АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зварювання та склеювання пластмас

Читайте также:
  1. Електроди для ручного електродугового зварювання
  2. Жировые отложения, масляные загрязнения и отложения на пластмассовых, кирпичных, керамических поверхностях, ПВХ, щитках
  3. Как называется разборная металлическая емкость, используемая для полимеризации пластмасс горячего отвердения?
  4. Классификация пластмасс и способов их переработки
  5. Основи технології ручного електродугового зварювання
  6. Особенности проектирования трубопроводов из пластмассовых и металополимерных труб.
  7. Переробка пластмас у високоеластичному стані
  8. Переробка пластмас у в’язкотекучому стані
  9. Пластмассы, как материал для строительных конструкций. Основные виды конструкционных пластмасс и области их применения
  10. Процес електродугового зварювання у вуглекислому газі
  11. Рекомендації щодо вибору технологічних режимів зварювання

Зварювання застосовують для одержання нероз'ємних з'єднань деталей із термопластів; склеювати можна пластмаси між собою, а також з іншими матеріалами (металами, деревиною, тканинами й ін.).

Зварювання пластмас здійснюють, застосовуючи теплоносій (нагрітий газ або інструмент) або нагрів струмами високої частоти, ультразвуком, тертям.

 

 

а) з присадочним матеріалом; б) без присадочного матеріалу

Рисунок 3.11 – Схема зварювання газовим теплоносієм

Зварювання газовим теплоносієм застосовують при виготов-ленні труб, корпусів, апаратів, ванн і інших ємностей із листового вініпласту, полістиролу, поліетилену й інших термопластів. Таке зварювання може здійснюватися з застосуванням присадочного матеріалу та без нього. У якості теплоносія використовують повітря, вуглекислий газ, азот. Газ нагрівають у спеціальних зварювальних пістолетах.

Зварювання нагрітим інструментом застосовують для з'єднання тpyб і прутків встик, а також листових і плівкових матеріалів внапусток. При цьому способі джерелом нагрівання деталей, що зварюються, служить нагрітий інструмент (пластина, клин, паяльник), що передає тепло при контакті з матеріалом і розігріває його до в’язкотекучого стану. Після видалення інструмента поверхні деталей, що зварюються, стискають, чим і забезпечують їхнє зварювання.

Зварювання тертям пластмас, як і металів, засноване на використанні тепла для розігріву торцевих поверхонь деталей, що зварюються, яке виділяється при їхньому терті. Зварювання труб, прутків здійснюють на спеціальних установках, але можливо застосування для цієї мети й токарних верстатів.

Зварювання з нагріванням СВЧ (струмами високої частоти) засноване на використанні тепла, що виділяється за рахунок діелектричних втрат у зоні високочастотного електричного поля. Зварювання з нагріванням СВЧ забезпечують міцність і герметичність швів, високу продуктивність і економічність процесу.

Ультразвукове зварювання пластмас мало відрізняється від ультразвукового зварювання металів і здійснюється за допомогою магнітострикційного вібратора. При зварюванні ультразвуком матеріал нагрівається тільки в зоні контактуючих поверхонь, що виключає перегрівання. Важливою перевагою цього виду зварювання є й те, що його можна здійснити у важкодоступних місцях.

Склеювання пластмас. Технологічний процес склеювання пластмас визначається їхньою хімічною структурою, фізико-механічними властивостями, а також властивостями клеїв.

Деталі з термопластів склеюють переважно розчинниками, наприклад оргскло і вініпласт − діхлоретаном, полістирол − бензолом або розчином цих матеріалів у відповідних розчинниках. Склеювання поліетилену, поліпропілену, фторопласту і деяких інших пластиків утруднено і вимагає попередньої обробки поверхонь, що склеюються, розчинами різних реагентів. Після такої обробки їх склеюють поліуретановими або фенолформальдегідними клеями.

Для склеювання деталей з реактопластів застосовують клеї на основі фенолформальдегідних, поліуретанових, поліефірних, епок-сидних і інших смол.

Технологічний процес склеювання деталей складається з підго-товки їх поверхонь (пригону, очистки) до склеювання й безпосе-реднього склеювання: нанесення клею, витримки для видалення розчинника, складання деталей і витримки під пресом без нагрівання або з нагріванням.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)