АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Характер капіталістичного виробництва. Процес праці і процес зростання вартості

Читайте также:
  1. C.I Процессы с ключевых точек зрения
  2. G – темп зростання нац. доходу; S –частка заощаджень в НД; C- капіталоємність продукції
  3. I Тип Простейшие. Характеристика. Классификация.
  4. I. Расчет тяговых характеристик электровоза при регулировании напряжения питания ТЭД.
  5. III. Социолингвистическая характеристика
  6. L.3.1. Процессы переноса вещества и тепла.
  7. L.3.2. Процессы присоединения частиц. Механизмы роста.
  8. V. Расчет и построение скоростной характеристики ТЭД, отнесенной к ободу колеса электровоза.
  9. V. Расчет тяговых характеристик электровоза при регулировании возбуждения ТЭД.
  10. VI. Расчет и построение электротяговой характеристики ТЭД, отнесенной к ободу колеса электровоза.
  11. VII. Расчет и построение тяговой характеристики электровоза.
  12. XVIII. Жесты в процессе ставки

Процес праці — це процес взаємодії люди­ни з природою, доцільна діяльність для створення споживних вартостей, вічна, природна умова людського життя. Доцільна діяльність людини, або праця, і засоби ви­робництва є необхідними факторами про­цесу праці. У кожній суспільно-економічній формації процесу праці властивий свій особливий соціально-економічний зміст, який визначається формою власності на засоби виробництва, що панує в цій формації.

У капіталістичному суспільстві робоча сила поєднується із засобами виробництва через купівлю-продаж, через ринок, на якому капіталіст придбає робочу силу і засоби виробництва. Тому тут процес праці виступає як процес споживання капіталістом робочої сили найманого робітника і характеризується двома особливостями. По-перше, він здійснюється для капіталіста і під контролем капіталіста. Капіталіст монопольно володіє за-собами виробництва і протягом робочого часу вільно розпоряд­жається робочою силою, яку він придбав як товар. По-друге, створений у процесі виробництва продукт належить не безпосе­редньому його виробникові — найманому робітникові, а капіталісту. Процес праці при капіталізмі є процесом взаємодії робочої сили і засобів виробництва, які купив капіталіст і які належать йому, а тому й результат цього процесу – продукт — належить капіталісту.

Купуючи засоби виробництва і робочу силу, капіталіст вия­вляє подвійне піклування. По-перше, він прагне виробити спо­живну вартість, яка б мала мінову вартість, тобто товар. По-дру­ге, він прагне виробити такий товар, вартість якого була б біль­ша за вартість придбаних ним факторів процесу праці, з тим, щоб одержати додаткову вартість. Сама споживна вартість не цікавить капіталіста, економічно йому байдуже, що виробляти — гармати чи масло. Споживна вартість необхідна йому остільки, оскільки вона є матеріальним носієм вартості. У процесі створен­ня товару капіталісту важливо одержати додаткову вартість.

У попередньому розділі вже було показано, що виробницт­во товарів є єдність процесу праці і процесу створення вартості. Тепер розглянемо процес виробництва і як процес збільшення вартості, створення додаткової вартості. Суть цього процесу по­лягає у споживанні капіталістом специфічного товару робоча сила.

Припустимо, що капіталіст організовує виробництво шваць­ких машин і протягом 8-годинного робочдго дня його підприєм­ство випускає 100 машин, у виготовленні яких беруть участь 50 робітників.

Припустимо, що капіталіст витратив такі грошові суми на купівлю засобів виробництва:

 

 

Припустимо також, що для купівлі робочої сили (за умови, що денна вартість робочої сили одного робітника дорівнює б дол.) він витратив 300 дол.

Таким чином, усі затрати капіталіста на виробництво 100 ма­шин становитимуть 2400 дол.

Виробляючи швацькі машини, робітники затрачають певну кількість живої праці. їхня праця, як вже зазначалось в розділі III, має подвійний характер: з одного боку, це конкретна праця, а з другого— абстрактна праця. У процесі виробництва робітни­ки своєю конкретною працею змінюють споживні вартості сиро­вини і допоміжних матеріалів, а також створюють нові споживні вартості. Вартість витрачених засобів виробництва зберігається і переноситься на продукт, що його виготовляють. Перенесення вартості засобів виробництва на товар, який тільки-но створює­ться, здійснюється конкретною працею робітника. У нашому при­кладі ця вартість становитиме 2100 дол. (вона дорівнює затра­там капіталіста на придбання засобів виробництва).

