АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Под влиянием буддизма в архитектуре, например, главная место заняли замки, палацы, и павильоны для чайной церемонии

Читайте также:
  1. I. Главная причина всех болезней
  2. II. Группировка месторождений по сложности геологического строения для целей разведки
  3. II. МЕСТО И СРОКИ ПРОВЕДЕНИЯ
  4. II. Сроки и место проведения
  5. III. Главная причина преждевременной старости, выпадения и поседения волос: средство сохранения молодости и красоты
  6. III. Изучение геологического строения месторождений и вещественного состава песка и гравия
  7. IV. ГЛАВНАЯ СУДЕЙСКАЯ КОЛЛЕГИЯ И ОФИЦИАЛЬНЫЕ ЛИЦА
  8. LEED Главная Marks годовщину
  9. Pronоuns – Местоимения
  10. V. Изучение гидрогеологических, инженерно-геологических, экологических и других природных условий месторождения
  11. VII. Степень изученности месторождений (участков месторождений)
  12. Wohnort Место жительства

Рассматривая киноискусство Японии можно обратить внимание на работы Кэндзи Мидзогути. Для его режиссерской манеры характерна техника «плано-эпизода» (одна сцена - один план), которая подразумевает отказ от монтажа в пользу сложных передвижений камеры внутри кадра. В Японии этот план называется «эмакимоно», название которого пришло от длинного живописного свитка развернутого по горизонтали. Обратим внимание на название кинолент: «Утреннее солнце сияет», «Белые нити водопада», «Сказки Туманной луны после дождя».

Слово, на основе его глубокого осмысления в японской традиции, имело эмоционально-чувствительную, воспитательную, облагораживающую, гуманистическую и информативную роль. В поэтическую функциональность слова входило особая его роль – передавать «правду», «истину». Поэтому основным признаком художественной литературы считался реализм и историзм повествования, реализм чувств, реализм переживаний, реализм раздумий и умозаключений. Для того, чтобы написать хайку, например, вы должны быть в состоянии полной расслабленности. Вы можете прослушать вдохновляющую японскую традиционную музыку, чтобы помочь вашей мысли течь. Большинство людей пишут о природе и повседневной жизни. Три строки хайку содержат чувства, которые испытывает поэт. Широко распространенные типы поэзии танка, ренга, хокку, хайка и т. д.

Итак, в современной Японии с большим вниманием относятся к традициям, к далекому прошлому, к памятникам страны. Нынешняя обстановка в Японии свидетельствует о живучести традиция не только в культуре, но и в политическом мышлении и социальном поведении Японцев. Японский традиционализм оказывает многоаспектное влияние на общественно-политическую жизнь страны.

7.Художня культура давнього Єгипту як пластичне втілення ідеї Вічності.Культура Давнього Єгипту – одна з найбільш давніх культур світу, що склалася і розвивалася головним чином у долині ріки Ніл у період з ІІІ тис. до н.е. до ІV століття до н.е.

Історію Стародавнього Єгипту і відповідно історію його мистецтва прийнято ділити на наступні періоди:

 Додинастичний період;

 Давнє царство;

 Середнє царство;

 Нове царство;

 Пізнє царство;

 Птолемеєвський або Елліністичний період.

Найбільш істотною рисою культури давнього Єгипту був сакральний теократичний характер, виражений у культі обожненого фараона і культі загробного життя, тобто у вірі в можливість безсмертя. Віра у загробне життя пов'язувалась єгиптянами з умираючим і воскресаючим богом Осірісом; його воскресіння вважалось у єгиптян запорукою їх особистого воскресіння та безсмертя у потойбічному світі. Теологічне обґрунтування отримав і культ фараона, який вважався сином головного бога єгиптян Ра, божественною, надприродною істотою, що править не тільки своєю країною, але й усім світом. Фараон своєю власною персоною підтримував рівновагу світу, гармонію і справедливість відповідно до принципів справедливості Маат.

Основні домінанти світогляду древніх єгиптян знайшли своє матеріальне втілення в їх блискучих художніх досягненнях. Мистецтво Давнього Єгипту було нерозривно пов'язане з культом і виражало основні ідеї релігії: безмежної могутності богів, включаючи бога-фараона, тему смерті, підготовки до неї і подальшого загробного існування. Воно було покликане служити цілям забезпечення блаженства в потойбічному житті і виступало засобом прославляння фараона. Для увічнення душі і тіла служило мистецтво бальзамування і будівництво гробниць – будинків вічності. Увічнення фараона було гарантом благополуччя всього народу. Мистецтву, як і письму, приписувалася величезна магічна сила в плані збереження життя.

З релігійним характером мистецтва була пов'язана його канонічність, монументальність, симетричність, які виражали уявлення про непорушність існуючих порядків і віру в надприродну сутність фараона. Індивідуальна воля художника була обмежена - завдання його було не творити, а оберігати священні канони.

Давньоєгипетська культура як би виростає з каменю. Архітектори і скульптори використовували у своїй творчості різні породи каменю, в тому числі такі тверді, як граніт, діорит, базальт. Вправні майстри досконало оволоділи цим матеріалом. З каменю споруджувалися гігантські піраміди і храми. Вага окремих монолітів перевищував тисячу тонн. З каменю створювалися найтонші, що просвічують на сонці алебастрові судини і мереживо прикрас.

Найбільш вражаючих результатів єгиптяни досягли в архітектурі, яка була тісно пов'язана з їхніми релігійними уявленнями та політичним ладом. Були вироблені чіткі архітектурні форми і типи монументальних споруд: піраміда, обеліск, колона. Канон в образотворчому мистецтві припускав одночасне сполучення при зображенні фігури на площині елементів у фас (очі, плечі) і профіль (обличчя, груди, ноги), різномасштабність фігур як вираження градації значимості зображуваних осіб. Великого розвитку набуло створення скульптурних портретів. За уявленнями єгиптян портретні статуї відігравали роль двійників померлих і служили вмістилищем їхніх душ. Давньоєгипетські статуї завжди строго пропорційні, фронтальні та статичні. Серед єгипетських скульптур найбільш відомою є великий сфінкс. На думку видатного німецького філософа Г. Гегеля, "сфинкса можно считать символом египетского духа: человеческая голова, выглядывающая из тела животного, изображает дух, который начинает возвышаться над природой, вырываться из нее и уже может свободнее смотреть вокруг себя, однако не вполне освобождаясь от оков"

Багата і різноманітна література Стародавнього Єгипту. Найважливіші літературні тексти – записи міфів, історії про богів. Важливе місце тут посідає "Книга мертвих", яка носила сакральний характер.

У період Нового царства, після релігійних реформ фараона Ехнатона (XIV ст. до н.е.) в єгипетській культурі посилюються гедоністичні мотиви, культура на якийсь час стає більш світською, реалістичною і гуманістичною (так званий "амарнський період").


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)