АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Принцип виховання в діяльності і спілкуванні

Читайте также:
  1. B. Основные принципы исследования истории этических учений
  2. ERP-стандарты и Стандарты Качества как инструменты реализации принципа «Непрерывного улучшения»
  3. I. Структурные принципы
  4. II. Принципы процесса
  5. II. Принципы средневековой философии.
  6. II. СВЕТСКИЙ УРОВЕНЬ МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОММУНИКАЦИИ ОТНОСИТЕЛЬНО ПРИНЦИПОВ ПОЛИТИЧЕСКОЙ СПРАВЕДЛИВОСТИ
  7. II. ЦЕЛИ, ЗАДАЧИ И ПРИНЦИПЫ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ВОИ
  8. II.4. Принципы монархического строя
  9. III. Принцип удовольствия
  10. III. Принципы конечного результата
  11. III. Принципы конечного результата.
  12. IV. Принцип реальности

Діяльність людини — основа життя суспільства в цілому і роз­витку кожної особистості, бо в ній містяться об'єктивно-суб'єк­тивні процеси і можливості її формування, здійснюється взаємо­дія суб'єктів діяльності — їх спілкування.

Діяльність і спілкування особистості являють собою єдине ціле, тому що в основному взаємодія з предметами є одночасно і взає­модією з людьми.

Важливим у цьому процесі є те, що в спілкуванні конкретний індивід виступає і як суб'єкт, і як об'єкт взаємодії: не лише оточу­ючі люди впливають на особистість, а й вона сама впливає на інших, на характер міжособистісних стосунків.

Залежність виховання від характеру діяльності та спілкування вихованців — одна із закономірностей процесу виховання.

Принцип виховання в діяльності і спілкуванні вимагає такої їх організації, щоб вони стали засобом формування особистості, формою виявлення її ставлення, оціночного ставлення до оточу­ючої дійсності, ареною самореалізації можливостей, потреб, інте­ресів людини. С.Л. Рубінштейн писав: «Ставлення до оточуючого світу — це, перш за все, ставлення індивіда до того, що складає умови його життя. Але найперша умова життя людини — це інша людина. Ставлення до іншої людини складає основну тканину люд­ського життя, її серцевину»1.

Але не будь-яка організація діяльності і спілкування сприяє цьому однаковою мірою. Умовами ефективної організації діяль­ності та спілкування є:

1. Забезпечення активності особистості в діяльності і спілку­ванні, яке передбачає обмін інформацією з проблем етики, есте-

1 Рубинштейн С.Л. Бьітие й сознание: О месте психического во всеобщей взаимо-связи явлений материального мира. — М., 1957. — С. 262—263.


1.2. Сутність і принципи процесу виховання 41

тики, праці, спорту, досвіду, обмін уміннями, результатами діяль­ності, взаємодію у цьому процесі, тобто діяльність повинна бути значущою для дитини, мати для неї особистісний сенс.

2. Залучення дітей до різноманітних видів діяльності: ігрової, пізнавальної, трудової, громадської, спортивної, естетичної — для реалізації мети всебічного розвитку особистості школяра, його самореалізації. У процесі цієї діяльності людина спілкується з ба­гатьма групами: членами сім'ї, класним колективом, учителями, з іншими людьми в часи відпочинку, занять спортом та ін., кожна з яких впливає в тій чи іншій мірі на ЇЇ розвиток.

При цьому вільний перехід від одного виду діяльності до ін­шого є тим важелем, за допомогою якого здійснюється формуван­ня прагнення і мотивів особистості. Саме зміна соціальної позиції й різних видів діяльності допомагає у розв'язанні таких питань виховання, як подолання морального егоцентризму, формування у вихованців здатності співчувати іншим людям1.

3. Створення умов для того, щоб школяр відчував задоволення в процесі виконання конкретної роботи. Лише така діяльність стає справжнім фактором розвитку.

4. Педагогічне керівництво розвитком дитини у процесі діяль­ності і спілкування на основі співставлення «зони актуального до­сягнення» з «зоною найближчого розвитку» (Л.С. Виготський), що дозволяє об'єктивно враховувати новоутворення, зміни, які відбу­ваються у суб'єкта.

5. Забезпечення позитивних міжособистісних стосунків між ви­хователем і вихованцями — відношення поваги, взаємодопомоги, довіри, співтворчості, спрямованих на розумне поєднання педаго­гічного керівництва з розвитком ініціативи, активності, самостій­ності школярів.

Майстерність педагога полягає в тому, щоб діти не бачили впливу педагога. Всі конкретні справи дітей повинні сприйматися ними як їх власна ідея, яку вони будуть реалізовувати.

У своїх наукових працях і практичній діяльності С.Т. Шацький, А.С. Макаренко, В.О. Сухомлинський розкрили значення діяль­ності і спілкування для виховання особистості, визначили конк­ретні шляхи її організації.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)