АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Динаміка розвитку колективу

Читайте также:
  1. XIV.2. Термодинаміка електрохімічних систем
  2. Альтернативні моделі розвитку. Центральна проблема (ринок і КАС). Азіатські моделі. Європейська модель. Американська модель
  3. Аналіз технічного рівня розвитку підприємства
  4. Б процес збільшення і розвитку приміської зони великих міст
  5. Ви никнення й розвитку виробничих відносин, виокремлення в способі
  6. Вибір стратегії соціально-економічного розвитку України
  7. Вивчення витоків рухливих ігор, обґрунтування закономірностей їх розвитку.
  8. Види і структура дитячого колективу
  9. Визначення тенденції розвитку.
  10. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку.
  11. Виникнення, джерела та основні періоди розвитку індуїзму
  12. Висвітлить класичний етап в розвитку соціології – 15 б.

Колектив у своєму розвитку проходить певні стадії, які харак­теризують його з якісного боку.

Спираючись на теорію і досвід А.С. Макаренка, О.Г. Ковальов визначає три стадії розвитку колективу: стадію первинного синте­зу, стадію диференціації і стадію синтезу.

Перша стадія є початковою, коли колектив тільки створюєть­ся, формується, люди придивляються один до одного, до вихова­теля. Колектив — мета виховних зусиль педагогів. Вихователь зна­йомить вихованців з метою, завданнями, перспективами колекти­ву. Вимоги ідуть від нього. Школярів об'єднує загальне емоційне напруження, бо невідомі норми, вимоги до їх життя, але поступо­во діти дізнаються, хто є хто, з'являються малі групи.

Друга стадія характеризується тим, що завершується взаємне вивчення, утворюються малі групи, формується актив, накопичу­ються традиції, розвивається співробітництво, взаємодопомога. Вимоги йдуть не лише від вихователя, а й від активу, лідерів. Ко­лектив стає фактором розширення соціального досвіду дітей, за­лучення його до духовної культури свого народу.

На третій стадії затверджуються відносини співробітництва, вза­ємодопомоги, поваги один до одного. Дитина має можливість самореалізуватись, бо створюються умови для діяльності кожного. Це той ідеал стосунків, який максимально сприяє всебічному роз­витку особистості.

О.М. Лутошкін у книзі, зверненій до старшокласників, дина­міку розвитку колективу визначає як шлях від «Піщаного розси­пу» через «М'яку глину», «Мигаючий маяк», «Рожеві вітрила» до «Палаючого факела»1.

«Піщаний розсип»: люди мало знають один одного, не ідуть

назустріч один одному. Немає загальних інтересів, загальних справ.

Відсутність твердого, авторитетного центру веде до крихкості, «розси-

Дутошчин А.Н. Как вести за собой. — М,, 1981. — С. 116—132.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


пчатості» групи. Група існує формально, не приносить радості тим, хто в не? входить.

«М'яка глина»: в групі помітні перші зусилля сполучення колекти­ву, з'єднуючими ланками є формальна дисципліна і вимоги старших. Стосунки різні — доброзичливі, конфліктні, існують замкнуті угрупуван-J ня приятелів, які мало спілкуються, часто сваряться. Хорошого органі-> затора поки що немає, бо по-справжньому його нікому підтримати. «Мигаючий маяк»: в групі переважає бажання спільно? праці,

s допомоги один одному, бути разом. Є на кого спиратися. Група від­значається своєю індивідуальністю, але недостатньо проявляється ініціатива. Активність проявляється періодично.

«Рожеві вітрила»: товариська участь і зацікавленість справами один одного поєднується із взаємною вимогливістю. У членів групи прояв-

: ляється відчуття гордості за свій колектив. В основному група згурто­вана, але не завжди вистачає мужності визнати свою помилку зразу.

«Палаючий факел»: тісна дружба, відмінне взаєморозуміння,
ділове співробітництво. Безкорисно приходять на допомогу, роблять
все, щоб принести людям користь.

