АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Збори до Фонду страхування по тимчасовій непрацездатності та порядок нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності

Читайте также:
  1. I. Порядок медицинского отбора и направления на санаторно-курортное лечение взрослых больных (кроме больных туберкулезом)
  2. III Общий порядок перемещения товаров через таможенную границу Таможенного союза
  3. IV. ВСЕНАРОДНІ ЗБОРИ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНЬОЇ РЕСПУБЛІКИ
  4. V. ПОРЯДОК ОФОРМЛЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ ИНСПЕКТИРОВАНИЯ МЕСТ ПРИНУДИТЕЛЬНОГО СОДЕРЖАНИЯ
  5. А Порядок работы на станции при тахеометрической съемке. Вычислительная и графическая обработка результатов съемки.
  6. Административные взыскания и порядок их наложения
  7. Административный порядок предоставления земельных участков, находящихся в государственной собственности.
  8. Адміністративна структура БМР має три органи: загальні збори акціонерів, рада директорів і правління.
  9. Акционерное общество как юридическое лицо: порядок образования, правовое положение
  10. Аудит учета производственных запасов. Порядок проведения инвентаризации материальных ценностей
  11. Аукционный порядок распределения земельных участков.
  12. б) сумму страховых взносов Саида по каждому фонду.

Відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” від 18 січня 2001 року № 2240-ІИ, право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни. Також, відповідно до Закону України “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” від 11 січня 2001 року № 2213-ІН на 2002 рік установлені такі розміри внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності: для роботодавців - 2,9 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні. виплати, у тому числі в натуральній формі; для найманих працівників — від суми оплати праці, що включає основну та додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні га компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які підлягають обкладанню, прибутковим податком з громадян: 0,25% – для найманих працівників, які мають заробітну плату нижче 150 гривень; 0,5 % - для найманих працівників, які мають заробітну плату більше 150 гривень.

Ревізуючи допомогу з тимчасової непрацездатності, ревізор має знати що вона надається з першого дня втрати працездатності і до її відновлення або встановлення групи інвалідності. Підставою для нарахуванню допомоги у разі тимчасової непрацездатності є листок непрацездатності який видається лікувальним закладом. Перевіряючи цей документ з; формою та змістом, ревізор повинен керуватися Порядком видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян який визначений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров’я України №455 від 13.11.2001р. Згідно з цією Інструкцією, листок непрацездатності (довідка) видається і закривається в одному лікувально-профілактичному закладі, при наявності показань може бути продовжений в іншому. Його видає лікуючий лікар переважно за місцем проживання чи роботи. У листку зазначається вид непрацездатності та час звільнення з роботи. На зворотній стороні листка непрацездатності відділом кадрів або керівником підприємства вказується безперервний стаж роботи на підприємстві. Для того щоб перевірити правдивість вказаних даних, рекомендується їх зіставити із записами в трудовій книжці. Довідка про заробітну плату заповнюється бухгалтерією підприємства.

При втраті працездатності внаслідок захворювання або травми лікуючий лікар в амбулаторно-поліклінічних закладах може видавати листок непрацездатності особисто терміном до 5 календарних днів з наступним продовженням його, залежно від важкості захворювання, до 10 календарних днів. Якщо непрацездатність триває понад 10 календарних днів, продовження листка непрацездатності до ЗО днів проводиться лікуючим лікарем спільно з завідувачем відділення. Листок непрацездатності у зв'язку з вагітністю і пологами видається за місцем спостереження за вагітною з ЗО тижнів вагітності воднораз на 126 календарних днів (70 календарних днів до передбачуваного дня пологів і 56 – після, а у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів — 70 календарних днів після пологів).

Відповідно до статті 2 Закону України від 11.01.2001 р. № 2213-ПІ “Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного соціального страхування” допомога з тимчасової непрацездатності ви­плачується застрахованим особам: власником або уповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації за основним місцем роботи за перші п'ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві; Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення, працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) інвалідності незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

В бухгалтерському обліку наведені випадки відображаються такими проведеннями:

Дт 23, 92,93 Кт 661 (за перші 5 днів)

Дт 652 Кт 661 (починаючи з 6го дня)

В ревізійній практиці зустрічаються випадки, коли і в перші п'ять днів лікарняні нараховуються на зменшення страхового зобов'язання. Це є грубим порушенням чинного законодавства. Особливу роль при перевірці допомоги з тимчасової непрацездатності ревізор має відвести перевірці правильності визначення її суми. При цьому він повинен знати, що порядок розрахунку допомоги з тимчасової непрацездатності регулюється Постановою КМУ “Про обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням” від 26 вересня 2001 р. № 1266. Загальна сума допомоги визначається шляхом множення суми допомоги за один день на кількість робочих днів, що припадають на період непрацездатності.

