АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні положення. 1. Основою для оцінки радіаційної обстановки є робоча карта (схема) з нанесеними на ній зонами радіоактивного забруднення місцевості

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. Б) Основні властивості операцій над множинами
  3. Бази даних, їх призначення та основні елементи.
  4. Бюджетна система України: основні характеристики
  5. Взаємне положення двох прямих.
  6. Взаємне положення прямої та площини.
  7. Виникнення економічної теорії та основні етапи її розвитку.
  8. Виникнення, джерела та основні періоди розвитку індуїзму
  9. Вкажіть базове положення генезису організації
  10. Вплив параметрів технічного стану і ТО на собівартість сільськогосподарської продукції та основні техніко-економічні показники використання МТП
  11. Глава 12 ОСНОВНІ ТЕОРІЇ ДЕМОКРАТІЇ
  12. ДЕМОКРАТІЯ: ПОНЯТТЯ ТА ОСНОВНІ ЗАСАДИ

1. Основою для оцінки радіаційної обстановки є робоча карта (схема) з нанесеними на ній зонами радіоактивного забруднення місцевості, дислокацією об'єктів і формувань ГЗ, а також місць проживання робітників і службовців (населення).

Оцінка радіаційної обстановки як на етапі прогнозування, так і за даними радіаційної розвідки включає рішення наступних основних завдань:

Завдання 1. Визначення потужності дози випромінювання (рівня радіації) на сліді радіоактивної хмари (у місцях проживання населення, розташування об'єктів і районів дислокації формувань ГЗ).

Завдання 2. Визначення зон зовнішнього випромінювання (опромінення) при діях (проживанні) на сліді радіоактивної хмари.

Завдання 3. Визначення дози випромінювання (опромінення) від хмари, що проходить.

Завдання 4. Визначення тривалості перебування на зараженій місцевості: часу початку і закінчення робіт, часу евакуації (вивезення) населення, тимчасового відселення або переселення із зон радіоактивного забруднення та ін.

Завдання 5. Визначення дози випромінювання (опромінення) при евакуації із зони забруднення.

Завдання 6. Визначення дози випромінювання (опромінення) при подоланні осі сліду хмари.

Рішення вищезгаданих і інших завдань проводиться з використанням таблиць.

2. Міра небезпеки і можливі наслідки радіоактивного забруднення визначаються шляхом розрахунку очікуваних доз опромінення людей і зіставлення їх значень з допустимими нормами опромінення, що характеризують збереження працездатності.

У нормах радіаційної безпеки (НРБУ-97) як одиниця часу, як правило, використовується рік, і як наслідок цього, поняття річної дози випромінювання.

Допустимі одноразові дози опромінення населення в умовах радіаційної аварії, а також особового складу формувань і осіб, що беруть участь 6 проведенні протирадіаційних заходів дані в додатку 17.

3. Радіоактивне забруднення місцевості ускладнює проживання населення на забрудненій території, утрудняє виробничу діяльність об'єктів господарювання і проведення протирадіаційних захисних заходів.

При високих значеннях потужності дози випромінювання (рівня радіації) на початок забруднення буде потрібно тривале перебування людей в укриттях або в захисних спорудах, що може не узгоджуватися з виробничою необхідністю, а також складністю створення умов безперервного перебування людей (більше 1-3 діб) в укриттях або захисних спорудах. У свою чергу, довільні виходи людей з укриттів зв'язані з небезпекою переопромінення.

Виробнича необхідність і інші причини змушують ту або іншу групу людей змінювати своє місце знаходження протягом доби в певній послідовності: частина часу вони можуть знаходитися на відкритій місцевості, частина часу в транспортних засобах або в будівлях, на роботі і удома, частина часу в укриттях і так далі, тобто займатися повсякденною діяльністю, яка носить назву - звичайний режим проживання населення. Цей режим враховується при визначенні дози можливого опромінення людей і для ухвалення рішення на проведення невідкладних і довгострокових протирадіаційних захисних заходів.

4. При оцінці радіаційної обстановки необхідно враховувати не лише масштаби і міру радіоактивного забруднення місцевості, але і міру захищеності людей, яка враховується коефіцієнтом послаблення (kпосл) доз радіації будівлями, спорудами, транспортними засобами і так далі (додаток 16).

Коефіцієнт послаблення (чи захисту) застосовують для вирішення приватних завдань можливого опромінення людей при виконанні робіт (проживанні) на зараженій місцевості, коли набувають конкретних значень тривалості їх безперервного перебування в цьому укритті.

