метник
| I
| greipan “хапати”
| graip
| gripum
| gripans
| II
| biugan “зв’язувати”
| baug
| bugum
| bugans
| III
| bindan “в’язати”
| band
| bundum
| bundans
| IV
| niman “брати”
| nam
| nēmum
| numans
| V
| qiþan “сказати”
| qaþ
| qēþum
| qiþans
| VI
| slahan “бити”
| slōh
| slōhum
| slahans
| VII
| haitan “називатися”
lētan “залишатися”
| haíhait
laílōt
| haíhaіtum
laílōtum
| haitans
lētans
| Основнi форми слабких дiєслiв
| Клас
| Iнфiнiтив
| Минулий час однина
| Минулий час множина
| Дiєприк
метник
| I
| satjan “саджати”
| satida
| satidēdum
| satiþs
| II
| salbōn “мастити”
| salbōda
| salbōdēdum
| salbōþs
| III
| haban “мати”
| habaida
| habaidēdum
| habaiþs
| IV
| fullnan “наповнитися”
| fullnōda
| fullnōdēdum
| -
|
Претерито-презентнi дiєслова
| Їх форми теперiшнього часу є формами минулого часу сильних дiєслiв, тому за характером чергування голосного кореня вони групуються в такi ж ряди аблауту, що i сильнi дiєслова
| Тепер.ч.одн.
| Тепер.ч.множ.
| Мин.ч.однини
| Мин.ч.множ.
| Дiєприк
метник II
| I клас
| 1.wait “я знаю”
| witun
| wissa
| wissēdun
| -
| 2.lais “я знаю”
| -
| -
| -
| -
| 3.áih “я маю”
| aigum
| áihta
| aihtēdun
| -
| II клас
| 4.daug “годитися”
| -
| -
| -
| -
| III клас
| 5.kann “я знаю”
| kunnun
| kunþa
| kunþēdun
| kunþs
| 6. þarf “я бiдую”
| þaúrbun
| þaúrfta
| -
| þaúrfts
| 7.(ga)dazs”я наважуюсь
| (ga)daúrsum
| (ga)daúrsta
| (ga)daurstēdun
|
| IV клас
| 8.man “я думаю”
| munuþ
| munda
| mundēdun
| munds
| 9.skal “я повинен”
| skulun
| skulda
| skuldēdun
| skulds
| 10.(ga)nah “досить”
| -
| -
| -
| (bi)naúht
| V клас
| 11.mag “я можу”
| magum
| mahta
| mahtēdun
| mahts
| VI клас
| 12.(ga)mōt “”має мiсце”
| -
| -
| (ga)mōstēdun
| -
| 13. ōg “я боюсь”
| -
| ōhta
| ōhtēdun
| -
| П р и м i т к а:
В дiєсловах aih-aigum, mag-magum чергування голосного в однині не вiдбувається.
| | | | | | | | 1 | 2 | 3 | 4 | Поиск по сайту:
|