АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави. що укоренилося в його психіці

Читайте также:
  1. I розділ
  2. V. Античні міста-держави Північного ПРИЧОРНОМОР’Я
  3. Актуальність розділу.
  4. Бальнеологія як розділ курортології. Головні бальнеологічні групи мінеральних вод.
  5. Безпека держави
  6. Безпека на першому місці
  7. Безпека як економічна категорія
  8. Бюджетний кодекс України – фінансова конституція держави. Відносини, що регулюються бюджетним кодексом
  9. В освітньому просторі держави»
  10. В – Індивідуальні розділи курсу
  11. Визначте місце козацької держави у міжнародних відносинах та основні положення її дипломатичної діяльності.
  12. Вимоги до написання підрозділу

що укоренилося в його психіці. Потім суб'єкт «уводить» у психі­ку об'єкта й закріплює в ній необхідні йому зразки мислення, психічних станів, поведінки.

Виділяють такі якості суб'єкта, які дають змогу знизити опір­ність об'єкта до навіювання:

• авторитет суб'єкта;

• демонстрація доброзичливості суб'єкта до об'єкта;

• демонстрація психологічної переваги суб'єкта над об'єктом;

• демонстрація віри суб'єкта у зміст навіювання;

• емоційне подання змісту навіювання.

Процесуальний компонент навіюючого впливу описує про­цес прийняття об'єктом змісту навіювання. У цілому цей про­цес скорочений порівняно з процесом переконування: в ньому функціонують тільки сприйняття й запам'ятовування, діяльність мислення «випадає» або ослабляються. Тобто процес навіювання включає ненавмисне сприйняття й запам'ятовування без попе­реднього осмислення змісту навіювання. Особливо некритично навіюючий вплив сприймається тоді, коли в його змісті є поси­лання на довірче джерело, важливий документ, авторитетну осо­бу і т.ін. У цьому разі об'єкт навіювання сприймає ту чи іншу ін­формацію без використання свого інтелектуального механізму «аналіз-синтез».

Результативний компонент навіюючого впливу описує ре­акцію у відповідь на навіюючий вплив. Суб'єкт навіюючого впли­ву завжди реагує на його зміст. Мета навіювання — вплинути на об'єкт таким чином, щоб його реакція відповідала меті психоло­гічної операції. Для цього необхідно збільшити ступінь автоматиз­му реакції суб'єкта впливу у відповідь, яка у свою чергу залежить:

• від змісту навіювання (його складності, конкретності, особис­
тої значущості і т.ін.);

• від психічного стану об'єкта навіювання (страх, депресія,
апатія
й деякі інші ситуативні стани, особливо в умовах вій­
ни, сприяють некритичному й неусвідомлюваному сприйнят­
тю навіюючого впливу);

• від часового інтервалу між впливом і реакцією у відповідь (із
збільшенням часового інтервалу автоматизм реакцій у від-


Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

повідь на навіюючий вплив зменшується, оскільки відбу­вається підсилення критичності і загальної розумової діяль­ності об'єкта). Ефективна реалізація усіх компонентів моделі навіюючого впливу залежить від правильного застосування його конкретних способів і прийомів.

Навіювання в цілому можна представити як психологічний вплив, основним змістом якого є використання способів і прийо­мів специфічного та неспецифічного навіювання.

Основні способи та прийоми специфічного навіювання

Специфічне навіювання здійснюється на основі поширення конкретних ідей, уявлень, образів та іншої інформації з метою за­міщення існуючоіустановки та провокування певної поведінковоі реакції об'єкта впливу.

При специфічному навіюванні використовують тільки вер­бальні (мовні) засоби впливу і воно, як складова частина навію­вання, значно підсилює його ефективність.

Розрізняють і застосовують такі основні способи неспецифіч­ного навіювання: приклеювання ярликів, сяючого узагальнення, перенесення, свідчення, гри в простонародність, перетасуввання фактів, загальної платформи.

Спосіб приклеювання ярликів призначений для того, щоб зганьбити будь-яку ідею, особистість або явище образливими епітетами або метафорами, які викликають негативне ставлення. Досвід психологічної війни свідчить про достатньо широке ви­користання цього способу. Найчастіше його застосовують щодо політичних діячів, представників вищого командування та інших загальновідомих осіб. Проте «працює» він тільки в тому разі, коли війна вже завдала значних страждань населенню й військам про­тивника, а їхній моральний стан є низьким.