При звичайному ж режимі проживання міра захищеності людей визначається середньодобовим коефіцієнтом захисту (Сор). Він визначається по формулі:

 

де: - час перебування на відкритій місцевості, година;

, , - час перебування в будівлях, в транспортних засобах, на роботі, година;

, _- коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання будівлями, транспортними засобами (додаток 16);

24 - тривалість доби, година

Тривалість перебування людей на відкритій місцевості () протягом доби, приймається:

• для міських жителів до 30 % часу доби;

• для сільських жителів до 50 % часу доби.

При застосуванні захисного заходу «укриття» і в інших випадках застосування обмежень для звичайного режиму проживання, тривалість перебування людей на відкритій місцевості не повинна перевищувати 1- 2 години в добу.

Середньодобовий коефіцієнт захисту для режиму "укриття" визначається по формулі:

де: і - час перебування в укритті і коефіцієнт послаблення іонізуючого випромінювання укриттям (підвалом), приймається по додатку 16 або за завданням.

Критеріями для ухвалення рішення про заходи захисту людей на ранній і середній фазах аварії служать відвернені дози зовнішнього опромінення, приведені в додатках 19, 20, 21, які приймаються на підставі порівняння оцінних (прогнозованих) рівнів з нижнім і верхнім рівнями критерію.

Відвернена доза - це така доза, яка запобігається в результаті застосування конкретних заходів захисту і визначається як різниця між дозою без застосування заходів захисту і дозою після припинення дій захисних заходів.

Наприклад, при звичайному режимі проживання на забрудненій території протягом 2-х тижнів доза опромінення складає, Dмест = 0,15Гр, а при застосуванні режиму "укриття" доза опромінення складає Dукр = 0,02Гр. Отже, застосування режиму «укриття» дозволило понизити (запобігти) дозу опромінення людей на величину Dпр - 0,15 - 0,02=0,13 Гр.

Якщо прогнозоване опромінення не перевершує нижній рівень, то немає необхідності приймати які-небудь заходи, перераховані в додатках 19 - 21.

Якщо прогнозоване опромінення перевершує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то проведення заходів, вказаних в додатках 19-21 може бути відстрочено, в цьому випадку слід прийняти заходи по зниженню можливих дозових навантажень на населення с урахуванням конкретної радіаційної обстановки і місцевих умові.

Завершальним етапом оцінки радіаційної обстановки є виводи, в яких визначаються:

1. Вплив радіоактивного забруднення місцевості на умови проживання населення, функціонування об'єктів і дій формувань ЦЗ, при проведенні рятувальних і інших невідкладних робіт (СНДР).

2. Найбільш доцільні варіанти дій людей на забрудненій місцевості, при виконанні майбутніх завдань.

3. Заходи щодо організації захисту населення, робочих об'єктів і особового складу формувань ГЗ, що служать.

4. Можливі радіаційні втрати.

 

 

Питання 3. Рішення завдань за оцінкою прогнозованій радіаційній обстановці

Типове завдання за оцінкою радіаційної обстановки при аварії на АЕС

((прогнозування)

Для студентів факультетів економічного напряму по дисципліні Безпека життєдіяльності очної і заочної форми навчання.

 

Оцінити радіаційну обстановку і виробити пропозиції після захисту населення, робітників, з/х тварин і з/х рослин, що виявилися в зоні радіоактивного зараження при аварії на АЕС згідно наступного варіанту.

 

ВАРІАНТ 1

1. На видаленні 5 км від з/х об'єкту сталася аварія на АЕС. Тип і потужність ядерного реактора - великій потужності канальний РБМК - 1000. На реакторі стався викид в атмосферу імовірно 30% радіоактивних речовин.

2.Чисельність населення, робітників на з/х об'єкті 1000 чоловік.

3.На момент аварії населення, робітники з/х об'єкту могли знаходитися в одноповерхових цегляних будинках завтовшки стін (h) - 17 см або знаходитися в укритті, виконаному із залізобетону завтовшки стін (h), - 11 см і засипаному грунтом завтовшки (h) - 17 см

4.Допустима доза опромінення людей Д доп = 5 рад.

5. У господарстві вирощується озима пшениця, яка у момент аварії на АЕС знаходилася у фазі вегетації, - колосіння.

Площа посівів 120 га, очікувана врожайність 30 ц/га.

6.Загальна чисельність великої рогатої худоби (ВРХ) на з/х об'єкті - 1000 голів. З них 30% тварин міститися на відкритому пасовищі (загороді), інші в цегляному тваринницькому приміщенні.