Водночас своєю абстрактною працею робітники створюють нову вартість. Припустимо, що кожний робітник протягом однієї години створює вартість, яка дорівнює 1,5 дол. Тоді 50 робітни­ків протягом 8-годиниого робочого дня створять нову вартість, що дорівнює 600 дол. *

Таким чином, вартість 100 машин включає:

 

 

* Гроші, авансовані капіталістом на наймання робочої сили, йдуть на під­тримання життєдіяльності робітників, тобто на придбання ними предметів споживання, оплату послуг тощо. У процесі виробництва діє сама робоча сила, а не її вартість. Тому робоча сила в процесі праці не переносить і не може переносити свою вартість на створюваний товар, а відтворює її.

 

Реалізуючн ці машини за вартістю, капіталіст виручить біль­ше грошей, ніж авансував. Різниця між вартістю 100 машин і вартістю, авансованою на виробництво їх, дорівнює 300 дол. (Г'—Г = 2700—2400). Ці 300 дол. і є додатковою вартістю.

Авансована капіталістом вартість збільшилася тому, що ро­бітники працювали більше часу, ніж потрібно було для відтво­рення еквівалента вартості їхньої робочої сили. Вартість робочої сили і вартість, створювана в процесі її споживання,— дві різні величини.

 

У нашому прикладі для відтворення еквівалента вартості своєї робочої сили робітники повинні були працювати 4 години, а вони працювали протя­гом робочого дня, який тривав 8 годин. Тому вони створили вартість більшу, ніж вартість їхньої робочої сили. Оплативши денну вартість товару робоча сила, капіталіст дістає право на використання її споживної вартості протя­гом усього робочого дня і примушує робітників працювати не 4, а 8 годин.

 

Споживання робочої сили протягом часу, необхідного для від­творення еквівалента її вартості, є процес утворення вартості. Витрачання робочої сили понад цей час є вже процес збільшен­ня вартості. Споживання робочої сили як товару перетворює процес утворення вартості в процес її зростання. Затрата робо­чого часу понад межу, необхідну для відтворення еквівалента її вартості, є джерелом додаткової вартості. Капіталістичний про­цес виробництва — це єдність процесу праці і процесу збільшен­ня вартості. «Як єдність процесу праці і процесу утворення вар­тості,— писав К. Маркс,— виробничий процес є процес виробни­цтва товарів; як єдність процесу праці і процесу збільшення вар­тості, він є капіталістичний процес виробництва, капіталістична форма товарного виробництва".1

1 Маркс /0, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 194.

Виробництво і привласнення додаткової вартості здійснюють­ся на основі закону вартості: капіталісти купують фактори про­цесу праці — засоби виробництва і робочу силу за їхньою вар­тістю і продають створені товари також за їхньою вартістю. К. Маркс показав, що навіть, коли капіталісти оплачують повну вартість робочої сили, вони все одно добувають з праці робітни­ків додаткову вартість. Він довів, що одержання додаткової вар­тості не випадкове явище, а об'єктивно закономірний процес капіталістичного виробництва.

Процес виробництва і привласнення додаткової вартості пе­редбачає єдність сфери обігу і сфери виробництва. У сфері обігу капіталіст придбає товари: робочу силу і засоби виробництва. У сфері виробництва в результаті праці найманих робітників авансована вартість зростає, створюється додаткова вартість. У сфері обігу капіталіст, продаючи вироблені товари, реалізує створену додаткову вартість, яка в зв'язку з цим набуває грошо­вої форми. Увесь цей процес перетворення грошей капіталіста в капітал, писав К. Маркс, «...відбувається в сфері обігу і відбу­вається не в ній. З допомогою обігу — тому'що він зумовлюється купівлею робочої сили на товарному ринку: Не в обігу — тому що останній тільки підготовляє процес збільшення вартості, а відбувається він у сфері виробництва» К Так розв'язується вну­трішня суперечність загальної формули капіталу.

1 Маркс К, Енгельс Ф. Твори, т. 23, с. 192.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)