АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Технологічний спосіб виробництва і його структура

Читайте также:
  1. II. СТРУКТУРА КВАЛИФИКАЦИОННОЙ РАБОТЫ
  2. III. СТРУКТУРА И ПОРЯДОК ФОРМИРОВАНИЯ СТУДЕНЧЕСКОГО СОВЕТА
  3. III. Структура Клуба
  4. III. СТРУКТУРА, РУКОВОДЯЩИЕ И КОНТРОЛЬНЫЕ ОРГАНЫ КПРФ
  5. IV. ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА ПРОФСОЮЗА
  6. IY. ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА И ОРГАНЫ УПРАВЛЕНИЯ КЛУБА
  7. VI. ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА ПАРТИИ.
  8. А) структура текстів драм
  9. А) суспільно небезпечні наслідки, причинний зв’язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками, місце, час, обстановка, спосіб і засоби вчинення злочину;
  10. Активные операции коммерческих банков, их структура.
  11. Аналіз ефективності розміщення виробництва
  12. Аналітичний спосіб оцінки конкурентоспроможності підприємства.

Технологічний спосіб виробництва (ТСВ) – це історично ви­значений спосіб поєднання різних компонентів у системі продук­тивних сил, насамперед людини та технічних засобів праці. Див. схему 2.2. ТСВ характеризує ті взаємовідносини людей у процесі виробництва, які зумовлюються характером виробничих операцій. Див. схему 2.3.

Приклад виробничих відносин, зумовлених технологією виробництва сталі

Такі відносини, на відміну від виробничих соціально-еконо­мічних відносин, виникають не в процесі привласнення засобів виробництва, а безпосередньо у виробничому процесі. Тому слід відрізняти ТСВ від суспільно-економічного способу виробництва. Останній, як історично визначене поєднання продуктивних сил і виробничих відносин, поняття більш широке, ніж ТСВ.

У процесі свого розвитку людство змінило декілька ТСВ. В ос- % нові цих змін лежали серйозні зрушення в розвитку різних елеме­нтів, що входять до складу ТСВ, і насамперед у самій людині та знаряддях її праці.

Історично першим технічним засобом, яким почала користуватися людина, були кам'яні знаряддя праці неандертальця. Навчившись добувати вогонь, люди винайшли металургійне виробництво, що відкрило можливість виготовляти спочатку бронзові, а пізніше залізні знаряддя праці.

Перехід від первісної общини до рабства, а потім до феодалізму супроводжується певним прискоренням у розвитку техніки. Проте на всіх цих етапах людської історії праця у виробництві залиши­лася ручною, малозмістовною й важкою. Фізична сила людини була головним фактором виробничого процесу. Тобто, між люди­ною й технічними засобами існував такий тип зв'язку, при якому переважна кількість технологічних функцій припадає на людину. А конкретно: людина приводить у дію знаряддя праці, управляє ними, координує свої дії, виконує розумові функції. Технічні засоби лише посередньо впливають на предмет праці.

Такий тип зв'язку в системі "людина - техніка", в якому людина виступає як центр, основа, називається суб'єктним, а характер праці - ручним.

У літературі цей тип зв'язку та характер праці, який тисячо­літтями не зазнавав змін і був характерним для первісної общини, рабовласницького та феодального ладу, дістав назву інструмен­тального технологічного способу виробництва.

Проте на певному етапі можливості зростання продуктивності праці на основі ручної техніки вичерпали себе, а потреби суспільства (в силу дії закону зростаючих потреб) продовжували зростати. Виникла певна суперечність між можливостями виробництва, основаного на ручній праці, та зростаючими потребами суспільства. Подолати її можна було лише за допомогою принципово нових знарядь праці. Таким принципово новим знаряддям праці стала машина.

Поява машинного виробництва знаменує собою початок другого історичного етапу в розвитку техніки, появу нового ТСВ, названого індустріальним. При новому ТСВ матеріальною основою сукупно­го робочого механізму (людина-техніка) стає сама машина, а людина перетворюється лише в її знаряддя, доповнює машину.

Ручна праця замінюється механізованою, а тип зв'язку ре­
чових і особистих елементів виробництва з суб'єктного стає
об'єктним.

Перехід до великої машинної індустрії (почався в Англії – кі­нець 18 – початок 19 ст.) знаменує собою промисловий переворот, у результаті якого капіталізм створив відповідну собі матеріально-технічну базу, що дало йому можливість довести свої переваги перед феодалізмом.

Розвиток машинного виробництва, замінюючи ручну працю машинною, означає також і появу системи машин. Вона включає: а)робочу машину (знаряддя); б)двигун; в)передаточний механізм. Людина обслуговує цю машину, є її придатком.

З виникненням машинного виробництва були досягнуті кращі результати в економічному розвитку суспільства, ніж за всю його попередню історію, тому що воно дало могутній поштовх для науково-технічного прогресу (НТП).

Так у результаті НТР суспільство вступає в свій третій – постіндустріальний ТСВ. Отже, можна констатувати, що трьом історич­ним етапам розвитку техніки – інструменталізації, механізації та автоматизації відповідають і три основні ТСВ.

Як уже зазначалося, ТСВ не слід ото­тожнювати з суспільними способами виробництва. В той же час не треба їх і протиставляти. Певною мірою вони взаємопов'язані хоча б тому, що в основі змін і технологічних, і суспільних способів виробництва лежать істотні зміни в продуктивних силах суспільства.

ТСВ, оснований на ручній праці (інструментальний), охоплює величезні історичні рамки, які включають первісну, рабовласниць­ку та феодальну формації. Кожній з цих формацій відповідає певний рівень розвитку продуктивних сил, техніки. Але ж доко­рінної, принципової зміни в ТСВ це не викликало - праця залиша­лася ручною, а фізична сила людини - головним фактором вироб­ничого процесу.

ТСВ, оснований на машинній техніці (індустріальний), висту­пив як адекватний капіталістичним суспільним відносинам.

ТСВ, оснований на автоматизації (постіндустріальний), у якому робітник перестає бути частиною технічної системи, заро­джується також при капіталізмі, що значною мірою приводить до трансформації класичної капіталістичної системи, зародження в ній елементів нової майбутньої гуманістичної формації.

Україна поки що в цілому знаходиться на другому етапі техні­чного розвитку (індустріальному), перехід до постіндустріального ТСВ - це справа майбутнього.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)