7. Метеорологічні умови:

- напрям вітру убік з/х об'єкту;

- швидкість вітру у момент аварії на висоті 10 м (V10) склала 3 м/з;

- час доби - день, суцільна хмарність.

8. Середня вага тварин:- ВРХ - 400 кг;

- свиней - 100 кг;

- овець - 50 кг

Середня ціна 1 кг м'яса - 10 грн.

1 кг пшениці - 1 грн.

Для оцінки радіаційної обстановки необхідно знати міру вертикальної стійкості повітря (МВСП).

МВСП приземного шару повітря може бути визначена за даними прогнозу за допомогою таблиці (табл. 1).

Таблиця 1

Швидкість вітру м/сік Ніч День
ясно полуясно похмуро ясно полуясно похмуро
0,5 0,6-2,0 2,1-4,0   інверсія   ізотермія   конвекція ізотермія
більше 4,0 ізотермія

 

Спостереження показують, що ІНВЕРСІЯ виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/сік) швидкостях вітру, приблизно за годину до заходу сонця і руйнується протягом години після сходу сонця, температура ґрунту нижча за температуру приземного шару повітря. Утворюється в приземному шарі як вертикальний, так і горизонтальний застій повітря.

КОНВЕКЦІЯ виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/сік) швидкостях вітру приблизно через 2 години після сходу і руйнується приблизно за 2 - 2,5 години до заходу сонця. Температура ґрунту вища за температуру приземного шару повітря. Вертикальне і горизонтальне переміщення повітря в приземному шарі.

ІЗОТЕРМІЯ зазвичай спостерігається в похмуру погоду. При сніговому покриві слід чекати ізотермію і рідше інверсію. Температура ґрунту і повітря в приземному шарі приблизно однакова.

Рішення. Порядок розрахунків за оцінкою радіаційної обстановки при аварії на АЕС.

1. По таблиці 57 стор. 79 визначаємо категорію стійкості атмосфери (інверсія, ізотермія, конвекція) відповідну погодним умовам і заданому часу доби.

По умові: хмарність суцільна, день, швидкість приземного вітру V10 = 3 м/с. Згідно з таблицею 57 сторінка 79 категорія стійкості Д (ізотермія).

2. По таблиці 58 стор. 79 визначаємо середню швидкість вітру Vср в шарі поширення радіоактивної хмари. Згідно табл. 58 стор. 79 для категорії стійкості Д і швидкості приземного вітру V10 = 3 м/з середня швидкість вітру Vср = 5 м/с.

3. По таблиці 60 стор. 80 (81) для заданого типу ЯЕР (РБМК - 1000) і долі викинутих РВ (R - 30%) визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх в масштабі у вигляді правильних еліпсів.

Визначаємо розміри зон радіоактивного зараження (таблиця. 59-61, стор. 81-81; таблиця. 61, стор. 81).

Зони Довга, км Ширина, км Площа, км2
М   31,5  
А   8,42  
Б 33,7 1,73  
В 17,6 0,69 9,63

 

4. Виходячи із заданої відстані об'єкту народного господарства (Rх = 5км) до аварійного реактора з урахуванням зон забруднення, що утворюються, встановлюємо, що об'єкт виявився на внутрішній межі зони "В".

5. По таблиці. 56 стор. 79 (78) визначаємо потужність дози випромінювання через 1 годину після аварії.

Рішення. Внутрішня межа зони В. Р1ч = 14 р/г.

6. По таблиці. 63 стор. 82 визначаємо час початку формування сліду радіоактивного забруднення (tф) після аварії (час початку випадання р/про опадів на території об'єкту). Для вітру Vср = 3 м/з, tф = 0,3 години.

Отже, об'єкт через 0,3 години після аварії виявиться в зоні р/а забруднення, що зажадає вживання додаткових заходів захисту робітників і з/х тварин і рослин.

7. По таблиці. 64 стор. 82 - для зони М

64, 64а стор. 82,83 - для зони А

65 стор. 83,84 - для зони б

65, 65а стор. 83, 84а - для зони В

65 стор. 83, 84б - для зони Г - визначаємо дози опромінення відкрито розташованих людей і з/х тварин за 4 діб перебування на радіоактивно зараженій місцевості.

Рішення. Згідно таблиці. 65, 65а стор. 83, 84а, з урахуванням часу початку випадання радіоактивних осадів 0,3 години і тривалості перебування людей і з/х тварин і рослин в зоні зараження 3 діб і 5 діб, дози опромінення людей і з/х тварин і рослин складуть відповідно - за 3 доби 205 рад, за 5 діб 285 рад. Для визначення дози опромінення людей, з/х тварин і рослин з урахуванням 4 діб перебування на зараженій місцевості проводимо інтерполяцію: (205+285) / 2 = 245 рад. Згідно примітки таблиці. 65, 65а стор. 83, 84 з урахуванням розташування з/х об'єкту на внутрішній межі зони В, визначаємо зону опромінення відкрито розташованих людей за 4 діб перебування в зоні 245 * 1,8 = 441 рад.