Спосіб сяючого узагальнення полягає в позначенні конк­ретної ідеї або особистості узагальнюючим родовим іменем, що має позитивне емоційне забарвлення. Мета сяючого узагальнен­ня — спонукати об'єкт впливу прийняти та схвалити поняття й судження, які подаються. Цей спосіб дозволяє приховувати нега-


Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

тивні наслідки засвоєння змісту навіювання й тим самим не про­вокувати негативні асоціації. Широко застосовується в практиці психологічної війни, фактично є аналогом обману.

Спосіб перенесення має за мету викликати через образ, що подається (поняття, лозунг, ідею) асоціацію з будь-ким або будь-чим, що має в очах об'єкта незаперечний престиж (цінність), щоб зробити зміст дії прийнятним. Наприклад, фахівці психологічної війни використовують національно й традиційно значущі для противникаобрази,що викликаютьу свідомості населення й війсь­ковослужбовців позитивне ставлення. Часто використовується також негативне перенесення шляхом пробудження асоціацій з негативними (для об'єкта) образами, поняттями й ідеями.

Спосіб свідчення полягає в цитуванні висловлювань особис­тості, яку поважає або, навпаки, ненавидить об'єкт впливу. Вис­ловлювання, як правило, носить позитивну оцінку ідеї (поняття, судження), що подається, і має за мету спонукати об'єкт впливу до прийняття нав'язуваної йому позитивної або негативної думки з цього приводу. Спосіб свідчення використовують як елемент мані­пулювання свідомістю противника.

Спосіб гри в простонародність заснований на спонуканні об'єкта навіювання до ототожнення суб'єкта й поданих ним ідей (понять, суджень) із позитивними цінностями внаслідок «народ­ності» цих ідей або належності джерела інформації до так званих «пересічних людей». Саме тому свої пропагандистські матеріали органи психологічної війни часто подають від імені пересічних громадян або військовослужбовців противника.

Спосіб перетасування фактів полягає в тенденційному від­биранні тільки позитивних або тільки негативних фактів для до­казу справедливості позитивної або негативної оцінки будь-якої ідеї (судження, поняття, явища). Об'єктові психологічного впливу фахівці психологічної війни подають у певній послідовності такі факти, осмислення яких неминуче веде до необхідних їм висновків.

Спосіб загальної платформи полягає в спонуканні об'єкта впливу прийняти ідею (судження, оцінку, думку), що міститься в інформації, на основі, що нібито більшість представників даної со­ціальної групи або військового підрозділу поділяють її.


Розділ 4. Психологічна війна та інформаційно-психологічна безпека держави

піддається ураженню від високоточної зброї або зброї масо­
вого ураження;

• зазнає поразок у бойових діях.

Велике значення має вибір часу залякування. Наприклад, за­лякування доцільно використовувати відразу після вогневої під­готовки, коли ступінь психічної напруги й інтенсивність реакції страху у військовослужбовців противника є максимальними.

Іншим важливим фактором є вибір оптимальноїформи психо­логічного впливу. Залежно від особливостей конкретної ситуації необхідно використовувати усну пропаганду,радіозасоби (напри­клад, входження в бойові мережі противника), друковані засоби і т.ін.

Спосіб емоційного придушення використовується для фор­мування у військовослужбовців противника таких астенічних психічних станів, як тривога, депресія, апатія.

Тривога — емоційний стан, що виникає в ситуаціях із неяс­ним кінцем і пов'язаний з очікуванням несприятливого розвитку подій. Тривога може проявлятися як відчуття безпорадності, не­впевненості в собі, безсилля перед зовнішніми факторами, як пе­ребільшення їхньої могутності й небезпечності. Поведінкові про­яви тривоги полягають у загальній дезорганізації діяльності, що порушує її спрямованість і продуктивність.

Депресія [depression] — афективний емоційний стан, який ха­рактеризується негативним тлом. Людина в стані депресії зазнає важких, нестерпних переживань пригніченості, туги, відчаю. її по­тяги, мотиви, вольова активність, самооцінка різко знижені. Змі­неним виявляється й відчуття часу, який спливає нестерпно дов­го. Для поведінки людей у стані депресії є характерними уповіль-неність, безініціативність, швидка втомлюваність, що у сукуп­ності призводить до різкого падіння продуктивності діяльності.

