АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Процес наукового дослідження

Читайте также:
  1. A) это основные или ведущие начала процесса формирования развития и функционирования права
  2. A.для контроля качества сырья пищевых продуктов, для контроля технологических процессов
  3. AMDEC Процесс (продукт)
  4. APQC структура классификации процессов SM
  5. B) подготовка, системно построенная с помощью методов-упражнений, представляющая по сути педагогический организованный процесс управления развитием спортсмена
  6. B. на процессе сбора, передачи и хранения информации
  7. CISC и RISC архитектуры процессоров
  8. D. процессы самоорганизации, информационные процессы и процессы управления в живых системах
  9. g) процесс управления информацией.
  10. I. Расчет термодинамических процессов, составляющих цикл
  11. III. Психофизиологические механизмы психических процессов и регуляции поведения личности
  12. III.Результати дослідження

Глава З


 


Наукова пі готеза завжди еих ) диіь за межі факт <4<> '• сх

ЛУЖИЛИ ІІІД' РУПІЯМ ДЛ5 Iі і юбуї.ОВИ

' ЗерноасьК',%^)


то, нерідко виявляються факти, які не вписуються в колишні теоретичні підхо­ди, неспроможність гіпотез, що висувалися раніше. При цьому гіпотеза вини­кає часто через уявне зіткнення між собою різних фактів, теоретичних поло­жень, припущень, теорії і практики. Ці «зіткнення», здійснювані подумки, зна­ходять парадоксальний стан пізнання, змушують шукати вихід з них.

Джерела висунення гіпотез надзвичайно багатоманітні. До них можна від­нести неоднозначні факти, аналогію, буденну свідомість і здоровий глузд, «бо­жевільні ідеї» тощо. Особливо важкою процедурою с формулювання гіпотези, яка передбачає побудову її визначення, відповідного до виділених вимог до гі­потези. Сформульоване припущення перевіряється і «обтісується» цими ви­могами. Після цього воно отримує статус наукової гіпотези.

Друга проблема полягає у перевірці змістовної істинності гіпотези. Зазна­чимо, що гіпотезу перевіряють уже під час її формулювання, але й остаточно перевіряють тільки на завершальному етапі дослідження. Гіпотеза обов'язко­во мас пройти через горнило фактів і перестати існувати як гіпотеза.

Часто функції гіпотези у роздумах про науку недооцінюються через буден­не вживання цього терміна для позначення необгрунтованих і нічим не випра­вданих припущень, на відміну від твердих наукових висновків. Це протиста­влення гіпотез науковим висновкам, крім іншого, містить ще одне помилкове уявлення про абсолютність і незмінність результатів наукового пошуку.

Коректно сформульована гіпотеза - найважливіший індикатор якісності наукового, особливо дисертаційного дослідження. Проте навіть у коректних наукових дослідженнях досить часті помилки, пов'язані з гіпотезами. Найпо­ширеніші з них:

• невідповідність гіпотези системі фактів, які вона мас пояснювати;

• наявність у формулюванні гіпотези понять, що погано інтерпрету­ються;

• відсутність гіпотез узагалі, оскільки дослідження зводять не до пере­вірки припущень, а до зайвого підтвердження уже й так визнаного іс­тинним знання. У цьому випадку те, що робить дослідник, є компіля­цією і нормативною формою викладу знання, яка суперечить пошу­ковій формі представлення наукового знання.

Щоб бути прийнятою до розгляду, гіпотеза повинна якось пов'язуватися зі знанням, що вже існувало до її появи, і лише в цьому випадку вона може бути предметом дослідження і подальшої перевірки. Безперечно, що таке обгрунту­вання гіпотези в попередньому знанні не є остаточним - для одних і тих самих гіпотез часто знаходяться різні обгрунтування. Проте цей факт свідчить про тс, що обгрунтованість гіпотези с неодмінною умовою її прийнятності необ­ґрунтованість дискредитує гіпотезу настільки, що вона не може бути предме­том подальшого обговорення.