Розрахунки показують, що робітники з/х об'єкту за 4 діб перебування відкрито на внутрішній межі зони В можуть отримати дозу опромінення 441 рад, що перевищує гранично встановлену дозу (Д вст) 5 рад у багато разів.

8. Визначаємо дози опромінення людей на з/х об'єкті за 4 діб перебування в одноповерхових цегляних будинках з товщиною стін 17 см або що знаходяться в укритті виконаних із залізобетону з товщиною стіни 11 см і засипаного ґрунтом завтовшки 17 см по формулі:

- у будівлях: Д кірп. будівлі = Д від. / Кпосл.

де Двід. - доза опромінення відкрито розташованих людей

Кпосл. - коефіцієнт послаблення випромінювання

Кпосл. = 2h/λ,

де h - товщина стін в см;

λ - шар правильного послаблення матеріалу в см, який визначається по таблиці. 11 стор. 11. Для цегляної кладки, ґрунту = 8,4; залізобетону = 5,6.

Кпосл.= 2h/λ = 217/8,4 = 22 = 4

Дкірп.буд. = Двід / Кпосл. = 441/4 = 110,2 рад

 

- у укриттях Дукр = Двід / Кпосл. укр

 

Кпосл. укр. = Кпосл.ж/б * Кпосл. ґрунту

 

= 2h/λж/б * 2h/λгр. = 217/5,6 * 217/3,4 = 22 * 22 = 16

Дукр = Двід / Кпосл. = 441 / 16 = 27,5 рад

 

9. По таблиці 27 стор. 34 визначаємо втрати працездатності населення:

а) при розташуванні людей відкрито за 4 діб перебування на зараженій місцевості (441 рад): вихід з ладу до усіх опроміненим 100% або 100 чоловік, у тому числі летальним результатом 55% або 55 чоловік.

б) при розташуванні людей в цегляних будівлях завтовшки стін 17 см за 4 діб перебування на радіоактивно зараженій місцевості (110,2 рад): вихід з ладу до усіх опромінених одиничні випадки, смертельно опромінених немає.

в) при розташуванні людей в укритті за 4 діб перебування на радіоактивно зараженій місцевості (27,5 рад), втрат немає.

ПРИМІТКА:

Одноразові дози опромінення, що викликають променеву хворобу у людей і з/х тварин (таблиця. 27б, стор. 34а)

 

Міра тяжкості променевої хвороби Доза, рад.
людей з/х тварин
1-а легка 100-200 150-250
2-а середня 200-400 250-450
3-а важка 400-600 450-750
4-а украй важка понад 600 понад 750

 

10. По таблиці. 56 стор. 78 (79). Визначаємо дозу опромінення за 1 рік перебування: складе 5000 рад (зовнішня межа зони В). Допустима доза для що постійно працюють з радіоактивними речовинами за 1 рік - складає 5 рад.

Допустима доза для населення за рік - складає 0,5 рад.

Висновок: доза радіації за 1 рік опромінення перевищена значно по відношенню до допустимих.

 

11. З використанням таблиці. 55 стор. 78(79). На підставі розрахованої дози опромінення з урахуванням характеру діяльності робітників - з/х об'єкту (на відкритій місцевості, в будівлях і спорудах, в притулках) і встановленої допустимої дози опромінення визначуваний оптимальний режим діяльності населення: робітників і службовців об'єкту на забрудненої місцевості.

Визначуваний режим захисту населення (таблиця. 55 стор. 78 (79)) - потужність дози випромінювання через 1 година після аварії склала - 14 рад.

Висновок: повна евакуація.

На підставі початкових даних і отриманих розрахунків що розробляються заходи щодо захисту населення і робітників з/х об'єкту.

Заходи щодо захисту робітників і службовців з/х об'єкту (МТФ):

1. Встановити безперервне радіаційне спостереження.

2. При проходженні рЗа хмари робітників і службовців об'єкту укрити в притулку (ПРУ).

3. До спаду рівня радіації нижче 5 мр/година л/з формувань повинна знаходитися на забрудненій місцевості тільки в респіраторах.

4. Щоб уникнути переопромінення робітників і службовців з/х об'єкту протягом 6 годин після аварії укрити в притулках (ПРУ).