<•• На всіх етапах розвитку колективу головна мета — створення

умов для самореалізації особистості.

>, Шляхи згуртування дитячого колективу

Основою згуртування колективу є сумісна колективна діяльність, в якій відбувається спілкування школярів, розвиток всіх сфер їхньої життєдіяльності: інтелектуальної, емоційної, вольової. Але сумісна діяльність забезпечує розв'язання даної задачі, якщо цілі діяльності є захоплюючими хоча б для більшості його членів. Щоб мета діяль­ності стала мотивом окремого учня, важливо пояснювати, перекону­вати в її необхідності, створювати ситуацію співпереживання з тими людьми, з якими виконується справа. Зміст діяльності може бути різним: самообслуговування, підготовка до вечора, виробнича пра­ця, організація дозвілля, навчальна діяльність, ігрова та ін. Головне в організації діяльності — це мета і засоби її досягнення. Американсь­кий психолог Урі Бронфенбреннер1 описує експеримент Шерифа, який відправив дітей у табір і домігся ворожнечі двох груп, а пізні­ше, після спільної праці, домігся гармонії взаємовідносин цих груп.

Особливе місце в становленні класного колективу займає пе-дагогічно доречно організована навчальна діяльність. У процесі навчальної діяльності школярів встановлюються ділові зв'язки. Свої успіхи, невдачі вони переживають у колективі класу. І від харак­теру цих відносин залежить моральне самопочуття дитини.

Важливе значення має й ігрова діяльність. А.С. Макаренко пи­сав, що гра має те ж значення в житті дитини, яке в дорослих має

Ури Бронфенбреннер. Два мира детства. — М., 1996. — С. 120—128.


/. б. Дитина і колектив 181

робота, служба. Яка дитина в грі, такою в більшості вона буде і в роботі, коли виросте. Гра потрібна не тільки молодшим шко­лярам, а й старшокласникам. Тільки значення і зміст гри різні.

У будь-якій грі діти прагнуть до самоврядування, тобто до уча­сті в управлінні і керівництві справами свого колективу. Це може бути діяльність органів учнівського самоврядування (учком, сус­пільна організація), об'єднання школярів за інтересами (клуби, гуртки), чергування по школі, самообслуговування, робота дитя­чих кооперативів.

Цікавою є методика організації колективних творчих справ (КТС) І.П. Іванова. Починається все з колективного планування, якому передує бесіда про планування роботи. Створюються групи, що визначають: що і для кого зробити? Коли? Де? Як? Кому краще брати участь? З ким працювати? Хто буде ведучим?

Протягом тижня проводиться конкурс на кращу пропозицію, розвідку справ тощо. Тільки після цього здійснюється вибір спра­ви членами класного чи шкільного колективу. Це може бути: прес-бій, прес-конференція, конкурс малюнків, телеміст, турнір-вікто-рина, естафета улюблених занять, турнір ораторів, майстерня Са-моробника, «Книжкова лікарня», конкурс інсценованої пісні, літературний карнавал, огляд мальованих фільмів, конкурс живих картин, зібрання невідомих поетів; конкурс читців, співаків, тан­цюристів, музикантів1, пантоміми, спортивних танців, усних роз­повідей; літературно-музичні клуби, народні спортивні ігрища, веселі спартакіади та ін., захист пір року, професії, фантастичних проектів: конкурс ораторів; проведення дня віку, спорту.

Наприклад, година поезії. Сидять на підлозі, на спортивних ма­тах чи лавах, тісним гуртом, майже не дивлячись один на одного. Посередині — ліхтар або свічка. В абсолютній тиші хто-небудь читає вірші — без оголошення, без імені автора, тихо і наче для себе і про себе. Закінчив — інший хтось починає, без репетиції, без організа- I ції. Хто не знає віршів напам'ять, той підготував збірничок, підповзе до світла, читає — і знову тихо2!