Ступінь обґрунтованості може варіюватися від її теоретичного виведення з наявного знання до відповідності не результатам, а загальному духу сучасної науки. Така відповідність гіпотези науковому знанню виконує роль своєрідної неемпіричиої перевірки гіпотези. Розглядаючи це питания, аргентинський фі­зик і філософ Маріо Бунге виділяє три види неемпіричиої обгрунтованості припущення: метатсорстичний, інтертеоретичний та філософський. Під мета-теоретичною перевіркою він розуміє дослідження гіпотези, що має па меті з'ясувати, чи є вона внутрішньо несуиеречливою, чи має фактуальний зміст, чи допускає емпіричну перевірку хоча б у принципі. Інтертеоретична перевір­ка покликана виявити несумісність цієї гіпотези з іншими, раніше прийняти­ми науковими теоріями. Нарешті, філософська перевірка «є дослідженням ме­тафізичних і епістемологічних достоїнств ключових понять і припущень тео­рії у світлі тієї або іншої філософії» [35, с.300|. Усі подібні попередні розгля­ди гіпотези пов'язані з тим, що вона не повинна бути помилковою відносно ра­ніше прийнятого знання.


Процес наукового дослідження 105

Гіпотези наявні на всіх стадіях наукового дослідження незалежно від мою характеру фундаментального чи приктадноіо Проте найбільш вираженим с їх застосування у разі

1) узагальнення і підсумовування результатів сносіережень та експериментів,

2) інтерпретації отриманих узагальнень,

3) обгрунтування деяких раніше введених припущень,

4) планування експериментів для отримання нових даних або перевірки де яких допущень

Розі лянемо основні функції гшоїез у науці Гіпотези засюсовують для у іа-іальнення досвіду, підсумовування і очікуваного розширення наявних ємні ричних даних Найбільш відомий вид гіпотез, що узаі альнюють досвід, - пере несення властивостей низки елементів певною класу на весь цей клас за допо­могою методів класичної енумераливної індукції Іншим прикладом гіпотез цьої о класу можуть бути так звані «емпіричні криві», яга зв'яз> ють ряди даних спостережень, представлених точками на координатній площині По суті, на­віть представ іення кількісних даних на координатній площині і очками с пев­ною мірою, цпотетичним, оскільки завжди допустимі помилки вимірювання або точність їх обмежена визначеною межею

Гіпотези можуть буї и посилками дедуктивною висновку, тобто довільнії ми припущеннями гшотетико-дедукгивної схеми, робочими ппотезами або припущеннями, що приймаються навіть у разі сумніву щодо їх істинності

Гіпотези застосовують для орієнтації дос тіджепня надання йому харакіе ру, спрямованого в певному напрямі Так> функцію виконую і ь частково (см пірично або теоретично) обгрунтовані ппотези, які с одночасно і об'єктом дос лідження Виконуючи цю функцію, ппотеза виступає або як робоча, або у ви гляді попередніх і неточних положень ироїрамного харакіеру, наприклад «Живі оріашзми можна синтезуваїи в процесі відтворення фізичних умов на тої планет, що мали місце мільярди років тому» тощо

Гіпотези використовують для штсрпрсіацп емпіричних даних або інших 11 иотез Усі репрезентативні ппотези с інтерпретуючими, оскільки дають змоіу пояснити раніше отримані феноменологічні гіпотези

Гіпотези можна застосовувані д ія захисту інших гіпотез перед новими да­ними або виявтеною суперечністю з уже відомими раніше знаннями Так, У Гарвсй увів припущення про циркуляцію крові, яке с уперечило емпіричним даним про відмінність венозної і артеріальної крові за складом, і, щоб захисти ти це припущення від спростування шляхом дос пдів наявними на юи час мо жливосіями, він увів захисну гіпотезу про замкнутість артеріальною кровоо бігу невидимими капілярами, які й були пізніше відкриті

Таким чином, можна зробити висновок, що гіпотези с елементом наук, який неможливо усунути, особливою формою розвитку знання Наукове до(лідження як таке полягаь у дослідженні проблем, що передбачає формулюван­ня, розроблення і перевірку ппоте з


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)