5. Для виключення занесення р/а речовин у всередину будівлі провести герметизацію приміщень або встановити фільтровентиляційні агрегати.

6. Для зниження міри забрудненості РВ територій, будівель і споруджень об'єкту провести дезактиваційні роботи.

Завдання 12. Визначення ведення рослинництва після аварії на АЕС.

Приклад. Озима пшениця у фазі колосіння виявилася в зоні В. Визначити ведення рослинництва в цій зоні.

Рішення. Згідно розділу "Ведення з/х виробництва на землях з підвищеним вмістом стронцію - 90 (уч. 1978 р.) в зоні б зернові культури вирощуються на спирт. Надалі ці землі доцільно використовувати для виробництва технічних культур (льон, конопель, соняшник, бавовник, цукровий буряк та ін.).

Картопля вирощується на крохмаль або спирт. Можна вирощувати і зернобобові культури на насіння, оскільки насінні якості зерна при цьому не клітинних ядер, більшому розмірі хромосом або підвищенням змісту ДНК (дезобидий, рибонуклеїнової кислоти), виробляється для синтезу білків в клітинах рослин, відрізняються вищою радіочутливістю.

До радіочутливих - горох, квасоля, кукурудза, тімофеєве жито, пшениця.

До середньочутливих - горох, вика, соя, сочевиця, овес, ячмінь, соняшник.

До стійких - льон, конюшина, люцерна, рицина, тютюн, буркун.

Летальні дози зеленої маси (т), що призводять до загибелі зеленої маси визначається 3-4 дозами, що виривають повну втрату урожаю.

Летальні дози визначаються по таблиці. 34, а розрахунок втрат зеленої маси рослин по таблиці. 30.

 

Завдання 12а. Визначення доз опромінення з/х рослин і їх втрат (таблиці. 17 стор. 7, таблиця. 18 стор. 17-19, таблиця. 23, 23а, стор. 25-26.

Початковими даними є:

- рівні радіації на 1 година після вибуху;

- міра радіоактивного зараження посівних площ;

- фази розвитку і терміни вегетації з/х культур;

- структура посівних площ у момент їх зараження.

Визначення доз опромінення з/х рослин вироблятися по таблиці. 17 стор. 17, збірки таблиць. Сумарні дози опромінення (Р) рослин моменту випадання РВ до кінця вегетації для еталонної потужності дози 1 Р/ч, а потім помножити на рівень радіації у момент випадання радіаційних опадів.

Приклад. Визначити дозу опромінення озимої пшениці у фазі колосіння на момент аварії на АЕС час початку випадання радіоактивних речовин через 0,3 години при рівні радіації на цей час складе 441 рад, площа посівів - 120 га, врожайність 30 ц/га. Вартість 1 кг пшениці - 1 грн. (1 ц = 100 грн.).

Рішення:

1) Визначити час до кінця вегетації озимої іржі (до збирання врожаю) з фази колосіння по табл. 23 збірки таблиць - 45 днів (час опромінення).

2) По таблиці. 17 стор. 17 збірки таблиць для тривалості опромінення 45 днів і час радіоактивних осадів 0,3 години визначається доза опромінення озимої пшениці для еталонної потужності дози на місцевості 10 Р/ч на 1 година після вибуху.

Д 1 р/ч = 37,5 Р

3) Визначають дозу опромінення, яку отримає озиме жито при рівні радіації на місцевості 14 Р/ч на 1 година після аварії

Д0 = Д 1 р/ч *Р1= 3,75 * 14 = 525 рад

4) Визначити втрати озимої пшениці при дозі опромінення 525 Р по табл. 18а стор. 17, у фазі колосіння - 75% (при інтерполяції 60-90%).

5) Визначити валовий внутрішній продукт (ВВП) озимої пшениці

120 (пл. посівів) * 30 (очік. урож.) = 3600 ц

6) Визначити втрати озимої пшениці в натуральному і вартісному вираженні

П (натуральне) = (3600*75) / 100 = 2700 ц.

П (вартісне) = 2700 * 100 = 270000 грн.

12а. Визначимо дозу опромінення з/х тварин.

Приклад. В результаті аварії на АЕС доза опромінення з/х тварин на з/х об'єкті розташованому на внутрішній межі зони В за 4 діб перебування на радіоактивно зараженій місцевості склала 441 рад. Загальна чисельність ВРХ на з/х об'єкті 1000 голів. Із загальної кількості 30% тварин знаходилисявідкрито на пасовищі, а інші в цегляних тваринницьких приміщеннях.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.02 сек.)