Відповідно до законодавства сума допомоги за один день непрацездатності визначається як добуток середньоденного заробітку та відсотка, що визначається загальним трудовим стажем роботи. Середньоденна заробітна плата (дохід) обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу), з якої сплачувалися страхові внески: на кількість відпрацьованих робочих днів у розрахунковому періоді — за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім розрахунку страхових виплат добровільно застрахованим особам) та для оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця; на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування святкових і неробочих днів, установлених законодавством) – за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття, для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддасться точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб за усіма вилами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

 

Цей розрахунок можна показати у вигляді формули:

де:

Зпл – сума заробітної плати за останні два місяці;

N1 – кількість відпрацьованих робочих днів за розрахунковий період;

N2 – кількість календарних днів;

% – відсоток, який залежить від трудового стажу;

N – кількість днів тимчасової непрацездатності.

Розрахунковий період, за який обчислюється середня заробітна плата, становить, як правило, 6 календарних місяців. Проте бувають окремі винятки: працівникам, які пропрацювали на підприємстві або установі менше ніж 6 календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час; якщо працівник не відпрацював жодного робочого дня, розрахунок проводиться виходячи з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу. Час, протягом якого працівник згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

Як правило, ревізор має знати, що відповідно до пункту 7 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 р. № 1266, середня заробітна плата застрахованої особи обчислюється виходячи з нарахованої заробітної плати за видами виплат, які визначаються згідно з нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян та з яких сплачуються страхові внески до фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування в межах максимальної величини (з 01.05.2002 р – 2200 грн.). Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України № 20-443 від 08.07.2002, до цих виплат включається винагорода за підсумками роботи за рік, усі види премій, соціально-трудові пільги, які встановлені колективним договором, незалежно від кількості відпрацьованих в розрахунковому періоді днів.

У тому випадку, якщо працівникові виплачено премію або матеріальну допомогу (що оподатковується) в місяці розрахункового періоду, коли він не працював, ці виплати враховуються в місяці їх нарахування в тій сумі, з якої сплачено страхові внески.

Відповідно з листом праці та соціальної політики України № 20-443 від 08.07.2002, суми оплати праці у випадках збереження середньої заробітної плати (в період простою, виконання державних і громадських обов'язків, оплата відпусток), з яких сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності за періоди, коли застрахована особа не працювала, не включаються до розрахунку страхових виплат. Ревізор має знати, що розмір допомоги залежить під загального трудового стажу працівника і надається у таких розмірах: а)100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до законодавства: працівникам, які мають загальний трудовий стаж 8 і більше років; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та іншим; особам, віднесеним до 1-4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; 6)80 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до законодавства, — працівникам, які мають загальний трудовий стаж від 5 до 8 років; в)60 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до законодавства, — працівникам, які мають загальний трудовий с гаж до 5 років.

Тривалість загального трудового стаж;/ визначається згідно із записами у фудовій книжці. У разі відсутності трудової книжки до увага беруться довідки, військовий квиток, витяги з наказів та інші документи, що містять дані про місце і час роботи. До загального трудового стажу зараховується стаж робіт на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах в установах, організаціях незалежно від форм власності та виду діяльності, протягом якого працівник підлягав обов'язковому соціальному страхуванню.

Відповідно до Постанови Кабінет Міністрів України від 6 травня 2001 р. № 439 “Про затвердження Порядку оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не по­в'язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів під­приємства, установи, організації”, дні тимчасової непрацездатності застра­хованій особі не оплачуються: у разі одержання застрахованою особою травми або захворювання при вчиненні нею злочину; у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров’ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби; за час перебування під арештом і проведення судово-медичної експертизи; за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або пов'язаних з ним дій; за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.

Як правило, допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю працівника включається до його сукупного доходу і оподатковується прибутковим податком на загальних підставах, а також з неї утримується збір до Пенсійного фонду (1-2%) і збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (0,5 %). Оскільки допомога з тимчасової непрацездатності не входить до фонду оплати праці згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Наказом Міністерства статистики України № 323 від 11.12.95, збори у фонди соціального страхування на зазначені виплати не нараховуються.

Доцільно зазначити, що право на допомогу з тимчасової непрацездатності мають працівники, які працюють у підприємця, перейшов на спрощену систему оподаткування. Відповідно до статті 263 КЗпП України всі працівники (незалежно від форми власності та виду діяльності підприємства, на якому вони працюють) підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню. Тому листок непрацездатності найманого працівника, який працює у приватного підприємця (незалежно від виду сплати податку підприємцем), підлягає оплаті.

В правовому аспекті ревізор зобов'язаний знати що згідно з листом Фонду соціального страхування України N° 04-04-1165 від 10.11.2000 допомога з тимчасової непрацездатності виплачується за умови, що трудовий договір, укладений з працівником, підприємець зареєстрував в державній службі зайнятості по місцю свого проживання згідно зі ст. 241 КзоТ України. Оскільки відповідно до ст.253 КЗпП України всі працівники підля­гають обов’язковому державному соціальному страхуванню, до трудового договору між роботодавцем і працівником необов'язково включати умову оплати листка непрацездатності.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)