Апатія [apathy] — емоційний стан, що виникає внаслідок утра­ти перспективи, емоційного придушування, втрати віри в кінцеву мету, керівництво, успіх кампанії і т.ін. Апатія характеризується емоційною пасивністю, байдужістю до подій навколишньої дійс­ності та розвивається на тлі зниження фізичної й психічної актив­ності.


Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Основні способи та прийоми неспецифічного навіювання

Неспецифічне навіювання здійснюється шляхом провоку­вання в об'єкта впливу негативних психічних станів, що викли­кають певну поведінку. В процесі здійснення неспецифічного на­віювання мовні (вербальні) фактори сполучають із немовними (невербальними).

Основна мета неспецифічного навіювання — формування в об'єкта впливу астенічних станів, в основі яких лежить феномен фрустрації.

Фрустрація [frustration] — це переживання невдачі, що ви­никає при наявності реальних або удаваних перепон на шляху до мети. Фрустрація виникає в людей внаслідок реального або уяв­ного незадоволення їхніх потреб у фізичній і соціальній безпеці, спілкуванні, їжі, побутових зручностях і т.ін.

Мета неспецифічного навіювання полягає саме у тому, щоб че­рез акцентування фрустрації провокувати в об'єкта астенічні пси­хологічні стани (неспокій, депресію, страх, паніку і т.ін.).

Основними способами неспецифічного навіювання є:

• залякування;

• емоційного придушення;

• ініціювання агресивних емоційних станів.

Спосіб залякування (ініціювання страху) полягає у форму­ванні станів неспокою, депресії або апатії, пробудження почуття страху перед реальною або вигаданою небезпекою, а також перед невідомістю.Кінцеваметазалякування —максимальне зниження морально-психологічної стійкості противника, параліч його волі до опору.

Залякування доцільно проводити для впливу на противника, який:

• несе великі втрати;

• знаходиться в оточенні;

• перейшов до оборони;

• відступає;

• зазнає нестачу продовольства, боєприпасів та інших засобів;

• поступається в чисельності;


Частина І. СУЧАСНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ

Прийоми емоційного придушення, що використовуються в практиці психологічної війни, надзвичайно різноманітні. Вибір того чи іншого з них визначається умовами впливу, характером бойових дій, специфікою об'єкта навіювання. Серед них виділяють:

• емоційне придушення засобами невербального звукового
впливу (звуки запису дитячого плачу, похоронної музики,
важкої рок-музики, різноманітних дратівливих звуків [кри­
ки, завивання сирени, звуки вибухів, свист падаючих бомб]);

• придушення шляхом демонстрації безглуздості війни;

• придушення шляхом показу реальності загибелі або каліцтва;

• придушення шляхом посилання на ті реальні труднощі (брак
продовольства, боєприпасів, медикаментів і т.ін.), яких зазнає
противник (необхідно навіювати, що такі труднощі набули
постійного характеру й усе більше збільшуються);

• придушення шляхом апеляції до незадоволених сексуальних
потреб військовослужбовців;

• емоційне придушення шляхом ствердження, що «поки солдат
б'ється на фронті, його сім'я зазнає в тилу утисків, його близь­
кі залишились без засобів до існування, а жінка змушена зай­
матися проституцією».

Фахівцями психологічної війни пропонується низка рекомен­дацій з використання даного способу.

• правильний вибір об'єкта впливу (найбільш ефективним є
емоційне придушення противника, що знаходиться в оточенні
або відступає, зазнає різноманітних труднощів або має низь­
кий морально-психологічний потенціал);

• урахування умов впливу (найбільш піддаються емоційному
придушенню деморалізовані військовослужбовці, в яких по­
чуття страху й безвихідності загострені до межі);

• правильний вибір часу впливу (на відміну від залякування
емоційне придушення доцільно використовувати нетільки пе­
ред боєм, а й у період між бойовими діями).

Спосіб ініціювання агресивних емоційних станів призна­чений для формування у військовослужбовців противника таких емоцій, як підозріливість, недоброзичливість, гнів, ненависть, лють, із метою внесення суперечностей у їхнє середовище. Агре-


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)