АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розвиток форми вартості. Проста, одинична, або випадкова, форма вартості

Читайте также:
  1. E-240 Формальдегид – Formaldehyde – консервант.
  2. HTML - Урок 3. Форматирование текста
  3. II. Учебно-информационная модель
  4. III. Внутренняя форма слова. Мотивация номинации.
  5. IV. ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  6. MS Word 2007. Форматирование шрифта и абзаца
  7. Аварийная карточка системы информации об опасности.
  8. Автоматизированные системы обработки информации и управления в сервисе.Клачек.
  9. Аграрна криза та аграрна реформа
  10. Аграрні реформи
  11. Акустические каналы утечки конфиденциальной информации
  12. Аналитическое трансформирование снимков.

Розвиток форми вартості вперше дослідив К. Маркс. Узагальнивши величезний істо­ричний матеріал, він показав, що обмін то­варів на ранній стадії розвитку мав випад­ковий характер. Цій стадії обміну відпові­дала проста, одинична, або випадкова, форма вартості. Що вона собою являла?

В умовах первіснообщинного ладу кожна община виробляла все необхідне їй для власного споживання своїми силами. Про­дукти праці між общинами обмінювались лише у виняткових ви­падках. Вартість окремих товарів тільки випадково виражалася в якому-небудь іншому товарі. Тому проста, одинична, або випад­кова, форма вартості є найелементарнішою формою вартості. Наприклад, власник кам'яної сокири міняє її на вівцю:

 

1 сокира = 1 вівці

 

У цій рівності один товар (сокира) виражає свою вартість в іншому товарі (вівці). Другий товар (вівця) є вираженням вар­тості першого товару (сокири), матеріалом для вираження його вартості. Товар, який виражає свою вартість в іншому товарі, перебуває у відносній формі вартості. Товар, який виражає вар­тість іншого товару, перебуває в еквівалентній формі вартості, є його еквівалентом.

Відносна й еквівалентна форми вартості нерозривно пов'язані одна з одною і є протилежними сторонами того самого виражен­ня вартості. При цьому відносна форма вартості відіграє актив­ну роль, а еквівалентна — пасивну, бо товар-еквівалент призна­чений для вираження вартості іншого товару. Відносна форма вартості насамперед виражає якісну однорідність обмінюваних товарів, те, що вони продукти загальнолюдської праці. У нашому прикладі обмін сокири на вівцю означає, що виробник сокира і скотар затратили на виробництво відповідних продуктів працю-, і ця обставина дає змогу прирівнювати зазначені товари-едмьяо одного. Але товаровиробники в процесі обміну повинні зважати й на кількість затраченої ними праці. Ніхто не обміняє продукт» створений за 10 годин, на продукт, який можна зробити протягом 5 годин *. Отже, відносна форма вартості має кількісну визна­ченість.

* Ф. Енгельс писав: «...середньовічному селянинові було досить точно ві­домо, скільки робочого часу треба на виготовлення предметів, одержуваних ним в обмін. Сільський коваль І стельмах працювали на його очах, так само як і кравець або швець;..» (Маркс К* Енгельс Ф. Твори, т. 25, ч. 2, с. 433).

Розглядаючи еквівалентну форму вартості, треба враховува­ти такі її особливості. Споживна вартість товару-еквівалента ви­ражає вартість іншого товару. Якщо сокира прирівнюється до вівці, це означає, що вартість сокири дістає своє вираження че­рез іншу споживну вартість — вівцю, тобто через товар, який відіграє роль еквівалента. Вівця може бути еквівалентом тому, що вона є іншою споживною вартістю, ніж сокира. У цьому обмі­ні товарів споживна вартість — вівця, будучи еквівалентом, свід­чить, що сокира є носієм вартості. Отже, вартість одного товару може бути виражена лише в споживній вартості іншого товару. На стадії випадкового обміну роль еквівалента не закріплюється за яким-небудь одним товаром. Цю роль випадково виконують різні товари.

Вже аналіз простої форми вартості, характерної для випад­кового обміну, показує, що зв'язок між різними власниками, ві­докремленими виробниками проявляється тільки в процесі обмі­ну, їхня праця не може бути виражена інакше як через прирів­нювання одного товару до іншого. Конкретна праця в процесі обміну стає формою прояву абстрактної праці. У нашому при­кладі конкретна праця скотаря є засобом вираження загально­людської абстрактної праці.

Праця виробника сокири і праця скотаря є працею приват­них виробників, відокремлених власників. Проте в процесі обмі­ну продукт приватної праці скотаря відіграв роль еквівалента, тобто виступив безпосередньо як продукт суспільної праці. Оскільки обмін здійснився, остільки приватна праця скотаря «ствердила», що на виробництво сокири затрачено суспільну пра­цю. Отже, приватна праця в процесі обміну виступає як втілення суспільної праці.

Таким чином, внутрішні суперечності, втілені в товарі і пра­ці, яка виробляє товар, в процесі обміну знаходять своє зовнішнє вираження. У цьому процесі дві різні властивості товару і праці, яка його виробляє, ніби відокремлюються одна від одної і розмі­щуються на різних полюсах. Товар у відносній формі вартості виступає як споживна вартість, продукт конкретної, приватної праці, а товар, що відіграє роль еквівалента,— як вираз вартості, абстрактної праці, втілення суспільної праці.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 | 203 | 204 | 205 | 206 | 207 | 208 | 209 | 210 | 211 | 212 | 213 | 214 | 215 | 216 | 217 | 218 | 219 | 220 | 221 | 222 | 223 | 224 | 225 | 226 | 227 | 228 | 229 | 230 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)