Поточна організаторська діяльність передбачає створення ради справ, в які можуть включитися і старші: вчителі, старшокласни­ки, батьки, випускники школи. Успіх справи у великій мірі ви­значається саме цією співдружністю.

Після виконаної справи проводиться колективне обговорення й оцінка зробленого на основі відповідей на запитання: що вдало­ся і чому? Що не вдалося і чому? Який треба зробити висновок? Що найбільше сподобалось? Чому? Чому навчилися?

' «Методическис рекомендацій! к оргапизаиии коллсктивной творческой деятель-иости учашихся» (Составитсли: Зон В.Н., Коломиєю А.В. — К.иев, 1990. — С. 29). 2 Соловейчик С. Воспитание по Иванову. — М., 1989. — С. 134—135.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


При оцінюванні враховується і здійснення основних принципів організації КТС, а саме1:

1. Справа — це піклування про щось, когось, тобто справи повинні бути на радість і користь людям.

2. Брати участь у справах повинні всі члени даного колективу.

3. Романтична форма проведення.

4. Творча основа діяльності.

5. Змінність лідерів.

Постановка перспектив. Перспектива — це бажана для дитини мета, яку вона хоче реалізувати, «завтрашня радість», як визначав її А.С. Макаренко. Перспектива може бути близька, середня, да­лека. Близька перспектива є у кожної дитини: зароджуючись у повсякденному житті, вона стимулює діяльність особистості, до­помагає їй переборювати труднощі.

Середня заключається в прагненні дитини до якоїсь події в її житті, але відсуненій за часом. Далека перспектива — це те, до чого прагне людина протягом тривалого періоду.

Сама по собі постановка перспективи не вирішує проблеми формування особистості. Вона вимагає організації діяльності, спіл­кування дітей по реалізації поставленої мети.

Створення традицій, тобто установлених у колективі звичок, звичаїв, неписаних законів. Це можуть бути традиції поведінки, традиційні справи, свята2. Традиції вимагають від школярів конк­ретних дій.

Для формування колективу необхідно вести роботу з тими, хто виконує ті чи інші доручення колективу, щоб допомогти їм засвої­ти азбуку організації корисних справ: визначення мети, шляхів до­сягнення, складання плану виконання справи, підбір помічників, виконавців, розподілення обов'язків, роз'яснення того, що треба зробити, контроль за ходом роботи, аналіз результатів та ін., бо хороша організаторська робота залежить від знання людей, з якими працюєш, знання законів розвитку колективу, якості особистості самого організатора, знання особливостей організаторської роботи, знання справи, яку організуєш, вміння практично організовувати3.

Використання методу паралельної дії. Побічний вплив на учня через колектив А.С. Макаренко назвав паралельною педагогічною дією4, але вплив необхідно використовувати дуже обережно і тіль­ки у зрілому колективі.

Иванов И.П. Воспитьівать коллективистов. — М., 1982. — 80 с.; Соловейчик С.

Воспитание по Иванову. — М., 1989. — 352 с.

Макаренко А.С. Твори в 7-ми т. - Т. 5. — К., 1954. — С. 112—119; Караков-

скийВ.А.Пут формирования школьного ученического коллектива. — М., 1978.

Лутошкин А.Н. Как вести за собой. — М., 1978. — С. 6—12.

Макаренко А.С. Твори в 7-ми т. — Т. 5. — К., 1954. — С. 153.


 

1,6. Дитина і колектив


 


Представимо в таблиці основні етапи розвитку колективу, які сформульовані А.С. Макаренком, Л.І. Новіковою і А.Т. Куракіним, A.M. Лутошкіним, і оптимальні шляхи його формування на кож­ному етапі.

Всі названі шляхи згуртування дитячого колективу повинні забезпечити функціонування законів його життя: мажор, відчуття індивідом власної гідності, дружнє єднання членів колективу, від­чуття захищеності особистості в колективі1.

Таблиця 8 Формування дитячого колективу на різних етапах його розвитку


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)